Застосування продуктів бджільництва в лікувальній практиці. Захворювання нервової системи

Застосування продуктів бджільництва в лікувальній практиці. Захворювання нервової системи

Остеохондрози хребта з неврологічними ускладненнями (радикулярний, болючий, нейрососудистий синдроми).
І.П.Антоновим (1983) запропонована класифікація вертеброген- них синдромів: ирритативние, дефицитарние синдроми, що включають у себе тонічний^-тонічні-тонічні-мязово-тонічні, нейрососудистие й паралітичні симптоми. Оскільки остеохондроз являє собою патологічний процес, обумовлений аутоиммунними властивостями задньої частини межпозвонкового диска, а провідним синдромом є біль і порушення статики, то застосування бджолиної отрути й інших продуктів бджільництва показане при цьому заболеваии для впливу на основні фактори етиологии.
В останні роки стало відомо, що адолапин — один з пептидів бджолиної отрути має властивості ендорфина, тобто болезаспокійливого препарату, звідси бджолина отрута має болезаспокійливу дію.
Застосування апітерапії для зняття болючого радикулярного синдрому нараховує близько 2000 років. Першим застосував пчелоужаление для купирования радикулярних хворій Гален. В 1939 році І.Х.Иеруса- лимчик успішно пролечил отрутою 87 хворих ішіасом. 12-денний курс привів до зникнення хворій. В 1949 р. А.С.Теви проведене успішне лікування ішіасу бджолиним ужалением. І.П.Антонов і Н.А.Болдіна в 1958 р. з позитивним терапевтичним результатом застосували бджолина отрута для відновлення здоровя хворих радикулітами. Е.П.Фишков в 1954 р., а в 1971 році Н.Аболдина лікували розчинами бджолиної отрути в персиковому маслі (КФ1 і КФ2) кілька сот хворих з радикулітами з ефективним лікуванням від 62 до 90% хворих при різних формах захворювання.
В 1958 р. АМ.Шухатович лікував хворих радикулітами бджолиною отрутою. В 1968 р. В.І.Приходько захистив кандидатську дисертацію про лікування бджолиною отрутою хворих з попереково-крижовими радикулітами. Він уперше застосував пчелоужаление в акупунктурние крапки. При повторних курсах для зняття рецидиву захворювання знову проводив біологічну пробу.
Однак, ще в 1964 році Н.П.Йориш у своїх схемах раціонального пчелоужаления використовував деякі зони, що збігаються з акупунк- турними меридіанами й крапками.
Н.А.Боброва й сотр. ( 1971 р.) застосували бджолина отрута як анальгетик при дискогенних радикулітах, уводячи його внутрикожно у хворобливі крапки. Спочатку доза отрути не перевищувала 0,5 мг., потім збільшувалася до 1,5-2 мг.. Вони виявили його ганглиоблокирующее дія, апітерапія приводила до нормалізації системи кора надниркова залоза-гіпофіз-гипо- таламус, про що свідчив рівень 17-кетостероидов сечі.
П.Починкова (1986) застосувала бджолину отруту для лікування й профілактики попереково-крижових радикулітів, в основному на тлі спон- дилеза. Позитивний результат в 8 2,5%: зникали болі, нормалізувалася шкірна температура. Електрофорез із отрутою застосовувався в 100 хворих на крапки впливу.
І.П.Шмакова (1987) з Одеси запропонувала вакуум-фонофорез сумішшю (мед, прополіс, у димексиде, пеллоидин) при болючих синдромах.
Мед — складна суміш. Мікроелементи в найбільш утилітарній формі. Мед — контактне й лікувальне середовище фонофореза з маззю прополісу. Змішувався мед 8 5 вагових одиниць із пеллоидом, 8 вагових одиниць прополісу й диметилсульфонад (7 ед). Роздрібнений прополіс заливався ДМСО 1:10, настоювався 1-2 дня, струшувався. Мед змішувався з пелоидином, виходила грузла суміш. При розвантаженні хребта й витяжці в морській воді додавався вакуум-фонофорез 40,0-5,3 КПа, ультразвуком в імпульсному режимі, тривалість імпульсу 4-10 мс., інтенсивність 0,05-0,2+10"
Вт/див
тривалість 2-3 хвилини. Для шийного відділу 0,2-0,4х 10
Вт/див
3 мс. через 1-1,5 години після підводного витяжения. Зникнення хворій в 72%, у контрольній групі 36%. Тривалість ремісії в 2 рази довше.
Є.Щербан (1976) успішно поєднував апи- і рефлексотерапию в 25 хворих з невралгиями.
Б.А.Охотский, Н.І.Глушенко (1986) узагальнив свій досвід у використанні бджолиної отрути в лікуванні захворювань нервової системи.
Н.С.Харченко із сотр. застосували токсапии (6 мг. отрути в 1 мол.) і встановили збільшення працездатності.
При радикуліті рекомендується суміш із меду, соняшникового масла й спиртового екстракту прополісу по столовій ложці намазати на гірчичники й прикласти до хворого місця, закріплюючи бинтом.
Л.І.Матвієнко із сотр. (1991) уводили апизартрон у ВАТ при остеохондрозі з нейрососудистим синдромом і одержали позитивний результат.
Б.А.Охотский, Л.Г.Коврига (1988) узагальнили свої спостереження по застосуванню бджолиної отрути з ультразвуком і вважалися, що цей метод досить перспективний при захворюваннях опорно-рухового апарата й периферичної нервової системи.
Н.Ш.Басилая в 1975 р., захистив кандидатську дисертацію по лікуванню апилитом хворих вторинним попереково-крижовим радикулітом.
О.Б.Бородін і сотр. (1988) за допомогою ЕОМ установили рецептуру крапок з найбільшої еффективностьюю при комбінацій з реопирином.
Б.А.Охотский (1990) призначав при лікуванні захворювань периферичної нервової системи до 20-25 пчелоужалений по паравертебраль- ним лініям. Мазь апизартрон утирати тільки через 4-5 хвилин. Комбінація із кліматотерапією дозволяло зменшити кількість отрути, що вводиться, на 50%.
В.М.Школьник із сотр. (1991) лікували судинні захворювання й радикуліти пилком з медом 1:1, 4% прополіс 5-7 крапель на солегон- ний фітококтейль, корпоральний масаж із кремом з меду, пильцевой масаж ( фингер-пунктура) із кремом «Диал» особливо ефективні ці методики при вегетативній дистонії.
У ряді робіт П.Починковой із сотр. (1983), а потім Ст.Шкендерова й Ц.Іванова (1985) застосовувалися у хворих з радикулітами введення отрути за допомогою ультразвуку (фонофорез). Вони встановили, що ультразвук не руйнує отрути. Сила ультразвуку 0,2-1,5 ват/див.2, тривалість процедури 5-12 хвилин з попереднім нанесенням на шкіру мазі з отрутою.
В 1976 році Є.Щербан знову привернув увагу до введення микро- доз бджолиної отрути в акупунктурние крапки, уважаючи, що ця методика більш перспектива.
О.Б.Бородін, Ю.А.Лоян із сотр. (1988) лікували пояснично-крестцо- вие радикуліти по восходяще-спадній схемі, але теоретично не обґрунтованої щодня 5 днів, 2 дня перерви й знову 5 днів. Це по суті справи пристосування до графіка роботи лікарів, а не до фізіологічного циклу виділення ендогенних кортиностероидов, використовувалися крапки ба-ляо, цзу-сан-чи, кунь-лунь, їй-гуань, сань-инь-цзяо, а при невралгії сідничного нерва — так-чан-шу, ци-ляо, хуан-тяо, чен-фу, кунь-лунь. Алергія була з 97 хворих в 2. В 90 з 97 поліпшення. Койко-день поменшався з 23 до 17,3.
Наш досвід апітерапії нараховує 20 років круглогодичного лікування, під час яких процедури одержали більш 2200 людей, з них 1187 з болючими синдромами остеохондрозу як шийного, так і поперекового.
Бджолина отрута — біологічно активна речовина, містить амінокислоти, білки, мікроелементи, особливо кобальт, що як відомо входить до складу цианкобаламина, цинк, літій, що також володіє болезаспокійливим ефектом. До складу бджолиної отрути входить також гиа- луронидаза й інші ферменти, которйе протидіють подальшому рецидивированию остеохондрозу, особливо його судинних проявів. Нами використовувалася бджолина отрута при загостренні остеохондрозу з болючим синдромом і порушеннями статики. Остеохондроз шийного відділу з болючим синдромом був в 432 хворих, поперекового відділу хребта — в 610, в 145 хворих було захворювання шийного й поперекового відділів. Рефлекторні синдроми спостерігалися в 727 людей, компресійні — в 318, судинні — в 106, радикуломи- елоишемии — в 46 хворих. Змішаний курс (радонові ванни, підводне витяжение, иглорефлексотерапия, біостимулятори) у комбінації з апітерапією одержало 830 хворих.
Друга група — 257 хворих, які одержували апітерапію амбулаторно, з них 94 хворих почали лікування у відділенні у вигляді комплесного курсу, а закінчували амбулаторно по типу підтримуючого курсу. Усім хворим проводилася біологічна проба, яка в 56 хворих (2,4%) викликала лейкоцитоз, зозинофилию, поява білка, цукру в сечі, еритроцитів і лейкоцитів в осаді сечі.Отмече- ни також ранні анафилактические реакції (підйом температури) протягом першої години після введення бджолиної отрути й пізні ускладнення (загальний набряк, сверблячка, підйом температури, набряклість тканин). В 118 7 хворих була гарна переносимость бджолиної отрути. Курс складався з 40-100 пчелоужалений, сеанси проводилися через день.
Бджоли транспортувалися із пчелохранилища терапевтичного корпуса, що перебуває в спеціальному приміщенні на горищі. Контейнер мав покриття із червоного скла для заспокоєння бджіл. Медсестра пункту апітерапії діставала пінцетом бджіл з контейнера, притискала до шкіри в акупунктурних крапках шийної, поперекової області й ніг за вказівкою лікаря. Персонал пункту апітерапії при відпустці процедур дотримував правила техніки безпеки, яка полягала в прийнятті спокійного положення при вільному польоті бджіл, відсутності хаотичних дій рук, голови й тулуба. Бджоли звичайно летять до освітленого вікна. У цей момент слід збирати бджіл беззубцовим пінцетом і поміщати в контейнер. Протягом дня процедуру пчелоужаления одержували від 35 до 100 рольних.
Слід зазначити, що в нашу лікарню хворі з рефлекторними й іншими синдромами остеохондрозу частіше надходили через 1-2 місяця після дебюту загострення, тобто зі стійками болючим синдромом і анталгическими мязово-тонічними проявами. Уведення бджолиної отрути зменшувало болю, повязані з рухом на 4-6 годин днем. Тому в перші 7-8 днів апітерапії хворим обмежувався руховий режим. Апітерапія чергувалася з радоновими ваннами. Якщо хворі одержували підводне витяжение, то пчелоужаление робилося через 4-5 годин після процедури. Хворим у день апітерапії не призначалися новокаїн, антигистаминние препарати, хлористий кальцій як препарати, що блокують дію бджолиної отрути. При впливі бджолиною отрутою на компресійні синдроми остеохондрозу враховувалося, що в отруті втримується гиалуронидаза, яка сприятливо діє на сполучні тканини позвоночно-рухового сегмента (ПДС), зміцнюючи їх. Згладжування болючого синдрому зменшувало патологічну импульсацию як усередині ПДС, так і із церебральних структур. Значно зменшувалися явища парезу мускулатури, а також, зниження мязового тонусу. У нашому дослідженні з використання бджолиної отрути для лікування наслідків сдавления вторинних стовбурів бджолиного сплетення з парезом мязів руки (1980) отримані порівнянні результати по відновленню обсягу рухів паралізованої кінцівки. Терапевтичний результат апітерапії при компресійному синдромі менше, чим у хворих з рефлекторними проявами. Проте з 318 хворих з компресійними синдромами, що одержували апітерапію, тільки 67 хворих було прооперовано в нейрохірургічному відділенні (21%), тоді як у контрольній групі до подібної лікувальної процедури довелося вдатися в 3 8%. Частина хворих була виписана з відділення з відкритим листком непрацездатності з метою продовження апітерапії в домашніх умовах (власники пасік або, що мають можливість проведення апітерапії під спостереженням лікаря). Ефективність апітерапії хворих, що одержували лікування амбулаторно була переконливою.
Апітерапія була також корисної у хворих із судинним синдромом, але терапевтичний результат був виражений менше, чим при рефлекторних і компресійних синдромах. Вивчення катамнезу показало, що в 150 хворих з рефлекторними й компресійними синдромами остеохондрозу, що одержували апітерапію, тривалість ремісії склала в середньому 11 місяців проти 4,5 місяців у хворих з остеохондрозом ідентичної ваги (IV-V ступінь), що не одержували бджолиної отрути.
По наших підрахунках, що проводилися в 1987 році з урахуванням вартості койко-дня — 8 руб.), умовних втрат за рахунок невиходу на роботу — 2 0 рублів, середньої вартості дня тимчасової непрацездатності — 6 рублів), економія від проведення апітерапії 220 хворих остеохондрозом з компресійними й рефлекторними синдромами склала за рік 61,8 тис.рублів. Слід знати, що кращий результат спостерігається, якщо хворі під час апітерапії ухвалюють усередину 30-50 гр. меду. Порівнянні ррезультати були отримані при використанні апифор — електрофореза. При застосуванні цієї методики проводиться така ж биопроба, як при лікуванні натуральною бджолиною отрутою.
Таким чином, згідно Б.Н.Орлову (1972), Ст. Шкендерову (1978) і за нашими спостереженнями, бджолина отрута має антлгическим дією, подовжує ремісію за допомогою нормализаци статики взаємин усередині позвоночно-рухового сигмени й екстра- вертебральной болючий импульсации. Крім того, пчелишй отрута в невеликих дозах зменшує напруженість имунологическк реакцій (зменшення М и збільшення імуноглобулінів).
Таблиа 14.
Імуноглобуліни при апітерапії радикулітів, кк ускладнень остеохондрозів до лікування
Імуноглобулін
Рефлекторн. 72
Компрес. 50
Сосудист. 48
] середньому 1 разом I
А
196
171
216
194
М
117
202
175
165
Г
965
1118
1600
1127 1
Таблиа 15.
Імуноглобуліни у хворих остеохондрозом з неврологічними ускладненнями після апитерапи
Імуноглобулін
Рефлекторн.
Компре
< I
72
50
А
214
241
М
140
204
Г
1240
1415 |
Тільки в 9% хворих відзначалася еозинофилия (не баее 8%) і лейкоцитоз ( до 14,5 х 109 г/л), що свідчило про тсутствии виражених імунологічних зрушень під впливом введвия бджолиної отрути. Тому слід уважати показаннями для применвия бджолиної отрути методом пчелоужаления з апифорелектрофореза втирання вирапина рефлекторні й компресійні синдроми шейнсо й поперекового остеохондрозу як у період дебюту або обострениядля купирования хворого синдромом, і в подостром періоді для уушнения ремісії.
Динаміка регионарного або сегментарного лейкоцитоз виявила чітку ефективність апітерапії в порівнянні з іншими оадицио! ь ними методами лікування. Бджолина отрута, потрапляючи в тканину міжхребетного хряща, зміцнював еластичність хряща й підвищував його стійкість до навантаження, особливо при різкій зміні статики, що ю даним Ф.Ф.Огієнко, сприяє прогресуванню дегенеративо-дистрофічних змін хребта.
Ортопедичні заходи у вигляді носіння корсета і юддержи- вающие сеанси пчелоужаления допомогли протягом 1,5-2 меяцев повністю компенсувати хворих, навіть із дискозом і вираженою компресією корінця. На підтримуючі сеанси хворі приїжджали на автобусі ( до 100 км.), а багато у процесі лікування самі зайнялися бджільництвом.
У проблемі лікування й реабілітації хворих вертеброгенними болючими синдромами, нам представляється, що бджолина отрута повинен зайняти належне місце. Активну діяльність по впровадженню терапії бджолиною отрутою в практику лікувальних установ провели в Болгарії П.Починкова (1985), Є.Щербан у Румунії (1983), у Японії К.Фукузава (1985). У тих лікарнях, які не можуть організувати введення натуральної бджолиної отрути методом пчелоужаления по технічних принципах (відсутність пасіки, лікарів-апитерапевтов, бджолярів, що поставляють бджіл), порівнянний ефект можна одержати, застосовуючи електрофорез із апифором, інєкції апизартрона й утирання вирапина.
Крім бджолиної отрути нами використовувався мед (компреси в комбінації із соком редьки й хріну, електрофорез із 20% медом з обох полюсів, медяні апликации в якому суміш меду з ліками, швидше вводилася через шкіру аналогічно компресу з димексидом), прополіс (фонофорез із маззю «Пропоцеум»), пластинки натурального прополісу товщиною 3-4 мм., розташовані на триггерних (болючих) крапках, закріплювалися лейкопластиром на 4-5 днів.
При вертеброгенних нейрососудистих синдромах (вертебробази- лярная недостатність, ішемія периферичних нервових стовбурів) нами активно застосовувалося маткове молочко у вигляді таблеток «Апілак» (Б.Н.Брайнес, 1958) і свіч із апілаком. Приступи судинної недостатності ставали мякше, рідше й легко купировались прийманням таблеток апілаку.
Приведемо ілюстрацію до застосування апітерапії цієї групи хворих. Хворий 3., 38 років, інженер, зробив у неврологічне відділення в 1980 році повторно із приводу стійких поперекових болів, що підсилюються при русі, скривлення хребта. Хворіє в плині 6 років. Проведені курси лікування радоновими ваннами, рефлексотерапии, румалоном, підводним витяжением давало нетривалий терапевтичний ефект на 3-4 місяця. На спондилограмме-грижа диска А5, остеохондроз III Л5.
При вступі — гомолатеральний сколіоз, с.дошки. Нахил уперед до середньої третини стегна. Випадання рефлексів колінного й ахиллова ліворуч. Виражені с.натягу ліворуч. Не спить уночі изза хворій. Регионарний лейкоцитоз Л5 ліворуч 11,2.10"9 г/л., праворуч 6,4.10~9 г/л..
Л5 з компресією корінця, стійкий синдром, виражені порушення статики.
Хворий був закорсетирован, діставав болезаспокійливі кошти екстреної допомоги, підводні витяжения, з попереднім знеболюванням. Апітерапія доведена до 10 пчелоужалений на сеанс із використанням традиційних крапок. Через 8 днів став спати вночі, на 16 день пересувався по палаті. Виписаний на роботу через 3 2 дня. Повторний курс апітерапії через 1 місяць (100), через 3 місяця (120). З 1980 року хворої не звертався із приводу компресії корінця. Завів пасіку.
При лікуванні шийного остеохондрозу з болючим і мишечно-тониче- ским синдромом нами застосовувалися наступні акупунктурние крапки: фен-фу (VG 16), так-чжуй VG 14), так-чжу (V II), пи-шу, мін-мень (VG.
4).
Пчелоужаление проводилося на стороні болі. Використання окремих поперекових крапок пояснювалося безпосередньою стимуляцією кори надниркова залоза з метою збільшення виділення ендогенних кортикостероидов для запобігання прогредиентности плину остеохондрозу.
Електрофорез із апифором застосовувався за методикою Вермеля, яка полягала в приміщенні анода на шийний відділ або поперековий відділ хребта з наростаючою дозою розчинного апифора на прокладку, починаючи з 0,5 таблетки й кінчаючи 6-8 таблетки в 0,85% розчині хлористого натрію на прокладку. Роздвоєні електроди (катод) перебували на руках або ногах. При поразці плечового сплетення (пери- артроз плечового суглоба) нами застосовувалася комплексна методика, яка полягала в наступному. Пчелоужаление проводилося по болючих крапках плечового суглоба (2-3 бджоли на крапку). Одночасно, натискаючи більшим пальцем на вухо із протилежної сторони, піднімали руку в плечовому суглобі. Подібна комбінована методика була більш ефективною.
При остеохондрозі грудного відділу хребта пчелоужаление проводилося в крапки заднього серединного меридіана й меридіана сечового міхура ( шень-чжу (VG 12), шень-тан (V 44), І-Си (V-45), хунь-мень (V-47)) на рівні болючого синдрому. Застосовувалися так само, як при шийному остеохондрозі крапки шуй-ту (Е-10), ци-ше (E-II), розташовані в області щитовидної залози. Згідно з думкою Г.П.Порядина (1962), Г.А.Чуркина (1987) подібний вплив включав нейрогу- моральні механізми, що дозволяло краще купировать болючий синдром у периферичних суглобах і хребта. Нами застосовувалося, щоправда, у невеликій кількості (не більш 2-3 на сеанс) пчелоужаление в область грудини й грудинореберних зчленувань (VC 6-7).
При остеохондрозі поперекового відділу використовувалися акупунктур- ние крапки мін-мень (VG 4), сань-цзяо-шу (V 22), хуань-тяо (V В 30), чжи-бянь (V 54), їй-чжун (V 40), ян-линь-цюань (V В 34), ин-линь-цю- ань (RP 9), цзу-сан-чи (Е-36), сань-инь-цзяо (RP 6),цзе(Е-41),кунь(V-60) і др..
Збільшення дози отрути проводилося по ходу сідничного нерва (2-3 пчелоужаления в крапки Ба-Ляо, сань-цзяо-шу) і по одному бджолиному ужалению в крапки Вий-Чжун, кунь-лунь при локалізації болючого феномена в поперековій і сідничної областях (ирритативний синдром), при напрямку болючого феномена вниз по нозі рекомендувалося збільшувати кількість отрути, що вводиться, у відповідну зону проекції сідничного нерва.
При дефицитарном синдромі найбільша кількість бджолиної отрути вводилася в зоні ПДС.
Електрофорез із апифором призначався по ходу болючого феномена. Для зняття болі нами додавалися клізми з 20% медом через день по 100-150 мол., пластинки із прополісом (3-4 мм. товщиною) на триггерную зону, які прикривалися листком лейкопластиру, ледве більшим по площі. При нейрососудистом синдромі в комплекс лікування включався апілак у вигляді таблеток і свіч.
Утирання бджолиної отрути (вирапин) одержало найбільш широке поширення у хворих із шийним і поперековим остеохондрозом, особливо з мязово-тонічним синдромом. Утирання проводилося в наростаючій дозі по ходу сідничного нерва або в області отечной грушоподібної або сходового мяза. Вирапин утирався із зусиллям.
Апітерапія при дискозе (випадання межпозвонкового диска) з вираженою компресією корінця й порушенням статики (сколіоз), характеризувалася обовязковою комбінацією корсетирования (рушником або простирадлом, твердим корсетом або поясом «штангіста»). Крім того, хворий ходив з милицями. Без цих розвантажувальних заходів ефективність апітерапії зменшувалася. Пчелоужаление проводилося тільки в зоні ураженого ПДС. Якщо шкіра давала реакцію (почервоніння й набряклість трималася більш 1-2 днів), то процедури урежались до 2 у тиждень. При гарної переносимости бджолиної отрути пчелоужаление можна було проводити щодня, але міняючи час дня — сьогодні ранком, завтра — увечері, потім днем. Очевидно, відмінність тонусу симпатичної нервової системи дозволяла шкірі хворого легше переносити введення бджолиної отрути.
Отже, бджолина отрута є методом вибору при лікуванні остеохондрозу хребта і його неврологічних ускладнень.