Бактерицидні властивості маткового молочка

Бактерицидні властивості маткового молочка

Радянські й закордонні вчені встановили, що маткове молочко має бактериостатическими й бактерицидними властивостями, тобто воно здатне припиняти розмноження багатьох бактерій і навіть убивати їх. Відомо, що більшість бактерій може рости й розмножуватися у вологому середовищі при нейтральній її реакції й при наявності в ній відповідних живильних речовин, певних температурних умов. Свіже маткове молочко має кислу реакцію (рн = 3,6) і тому може пригнічувати розмноження бактерій. Якщо ж нейтралізувати молочко, його бактериостатическое дія зникає.
Співробітниця науково-дослідного інституту бджільництва В. І. Красикова, ретельно випробовуючи вплив маткового молочка на бактерії — збудників гнильцових захворювань личинок бджіл, установила, що молочко, узяте з маточников з 1- 2-денними личинками, виявляє бактерицидна дія на бактерій американського гнилизна (бацила Ларве) і бджолиний стрептокок (стрептококкус апіс), а взяте від личинок 4- 5-денного віку такого ж дії не виявляє; не діє молочко від тих і інших личинок на збудника європейського гнилизна — бацилу плютон.
Бактерицидна дія на збудників хвороби розплоду, американського і європейського гнильцов. Щоб зясувати бактерицидність продуктів бджільництва, Лави (1959) готовив спиртову витяжку зі здоровіших бджіл, хворих американським гнильцом, а також з пилку обніжжя бджіл і з воску, меду, маткового молочка. Водні екстракти із цих витяжок додавали до середовищ культур Bacillus larvae і Bacillus alvei.
Екстракт із 2 г викликав затримку розвитку на 48 годин.
Активна дія викликали прополіс і віск. Затримуюча бактерицидна дія виявляли всі екстракти, причому діяли сильніше на збудника європейського гнилизна,чому американського.
В 1961 р. Л. В. Александрова вивчала бактерицидні властивості маткового молочка в розведенні 1:10, отриманого із Псковського пчелопитомника. На жаль, автор не висвітлює методику одержання маткового молочка, вік личинок, від яких відбирали молочко, тому в роботі зустрічаються деякі протиріччя в порівнянні з іншими авторами. Випробувані різні форми бацил: антракоидес, мезентерикус, стрептококкус апіс, бактерії плютон, протей, дизентерійна, гемолитический стрептокок, сінна паличка. Особливу чутливість виявив гемолитический стрептокок, який загинув через 10—25 хв. у культурах; нечутливими до молочка виявилися сінна паличка (не загинула після 45 хвилин контакту із ММ), бакт. дизентерійна. І в той же час у досвіді В. І. Красиковой бактерія плютон не гине при дії молочка, тут же вона гине через 15 хвилин. Автор доходить висновку, що ліофільне сушіння молочка знижує його активність.
Учені Левандовски й Немчук вивчали ступінь бактериостатических і бактеріологічних властивостей маткового молочка залежно від строку й умов його зберігання. У досвіді бралося маткове молочко від личинок у віці 3,5 дня. Виявилося, що маткове молочко, що зберігалося протягом 4 місяців при температурі 0—(-1° без розведення й у суспензіях 0,001 г/мл, 0,01 г/мл і 0,1 г/мл, не виявило впливу на гальмування росту стафілокока, а також збудника холери. Бульйонні суспензії свіжого молочка 0,1 г/мл, що підігріваються до 80—100° протягом 20 хвилин, гальмують ріст стафілокока.
Цікаво відзначити, що стафілокок зустрічається й у травному тракті бджоли.
Закордонні дослідники Маурицио, Гублер, Мелемпи, Хинглес і ін. установили, що молочко виявляє бактерицидна дія на золотавого стрептокока, туберкульозні бацили, кишкову паличку і т.д. Було встановлено також, що слабкі розчини молочка (1:10000) прискорюють ріст деяких стрептококів і стафілококів, а більш сильні (1 : 1000) виявляють затримуючу дію. Румунська дослідниця доктор Деревичи знайшла, що водяний розчин молочка 1:10 губительно діє на культури деяких штамів грипозного вірусу.
Здатність маткового молочка не загнивати й не пліснявіти у відкритому виді, очевидно, повязана з його бактерицидними властивостями.
Протистоцидние властивості молочка. Співробітники Одеського університету Н. А. Савчук і О. Е. Савчук вивчали дію розчинів сухого препарату маткового молочка апилакум на інфузорій. У водяному розчині 1:20-1:50 інфузорії гинули через 0,5-1 хвилину, а в тому ж розчині, профільтрованому через паперовий фільтр,- через 15-20 хвилин.
Протистоцидние властивості
молочка добре описані в роботі Стейскала (Венесуела); обєктом для випробування служила шкідлива для здоровя людини трипанозома круцци, що викликає смертельну хворобу людини — «чагас». Звичайно це найпростіше паразитуюче в крові людини живе у фізіологічному розчині повареної солі 72 години й у дистильованій воді кілька днів; у матковому молочку ж у розведенні 1:50 000, 1:70 000 трипанозома гине через 4-8 хвилин.
Поки досвіди проводяться тільки на культурах трипанозом.
Нами випробовується молочко на культурі дизентерійної амеби. Амеба гине в матковому молочку через 4- 5 хв.; ведеться випробування на цистах амеби, які відрізняються дуже великою стійкістю; поки ще немає ясних результатів.
Про протистоцидних властивостях молочка повідомляв в 1962 р. доктор Ерусалимского університету Линдер: маткове молочко в концентрації 1:40 пригнічує ріст кровепаразитоя в культурах трипанозома круцци, лейшмании адлери, а в концентрації 1:60 пригнічує ріст лейшмании тропіка; більш низькі концентрації на паразитів не діють.
Коли ж заразили миша трипанозомой конголензе, а потім їй уводили підшкірно й интраперитонеально маткове молочко в кількості від 2 до 4 г, воно не дало ніякого ефекту — миші загинули.