Іншу групу тварин попередньо заражали вірусом і через день починали лікування суспензією перш і прополісу шляхом уведення через рот і внутрибрюшинно.
Контрольна група залишалася без лікування.
Установлене, що вплив прополісу й перги дав найбільший відсоток виживаності. Передбачається, що прополіс здатний индуцировать вірусні інгібітори, механізм яких аналогічний інтерферону.
Експериментальні роботи румунських дослідників Ю.Кришан, А.Мициу й соавт. (1976) підтвердили вирусоцид- ное дія екстракту прополісу і його, що відновлює дія на поширення вірусу герпеса.
Слід сказати й про таке цікаве спостереження югославських лікарів Б.Филипича й М.Ликара (1976). Коли в Сараєво виникла епідемія грипу (вірус Аг), було почате лікування великої групи школярів сумішшю з меду, 1 % прополісу й 2% маткового молочка. Крім того, ця суміш давалася великій групі школярів у профілактичних цілях протягом усього періоду спалаху грипу. 63 школяра з 220 одержували цю суміш, а 157 не одержували. Усе перебували під медичним спостереженням.
З контрольної групи (157 людей), яка не одержувала продуктів бджільництва, занедужав грипом 61 людей (38,8%), а з 63 людей, що вживали продукти бджільництва, занедужали тільки 6.
Вивчаючи вплив квіткового пилку на плин вірусного гепатиту в дітей, Бєляєва И.В., Ульянов В.А., Бондаренко Н.Ф., Черкасова А.І., Дудов І.А. (1988) дійшли висновку, що квітковий пилок, будучи біостимулятором, різко поліпшує у хворих дітей показники білої й червоної крові, тобто підсилює эритро- і лейкопоэз, і одночасно проявляє адапто- генні властивості.