КВ.Савинов, І.Н.Якушева (1988) з Рязані обґрунтували вибір пилку для лікування анемії наявністю в ній протеїнів, 20 амінокислот, достатком вітамінів, особливо В-1, В-2, РР, З, фолиевой кислоти, заліза й інших корисних речовин. По їхнім даним, після курсу лікування пилком нормалізувалася кількість еозинофилов. В 1991 році цей колектив указав, що пилок стимулює зритропоез.

Б.А.Охотский (1990) уважався, що 1 їдальня ложка меду на склянку молока (224 калорії) корисна в лікуванні хворих анемією.

Т.Хоесу із сотр. (1976) з успіхом лікували апифитом гематоми в гемофиликом (!).

Г.Таунсенд в експерименті одержав позитивні результати лікування матковим молочком лейкемиии у тварин.

Цикл досліджень присвячений радіопротекторним властивостям продуктів бджільництва і їх участі в лікуванні ускладнень від променевої терапії.

Перше повідомлення було зроблено Шипман і Коул із Сан-Франциской лабораторії в 1967 році про радиопроекторном дії бджолиної отрути на опромінені тварин. Усі опромінені тварини, яким перед цим не вводилася бджолина отрута загинули.

Майже одночасно до подібних висновків прийшли С.А. і М.А.Ако- пян (1974), Н.М.Артемов (1974).

Цепулис і Лейпус (1978) успішно застосували масляний розчин прополісу для лікування довгостроково незагойних ран, що розвилися після променевої терапії в щелепно-лицьовій частині голови. К.Пеуш (1976) лікував опромінених собак апифитом. С.Кусима показав в 1985 році, що більші дози маткового молочка ( до 500 мг. у день) мають радіопротекторну дію. До таких же висновків прийшла П.Починкова в 1986 році відносно прополісу.

Наші дослідження в 1983 році показали, що бджолина отрута допомогла продовжити життя у хворих променевим миелитом після опромінення із приводу пухлин.

С.Бунту із сотр. (1985) установили, що 1% прополисовая мазь добре захищає шкіру від сонячних променів, а цілком можливо й від космічного впливу.

А.В.Люлько із сотр. (1991) одержав гарний терапевтичний результат від інсталяцій медом променевих циститів.

І.Османагич із сотр. (1979) виявили, що введення пилку в лікувальний комплекс допомагає відновленню функції печінки в опромінених.

Основні методики апітерапії при гематологічних.

захворюваннях.

1.

Анемія — маткове молочко в таблетках, свічах, прополіс із розрахунку 0,03 г/кг. ваги в день протягом 15-16 днів, потім перерва 2 тижня й повторювати курс. Обґрунтування — у матковому молочку багато заліза, фосфоліпідів, нуклеинових кислот, вітамінів, стимуляторів мікроциркуляції. Прополіс у спиртовому й водяному розчинах, нативном виді по 20-30 капель 30% розчину, утирання 1% прополисовой мазі в область печінки, грудини, селезінки й інших кровотворних органів. У прополісі є фактор, що стимулює ріст тканин, у тому числі кісткового мозку. Мед як джерело вітамінів, мікроелементів, енергетичний продукт ( усередину, електрофорез із 20% медом). Бджолина отрута застосовується для стимуляції кількості еритроцитів і лейкоцитів.

Пилок призначається як збалансоване джерело вітамінів, ферментів і мікроелементів (1 чайна ложка або 2 таблетки «Тонусу» 2-3 рази в день 1-2 місяця), нормалізується діяльність желудочно- кишкового тракту, що зменшує саме по собі анемію.

Народний метод лікування недокрівя — чай із квітів липи зі столовою ложкою вина й меду.

2.

Реакції крові після опромінення лікуються тими ж методиками, що й анемії.

3.

Чорнобильський синдром з ускладненнями у вигляді слабості, асте- низации з дизрегуляцией діяльності внутрішніх органів успішно лікувався комплексом бджолиної отрути, меду, прополісу, квіткового пилку, маткового молочка, «Апіс», подмора бджіл по описаних раніше методиках.

Нами спостерігалося 127 хворих, що зробили в неврологічне відділення з анемією й лейкопенією порушення, що зявилися наслідком, вертебросоматических регуляций при тривалому й стійкому болючому синдромі за рахунок компресії корінця й нейрососудистого синдрому на тлі хребетного остеохондрозу. Внаслідок патології червоної й білої частини крові хворі не могли одержувати бальнеопроцедури й підводне витяжение хребта. Одержання 0,10-0,15 мг. отрути (10-15 пчелоужалений) швидко виявляло тенденцію до нормалізації червоної й білої частини кровяних формених елементів, у той час як рекомендації із застосування препаратів заліза й інших гематологічних медикаментів віддаляли ефект до 3-4 тижнів.

Друга група боольних з анемією — це контингент відділення гемодіалізу, де постійний вплив на кров погіршував стан еритроцитів. Апілак по 1-2 таблетки в день допомагав протягом 10-12 днів нормалізувати кількість еритроцитів і гемоглобіну на 500-800 т. і 4-5 ед..

Нами було проліковано 5 хворих із променевим миелитом, що розвилися після опромінення із приводу лимфогрануломатоза. У всіх хворих розвився поперечний некроз спинного мозку на рівні Д4-8 з відповідною симптоматикою (нижній спастичний парапарез, затримка сечі по центральному типу й випаданням чутливості. Вегетативна инервация збереглася за рахунок прикордонного симпатичного стовбура. Уведення в комплекс лікування бджолиної отрути (2 курсу по 150 пчелоужалений з інтервалом в один місяць), приймання меду у вигляді 50% розчину усередину, прополисовая пудра й «Пропосол» на пролежні, пилок для нормалізації шлунково-кишкового тракту. Ці курси лікування дозволили продовжити життя хворих до 9-10 місяців, тоді як хворі із променевим миелитом, що не одержували пчелопродуктов, гинули через 2 місяця від висхідного уросепсиса й поглиблення пролежнів.

Нарешті, 67 людей, що жили в Чорнобильській зоні або участво- ваших у ліквідації аварії, пройшли лікування комплексом продуктів бджільництва (бджолина отрута методом пчелоужаления, апифорелектрофо- реза й утирання вирапина на сеанс 5-6 мг. на курс 100-150 мг„ мед у теплом і холодному розчинах, медово-пенисто-фітококтейльні ванни зі звіробоєм, квітами бузку, ромашки, листами мяти, брусничного листу, берези, прополіс по 10-20 капель 30% етанолового екстракту 2 рази в день у воді або молоці, квітковий пилок по чайній ложці 2 рази в день 2-3 місяця, маткове молочко по 0,05 2 рази в день до 0,2 у день, «Апіс» по 30 крапля 2 рази в день. Подібні курси проведились 2 рази в рік, після чого в групи, що спостерігався, зявилася тенденція до поліпшення ішемії міокарда (ЕКГ), поліпшення показників функціонального стану.