Гарні результати були отримані в анемічних дітей. При введенні в раціон пилку відзначалося підвищення гемоглобіну й поліпшення загального самопочуття хворих. Приймання пилку також виявляли помітне пбложительное вплив і на видужуючих послу важких захворювань, на старих; у тих й інших тривале застосування пилку приводить до загального підйому сил, підвищенню апетиту й ваги, вони ставали бодрее.
Шовен в 1957 р. писав, що пилок — єдине азотне харчування для бджіл, яке вони збирають у більших кількостях в обніжжя. Ще в 1954 р. він додавав пилок до їжі мишей, спостерігаючи прискорення росту тоді, коли додатковий азот і вітаміни не впливали. Прискорювальний ріст фактор — білок пилку, стійкий до коливань температури й повільно мінливий у присутності води. Ця фракція альбумінів може бути вилучена концентрованими лугами.
Гатино відзначає, що в мишей, що харчуються пилком, підвищується зміст глікогену в печінці. Це підвищення супроводжується гіперглікемією, яка припиняється через 24-48 годин.
Такі активні речовини не однаковою мірою присутні в кожному пилку; вони є в більших кількостях у маковому пилку, пилку плодових дерев, каштанів, троянди, а в пилку конюшини, маїсу, кульбаби їх мало.
У Радянському Союзі пергу застосовують у клініці загальної хірургії 2-го Московського державного медичного інституту імені Н. І. Пирогова у вигляді мазей при лікуванні різних ран.
У дерматології пилок застосовується у вигляді крему, який представляє її екстракт. Треба прагнути при його виготовленні зберегти цілісність комплексу вітамінів і липоидов, пігментів і мікроелементів. Крім живильного впливу на шкіру, він викликає регенерацію кліток. Цікаво відзначити, що алергійними властивостями має тільки пилок, зібраний безпосередньо із квіток. Той пилок, який зібраний і перероблена бджолами, цих властивостей позбавлена. Бджоли затягають у пилок спори грибів, непотрібні людині.
У майбутньому, на думку англійського вченого Тонсли, пилок займе велике місце в харчуванні людей і тварин. Досвіди підмішування пилку в корм домашнього птаха показали, що вона дає набагато більше приросту ваги в порівнянні з контрольною групою, яка не одержувала цієї добавки. Суспільство по вивченню маткового молочка звернуло увагу на роль пилку в харчуванні людей. Тепер в Англії за допомогою бджіл збирають і готовлять препарат, який поліпшує стан хворого при подагрі, причому відновлюється рухливість кінцівок, якщо вони були уражені протягом тривалого часу.
« *.
*.
Питання про підвищення врожаїв — один з основних питань сільськогосподарської науки. І в цьому не останнє місце приділяється комахою-запильникам, насамперед бджолам, які безсумнівно підвищують урожайність багатьох культур, а при самозапиленні дають додаткове запилення й впливають на врожай.
Бджола відвідує й збирає пилок з рослин одного поля, одного сорту, потім вона перелітає на інші посіви, де ростуть інші сорти, і робить запилення змішаним пилком.
На XIX конгресі в Празі Н. М. Глушков показав, як збільшується врожай за рахунок запилення: по гречці — до 50%, по плодовим — до 60, по соняшникові — до 41, по баштанним - до 33%.
А. С. Нуждин на тому ж конгресі вказував, що кормовою базою для бджіл у нас є плодово-ягідні насадження, соняшник, гречка, гірчиця, вербові дерева, чагарники, які займають 9 млн. га, крім того, лугу, лісу й гірські пасовища. XIX конгрес дає нові дані про користь запилення. У роботі Н. Д. Скребцовой з Науково-дослідного інституту бджільництва показане, що гібридні насіння — важливий фактор підвищення врожайності овочевих культур; і одержувати їх допомагають бджоли, що роблять перехресне запилення й міжсортове схрещування. Уже отримані гібридні насіння огірків і капусти. Бджоли становили 92% усіх запильників. 100% їх перелітало з одного сорту на інші, тобто здійснювалося міжсортове схрещування.
На XIX конгресі була заслухана доповідь болгарського вченого Радоева «Бджоли й бавовна». Медяна продукція бавовни, указує він, дуже різна: він дає на 1 га 5 кг меду, коли рослини не поливають, і 14 кг меду, коли поливають.
У бавовни 4 виду нектарників, найбільше нектару виділяють ті, які перебувають на внутрішній стороні чашки квітки. Бджоли при цьому поринають на дно квітки, просовують свій хоботок між підставами листів віночка й запилюють бавовна змішаним пилком. У результаті врожай бавовни збільшується на 10-24% у порівнянні з рослинами, ізольованими від бджіл.
Завдяки запиленню змішаним пилком прискорюється також визрівання бавовни, збільшується рандеман волокна, укрупнюються коробочки на 0,12 г, у них більше насінь.
Для гарного запилення 1 га бавовни потрібна лише одна бджолосімя. Т. І. Казиев затверджує, що запилення бджолою бавовнику підвищує кількість завязей на 12-18%, збільшує число дозрілих коробочок на 9-12,8%, прискорює дозрівання на 5-9 днів проти самообпилених квіток, загальна врожайність бавовнику підвищується на ділянках на 18-29%, а у виробничих умовах на 13-23%.
Запилення бджолою суниці (доповідь Петкова із Софії на XIX конгресі) значно підвищує врожайність і якість ягід. Бджоли відвідують безупинно протягом дня квітки суниці, кожна квітка дає 0,57 мол нектару, цукристість якого досягає 30%.
Відвідуючи квітки суниці, бджола збирає нектар і пилок, за годину на 1 м
2
ділянки нараховують від 1 до 19 бджіл; на бджіл падає від 44 до 77% усіх запильників, на мурах — до 40%.
За 1 хвилину бджола відвідує в середньому 6,7 квітки при тривалості робочого дня до 7, 24 години на середньому. Середня вага ягід, що не запилюють бджолами, в 3 рази менше тих, які зібрані з рослин, що запилюють. Таким чином, урожайність безсумнівно підвищується.
При перехресному запиленні бджолами білої гірчиці підвищується її врожайність на 34-64%, причому вага седеян збільшується, число завязей білих стручків зростає на 46%. На 1 га засівби досить трьох бджолиних родин.
На XIX конгресі проф. Аветисян (СРСР) дає цікаві дослідження із запилення різних сортів кормових бобів (12 сортів) з докладними даними по біології цвітіння їх. Відсоток відвідування медоносними бджолами становить 89,9, джмелями —10,7, причому бджоли прокушують тру. бочку квітки й забирають нектар без запилення. Але бджоли, особливо длиннохоботние, кавказькі, відвідують також і розкриті квітки кормових бобів. Максимальний зміст нектару більше в північних сортів і менше в південних, причому тривалість життя квітки в кормових бобів — 4—5 днів. На гектарі кормових бобів нектаропродуктивность — 15—20 кг. При перехресному запиленні підвищується завязиваемость плодів і кількість великих бобів. Перехресне запилення підвищує врожай насінь у всіх сортів. Збільшуються розміри бобів.