,хвороби язика
бджільництво відео

Травматичні плексити

Травматичні плексити

них стволиков плечового сплетення і є досить торпидними до лікування захворювання. Найчастіше вони були наслідком подвивиха голівки плечовий кістки й сдавления вторинних стволиков плечового сплетення в пахвовій ямці. Розбудовується млява плегия руки із приведенням її до грудної клітини.
Проблема лікування цього захворювання актуальна, їй присвячена монографія Н.М.Маджидова й співавторів (1974), у якій у якості лікувальних засобів застосовувалися лидаза й мумие.
Нами для лікування хворих цієї групи використовувалася бджолина отрута. Обґрунтуванням для призначення пчелоужаления була присутність у бджолиній отруті біологічно активних речовин, що виявляють, що розсмоктує й анальгезирующее вплив при травматичних поразках нервової системи (Б.Н.Орлов, Ш.М.Омарів, Д.Б.Гелашвили, Н.В.Корені- ва, Н.Насафова, 1973 р.) зменшувалася провідність, мікроциркуляція (Б.Н.Орлов, 1990).
Усього бджолина отрута одержали 108 хворих із травматичними плекситами, які перебували на лікуванні у віці до 20 років — 5, старше 20 до 40 років — 84, від 40 до 60 років — 19, з давниною захворювання до року 21, від року до трьох років — 65, від 3 до 5 років — 19 і понад 5 років — 4 хворих. Чоловіків було 93, жінок — 15. Клінічна картина характеризувалася плегией по периферичному типу, цианотичностью шкіри руки, порушення трофіки у вигляді схуднення мязів, особливо передпліччя, надкрильцових і міжкісткових мязів, кисті, груп хворого пальця й мізинця.
До апітерапії хворим проводилися традиційні курси лікування: інєкції лидази, склоподібного тіла, алое, пирогенала, прозерина, вітамінів В, електрофорез із йодистим калієм, диабазолом, иглореф- лексотерапии. Ефект від подібного лікування не перевищував 38 42%.
Пчелоужаление проводилося за загальною методикою з попереднім проведенням біологічної проби. Кількість пчелоужалений на сеанс доводило до 10, а курс до 120-230. Пчелоужаление проводилося через день, а потім щодня в область плечового пояса, плечового, ліктьового й лучезапястного суглобів. Жало перебувало в шкіри 30 хвилин, потім віддалялося пінцетом.
Використовувалися акупунктурние крапки цой-чи (GJ II), шоу-сан-чи (GJ 10), вай-гуань TR 5), їй-гуань (МС 6), так-чжу (VII), цзянь-ляо (TR 14), тянь-ляо (TR 15). Кількість пчелоужалений на сеанс зависило від індивідуальної переносимости отрути й появи побічних реакцій (сверблячки, гіперемії шкіри і так далі), У випадку розвитку побічних явищ дозування зменшувалося за 1 сеанс на 1-2 ужаления. Іноді доводилося для поліпшення переносимости пчелоужалений робити їх на тлі введення антигистаминових препаратів (димедролу, пипольфе- на, супрастина), а також хлористого кальцію й інших вегетотропних речовин. В останні 7 років у комплексне лікування хворих травматичними плекситами включалися підтримуючі сеанси втирання в крапки цюй-чи (JG II) і шоу-сань-чи (JG 10) мазі бджолиної отрути методом крапкового масажу за годинниковою стрілкою в зростаючій дозі через день.
Крім того, у лікуванні застосовувалися електрофорез і диадинамофо- рез із 20% розчином меду з обох полюсів, прикріплення пластинок прополісу на триггерние крапки, обгортання прополисовими холстинками на ніч протягом 20-30 днів, міняючи холстинку через тиждень.
Важливе значення надавалося нами препаратам маткового молочка (натуральне, «Апілак» у таблетках і свічах), ґрунтуючись на тому, що в ньому втримується ацетилхолін і м.м. впливає на стан мікроциркуляції, що дуже важливо в цієї групи хворих.
В останні роки активне застосування мазі прополісу й меду для втирання в акупунктурние й рухові крапки дозволило прискорити востановление парезу мязів. Цю процедуру хворі проводили будинку після нашого інструктування.
З 108 хворих, що одержували пчелоужаление, рухова активність 0 балів (відсутність рухів у мязах руки) була до лікування в 5 7 хворих, активність 1 бал (легені руху згинання в ліктьовому суглобі) — 21, активність 2 бала помірні рухи в пальцях кисті — в 13, активність 3 бала — відведення плеча до 10-15 з підйомом до 45 — 8 хворих, активність 4 бала (рух до 30 у плечовому суглобі, до 45, у ліктьовому суглобі й рух у всіх напрямках у суглобах кисті — в 9 хворих.
У міру проведення курсу апітерапії ( через 25-30 пчелоужале- ний) зявлялося збільшення обсягу рухів. Для зміни рухової активності на 1 бал було потрібно не менш 60-8 0 пчелоужалений.
Так що, необхідно набратися терпіння й наполегливості як лікареві, так і хворому. Бджолина отрута, за нашими спостереженнями, продовжував діяти й після закінчення курсу лікування, що підтверджувалося даними тепловизионной діагностики й чітко було помітне зменшення тепловизионного парезу.
У хворих, що спостерігалися нами, відновлення рухової активності з 0 до 4 балів відбувалося через 2-3 курсу апітерапії протягом 6-15 місяців, причому в період уведення бджолиної отрути продовжував збільшуватися обсяг рухів. Тому нами рекомендувалося в перерви між курсами проводити втирання мазі, що містить бджолину отруту, у шкіру паралізованої руки. Подібне явище дозволяє припустити позитивний вплив бджолиної отрути на перебудову функціональної активності нервового волокна як у віддаленому періоді, так і після його безпосередньої дії, що збігається з експериментальними даними Б.Н.Орлова і його співробітників.
В 17 хворих, що зробили на курс апітерапії після зшивання ушкоджених вторинних стовбурів плечового сплетення зявлялося поліпшення рухової активності до 2-3 балів, але відновлення проходило значно повільніше.
З 108 хворих 61 повернувся через 2-3 року до праці, в 27 знижена група інвалідності із другий до третьої, а в 20 хворих, хоча й зявилися рухи в кисті й передпліччя, повністю не вдалося відновити рух у плечі й передпліччя. Отже, ефект лікування був відзначено в 80 проти 38 при лікуванні традиційними методами.
Для ілюстрації описаної методики приведемо виписку з исто- риии хвороби. П-Н, 21 рік, тракторист. В 1984 році після мотоциклетної аварії й подвивиха голівки плечовий кістки розвилася плегия лівої руки із приведенням її до тулуба, рука цианотична, атрофія мязів кисті. Тепловизионное дослідження показало дефект передпліччя.
Діагноз: Наслідку подвивиха голівки плечовий кістки з косп- рессией вторинних стовбурів плечового сплетення й плегией лівої руки (обсяг рухів 0 балів). Проведене лікування лидазой, прозерином по Н.Н.Аносову, радоновими ваннами, масажем, голковколюванням побільшало обсяг рухів до 1 бала. Було проведено 5 курсів апітерапії (пчелоужаление + електрофорез 20% медом + квітковий пилок 1 чайна ложка щодня) з інтервалом лікування 2 місяця хворий продовжував приймання меду усередину й утирав вирапин у зону парезу перед ЛФК. Обсяг рухів збільшувався до 3-4 балів, зявилася можливість відновлення трудових навичок лівою рукою. Переведений на III групу, зник тепловизионний дефект.
Крім бджолиної отрути хворі одержували мед (1 їдальня ложка — 30 гр. 3 рази в день після їжі) для посилення дії отрути. Мед призначався у вигляді компресів 50% розчину на атрофические мяза. Практикувалося призначення електрофореза із прозерином 0.5% і медом 20% подовжньо на паралізовану руку. Квітковий пилок (1 чайна ложка 2 рази в день) уводилася для поліпшення провідності імпульсу по нервовому волокну.