Стандартизація прополісу.

Стандартизація прополісу.

ДЕРЖСТАНДАРТ 28886-90 «Прополіс».
Однак питання дуже складне й дотепер не вирішений (Т.В.Вахонина, Е.С.Душкова, 1985; А.А.Барсков, 1987). в 1985, 1989, 1990 Т.В.Вахонина запропонувала стандарт прополісу: грудки до 100 мг., крихти або брикети. Цвіт темнозелений, бурий або сірий, Запах смолистий. Смак гіркий, злегка пекучий. При температурі 20-40 щільний менше 20 — твердий. Воску менш 28%, показник окиснюване- сти 22%, подное число менш 35. Біологічний контроль — зупинка рухів ресничек інфузорій у воді 160 мг/мол. за 32-73 секунди. Кількість окиснюваних речовин у куб.див. розчину окиснювача на 1 мг. прополісу не менш 0,6.
Т.А.Шуб захищена дисертація в 1982 р. по стандартизації прополісу, де автор пропонує основою для стандарту антимікробну активність.
АИ.Тихонов із сотр. (1991) запропонували основні показники стандартизації настойки прополісу:.
— 00.
Найкраще розчиняти в 95° спирті.
М.Гонне (1982) описав техніку дегустації за наступними показниками: зрительно, ольфактивно, смаковим, тактильним.
в 197 6 г. Т.В.Вахонина із сотр. запропонувала визначати якість прополісу з допомогую раствора перманганата калия. 200 гр. прополиса помещают и видерживают один час, добавляют 100 мл. свежекипячен- ной дистиллированной води и остужают, фильтруют через бумажний фильтр. 10 мл. фильтрата, 90 мл. дистиллированной води и 1 мл. 20% серной кислоти и перемешивают одну минуту., вносят 0,1 № раствора перманганата калия и по секундомеру определяют исчезновение розовой окраски. Норма — 1 минута.
Стандарт прополиса БССР 53-70.
Цвет — темнозелений, бурий, темносерий с зеленоватим оттенком.
Запах — смолистий, ароматний.
Смак — гіркуватий, пряний.
Структура — щільна, при температурі нижче 15 — тендітна, у зламі неоднорідна.
Питома вага — 1,1 12—1,350 г/см
Температура плавлення — 65°С.