cеть магазинов медок
www. pasika.lviv.ua
хвороби яблунь фото

Хірургічні хвороби

Хірургічні хвороби

У прадавньому Єгипту прополіс і мед застосовували для лікування ран. Абу аби-сина пропонував чорний клей (прополіс) для витягування кінців стріл з рани. Патріарх Никін користувався прополісом для лікування трофічних виразок і ран.
У Велику Вітчизняну війну А.С.Будай (1945) і Н.П.Йориш (195 7) проводили лікування медом більших раневих пооверхностей медом (Н.П.Йориш).
С.Влобачев із сотр. (1958, 1959) використовував бджолину отруту для лікування трофічних виразок, уводячи його по краях раневой поверхні.
А.М.Песчанский (1985) і інші застосували аерозоль пропоолиса при незагойних виразках ніг.
Методика готування спиртового розчину. Автор уважався, що прополіс поліпшує регенерацію ран. Корисний аерозоль із попередньою обробкою перекисом водню.
В 1960 році Ф.Т.Кулеев, в 1974 році Г.П.Кірсанов, в 1976 році С.Тодоров із сотр., І.Шутта із сотр. (1975) успішно лікували бджолиною отрутою й прополісом інфіковані й труднозаживающие рани.
Василку й Милку (1976) указали, що прополіс швидше загоював рани, особливо після опромінення.
Щербанеску із сотр. (1976) установили, що прополисовая пудра більш ефективна чому антибіотики при пролежнях.
В 1972 році Е.Першова, В.Василев запропонували аплікації із квітковим пилком (обніжжя) при ранах, що кровоточать.
Ст.Младенов (1981) лікував рани коктейлем з меду й тертих пелюсток буркуну.
І.Чижмарик в 1985 році узагальнили свої спостереження по лікуванню ран, що важко загоюють, 10-30% спиртовим розчином прополісу, які добре епителизировал трофічні виразки гомілки.
А.Василев із сотр. (1 985) застосовував витяжку прополісу при лікуванні хронічних виразок. Болі спочатку підсилювалися, потім зменшувалися через 1-2 хвилини, допомагала при радиодермите. Х.І.Муратова із сотр. (1966) запропонували апілак для лікування ран.
Я.Гроховский із сотр. (1985) установили ефект прополісу особливо при інфікованих ранах.
Т.Гидой із сотр. (1976) підкреслили вплив прополісу на раневой процес: антигеморрагический, антимікробний, анестезія, репарація, синтез холагена.
Г.П.Зайцев і В.Т.Порядин (1964) лікували бджолиною отрутою 182 хворих з ендоартериозом і 318 -з атеросклерозом судин кінцівок. З 182 хворих ендоартериозом і в 75 отримана стійка ремісія. Методика пчелоужаления збігалася з інструкцією Міністерства Охорони здоровя СРСР 1989 року. Апілак по 10 мг. 2-3 рази в день давав лечшие результати при I і II ступені знндоартериоза й атеросклерозу судин нижніх кінцівок, але навіть при гангренонозних поразках апілак виявляв позитивне сосудодвигательное дія. Д.С.Джарвис рекомендує розтирати область варикознних вен яблучним оцтом.
Ф.Артнер лікував електрофорезом матковим молочком фірми Песть- дингер — 1355, сила токовища 10-15 та 5-15 хвилин.
І.Кубин використовував маткове молочко фонтен Рояль для електро- форезних аплікацій при лікуванні варикознних розширень вен. А.Де- ревич (1985) застосувала повязки із прополисной спиртовою настойкою при варикозній поразці ніг.
П.Починкова (1986) лікувала тромбофлебіти електрофорезом з отрутою над ураженою ділянкою, индиферентний електрод по ходу судини.
У лікуванні опіків активно застосовується прополіс у різних модифікаціях (Н.Иатясов із сотр., С.П.Пахомов, Ш.М.Омарів). Дослідники обробляли опікову поверхню аерозолем прополісу, потім накладали асептичні повязки з 10% спиртово-водною емульсією прополісу. Крім того, був запропонований ультразвук на тлі дії 15% прополисной мазі (С.П.Пахомов).
С.П.Пахомов (1985) застосовував прополіс при II ступені, III АБ і IV ступенях. Після відторгнення некротических тканин на 3-4 години накладається марля, просочена прополісом. Заміняли через 1-2 дня, а також поверх трансплатата шкіри.
Мурешан із сотр. (1976) лікував експериментальні термічні опіки 10% спиртовим розчином прополісу й одержали більш швидке загоєння на 10-12 днів чому сульфаміди й антибіотики.
Атясов із сотр. лікували 830 хворих з опіками з поразкою до 75% шкіри. Використовувалася 15% прополисовая мазь. Прополіс знищував бактеріальну флору в опіковій рані, при гістологічному дослідженні відзначався ріст полибластов.
В анестезіології Г.М.Циганков із сотр. (1972) запропонували прополіс у якості додаткового місцевого обезболиващего засобу й для зняття післяопераційних болів.
Цикл робіт В.Кчернова із сотр. (1978, 1988) підкреслили роль прополісу в інтенсивній терапії: 1. Підвищеного імунного захисту з метою биостимуляции, 2. Для профілактики гнійних ускладнень, 3.
Для рассасивания набряків, 4. Мазеві повязки з 20% прополісом для лікування ран, 5. З метою відмови від антибіотиків.
A.
І.Кахарова із сотр. (1991) використовували препарати прополісу у вигляді асептичних повязок зі спиртовою настойкою прополісу для профілактики післяопераційних ускладнень і добилися безсумнівного успіху. Ш.Роман (1976) запропонував 2 чайних ложки пилку для послеоперционного періоду. Дджарвис (1990) уважається, що мед послабляє болюче відчуття й запобігає розвитку пухирів. Добре полити опіки яблучним оцтом.
У травматології П.Т.Сягайло (1987) застосував прополисовие повязки для поліпшення росту трубчастих костей при искуственном їх подовженні в дітей. Ідентичних результатів добилися Л.А.Озолинип і АА.Кошелев (1988), які обробляли місця переломів ампрови- золем, спостерігалася ефективність його у хворих із пролежнями.
В 1965 р. ЛМ.Корик, Лилюбимова застосували прополіс при трихомонозе (Н.М.Михейлеску в 1976 р.).
Цикл робіт з урології билл повідомлений на конференції в Дніпропетровську в 1991 році (кафедра проф. А.В.Люлько). За даними А.В.Люлько із сотр. препарати бджільництва діють на рівень імунітету, гормонів, гомеостазу, магнезіальний обмін, полезни при запальних захворюваннях сечостатевої сфери, незагойних ранах після розкриття параметрия й при сечових затеках. Прополіс застосовувався місцево, для лікування трихомониаза (висушування піхви, потім тампон з 5% медом, увечері спринцювання з розчином меду й пилок усередину), лікування ерозий шейки матки 5% прополісом, при баланопостите ванночки з 10% медом.
Ф.Гимес (1974) успішно лікував пилком 0,4 6-8 раз у день за 4 приймання 1 рік хронічні простатовезикулити.
B.
Ф.Оркин (1979) повідомив, що 10 хворим із хронічним простатитом проведене лікування суппозиториями із прополісом (0,1 екстракту прополісу, масло какао 2,0) 1 раз у добу 30 днів і потім 1-2 місяця перерви.
Шроман, ЩШ.Роман (1979, 1982) опублікували цикл досліджень по лікуванню прополісом урологічних захворювань (аденома передміхурової залози, индурация полового вузла) прополісом, пилком. Хворим призначалися 5% прополіс, мед, пилок у вигляді свіч «Мипро- підлога» увечері після теплої ванни з експозицією 15 хвилин. Автори вважали, що їм не вдалося досягтися повної ліквідації аденоми.
А.В.Люлько запропонував методику лікування хронічного циститу: інсталяція 100 мол. 30-40% ратвора меду з 1,0 новокаїну 1 раз у день або через день 10-15 процедур.
Б.С.Янгиров (1988) лікував простатит сидячими ваннами на 1,5 години, пчелоужалением у крапки Йориша, мікроклізмами меду з відваром звіробою, тампоном уретри з медом на 4-5 хвилин, масажем передміхурової залози, промиванням 30% медом.
Д.Гомес в 1974 році узагальнив спостереження по лікуванню простатиту прополісом. Автор запропонував препарат Мікропів Р (полифлерний мед 40%, прополіс 30%, гетерогенний пилок 15%, віск 10%, маткове молочко 5%). Прополіс уравновешивавет гипоталомо-гипофизарную систему, зменшує рівень пролактина.
А.В.Люлько (1991) змішував пилок з медом 1:2 і лікував хворих із простатитами по столовій ложці 3 рази в день 1 мес, з тижневою перервою, усього 6 місяців.
Ш.Роман, Ш.Ш.Роман (1976, 1982) лікували прополісом аденому передміхурової залози й одержали зменшення частоти сечовипускання, кількості залишкової сечі.
В 1 9 7 1 році Е.П.Развозова використовувала електрофорез із апифором для рассасивания фляків після операцій на сухожиллі.
А.І.Тихонов із сотр. (1988, 1991), Н.С.Мантьева застосували лио- филизировнний розчин прополісу при лікуванні перитоніту й зрівняли його ефект із дією вольтарена. В основі дії лежить антиок- сидазная активність.
П.Пейчев, Г.Димитров (1971) спостерігали позитивний ефект від маткового молочка при лікуванні запальних хірургічних захворювань.
У проктології Т.І.Мартинова, Ю.Вдулишев (1985) запропонували свічі з 20% спиртовим екстрактом прополісу, а розлучаючи його до 10% касторовим маслом при анальних тріщинах з гемороем, для загоєння післяопераційних ран. Відзначали більш кращий результат чому при застосуванні мазі Вишневського.
В 197 8 році В.К.Чернов із сотр. і А.І.Черевиків (1988) примецйли прополіс в 930 хворих для підвищення імунологічних реакцій організму й з метою биостимуляции в інтенсивній терапії, для профілактики післяопераційних запальних і гнійних ускладнень із метою рассасивания набряків, інфільтрацій післяопераційних ран, при лікуванні гострих флебітів, для аналгезії хірургічних ран, мазевих повязок при лікуванні опіків, дерматитів, тріщин, для лікування ран. Прополіс призначався 20-40 крапля 20% розчину у воді при кардиальних, дитячих операціях. Місцево у вигляді компресів з 20% прополісом. Противопоказанний ні, але відзначалася індивідуальна непереносимість.
А.І.Тихонов із сотр. (1991) запропонували для застосування в проктології свічі із прополісом.
Ш.Роман (1976) запропонував мікропів Р для зняття анорексії в післяопераційних хворих.
Б.А.Охотский (1990) лікував геморой медом як легеням проносним без метеоризму, місцево із соком светикли або бальзамом Шоста- ковского, при внутрішньому геморої мед з бальзамом Шостаковского вводиться 30 гр. у клізмі.
Методики апітерапії при хірургічних хворобах.
1. рани, що важко гояться, пролежні, варикозні виразки.
1.1.
Прополіс поліпшує місцевий кровообіг, протизапальні, регенеративний ефект.
10-15% мазь під перевязки, змінювані через день,.
10-15% лиофилизированний розчин прополісу внутрішньовенно.
Аерозолі прополісу.
10% прополисовая пудра протягом 15-60 днів.
Усередину в.звичайному дозуванню — 20-30 крапель 30% етанолового екстракту або їдальню ложку прополисовой води 3 рази в день.
1.2.
Мед — 1.2.1. Змазування чистим медом раневой поверхні.
1.2.2.
Компреси з 30% медом.
1.2.3.
Медяні клізми, сидячі ванни з фітококтейлями, свічі з медом.
1.2.4.
40% лиофилизированний розчин внутрішньовенно.
1.3.
Отрута в крапки заднього срединого меридіана, меридіана печінки, жовчного міхура, сечового міхура по 0,4-0,8 мг. на сеанс 10-12 мг. на курс.
1.4.
Пилок і матковий молочко усередину й місцево. Курс 30-40 днів.
1.5.
Етаноловий 30% настій бджіл, 20% відвар подмора.
1.
Рекомендуються мазі Бурдея, Конькова, Райвичера,.
утримуючих мед.
Л.Л.Лангстрот.
Мазь для збуджених ран: воску 1 частина, масло рослинне або коровяче 2 частини. Віск розтопити в гарячому маслі й заважати доти, поки суміш не охолоне.
1 столову ложку сухої трави сухоцвіту болотної залити склянкою киплячої води, наполягати протягом 30 хвилин, процідити, додати 1 столову ложку меду, використовувати зовнішньо для промивання ран і виразок.
50 гр. листів евкаліпта залити 0,5 л. води, варити протягом 3-4 хвилин, процідити й додати 2 столові ложки меду. Застосовувати у вигляді примочок і ванночок для лікування ран.
2.
Спаечная хвороба порожнини живота -- рекомендується лікування бджолиною отрутою (меридіани шлунка, товстого й тонкого кишечнику, пилок для нормалізації діяльності печінки й кишечнику, прополіс для попередження дисбактеріозу.
3.
Опіки.
Прополіс — мазь із прополісу. Перевязки міняти через 1-2 дня, прополисовая пудра 5-10%, прополисовие холстинки. Приймання усередину пилку, маткового молочка, холодної медяної води для зменшення набряку, болі, улучшенния мікроциркуляції, відновлення структур сполучної тканини й шкіри, насичення організму необхідними білками, амінокислотами, вітамінами, ферментами, мікроелементами.
Сік свіжої картоплі змішати з натуральним медом (на полстакана картопляної маси 1 чайну ложку меду). Підсилюється багаторазово протизапальний засіб при лікуванні опіків. Кашка наноситься на уражену ділянку тіла, фіксується бинтом, товщина шару кашки 1 див., тримати не менш двох годин. На ніч накладати на цей же ділянку тіла повязку із прополисовой маззю «Пропоцеум» (відпускається мазь у всіх аптеках без рецепта). У випадку алергійної реакції на «Пропоцеум» прополисную мазь скасувати.
4.
Проктологія — під час операції місцево прополіс 30% мазь для зменшення хворій і набряку, у післяопераційному періоді мазеві тампони із прополісом, медом, усередину мед і пилок як диетическое засіб, щоб не травмувати товстий кишечник, особливо пряму кишку. Післяопераційні рани швидше затягаються, епителизиру- ются, відновлюється звичайний рельєф слизової.
Геморой — 6-8 здрібнених листів бузини на склянку води з медом і шавлією по полчашки в день 4-5 тижнів.
Авиценна •- мед із пшеничним борошном у вигляді коржа при ранах. Краще з житнього борошна.
Редька — атеросклероз, камені в бруньках і печінки. 1/2 склянки солі — 1 склянка меду.
5.
Анестезіологія ■- холодна медяна вода для зняття набряку, лиофилизированние розчини меду, прополісу й маткового молочка для стабілізації гемодинаміки, боротьби з набряком, коллаптоидними станами. Лиофилизированний 30% розчин меду зменшує набряк мозку й легенів швидше чому гліцерин. Уведення бджолиної отрути в меридіан шлунка й товстого кишечнику корисно при післяопераційному парезі кишечнику. Лиофилизированний 15-20% розчин прополісу корисний при погрозі перитоніту, його дія більш сильна чому вольтарена.
6.
Урологія — промивання сечового міхура 1-2% водяним розчином прополісу, усередину пилок і прополіс при нефролитиазном пиело- нефриті, поликистозе. Апикомплекс (мед, прополіс, пилок, маткове молочко, апіс, апиларнил) створює передумови для поліпшення стану при вродженій патології (подвоєння бруньок, уретера, подковообразная брунька) передумови, що створює, для порушень гемодинаміки.
Бджолина отрута в поперекові крапки меридіанів сечового міхура й заднього срединого по 0,6-1,0 мг. на сеанс при нирковокамяній хворобі, у комбінації із прополісом і пилком при пиелонефрите.
Брунькові камені — чай з ломикаменю (бедренец) із шипшиною й медом.
Від піску в бруньках:.
1 кг. свіжої петрушки з коріннями, 1 великий корінь селери дрібно нарізати, додати 1 кг. натурального бджолиного меду й 1 л. води, довести до кипіння на повільному вогні, помішуючи. Наполягати три дні. Додати 1 л. води, довести до кипіння, процідити суміш у гарячому виді. Сироп ухвалювати по 3 столових ложки перед їжею.
Листи брусниці — камені в бруньках, ревматизм, подагрі.
7.
Травматологія. Прополіс (пластинки, холстинки, пропосол) потенціює ріст кісткової мозолі. Необхідно зробити віконце в гіпсі над місцем перелому й прополисовие препарати застосовувати локально.
Утирання прополисовой мазі корисно при болючих синдромах у шкірну проекцію болі, по ходу заднього й переднього серединного меридіанів.
Мед поліпшує трофіку тканин після ортопедичних операцій. Його можна вживати усередину й місцево у вигляді мазей і компресів.
8.
Судинна хірургія. Активно використовується бджолина отрута по ходу уражених судин, краще на прилеглі кісткові виступи до 0,6-1,2 мг. на сеанс 20 мг. на курс. Доцільно поєднувати з матковим молочком (поліпшення мікроциркуляції, відновлення гемодинаміки, укреплениестенки судини, зменшення паретичности мязів за рахунок ацетилхоліну), прополісом (зменшення болі, активізація імунних властивостей).
Бджолина отрута протидіє розвитку атеросклерозу, знижує свертиваемость крові, ганглиоблокатор, центральний холинолитик.
250 гр. очищеного натертого або розімятого в ступці часнику заливають 350 гр. рідкого меду, ретельно перемішують і наполягають у плині тижня. Ухвалювати по одній столовій ложці за 4 0 минту до їжі три рази в день у плині одного-двох місяців — при судинних захворюваннях нижніх кінцівок (ендартериити, варикозні розширення вен) при ішемічній хворобі серця.
9.
Нейрохірургія. Основні методики описані в главі «Нервові хвороби» — арахноидити, остеохондроз, гідроцефалія, епілепсія й інші захворювання.
Наші спостереження.
1. Лікування облитерирующего атеросклореза кінцівок і великих судин.
Основні терапевтичні показання до лікування цієї групи хворих: погіршення реологических показників крові (вязкість її, рівень фібриногену й ін., зниження холестерину, протибольовий ефект, розширення судин, підвищення тонусу венозної судинної системи (Б.Н.Орлов і його співробітники: Н.Н.Асафова, Н.В.Корнєва, Ш.М.Омарів, Д.Б.Гелашвили й ін.).
Більшу роботу з лікування цих хворих провели Г.П.Зайцев і Г.Т.Порядин в 1964 році.
Під нишим спостереженням перебувало 35 хворих з облитерирую- щим атеросклерозом ніг I-П і III ступенів, які лікувалися паралельно від травматичної хвороби головного мозку, наслідків ішемічного інсульту в неврологичсеском відділенні.
Основні скарги наших хворих на мерзлякуватість у ногах, похолодання дистальних відділів ніг, що переходять болі в ногах, особливо при ходьбі, а потім і в спокої, цианотичність стоп кульгавість, що переходить. При обстеженні виявилися порушення реографической кривій з асиметриями, сглаженностью верхівки, відсутністю додаткових хвиль на катакроте, перекрученням показників.
Тепловизионное дослідження ніг на тепловизоре «Веселка» показало «ампутації» ніг на різних рівнях, що визначалося ступенем поразки судин.
Холестерин крові в більшості хворих був підвищений більш 7-8 мг/л., тільки в 4 хворих рівень холестерину не перевищував норми.
Усі хворі були проконсультированни фахівцями відділення судинної хірургії, що уточнили діагноз.
У лікуванні хворих цієї групи нами застосовувалися бджолина отрута й мед, прополіс, воскові компреси й маткове молочко у свічах ("Апілак").
Перші пчелоужаления проводилися в крапки поперекової області, по ходу великих судин ( вий-чжу V 40, цзе-си V 60, кунь-лунь V 5) і крапок загальнозміцнювального дії цзу-сан-чи (Е 36) і сан-инь-цзяо (RP 6). Кількість пчелоужалений на один сеанс не перевищувало 12-15, а на курс 150-200.
Також використовувалося введення бджолиної отрути шляхом інєкцій апизартрона, апифор-електрофореза, утирання мазей «Вирапин», «Апи- зартрон» в акупунктурние крапки дя-чангшу, шан-ляо, ци-ляо, чжун-ляо, фен-ши, цун-ян, тань-си, инь-бай, чзн-шан, чень-цзин, шу-гу, цзинь-мень, рекомендовані Б.А.Охотським.
Пчелоужаление звичайно сполучалося з медяними й восковими компресами на дистальні відділи при I-II ступені, що й включали голенние відділи ніг при III ступені. Компреси відпускалися двома методами:.
1) намазування меду або розтопленого воску на шкіру уражених відділів ноги з наступним обгортанням холщевим бинтом або рушником у плині 8-10 годин, краще на ніч.
2) Приготувати 50% медяну воду або розігріті пластинки воску й обробити ними марлевий бинт або прокладку, прикласти до ураженої зони й забинтувати з ватою. Доцільно застосовувати прополисо- вие «холстинки», які прибинтовуються до зони кінцівок, у якій відзначається оніміння або похолодання шкіри. Можна порошок прополісу засипати у вовняні носки й ходити в них без тапочок будинку.
П.Починкова рекомендувала й успішно застосовувала фонофорез із прополисовой маззю й бджолиною маззю «Апизартрон» при облитериру- ющем атеросклерозі нижніх кінцівок.
Маткове молочко призначалося нами у вигляді таблеток і свіч «Апілак» у будь-якій стадії захворювання. Метою їх уживання була стабілізація регионарного артеріального тиску (вихідний норматив для підключених артерій 160/90 мм. рт.ст.).
Крім того, маткове молочко знижує рівень холестерину крові, триглицеридов, деяких показників, що згортає й антисвертива- ющей системи крові чому виявляється протидії розвитку склерозу судин. Апілак призначався по 1 табл. х 2-3 рази в день протягом 2-3 місяців під язик. Свічі з апілаком уводилися ректально 1-2 рази в день до 25-28 лней. Накладалася мазь із подмора бджіл на уражені області.
Слід зазначити безсумнівний позитивний вплив продуктів бджільництва на хворих цієї групи (зменшення мерзлякуватості й оніміння в ногах, усе рідше зявлялися в ногах відчуття оніміння й бездіяльності пальців рук і ніг). Тепловизионние дослідження показали досить виражену тенденцію до розширення території з нормальною температурою шкіри й зоною инфрактального випромінювання. При III ступені із трофічними порушеннями шкіри з вираженим стенозиро- ванием судин (відсутність пульсації, шум над ділянкою стенозирова- ния) вдавалося запобігти показанням до екстреного оперативного втручання. З 9 хворих з 1П стадією облитерирующего автероск- лероза вдалося звузити показання до операції в 7.
Пчелоужаление й приміщення пластинок із прополісу під лейкопластиром поблизу трофічних виразок дозволило в 6 хворих зменшити їхню величину, а потім і добитися повного закриття.
Уважаємося, що застосування прополісу, меду, бджолиної отрути, маткового молочка й воску досить корисно у хворих атеросклерозом судин ніг.
2. Лікування аденоми передміхурової залози.
Для цього нами приготовлялся настій з подмора бджіл, тобто померлих бджіл, що перебували біля вулика.
Нами цей метод став застосовуватися з 1980 року після ознайомлення з листом аматора-бджоляра з Ярославської області. Метод полягав у тому, що одна їдальня ложка померлих бджіл відварювалася в 500 мол. води 2 години, потім рідина вводилася усередину по столовій ложці 1-2 рази в день.
Нами цей метод був трохи вдосконалений, до остаточного складу відвару додавалася столова ложка меду й чайна ложка 10% спиртового розчину прополісу для поліпшення смаку й підвищення імунних властивостей рідини.
Перша група хворих складалася з 12 мешканців будинку інвалідів у сел.Молочне, які страждали аденомою передміхурової залози. З їхній згоди вони одержували щодня 1 столову ложку відвару подмора за годину до їжі протягом місяця. За висновком уролога маса передміхурової залози поменшалася вдвічі, аналіз передміхурового соку показав чітку тенденцію до нормалізації, відновився нормальний набряк сечі в 7 хворих з 12.3 хворих показали відновлення відтоку сечі, в 2 хворих ефекту від лікування не було. Зібраний катамнез через рік виявив, що з 7 хворих з поліпшенням стану через 4-7 місяців настало погіршення, яке знялося в 6 хворих повторним курсом лікуванням відваром. Інших 6 хворих довелося оперувати, тобто в половини хворих була досягнута відстрочка оперативного втручання на 1-2 року.
Повторна група хворих з 50 людей з більш тривалим спостереженням протягом 3 років і додаванням меду й прополісу у відвар показала досить цікаві результати. Курси лікування проводилися 2 рази в рік через 6 місяців, не звязуючи їх із клінічним станом, у комбінації із традиційними методами лікування аденоми передміхурової залози.
У результаті трирічне лікування подібним комплексом дозволило 37 хворим з так званому «готової» аденомою, позбавити від операції з відновленням прохідності сечових шляхів і без переходу в злоякісну форму.
3. Лікування нефролітіазу.
Приймання продуктів бджільництва по певних схемах описаним раніше.
Єдине захворювання бруньок, при якому застосовувалося пчелоужаление — нирково-камяна хвороба.
Під нашим спостереженням перебувало 16 хворих з неврологічними хворобами типу травматичної хвороби головного мозку, які одержували пчелоужаление із приводу свого основного захворювання. При дослідженні на Уз-Апарату внаслідок пропонованих скарг були знайдені камені в баліях бруньок величиною від 2 мм. до 15 мм. Періодично в цих хворих відзначалися брунькові кольки, купировавшиеся гарячими ваннами й інєкціями максигана, а раніше промедолу.
Було відзначено після курсу апітерапії (60-100 пчелоужалений) урежение приступів брунькових кольок. Катамнестическое дослідження через 6 місяців показало зменшення каменів у розмірах, що збіглося з безболісним виходженням солей із сил. Повторні курси апітерапії дозволили значно зменшити кількість брунькових кольок і за даними Уз-Дослідження в 12 з 16 хворих не було при повторному огляді каменів у порожнині балій. Слід зазначити, що в багатьох хворих, що одержували апітерапію, виходив «пісок».
4. Лікування незагойних ран, що й погано зростаються переломів костей.
Для лікування 3 7 хворих цієї групи нами застосовувалася бджолина отрута й прополіс. Бджолина отрута вводилася всіма доступними методами по типу пчелоужаления, апифор-електрофореза й утирання мазі «Вирапин» і «Апитокс» (С.В.Лобачев, 1959 р.).
Бджолина отрута вводилася в крапки поперекової області (8-10 сеансів), а потім згідно зі схемою розташування великих суглобів (див. главу «Ревматологія») за загальними правилами з біологічної пробій. Починаючи з 4-5 сеансу, приєднувалися пчелоужаления в травмовану кінцівку по обидва боки ноги, руки або тулуби в основному вище місця перелому.
Перший курс звичайно складався з 100 пчелоужалений, при недостатньому ефекті, особливо у хворих зі спинальной травмою, курс лікування повторювався через 2 місяця й складався з 200 пчелоужалений з використанням меридіанів V на спині, Rp на ногах, GJ на руках. Прополіс застосовувався у вигляді накладення пластинок з тонкого прополісу лейкопластиром, що кріплять до ноги (4-5 днів) і прополисних «холстинок», якими облегается нога. Мед в основному призначався в клізмі при переломі ніг і через рот при переломі рук, а також електрофорез із 20% медом з обох полюсів поперечно вище місця перелому. Можна віконце в гіпсі залити 50% прополисовой маззю в леволине.
Отже, помірне застосування продуктів бджільництва приводило до позитивних результатів при деяких хірургічних втручаннях.
Крім того, мед слід застосовувати при виснаженні організму вследствии тривалого перед- і послеоперацонного періоду (А.С.Бу- дай, 1945 р.).
Прополіс дуже корисний при перитоніті, будь-який присоединевшийся інфекції й навіть сепсисі (В.Кчернов із сотр. 197 8; В.Кчернов, А.І.Башманов 1988). Необхідно продумати особливості продукту бджільництва: доза, метод готування, місце й форма введення, тому що від цього залежить темп і ефективність впливу на уражену систему організму особливо переломах і недорозвиненні ніг (П.Т.Сягай- ло із сотр., 1988).
Застосовувався мед з пилком у якості енергетичного живильного засобу в реанімаційному відділенні у хворих після операцій на шлунково-кишковому тракті (тепла 20% медяна вода при операціях у нижньому відділі й клізми при втручанні на верхніх ділянках цієї системи.
20-30% медяна холодна вода була корисна при набряках як дисметаболических, кардиальних, так і післяопераційних.
Прополисовие препарати у вигляді етанолового екстракту, холстинок, нашкірних пластинок, прополисових води й масла були досить ефективні при всіх хірургічних інфекціях, дозволяючи зменшити дози антибіотиків, а іноді й заміняючи їх при сепсисі, перитоніті, раневой інфекції. Шляхом препаратів прополісу проводився протягом 3-4 тижнів після операції або в процесі підготовки до неї.
Прополіс, бджолина отрута дозволяли зменшити інтенсивність болючого синдрому, який раніше купировался тільки наркотиками.
При операції в зоні печінки (холелитиаз, виразкова хвороба, амеби- аз, ехинококкоз) корисна в післяопераційному періоді квітковий пилок, успішно купирующая патологічні зміни в печінці). Бешихове запалення вдале було проліковано прополісом, матковим молочком і невеликими дозами бджолиної отрути й меду.
Нами була відзначена перспективність застосування бджолиної отрути, прополісу й пилку при лікуванні хворих зі спаечной хворобою черевної порожнини, причому деякі хворі були оперовано 5-6 раз. Зазначений апикомплекс ліквідував схильність кишечнику до розвитку динамічної непрохідності зникали болі, нормалізувалася моторна функція кишечнику.
Таким чином, хірург, що застосував продукти бджільництва у своїй практиці, як екстреної, так і реабілітаційної повинен знати що й куди вводиться, яким методом, як часто, у якій дозі й із чим можна поєднувати застосування бджолиної отрути, меду, прополісу, квіткового пилку, маткового молочка, воску, відвару подмора бджіл і трутневой гнізда. Коли це все буде окомпановано, тоді безсумнівно слід чекати терапевтичного результату у хворих хірургічного профілю.