Професор Т. І. Беслекоев і Ю. Р. Теддер (Ярославський медичний інститут) вивчали на лабораторних пацюках результати уливання маткового молочка в кров (у стегнову вену) і встановили, що негайно після введення молочка ( через 3-5 секунд) спостерігається швидке зниження кровяного тиску на 10-46 мм рт. ст., а потім через кілька хвилин воно підвищується до норми й трохи вище; одночасно спостерігалося збільшення амплітуди серцевих скорочень.
Професор Беслекоев вивчає дія молочка при інєкції його в судинну систему на експериментальні тварин — пацюках, кроликах й биках. Він установив наступне:.
I.
Маткове молочко, уведене интравенно, тимчасово знижує артеріальний тиск, а потім підвищує проти початкового тиску.
2.
У дозі 2 мг воно збільшує проникність капілярів.
3.
Воно порушує провідність вентрикулярного клапана серця, затримує ритм і викликає серцеву блокаду в дозі 80-100 мг/кг ваги.
4.
Маткове молочко в більших дозах (89 мг/кг ваги) зупиняє на кілька секунд ізольоване серце теплокровних (кролик, кішка), а потім відновлює його діяльність і збільшує амплітуду скорочень.
5.
Одночасне введення чужорідної крові й маткового молочка змякшує, що зявився шок і набряк легені.
6.
При повторному застосуванні маткового молочка збільшується кількість альфа-глобулінів у сироватці крові.
Ці дані говорять про те, що при лікуванні матковим молочком треба уважно стежити за його дозуванням.
Л. Н. Суродейкина (Ярославський медичний інститут) досліджувала на кроликах вплив уведеного внутрішньовенно розчину молочка (препарату, виготовленого НДІ бджільництва) на співвідношення білкових фракцій сироватки крові. При цьому встановлене, що введення розчину молочка не змінює загальної кількості білка сироватки крові, але підвищує кількість глобулинових фракцій, а також знижує зміст альбумінів. Підвищення глобулиновой фракції (білка крові) відіграє істотну роль в обміні, наприклад, вітаміну Bi
2
. Дослідник припускає, що на цій зміні базується доброчинна дія молочка на хворих злоякісною анемією.
Повернемося до питання про вплив маткового молочка на комах і ссавців.
За спостереженнями Бишофа з Вашингтонського університету, молочко впливає по-різному на вагу маткових і робочих личинок бджіл, тому що маткові личинки одержують молочко протягом усього строку розвитку, а робочі личинки тільки перші три дні харчуються чистим молочком. Вага маткової личинки збільшується помітно протягом 4 днів після вилупления. Вага робочої личинки збільшується помітно перші 2 дня, а потім уповільнюється, і робочі бджоли розбудовуються повільніше, чим матки.
Після того як маточник запечатаний, вага маткової личинки збільшується значно, а вага робочої — злегка; зменшення залежить від того, що йде прядіння кокона й экскреция. Цитоплазма жирового тіла маткової личинки збільшується швидше, чим ядра кліток, цитоплазма займає 50% від тіла клітки після вилупления й 90% у дорослої личинки, що свідчить про посилене харчування личинки.
В. Ф. Лупачев (Рязанський медичний інститут) показав на ізольованих артеріальних і венозних посудинах жаби, що розчини маткового молочка (препарат НДІ бджільництва) у розведеннях 1:10 000-1:75 000 виявляють судинорозширювальна дія, яка виражена на артеріях значно сильніше, чим на венах: артерії розширюються на 15-60 %, вени — на 6-9 %.
Іноземні автори вказують, що молочко впливає на кров і полові залози. Так, Хейл (1939) впорскував 5 днів статевонезрілим пацюкам у віці 3 тижнів від 60 до 700 мг молочка й спостерігав передчасний розвиток граафових пухирців у жіночій половій системі, тобто в матковому молочку є гонадотропний гормон.
Эббот в 1939 р. підтвердив досвідчені дані Хейла, а інші автори не підтвердили наявності гонадотропного гормону; але вони висушували молочко ацетоном, який міг зруйнувати активну речовину маткового молочка.
Надалі питанням про стимулюючу дію ММ на полові залози займався Шовен. Він впорскував мишам молочко в очеревину й під шкіру спини. Виявилося, що в мишей реагували на молочко печінка й надниркова залоза. Через 5 годин після інєкції 6 мг молочка спостерігалося исчезно вение фосфотази (миші у віці 3-4 місяців), кількість глікогену збільшувалася. Гонадотропного дії молочка ні в самців, ні в самок він не спостерігав.
Шовен припускав, що в молочку є фактор прискорення росту. У досвіді було 160 мишей (80 досвідчених і 80 контрольних). Але виявилося, що вплив на ріст мишей дуже елабое; при сильних дозах молочка ріст навіть затримується.
Однак Жордан приводить деякі дані впливи маткового молочка на курчат. Групі курчат давали його з кормом від 10 до 40 мг у день протягом місяця, контрольні (50 голів) були на тому ж раціоні, але без добавки маткового молочка. Спостерігалося незначне відхилення у фізіологічному розвитку тієї й іншої групи; гістологічний аналіз полових залоз 5 курей і 5 півнів при такому ж коли-
1
честве контрольних показав: молочко сильніше впливає на розвиток чоловічих гонад — в 3 півнів з 5 полові залози мали більший розвиток, чому в контрольних. Звичайно, зазначені досвіди носять попередній характер і вимагають продовження дослідження.
Шовен (1963) проводив дослідження на 500 мишах (250 досвідчених і 250 контрольних) і спостерігав наступне: при дачі молочка підвищується зміст глюкози в крові («гликемический ефект»).
Ардри розділив морських свинок на 2 групи: першої двічі инъецировалось маткове молочко у фізіологічному розчині, проміжок між інєкціями — 7 днів; контрольні тварини були такі ж, як досвідчені, але маткового молочка не одержували. Ардри спостерігав у досвідчених збільшення аскорбінової кислоти в надниркова залоза. Він же провів інший цікавий досвід: давав кроликові 4 дня по 60 мг маткового молочка під мову й спостерігав різке збільшення кількості ретикулоцитов — молодих кліток крові, нейтропению, тобто збільшення лейкоцитів.