1.6.

Прополисовое масло для лікування туберкульозу легенів, у дитячій практиці.

1.7.

Емульсії водні й масляні.

1.8.Лиофилизированний прополіс у таблетках (АМ.Тихонов із сотр. 1987). У таблетці 0,2 прополісу. Наші спостереження показали безсумнівну ефективність цього препарату при серозних менінгітах. Пропомон для гастроентерологии (1982).

1.9.

Знеболюючий ефект прополісу використовується при лікуванні болючих проявів хребетного остеохондрозу. Для цього відрізана бритвою пластинка прополісу накладається на болючу (триггерную) зону й заклеюється більшим по площі шматком лейкопластиру. Подібна процедура триває 1-2 доби. Для зменшення зубного болю грудочка прополісу накладається в кореня зуба або в десневие кишені у хворих із загостренням пародонтозу. Щоб прополіс помякшав, можна його підігріти до 40-50.

2.

Зовнішнє.

2.1.

Знеболюючий ефект.

2.1.1.

Загоєння ран, опіків, вянуло поточних грануляцій.

2.1.2.

Лікування мікозів волосистої частини голови й ніг, екземи.

2.1.3.

Нами запропоноване втирання в триггерние крапки «пропоцеума», і інших прополисових мазей. Утирання проводилося за годинниковою стрілкою методом крапкового масажу при вираженому болючому синдромі. Відзначене, що при патологічному процесі прополисовая мазь утирається значно швидше чому при затиханні болі. Цю же методику можна застосовувати й при соматичних болях. Вона названа нами пальцевий прополисозацией, застосовувалася з 1979 р..

2.1.4.

5% прополисовая мазь при лікуванні тріщин сосків грудних залоз.

2.2.

Для лікування ран застосовується:.

2.2.1.

Прополіс у вигляді аерозолів (прополан, пропосол), створюється плівка, що протидіє зовнішнім подразникам.

2.2.2.

Прополіс у вигляді компресів з 5% спиртово-масляною емульсією (рибячий жир).

2.2.3.

5% прополисовая вода температурою 38 у вигляді ванночок для лікування панариціїв. Палець із гнійним процесом міститься в судину із прополисной водою, потім осушується без витирання, утворюється на шкірі плівка із прополісу . Після 2-3 процедур панарицій розкривається. На 5-6 день звичайно рана гоїться.

2.2.4.

Прополисовие мазі.

2.2.4.1.

Официнальная мазь «Пропоцеум» досить ефективна (Г.Л.Маликов, 1977), застосовується зовнішньо при фонофорезе.

2.2.4.2.

Спиртова 33% мазь, парафіново-вазелінова 23% мазь ( І-Чижмарик із сотр., 1985).

2.2.4.3.

1 літр прокипяченого соняшникового масла. 100 гр. прополісу, 70 гр. воску помішують протягом 30-40 хвилин.

2.2.4.4.

150 гр. вазелінового масла доводять до кипіння, потім розчиняють 50 гр. воску й 70 гр. прополісу, додають 500 гр. вершкового масла. Усі ці мазі застосовуються для лікування шкіри, ураженої грибками.

2.2.4.5.

Зовнішні тампони прополісу по А.Ф.Синякову — спиртової екстракт прополісу на ватяному тампоні міститься на уражену слизову.

2.2.4.6.

Прополисовие «холстинки» для впливу (протизапальн, що знеболює) на шкіру й внутрішні органі. Холстинка міститься на проекцію внутрішнього органа або триггерную зону на 10-12 годин, прикріплюється до шкіри лейкопластиром, зверху замотується бинтом або рушником.

2.2.4.7.

Живильні креми, лосьони.

2.2.4.8.

Пітливість ніг лікується сумішшю прополісу й кори дуба. ДО 1 склянки відвару дубової кори (1:5) додати чайну ложку 30% спиртового екстракту прополісу. Цю суміш наносять на шкіру при мокнучій екземі й з неї роблять ножні ванни ( 10% спиртовий екстракт) при температурі 38 тривалістю 20 хвилин протягом 10 днів.

2.2.4.9.

А.І.Тихонов із сотр. (1991) запропонували прополисовие захисні пасти для робітників хімічної промисловості.

3. Інгаляції.

3.1.

Суміш 60 гр. прополісу, 40 гр. воску у водяній лазні, потім розводиться у воді.

3.2.

Водно-спиртова емульсія 5-10% на дистилированной воді, 5% глюкозі, мінеральній воді.

3.3. Суміш прополісу з медом і матковим молочком (апикомп- лекс — М.Керн, 1976).

4.

Прополіс в офтальмологічній практиці.

4.1.

1-5% розчин прополісу в краплях.

4.2.

Пропомикс (АИ.Тихонов, Т.М.Русакова, 1982).

5.

Прополисовие препарати в ЛОР і стоматологічній практиці.

5.1.

Змазування задньої стінки ковтки сумішшю 30% спиртового екстракту прополісу й гліцерину в співвідношенні 1:2.

5.2.

Аерозоль «Айна» освіжає рот.

5.3.

При отитах у зовнішній слуховой прохід вставляється турунда з 40% спиртовим розчином прополісу (1 частина), розведеного 4 частинами рослинної олії (шипшинове, абрикосове, персикове, можна й соєве).

5.4.

Для стоматології використовується 2-4% екстракт прополісу.

5.5.

Прополизон — аерозоль при ангінах, фарингіті (А.І.Тихонов із сотр., 1982).

5.6.

Пасти із прополісу для лікування стоматитів (І.Чижмарик, 1985).

5.7.

Кулька з нативного прополісу, вставлений у зовнішній слуховой прохід при гноєтечі (мезотимпанит).

5.8.

Для анестезії в порожнині носа (М.М.Френкель).

6.

Суппозитории. АИ.Тихонов із сотр. (1988) уважаючись, що кращою основою для суппозиториев є «жирова» Горьковского химико- фармацевтичного заводу. В одній свічі втримується 0,1 гр. густого екстракту прополісу. У свічах прополіс може застосовуватися в суміші з медом, пилком і матковим молочком (апикомплекс, апидекс).

7.

Прополіс для інєкцій.

А.І.Тихонов із сотр. (1988) застосували фенольно-полісахаридну фракцію прополісу для одержання основного лиофилизированного розчину, застосовуваного при перитоніті (ескулетин, скополетин). Про- полетин 10 мг/кг., застосований замість каннамицина зменшив летальність тварин в 3, 3 рази.

8.

Прополіс у гінекології.

8.1.

Прополисовие піхвові кульки.

8.2.

Піхвові ванночки з 5% спиртового екстракту й меду, або 5% прополисогелианта, тобто прополісу з рослинною олією.

Жінка лягає на гінекологічне крісло, у піхві вводиться 15-20 мол. 2-5% прополисового екстракту температурою 38-40. Експозиція 20 хвилин, потім піхва за допомогою дзеркал осушують тампонами.

8.3.

Піхвові тампони з 2-5% прополисовой маззю 20-40 хвилин щодня 15 процедур через день.

8.4. Піхвові спринцювання 5% прополисной водою або 3% спиртовим екстрактом.

9.

Фізіотерапевтичні методики.

9.1.

Сидячі ванни з 10% прополисовой водою або спиртовим екстрактом (20 мол. — 5 літрів води температурою 3 8-39, експозиція 20-30 хвилин) при запальних захворюваннях органів малого таза.

9.2.

Замість звичайної води використовується мінеральна.

9.3.

У якості розріджувача застосовується фітококтейль із однієї або декількох трав.

9.4.

Загальні ванни з фітококтейлем і 20 мол. 5% прополісу при шкірних захворюваннях.

9.5.

Електрофорез із 10-20% прополісом у різноманітних методиках. Параметри традиційні.

9.6.

Фонофорез із будь-який прополисовой 15% маззю.

9.7.

Импульсофорез, вакуумфорез.

9.8.

Диадинамофорез.

9.9.

Интраназальний електрофорез із 10% спиртовим екстрактом прополісу для лікування арахноидитов і наслідків енцефалітів.

10.

Рецепт із книги «Карабадини» Заза Фанаскертели-Цицишвили (по З.В.Макашвили, 1985). Побери прополіс, додай небагато мишяку, червоної сочевиці, тисячелестника, дубровника, потім усе це потовчи й просій. Побери ложку маслинового масла й меду. Розмішай і поклади на зуб. Корисно при запальних захворюваннях органів малого таза.

Лікувальна мазь Д.С.Мастицкого при незагойних ранах, опіках, грибкових хворобах, ангінах, нежиті.

«20 гр. прополісу заморожую, щоб став тендітним. Гострим ножем розтираю в порошок і висипаю в 50 гр. вершкового масла, підігріваю до 60, добре розмішую. Потім додаю 50 гр. соняшникового масла, і цю суміш у закритому емальованому посуді підігріваю на малому вогні 40-45 хвилин, не допускаючи кипіння й часто помішуючи. Теплий розчин проціджую через марлю, заливаю в скляну банку й щільно закриваю кришкою. При нежиті мазь у ніс.».

Препарати А.В.Скворцова ЕПАМ-7, 15, 300, що полягають із густого екстракту прополісу, у комбінації із травами: звіробоєм, материнкою, кропивою, мятою, оброблені цілеспрямованим програмуванням — біоенергією, що дозволяє змінити структуру лікувальних рідин, знайшли своє місце в лікуванні інфекцій дихальних шляхів, захворювань, що супроводжуються імунодефіцитом і ін..