ЗАСТОСУВАННЯ ПРОПОЛІСУ У ТВАРИННИЦТВІ

ЗАСТОСУВАННЯ ПРОПОЛІСУ У ТВАРИННИЦТВІ

Перші повідомлення про вплив прополісу на ріст, розвиток і продуктивність тварин були зроблені А. І. Івановим (1960), І. Ф. Казаковим (1962), А. А. Аристовим (1962), С. Г. Покровським (1964), В. Е. Старковим (1964) і іншими дослідниками. А. І. Іванов (1960) у досвідах при згодовуванні прополисового молока поросятам «заміркам» по 10 мол на кілограм маси тварину встановив підвищення апетиту, поліпшення вгодованості, а добові прирости ваги були в межах 300-350 грамів, у той же час «замірки» контрольної групи мали приріст ваги 50-150 грамів, з них половина пала. Випробовуючи дію різних доз прополисового молока при внутрішньому застосуванні на організм кроликів А. А. Аристов (1962) установив, що 100-200 мол 10%-го прополисового молока при оральном уведенні є оптимальн, що стимулює збільшення живої ваги кроликів, дозою.
Як літературні дані, так і наші власні дослідження підтверджують успішне застосування прополісу в птахівництві. С. Г. Покровський (1964) додавав у корм каченятам 5%-й водно-спиртової розчин прополісу з розрахунку 0,1 мол на каченя в добу протягом 10 днів, що дозволило побільшати приріст ваги на 17,7% і знизити витрати корму на кілограм приросту ваги до 18%. У період яйцекладки качок згодовування в складі раціону водно-спиртового розчину прополісу підвищувало яйценосність на 4,8%, виводимість - на 7,7% і схоронність каченят - на 1,3%. Дезінфекція качиних яєць 1%-м водним екстрактом прополісу скорочувала на 20% кількість «стусана» у порівнянні із хлором, застосовуваним для дезінфекції яєць. У досвідах на курчатах і курях - несучках при згодовуванні водно-спиртового розчину прополісу М. М. Джамбулатов і А. Р. Османів (1975) установили підвищення схоронності курчат на 10% і приросту ваги на 21%, а також підвищення яйценосності курей на 17,9% по порівнянню з контролем, при цьому економія кормів з розрахунку на яєчну продукцію становила 14,4%, а смертність курей була на 0,22% нижче, чому в контрольній групі.
В 1990-1991 рр. нами спрацьовувалися схеми примі нения 5%-й водно-спиртової емульсії прополісу й вплив прополісу на якість мяса птаха (І. І. Тетерів В. П. Ушаков, 1992; І. І. Тетерів, Т. А. Тимошенко й інші, 1995). У досвіді по вивченню впливу згодовування прополісу на якість мяса птаха були сформовано три групи курчат 20-добового віку, яких містили в клітках в одному приміщенні. Курчата першої групи одержували прополіс у вигляді 10%-й водно-спиртової емульсії в складі комбікорму протягом 35 днів у наростаючих дозах з тижневими інтервалами від 2 до 5 мол на голову в добу. Курчата другої групи служили контролем, і їм, замість емульсії прополісу, по тій же схемі давали етиловий спирт у відповідних дозах і концентрації. Курчата третьої групи добавок не одержували. Забій курчат робили в 56 добовому віці. Після охолодження, добового дозрівання й варіння мясо й бульйон комиссионно дегустували й оцінювали по девятибальной шкалі. Якості бульйону з мяса курчат, яким скармливали емульсію прополісу, була дана така ж оцінка, що й бульйону з мяса курчат, що не одержували ніяких добавок (6,9-7,0 балів) і оцінки їх вірогідно вище, чим показники другої (спиртової) групи (6,2 бала). Не встановлене достовірної різниці між групами курчат по якості мяса, а властивий прополісу запах і смак у бульйону й мяса був відсутній.
У досвіді по вивченню впливу згодовування прополісу на схоронність, ріст і продуктивність із 78374 курчат кросу «Гибро» у добовому віці були сформовано 5 піддослідних груп, які втримувалися в пятьох різних залах одного виробничого корпуса. Перші 3 групи піддослідних курчат одержували з кормом прополіс у вигляді 5%-й свіжоприготовленої емульсії по різних схемах (з інтервалами в 1 і 5 доби) у наростаючих дозах з 0,1 до 0,5 мол емульсії на одне курча. Курчата четвертої групи (1 контроль) замість емульсії прополісу одержували у відповідних концентрації й дозах етанол, а курчата пятої групи (2 контроль) ніяких добавок у складі раціону не одержували. Результати згодовування водно-спиртової емульсії прополісу представлені в табл.3.
Показники
Група
1
2
3
4
5
Препарат
5% -я водно-спиртова емульсія прополісу
5%-й етанол
-
Інтервали при згодовуванні прополісу в добі
5
5
1
5
-
Схоронність, %
89,4
89,4
86,5
85,2
84,1
Приріст живої маси, г/доба
24,4
23,2
22,8
21,7
22,4
Середня живаючи маса бройлерів після забою, кг
1,773
1,667
1,647
1,518
1,497
Виторг від реалізації мясної продукції, тис. руб.
37,4
38,8
40,5
30,7
34,0
Вартість витраченого прополісу на групу, руб.
192
240
240
-
-
Реалізоване мясної продукції, руб.
37427
38775
40548
30743
33993
З табл. 3 випливає, що згодовування прополісу при відгодівлі бройлерів, починаючи з добового й до 57-добового віку, позитивно впливає на схоронність і мясну продуктивність птаха. Досить переконливі результати на користь застосування прополісу були отримані при реалізації бройлерів. Виторг від продажу мясної продукції по групі зросла на 3,5-6,5 тисяч рублів. Кожний рубль, витрачений на прополисную емульсію, окупився в межах від 17,9 до 27,3 рублів (у цінах до 2 квітня 1991 р.). Враховуючи категорийность тушок птаха, витрати на прополіс і виторг від реалізації мясної продукції, досвіди підтверджують економічну доцільність застосування прополісу в бройлерному птахівництві. Оскільки підприємство, у якому проводилися досвіди, у той час був неблагополучним по сальмонельозу й ешерихиозу, нами виконані бактеріологічні дослідження тушок і паренхіматозних органів курчат досвідчених і контрольних груп на обсемененность сальмонеллами й ешерихиями. З 75 експертиз в одній виділена культура сальмонелл гертнеровской групи й у шести - культури ешерихий тільки від курчат контрольних груп. Незважаючи на відносно незначний обсяг досліджень уважаємо передчасним робити висновки про профілактику сальмонельозу й ешерихиоза при згодовуванні емульсії курчатам, але, очевидно, такий напрямок у використанні прополісу не позбавлене підстав.
Із трьох апробованих схем згодовування водно-спиртової емульсії прополісу найбільш ефективної й економічно обґрунтованої ми вважаємо є наступна схема:
Вік курчат, у якому скармливается емульсія прополісу, у добі
Доза 5%-й водно-спиртової емульсії прополісу, мггол
1, 3, 5, 7, 9.
11, 13, 15, 17, 19.
21, 23, 25, 27, 29.
31, 33, 35, 37, 39.
41, 43, 45, 47,49
0,1.
0,2.
0,3.
0,4.
0,5
Таким чином, нами встановлений позитивний вплив на схоронність, приріст живої маси, категорийность курчат і економічну доцільність застосування прополісу в бойлерному птахівництві.
В 1990 р. на базі Кировского обласного обєднання «Зооветснаб» організоване промислове виробництво спиртової настойки прополісу, завдяки чому суттєво збільшилися можливості застосування прополісу у тваринництві й практичної ветеринарії Кировской області. З метою розширення показань застосування прополісу у тваринництві нами (І. І. Тетерів, В. І. Белорибкин, 1995) вивчався вплив згодовування водно-спиртової емульсії прополісу на схоронність, ріст і розвиток поросят. У досвіді використовували трехпородние поміси (велика біла, уржумская, дюрок) тварин у віці семи доби. З 624 поросят, розміщених по секціях в одному виробничому корпусі свинокомплексу АТ «Дороничи» м. Кірова, що й обслуговуються однієї групою операторів по відтворенню, були сформовано три досвідчені й контрольна групи з несуттєвими відмінностями в кількісному відношенні. Емульсію прополісу випаивали з 7 до 55-добового віку по схемах і в дозах, наведених у таблиці 4. Після відібрання за результатами комісійної оцінки за участю зооветспециалистов свинокомплексу відбулася передача поросят для відгодівлі, а недорозвинених - на пигбали. З матеріалів досвіду випливає, що схоронність поросят за час досвіду склала по першій групі 93%, другий - 97,9%, третьої - 95% і контрольної - 94,2% (табл. 4). Найбільша кількість недорозвинених поросят була серед тварин контрольної групи (40,4%), у той час як серед тваринних досвідчених груп їх кількість була значна менше ( від 6,5 до 14,9%). При визначенні живої маси піддослідних поросят установлені істотні відмінності в досвідчених і контрольної групах. Найбільший приріст маси відзначений серед поросят другої групи. Середня живаючи маса поросят цієї групи наприкінці досвіду склала 19,4 кг, серед тварин контрольної групи - 15,5 кг, а ціна реалізації при передачі на відгодівлю однієї тварину, відповідно, - 116,4 і 93 рубля (у цінах до 2 квітня 1991 р.). Витрати на спиртову настойку прополісу протягом усього періоду досвіду розраховуючи на одне тварина склали по першій групі 0,26, по другий - 0,84 і третій групі - 0,63 рубля.
Схема й результати досвіду по застосуванню прополісу при вирощуванні поросят.
Група тварин
Препарат, доза мол/кг, інтервал застосування, у добі
Схоронність поросят, %
Кількість недорозвинених поросят
Живаючи маса поросят на кінець досвіду, кг
Ціна реалізації однієї тварину при передачі на відгодівлю, руб.
Вартість витраченого препарату на одне тварина, руб.
усього
%
по групі
Однієї тварину
1
1%-я емульсія прополісу, 3,7
93
26
14,9
2836,2
16,3
97,8
0,26
2
5%-я емульсія прополісу, 2, 7
97,9
9
6,5
2677,2
19,4
116,4
0,84
3
Той же, 2,2
95
16
11,9
2385,2
17,8
106,8
0,63
4
-
94,2
59
40,4
2263,0
15,5
93,0
-
Розрахунки економічної ефективності показують, що найкращий результат від застосування водно-спиртової емульсії прополісу отриманий по другій групі тварин. На заключному етапі досвіду в поросят досвідчених і контрольної груп визначали титр аглютинінів сироватки крові до антигенів з патогенних ешерихий, ізольованих у цім же господарстві від хворих і полеглих поросят. Зміст аглютинінів коливався в значних межах ( від 1:32 до 1:80) і не корелювало із застосуванням водно-спиртової емульсії прополісу. Очевидно, ці індивідуальні коливання обумовлені їхній колостральним походженням. Про вплив згодовування водно-спиртової емульсії на мінеральний і білковий обмін поросят відомості були представлена в розділі «Дія прополісу на організм тварин і людину».
Узагальнюючи результати досвіду по згодовуванню водно-спиртової емульсії прополісу поросятам у період з 7 до 55-добового віку, ми вважаємо найбільш ефективної схему, при якій водно-спиртова емульсія 5%-й концентрації скармливается з розрахунку 2 мол на кілограм маси тварину щодоби з тижневими інтервалами. Як і при вирощуванні курчат, згодовування водно-спиртової емульсії прополісу не виявляло негативного впливу на якість мясної продукції.
М. М. Джамбулатов і А. Р. Османів (1975) для підвищення яйценосності курей рекомендують до складу раціону додатково вводити 5%-ю водно-спиртову емульсію прополісу з розрахунку 1 мол на голову в добу. При згодовуванні курям-несучкам емульсії прополісу в їхніх досвідах продуктивність підвищувалася на 17,9%. На кожну несучку було отримано на 1,15 кг яєчної маси більше, чим у контролі. У курей, що одержували прополіс, збільшувався зміст у крові еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну, а в сироватці - кальцію, фосфору, загального білка. Дослідники відзначають, що в піддослідних курей краще розбудовувалися внутрішні органі, особливо яйцетворення, кісткова система, минулого вище біологічні показники яєць. Смертність курей була на 0,22% нижче контрольних, а економія кормів з розрахунку на яєчну продукцію становила 14,4%.
Деякою мірою видасться парадоксальним, однак В. Е. Старковим відзначене, що підгодівля бджіл 15%-м водним екстрактом прополісу дозволяє одержати найвищий вихід меду й воску.
Безсумнівно, що наведені приклади по застосуванню прополісу для стимуляції росту, розвитку й підвищення продуктивності тварин і птахів не відбивають повною мірою можливості використання прополісу із цією метою. Додаткові дослідження в цьому напрямку, організація заготовок прополісу в необхідні для задоволення попиту й оптимальних для бджільництва кількостях, дозволять розширити застосування цього продукту бджільництва не тільки в медицині, тваринництві й ветеринарії, але й в інших сферах діяльності людину.