Як літературні дані, так і наші власні дослідження підтверджують успішне застосування прополісу в птахівництві. С. Г. Покровський (1964) додавав у корм каченятам 5%-й водно-спиртової розчин прополісу з розрахунку 0,1 мол на каченя в добу протягом 10 днів, що дозволило побільшати приріст ваги на 17,7% і знизити витрати корму на кілограм приросту ваги до 18%. У період яйцекладки качок згодовування в складі раціону водно-спиртового розчину прополісу підвищувало яйценосність на 4,8%, виводимість - на 7,7% і схоронність каченят - на 1,3%. Дезінфекція качиних яєць 1%-м водним екстрактом прополісу скорочувала на 20% кількість «стусана» у порівнянні із хлором, застосовуваним для дезінфекції яєць. У досвідах на курчатах і курях - несучках при згодовуванні водно-спиртового розчину прополісу М. М. Джамбулатов і А. Р. Османів (1975) установили підвищення схоронності курчат на 10% і приросту ваги на 21%, а також підвищення яйценосності курей на 17,9% по порівнянню з контролем, при цьому економія кормів з розрахунку на яєчну продукцію становила 14,4%, а смертність курей була на 0,22% нижче, чому в контрольній групі.

В 1990-1991 рр. нами спрацьовувалися схеми примі нения 5%-й водно-спиртової емульсії прополісу й вплив прополісу на якість мяса птаха (І. І. Тетерів В. П. Ушаков, 1992; І. І. Тетерів, Т. А. Тимошенко й інші, 1995). У досвіді по вивченню впливу згодовування прополісу на якість мяса птаха були сформовано три групи курчат 20-добового віку, яких містили в клітках в одному приміщенні. Курчата першої групи одержували прополіс у вигляді 10%-й водно-спиртової емульсії в складі комбікорму протягом 35 днів у наростаючих дозах з тижневими інтервалами від 2 до 5 мол на голову в добу. Курчата другої групи служили контролем, і їм, замість емульсії прополісу, по тій же схемі давали етиловий спирт у відповідних дозах і концентрації. Курчата третьої групи добавок не одержували. Забій курчат робили в 56 добовому віці. Після охолодження, добового дозрівання й варіння мясо й бульйон комиссионно дегустували й оцінювали по девятибальной шкалі. Якості бульйону з мяса курчат, яким скармливали емульсію прополісу, була дана така ж оцінка, що й бульйону з мяса курчат, що не одержували ніяких добавок (6,9-7,0 балів) і оцінки їх вірогідно вище, чим показники другої (спиртової) групи (6,2 бала). Не встановлене достовірної різниці між групами курчат по якості мяса, а властивий прополісу запах і смак у бульйону й мяса був відсутній.

У досвіді по вивченню впливу згодовування прополісу на схоронність, ріст і продуктивність із 78374 курчат кросу «Гибро» у добовому віці були сформовано 5 піддослідних груп, які втримувалися в пятьох різних залах одного виробничого корпуса. Перші 3 групи піддослідних курчат одержували з кормом прополіс у вигляді 5%-й свіжоприготовленої емульсії по різних схемах (з інтервалами в 1 і 5 доби) у наростаючих дозах з 0,1 до 0,5 мол емульсії на одне курча. Курчата четвертої групи (1 контроль) замість емульсії прополісу одержували у відповідних концентрації й дозах етанол, а курчата пятої групи (2 контроль) ніяких добавок у складі раціону не одержували. Результати згодовування водно-спиртової емульсії прополісу представлені в табл.3.

З табл. 3 випливає, що згодовування прополісу при відгодівлі бройлерів, починаючи з добового й до 57-добового віку, позитивно впливає на схоронність і мясну продуктивність птаха. Досить переконливі результати на користь застосування прополісу були отримані при реалізації бройлерів. Виторг від продажу мясної продукції по групі зросла на 3,5-6,5 тисяч рублів. Кожний рубль, витрачений на прополисную емульсію, окупився в межах від 17,9 до 27,3 рублів (у цінах до 2 квітня 1991 р.). Враховуючи категорийность тушок птаха, витрати на прополіс і виторг від реалізації мясної продукції, досвіди підтверджують економічну доцільність застосування прополісу в бройлерному птахівництві. Оскільки підприємство, у якому проводилися досвіди, у той час був неблагополучним по сальмонельозу й ешерихиозу, нами виконані бактеріологічні дослідження тушок і паренхіматозних органів курчат досвідчених і контрольних груп на обсемененность сальмонеллами й ешерихиями. З 75 експертиз в одній виділена культура сальмонелл гертнеровской групи й у шести - культури ешерихий тільки від курчат контрольних груп. Незважаючи на відносно незначний обсяг досліджень уважаємо передчасним робити висновки про профілактику сальмонельозу й ешерихиоза при згодовуванні емульсії курчатам, але, очевидно, такий напрямок у використанні прополісу не позбавлене підстав.

Із трьох апробованих схем згодовування водно-спиртової емульсії прополісу найбільш ефективної й економічно обґрунтованої ми вважаємо є наступна схема:

Таким чином, нами встановлений позитивний вплив на схоронність, приріст живої маси, категорийность курчат і економічну доцільність застосування прополісу в бойлерному птахівництві.

В 1990 р. на базі Кировского обласного обєднання «Зооветснаб» організоване промислове виробництво спиртової настойки прополісу, завдяки чому суттєво збільшилися можливості застосування прополісу у тваринництві й практичної ветеринарії Кировской області. З метою розширення показань застосування прополісу у тваринництві нами (І. І. Тетерів, В. І. Белорибкин, 1995) вивчався вплив згодовування водно-спиртової емульсії прополісу на схоронність, ріст і розвиток поросят. У досвіді використовували трехпородние поміси (велика біла, уржумская, дюрок) тварин у віці семи доби. З 624 поросят, розміщених по секціях в одному виробничому корпусі свинокомплексу АТ «Дороничи» м. Кірова, що й обслуговуються однієї групою операторів по відтворенню, були сформовано три досвідчені й контрольна групи з несуттєвими відмінностями в кількісному відношенні. Емульсію прополісу випаивали з 7 до 55-добового віку по схемах і в дозах, наведених у таблиці 4. Після відібрання за результатами комісійної оцінки за участю зооветспециалистов свинокомплексу відбулася передача поросят для відгодівлі, а недорозвинених - на пигбали. З матеріалів досвіду випливає, що схоронність поросят за час досвіду склала по першій групі 93%, другий - 97,9%, третьої - 95% і контрольної - 94,2% (табл. 4). Найбільша кількість недорозвинених поросят була серед тварин контрольної групи (40,4%), у той час як серед тваринних досвідчених груп їх кількість була значна менше ( від 6,5 до 14,9%). При визначенні живої маси піддослідних поросят установлені істотні відмінності в досвідчених і контрольної групах. Найбільший приріст маси відзначений серед поросят другої групи. Середня живаючи маса поросят цієї групи наприкінці досвіду склала 19,4 кг, серед тварин контрольної групи - 15,5 кг, а ціна реалізації при передачі на відгодівлю однієї тварину, відповідно, - 116,4 і 93 рубля (у цінах до 2 квітня 1991 р.). Витрати на спиртову настойку прополісу протягом усього періоду досвіду розраховуючи на одне тварина склали по першій групі 0,26, по другий - 0,84 і третій групі - 0,63 рубля.

Схема й результати досвіду по застосуванню прополісу при вирощуванні поросят.

Розрахунки економічної ефективності показують, що найкращий результат від застосування водно-спиртової емульсії прополісу отриманий по другій групі тварин. На заключному етапі досвіду в поросят досвідчених і контрольної груп визначали титр аглютинінів сироватки крові до антигенів з патогенних ешерихий, ізольованих у цім же господарстві від хворих і полеглих поросят. Зміст аглютинінів коливався в значних межах ( від 1:32 до 1:80) і не корелювало із застосуванням водно-спиртової емульсії прополісу. Очевидно, ці індивідуальні коливання обумовлені їхній колостральним походженням. Про вплив згодовування водно-спиртової емульсії на мінеральний і білковий обмін поросят відомості були представлена в розділі «Дія прополісу на організм тварин і людину».

Узагальнюючи результати досвіду по згодовуванню водно-спиртової емульсії прополісу поросятам у період з 7 до 55-добового віку, ми вважаємо найбільш ефективної схему, при якій водно-спиртова емульсія 5%-й концентрації скармливается з розрахунку 2 мол на кілограм маси тварину щодоби з тижневими інтервалами. Як і при вирощуванні курчат, згодовування водно-спиртової емульсії прополісу не виявляло негативного впливу на якість мясної продукції.

М. М. Джамбулатов і А. Р. Османів (1975) для підвищення яйценосності курей рекомендують до складу раціону додатково вводити 5%-ю водно-спиртову емульсію прополісу з розрахунку 1 мол на голову в добу. При згодовуванні курям-несучкам емульсії прополісу в їхніх досвідах продуктивність підвищувалася на 17,9%. На кожну несучку було отримано на 1,15 кг яєчної маси більше, чим у контролі. У курей, що одержували прополіс, збільшувався зміст у крові еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну, а в сироватці - кальцію, фосфору, загального білка. Дослідники відзначають, що в піддослідних курей краще розбудовувалися внутрішні органі, особливо яйцетворення, кісткова система, минулого вище біологічні показники яєць. Смертність курей була на 0,22% нижче контрольних, а економія кормів з розрахунку на яєчну продукцію становила 14,4%.

Деякою мірою видасться парадоксальним, однак В. Е. Старковим відзначене, що підгодівля бджіл 15%-м водним екстрактом прополісу дозволяє одержати найвищий вихід меду й воску.

Безсумнівно, що наведені приклади по застосуванню прополісу для стимуляції росту, розвитку й підвищення продуктивності тварин і птахів не відбивають повною мірою можливості використання прополісу із цією метою. Додаткові дослідження в цьому напрямку, організація заготовок прополісу в необхідні для задоволення попиту й оптимальних для бджільництва кількостях, дозволять розширити застосування цього продукту бджільництва не тільки в медицині, тваринництві й ветеринарії, але й в інших сферах діяльності людину.