УВЕДЕННЯ

УВЕДЕННЯ

У комплексі заходів щодо боротьби із хворобами тварин різної етиології винятково важлива роль належить профілактиці й терапії з використанням специфічних і неспецифічних лікарських засобів. У звязку із цим забезпечення високоефективними лікувально-профілактичними препаратами є однієї з актуальних проблем ветеринарії. Оскільки імпортні поставки лікарських препаратів ветеринарного призначення обмежені, у силу ряду економічних факторів, а арсенал, що випускаються вітчизняної фармацевтичною промисловістю ветеринарних препаратів не повною мірою задовольняє потреби практики, те цілком природній у цій ситуації підвищений інтерес наукових і практичних ветеринарних працівників до вишукування нових лікарських препаратів з використанням більш дешевої місцевої сировини рослинного, тварину походження або побічних продуктів промислового виробництва.
У пятдесятих - шістдесятих роках наукові співробітники Казанського ветеринарного інституту виявили підвищену цікавість до одному із продуктів бджільництва - прополісу. У лабораторних і виробничих умовах вони вивчили його різноманітні властивості й показали можливості широкого застосування прополісу у тваринництві й ветеринарії. Як випливає из результатів цих і більш пізніх досліджень використання препаратів прополісу у тваринництві й ветеринарії винятково перспективно, однак їх асортименти й кількість у загальному обсязі виробництва ветеринарних лікувально-профілактичних препаратів залишається незначним, а сировину для їхнього виготовлення в необхідному обсязі незатребуваним. Наприклад, тільки в складі пасік сільськогосподарських підприємств, лісгоспів, підсобних господарств і кооперативів промислових підприємств Кировской області на початок сезону 1996 року перебувало 30000 і в особистій власності громадян Кировской області не менш 100000 бджолосімей. При гарній організації збору з урахуванням матеріальної зацікавленості бджолярів щорічні заготовки прополісу в області могли б скласти не менш 6,5 -7 тонн. Це дозволило б повніше задовольнити потреби ветеринарної, медичної фармацевтичної й парфумерної промисловості в прополисовом сировина. Асортименти препаратів прополісу постійно збільшується, цільове їхнє призначення розширюється, а недолік спеціальної доступної інформації стримує їхнє застосування у ветеринарній практиці.
Уперше в 1961 р. В. П. Кивалкина й І. Ф. Козаків узагальнили матеріали наукових досліджень і підготували « Рекомендації із застосування препаратів прополісу з лікувально-профілактичною метою у тваринництві». Пізніше в 1975 р. М. М. Джамбулатов і А. Р. Османів представили матеріали наукових досліджень і виробничих випробувань препаратів прополісу у ветеринарії у вигляді Методичної розробки тиражем 600 екземплярів. В 1978 р. В. П. Кивалкина, А. А. Барс-Ков, М. Г. Миролюбов, А. С. Аладишкин замість Тимчасових рекомендацій від 30 травня 1962 р. підготували Методичні вказівки по застосуванню прополісу у ветеринарії. Ці видання й епізодичні статті в спеціальних журналах і наукових працях вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ зявилися основою цілеспрямованого застосування препаратів прополісу у тваринництві й ветеринарії.
Майже двадцять років пройшло із часу видання останніх Рекомендацій, нагромадилися нові дані, зявилися нові прополиссодержащие препарати, наставляння по їхнім застосуванню й, відповідно, знову виникла необхідність підготовки відповідного збірника, призначеного для широкого кола ветеринарних фахівців, студентів ветеринарних вузів і факультетів. У пропонованої читачеві книзі ми, якоюсь мірою, зробили спробу узагальнити накопичений ветеринарною наукою й практикою досвід з урахуванням матеріалів власних досліджень по застосуванню прополісу. Сподіваємося, що сьогодення видання дозволить компенсувати дефіцит відповідної літератури й розширить можливості застосування прополісу у тваринництві й ветеринарії.