Із приводу різних видів мігрені в нас лікувалося пчелоужалени- їм 4 4 хворих, 12 чоловіків, 3 2 жінки, вік від 19 до 4 8 років. Усі хворі проходили до цього різноманітні види лікування зі змінними успіхами.

Пчелоужаление проводилося за звичайною методикою з биопробой, наростанням дози. Використовувалися крапки заднього серединного меридіана бруньок, серця, потрійного согревателя ( з деяких міркувань Гаваа Лувсана цей меридіан діє на вегетативну нервову систему, особливо сонячне сплетення).

Кількість пчелоужалений від 3 до 8, на курс 60-80. Одночасно призначалося приймання меду (60 гр. у добу) і обовязково маткове молочко (апілак у таблетках і свічах).

Під час приступу мігрені хворий одержував 2-3 таблетки апілаку або краще свічу « Апілак» і змазування маззю «Пропоцеум» куркових зон голови. У межприступний період хворих пользовали медово-пінистими ваннами, приймання апілаку по 1 таблетці щодня 2-3 місяця.

Корисно вводити бджолина отрута методом електрофореза. Під час приступу мігрені втирати вирапин у шию, хе-гу (GJ 4) і зовнішню поверхню гомілки (RP 9).

Апілак і бджолина отрута призначалися з метою відновлення мікроциркуляції, холодна медяна вода для зняття набряку, прополіс 20 кап. 10% екстракту показував тенденцію до поліпшення імунологічної реактивності й зниженню інтенсивності приступів мігрені.

Судинні захворювання головного мозку (атеросклероз і гіпертонічна хвороба).

Н.Кбоголепов (1961) виділив три ступені церебральної судинної недостатності: перша характеризується симптомами астенизации нервової системи, друга — кризовими станами, третя — інсультами. В.М.Банщиків доповнив клініку атеросклерозу судин головного мозку IV ступенем — маразм.

У цей час права громадянства одержав діагноз дисциркуля- уторованої енцефалопатии атеросклеротичного й гіпертонічного характеру.

Атеросклероз — це захворювання, яке аппробируется через поразку печінки й характеризується порушеннями обміну білків і жирів. Збільшується кількість холестерину, триглицеридов, білкових інгредієнтів системи, що згортає, крові, внаслідок чого міняється будова стінки судин, що приводить навколишні тканини в стан гіпоксії, ішемії, а потім і розмякшення речовини головного мозку. Розбудовується прогредиентная лакунарна ишемизация. Це є наслідком гіподинамії, гіпоксії, авітамінозу, неотреагирован- них стресових ситуацій.

Гіпертонічна хвороба проявляється як психосоматичне захворювання з порушенням нейроендокринних кореляцій, а також внаслідок субклинически захворювань, що протікають, бруньок, дисфункции синокаротидной зони й інших причин, характеризується підйомом артеріального тиску вище 140/90 мм. рт.ст. у брахиальной артерії. Клінічні симптоми є наслідком спазму судин головного мозку: головний біль, запаморочення, шум у вухах, психоемоційна недостатність, бессоница і т.д.

Лікування хворих атеросклерозом судин головного мозку описане в роботах А.А.Архангельського (1966), Виттека і Яичи (1968), Б.А.Полювань- ского (1990): Нами опубліковано кілька робіт по цій проблемі (1976, 1987, 1988, 1990). Б.Н.Орлов із сотр. (1983) указали, що бджолина отрута зменшує рівень холестерину в крові, поліпшує мікроциркуляцію, урежает спазми судин, знижує свертиваемость крові, підсилює обсяг крові, що викидається, із серця.

А.А.Нікулін із сотр., М.Яломицеану із сотр., А.Кайас переконливо показали позитивний вплив обніжжя й квіткового пилку, а також перги на різноманітні функції печінки. Оскільки атеросклероз аппробируется станом біохімії печінки, те безсумнівно, що пилок корисний при цьому захворюванні.

Нами застосовувався комплексний курс для лікування церебральної судинної недостатності I ступені.

Атеросклеротична енцефалопатия. Хворим призначалася бджолина отрута ( мін-мень, потім так-чжу), після цього з 4 сеансу застосовувалися седативні крапки меридіанів серця, печінки, жовчного міхура, потрійного согревателя, з 7-8 сеансу приєднувалися тонізуючі крапки цих же меридіанів. На один сеанс уводилося до 0,9-1 мг. бджолиної отрути. Використовувалися також крапки шень-чжу (VG 12), цюй-чи (JG И), фен-фу (VG 16) і фен-чи (VB-5). Мед застосовувався усередину по 1 чайній ложці після їжі в теплій воді або мінеральній воді або в молоці, електрофорез интраназальний і по Щербаку з 5% розчином меду, медово-пінисті-фітококтейльні ванни зі звіробоєм, кукурудзяними рильцями, квітами бузку, перцевої мятою, мати-і-мачухою, квітами акації, листами дуба й берези. Пилок призначався по 2-3 таблетки «Тонусу» або 1 чайній ложці 2 рази в день протягом місяця. Особливо корисний апілак 1/2-1 табл. 2 рази в день, маткове молочко на кінчику ножа 1 раз у день натще 2 місяця, 2 місяця перерва і т.д. протягом багатьох лет. Прополіс можна застосовувати в нативном виді на кінчику ножа щодня протягом року. «Апіс» — настойка бджіл у спирті по 10 кап. х 3 діє своїми гепариновими зєднаннями. Полезни екстракт із трутневих гнізд і настойка «Апіс» по 2 0 капель щодня до 4 місяців 2 курсу в рік.

Гіпертонічна енцефалопатия. Бджолина отрута вводиться в задній і передній серединні меридіани у верхній половині тулуба, меридіани серця, бруньок, потрійного согревателя (седативні крапки, з більшою кількістю отрути наприкінці меридіана, щоб вилучити зайву енергію чи, а також у завушні крапки. На 1 сеанс уводиться 0,5-0,6 мг. отрути. Корисний апифор-електрофорез за спадною методикою (+ шия, — поперекова область), методика Вермеля, диадинамофорез на синокаро- тидную зону. Мед усередину в теплій воді (1 їдальня ложка на 1 склянку) по 1/2 склянки 3 рази в день після їжі.

Медово-пінисті ванни з фітококтейлем (звіробій, деревій, спориш, брусничний лист, перцева мята, трифоль і т.д.) зменшують емоційну збудливість, яка провокує підйом артеріального тиску. Доцільна пальцева прополисозация крапок тань-янь, инь-тан, ер-мень, тин-хуей, фен-чи, фен-фу, нао-ку й ін. на підставі черепа й ди-ше (проекція синокаротидного сплетення). Ефективні свічі з медом, апілаком, апикомплексом (СФРЮ), апилар- нилом (Румунія). Свічі з апілаком у комбінації з холодною медяною водою й пальцевий прополисозацией успішно допомагають купировать гіпертонічний криз. Можна посадити 1-2 бджоли на область щитовидної залози й на крапку шень-чжу, щоб добитися тієї ж мети.

Нам представлялося, що впровадження подібних схем комплексного застосування продуктів бджільництва могло значно призупинити прогредиентність патологічного судинного процессаса й перевести його в субклінічну фазу.

Під нашим спостереженням перебувало 110 хворих з атеросклеро- тической і 7 6 з гіпертонічної енцефалопатией. Хворі показували типову симптоматику для даних захворювань і були обстежені параклиническими методиками (ЕКГ, РЕГ фонова й з навантаженням нітрогліцерином, ЕЕГ), біохімічними (холестерин триглицериди, білкові фракції крові методом електрофореза, фібриноген, протромбін), радиотопное дослідження печінки й бруньок.

Усі ці дослідження показали зміни обмінів жирів і білків тієї або іншому ступеня, виражені порушення судинної стінки (додаткові хвилі на анакроте й згладжування їх на катакроте, тенденція до платообразной вершині, зміна співвідношення G і т.д.), явища ишемизации мяза серця (ИБС), гепатози й функціональне порушення секреції бруньок. Асоціативний експеримент виявив елементи застійності, неадекватності сприйняттів. Після проведення описаних курсів лікування в 87% хворих атеросклерозом судин головного мозку I ступені й 79% гіпертонічної боленью I ступеню настало виражене поліпшення, в інших поліпшення, що характеризувалося нормалізацією клінічної симптоматики при тенденції до неї параклинических показників.

Катамнестическое вивчення виявило, що при проведенні повторних курсів, навіть обмежених 1-2 продуктами бджільництва допомагало хворим підтримувати себе в тонусі, особливо, якщо вони знали основні причини, що погіршували їхній стан і активний протидіяли їм (4 км. у день пішки, 2 години на повітрі, джерело вітамінів — пилок, антистрессорний препарат — мед).

Артеріальна гіпотонія лікувалася по принципах терапії ваго-инсу- лярних вегетативних кризів зі збільшенням дози апілаку з 1/2 до 1-2 таблетки. Японські автори рекомендують 500 мг. у день.

Група хворих з атеросклерозом I ступені — це були пенсіонери, що пішли з роботи з віку, в основному люди похилого віку з комбінацією багатьох захворювань.

Основна мета апітерапії, зазначена раніше зводилася до посилення біологічної активності (нормалізації імунологічних реакцій, адекватності сприйняття навколишнього світу і т.д.). Профілактика розвитку старості вимагала підтримуючих курсів і сеансів апітерапії з комплексним лікуванням отрутою, медом, пилком матковим молочком, подмором бджіл, «Апісом», апиларнилом, що містять гепа- роиди.

Одна з перших вітчизняних робіт С.В.Немановой (1959) аналізувала результати лікувального ефекту маткового молочка при стенокардії й показало її перспективність.

Н.Доброводова (1976) визнала, що краще використовувати невеликі дози маткового молочка, тому що більші дози приводять до ейфорії, перевантаження серця й навіть іноді до інфаркту. Де Карли, Л.Корнето, Ж.Еспиноза (1974) спочатку в досвідах на кроликах, а потім (19 7 6) і при лікуванні людини довели безсумнівну ефективність маткового молочка при атеросклерозі й патології коронарних артерій.

Б.А.Охотский при гіпертонічному кризі підсаджував бджіл у коміркову зону, а при сильних головних болях додатково в потиличну область (одночасно 4-8 ужалений). При стенокардії бджоли жалили по серцевому меридіану з ефективністю 71%. Ефект лікування, за даними автора, виражається в зменшенні швидкості проведення нервових імпульсів по симпатичній нервовій системі,, що сприяє розширенню артерій і приводить до зниження артеріального тиску, одночасно поліпшується серцевий ритм, підвищується функціональна здатність міокарда. Бджолина отрута впливає на кору головного мозку хворого, блокуючи болючі відчуття й знімаючи почуття страху.

У профілактиці атеросклерозу I ступені великий місце на думку Е.Георгиевой і В.Васильєва (1976), М.М.Джорджеску (1976), Б.М.Таль- пай (1985) повинна зайняти квітковий пилок. Дуже важливі, на нашу думку, препарати з тіл бджіл, що містять гепарин.

Методика пчелоужаления, апифор-злектрофореза й утирання бджолиної отрути (вирапин) не відрізнялася від описаної. Все-таки слід зазначити, що дозування було менше, чим у хворих у зрілому віці, однак, курс складався з 100-200 пчелоужалений, які розтягувалися на більш тривалий час. Нами не вводилося більш 6-7 доз бджолиної отрути за один сеанс. Обовязково рекомендувалося поєднувати отрута із прийманням меду усередину, у вигляді клізм або медово-пінистих ванн (див. розділ про лікування нейросоматического синдрому травматичної хвороби головного мозку), а також маткового молочка.

П.Пейчев, Р. Велева-Стайкова, Натанасов в 1975 році показали вплив маткового молочка на споживання кисню в тканинах, що обумовлює його призначення при атеросклерозі судин. Цей продукт життєдіяльності бджіл у вигляді таблеток «Апілак» ухвалювався по половині ( при підвищенні артеріального тиску) і цілій таблетці (зниження артеріального тиску) під язик два рази в день ранком і в обід 20-30 днів. Курс лікування апілаком повторювався кожні три місяці. Повторні комплексні курси продуктів бджільництва повторювалися 2 рази в рік, а при можливості щотижня в організм літньої людини з атеросклерозом судин уводилися бджолина отрута в максимальній індивідуальній дозі, поєднуючи з медом 1 столова ложка на ніч і 1 таблетка апілаку під язик.

За даними огляду Кбогданова (1989), С.Каппок (Мексика) установили, що мед є гарним антисептиком, що важливо в профілактиці інфекцій у судинних хворих. Запропонована судинним хворим дієта Ервина Ханна: ранком натще й перед обідом 3-4 чайних ложки меду.

Зміни стану були досить характерною. Хворі молоділи, збільшувалася фізична й розумова активність, підвищувався тургор шкіри, внаслідок чого розгладжувалися зморшки на особі, збільшувалися гострота сенсорних сприйняттів слухових, зорових і смакових подразників, покращилися сон, память. Більш адекватної стала реакція на подразники.

Психологічне обстеження показало збільшення запамятовування, темпу мислення і так далі в більшості хворих. Відзначалося поліпшення реоенцефалографической кривій в 63% пролікованих людей похилого віку. Погіршення не було відзначено в наших хворих. Цікаво відзначити, що в міру подовження строків лікування збільшувалася кількість пізніх алергійних реакцій з 1,8% до 4,2%. Це явище слід пояснити ростом імунологічної реактивності.

3/4 наших хворих цієї групи цдалось повторити курси пчелоужаления, апифор-електрофореза й утирання вирапина протягом 5-6 років, що дозволило значно зменшити їхня обертаність і поліклініку із приводу старіння різних своїх захворювань. Якщо за рік до початку апітерапії один хворої цієї групи відвідував поліклініку 5, 6 рази в рік, то на 4 рік лікування кількість відвідувань скоротилася до 2, 3 на один хворого.

Тому нами рекомендована апітерапія для лікування захворювань людей літнього віку й у старості, а тим більше в якості профілактичного методу для продовження життя.

Е.Д.Мищенко (1962) і А.С.Кадисеева з Ярославля (1964) у хворих з атеросклерозом мозкових судин одержали, що після призначення маткового молочка протягом 10-15 днів відзначалося зникнення спазмів судин, покращилася память, відновився сон, знизився цукор крові, однак, при слабкому типі нервової діяльності мінімальна доза 2 0 мг. може викликати порушення сну.

Спостереження над застосуванням апілаку в таблетках і у свічах проводилися нами протягом 20 років.

Особливо ефективні ці препарати при захворюваннях, що супроводжуються коливаннями як артеріальний, так і нервового тиску.

До них ставляться гіпертонічна хвороба, захворювання бруньок, диенцефальний синдром, вегетативно-судинна дистонія, травматична хвороба головного мозку й арахноидити із церебральною венозною недостатністю, вертебро-базилярние кризи на тлі шийного остеохондрозу. Звичайно, усі ці захворювання відрізняються як по механізму розвитку, через виникнення, так і по їхніх проявах.

Однак, загальним симптомом є порушення судинного тонусу. Апілак призначався по 0,01 (I табл.) під язик ранком і в обід протягом 20-30 днів, свічі з апілаком уводилися також два рази в день протягом трьох тижнів.

Як відомо, швидкість проникнення лікарської речовини, що перебуває у свічах, можна зрівняти із внутрішньовенним методом. Тому свічі призначалися частіше при екстрених показаннях під час гипер- або гіпотонічного, а також венозного кризу.

Хворі одержували апілак у комплексі з іншими речовинами апітерапії (прополіс, отрута, мед, пилок) або традиційними курсами, застосовуваними звичайно в клініці нервових і соматичних захворювань.

Своєрідною контрольною групою служили хворі, які не одержували апілак.

Слід зазначити, що апілак допомагав нормалізувати артеріальний тиск (1/2 таблетки на приймання при гіпертонічному й 1 таблетка при гіпотонічному стані), але дози, звичайно, підбиралися індивідуально.

На 10-15 днів приймання апілаку інтервал коливань артеріального тиску ставав менше, а частота кризів рідше. Створювалося враження, що апілак перебудовує організм у плані зменшення реакцій типу стресу на зовнішні й внутрішні подразники.

Особливо чіткий вплив позначився на так званих метеолабильних кризах, тобто погіршеннях стану, зависивших від зміни погоди.

При призначенні апілаку у свічах хворим з Венозними кризами (сильний головний біль, утруднення рухів очима, набряклість особи, іноді нудота й блювота) через 1-2 години головний біль зменшувався, підсилювалося сечовиділення й стан нормалізувався. Тому рекомендували хворим цієї групи завжди мати при собі впакування таблеток апілаку або коробці свіч.

Трохи гірше результати застосування апілаку при вертеброба- зилярних кризах, але в комплексі з интеркордином або внутрішньовенним уведенням глюкози з кофеїном кризи вдавалося знімати у всіх хворих.

Цікаві спостереження над комбінацією ЛФК, иглорефлексотерапии й апілаку у хворих з послеинсультними паралічами. Апілак зменшував частоту судинних кризів, психологічна напруга острахи нових рухів, що дозволяло більш активно застосовувати рефлексотерапию для зниження мязового тонусу, а ЛФК і заняття на апаратах для збільшення обсягу рухів. Тому нам представляється, що апілак обовязково слід включати в комплекс реабілітаційної терапії.

Апілак використовувався нами при відновленні нервової системи у видужуючих від менінгітів, енцефалітів, при різкому схудненні на тлі диенцефало-гипофизарних порушень і тривалої пси- хотравмической обстановки.

Нарешті, апілак дуже ефективний при різних дисфункциях сексуального характеру в чоловіків і жінок (взаємна або однобічна сексуальна незадоволеність, імпотенція в чоловіків, фригидність і вагинизи в жінок, диенцефальное безплідність). Апілак призначався у свічах по 20 днів 3 курсу із двадцатидневними перервами.