Під нашим спостереженням було 17 хворих з описаним синдромом, в 12 з них температура була постійної, а при зниженні її до 37-36,5 розбудовувалася клінічна картина колапсу. В 5 хворих відзначалися приступи мезенцефальних криз із задишкою типу «загнаного собаки» і підйом температури до 4 2-4 3 (вимірялася електротермометром). За один приступ, що тривав до 2-3 годин хворої втрачав 3-4 кг. ваги.

Лікування бджолиною отрутою стало проводитися на тлі традиційної терапії (антибіотики, реланиум, 40-60 мол., гексенал 1% 5-6 мол., оксибутират натрію 10 мол. внутрішньовенно, АТФ, В6, порошки по Кришо- виття), яка не дала терапевтичного результату.

Пчелоужаление проводилося по крапках заднього серединного меридіана з наростанням дозування бджолиної отрути, що вводиться, зверху вниз при температурних кризах і знизу нагору при постійних субфеб- рильних показниках. Відомо, що І.І.Русецкий (1958) порівнював задній серединний меридіан із проекцією ретикулярної формації стовбура головного мозку на шкіру спини. При нагнітанні енергії чи за допомогою бджолиної отрути 56 пчелоужалений робилися в поперековій області, а 1-2 у шийній симпатичній зоні, у крапку бай-хуей і навпаки. Курс лікування 150-180 пчелоужалений. Крім цього, хворої одержував прополіс у вигляді мазі «Пропоцеум» по задньому серединному меридіану або усередину 50 крапля 20% спиртового розчину.

Мед уводився у вигляді свіч, клізм із 20 гр. меду, 50 мол. настою ромашки з 15 гр. на 200 мол. теплої води 2 рази в тиждень 3-4 місяця.

Таким чином, бджолина отрута, прополіс і мед слід уводити в комплекс лікування центральних порушень терморегуляції.