В 1853 році Кхегюнг (1883), КВ.Вольф (1858), Гуйом і Кор- ле (1892) Ф.Терч (1878) узагальнили спостереження по лікуванню поліартритів, на курс він використовував 1000 пчелоужалений. Подібні спостереження опубліковані І.Блюбареким (1897), Г.Беликович (1913), за повідомленням Е.Пертля (1979).

А.Атлингер у своїй книзі «Лікування гострого й хронічного ревматизму» (цит. по Ж.П.Бонимону, 1983) «Ми повинні приділяти увагу застосуванню бджолиної отрути. Роль цієї терапії зайвий раз затверджується, якщо враховувати економічні й соціальні наслідки ревматичних хвороб, те- є втрати часу й робочої сили, витрати у звязку із соціальним забезпеченням, а іноді навіть із важкою інвалідністю».

В 1958 році Н.В.Невєрова узагальнила спостереження по лікуванню поліартритів у дітей.

В 1961 році опублікована монографія В.А.Перцуленко, у якій узагальнені спостереження по використанню бджолиної отрути при заболева ниях суглоба. При хронічних ревматичних поліартритах терапевтичний результат спостерігався в 100%. Бджолина отрута була ефективна при інфекційних анкилозирующем сиоидилоартрите (хвороба Бехте- рова, хвороба Стилла) артритах, що спотворюють. Метод пчелоужалений є найбільш ефективним при захворюваннях суглобів. Дж.Сейн у виборі між кортикостероидами й апітерапією віддав перевагу б останній.

В 1962 і 1964 роках вийшли два видання монографії Т.В.Виноградовій і Г.П.Зайцева, у якій наведені матеріали по лікуванню бджолиною отрутою хворих суглобними хворобами.

В.Т.Порядин (1962) особливу увагу приділив лікуванню хворих з поліартритом і спондилоартритами.

Автори виходили з того, що другие методи не давали істотного ефекту. У той час гормональний терапія не мала настільки яскравого звучання як у наш час. Автори врахували, що бджолина отрута діє по типу АКТГ і кортикостероидов, але має свої переваги: немає затримки води, навпаки, підсилює діурез, не спостерігався синдром скасування, немає атрофії кори надниркова залоза, навпаки, стимулюється їхній розвиток.

Тривалість плину й виразність клінічної картини не були протипоказанням до використання бджолиної отрути. Г.П.Зайцев і В.Т.Порядин рекомендували бджолина отрута вводити через день на один сеанс до 15 і на курс до 250 ужалений.

Разова доза повинна бути індивідуалізованої, обовязково проводити підтримуючі курси.

Автори монографії лікували хворих з ревматичними поліартритами ( при яких провідним синдромом є біль і набряк), інфекційними неспецифічними (ревматоидними) поліартритами (хвороба Бехтерева, Стилла), інфекційними специфічними поліартритами. Автори відзначали відсутність стійкого ефекту при III стадії (деформуюча) поліартриту, при анкілозах застосовувати мала кількість отрути (не більш 2-4 на суглоб і 10 ужалений на процедуру).

В.Т.Порядин застосував електрофорез із апитоксином.

У дітей методика лікування бджолиною отрутою була ідентичної зі зменшенням дози отрути. З 43 дітей поліпшення було відзначено у всіх дітей без явищ анкілозу. До кожного хворого слід підходити індивідуально, поєднуючи там, де це потрібно, уведення отрути із грязелікуванням. Найкраще бджолина отрута купировал болючий синдром.

А Т.В.Виноградова в цій монографії рекомендує апілак для лікування отечной стадії поліартриту.

Є.М.Алескер (1964) успішно лікувала 410 хворих з поразкою суглобів пчелоужалением і апизартроном. Контрольна група одержувала гормони й салицилати. Особливо гарні результати отримані при ексудативно-пролиферативной і фіброзно-склеротичною формою ревматоидного артриту, повністю ліквідувалися неврити, тендобаги- нити, бурсити. Екссудативная форма піддавалася лікуванню, за даними автора, гірше.

Шгейгевальдт із сотр. (1966) з Мюнхена застосував форапин, контроль із плацебо дав ефективність в основній групі 86%, а в контрольній 55%.

Циганков із сотр. (1971) використовували апитокс.

Р.Чобану із сотр. (1976) виділили сорту меду з антиревматичною дією залежно від нектарних джерел меду.

П.Починкова (1973, 1974) розробила теорію введення бджолиної отрути ультразвуковим фонофорезом і встановила, що тільки отрута зменшує запальні й дегенеративні зміни.

І.Доброводова (19 7 9) у Портороже доклала, про лікування бджолиною отрутою поліартритів. Необхідно тривале завзяте лікування.

А И Балтушкявичус із сотр. (1979) у Портороже запропонували ульт- рафорез із бджолиною отрутою (Апитрит) і знайшли, що дія отрути більш ефективно чому гідрокортизон.

П.Починкова (1979) повідомила про застосування електрофореза з медом, бджолиною отрутою й сіркою.

Є.Жисмонене із сотр. (1987) установили, що прополіс знижує рівень міді в крові у хворих ревматоидним артритом і анкилози- рующим спондилітом, підвищує рівень селен.

Наприкінці 60 років активно застосовувалися різні препарати бджолиної отрути для електрофореза (меливенон — Д.Атанасова із сотр. (1970).

В 19 7 1 році Н.А.Каплун із сотр. використовували апифор для електрофореза.

В 1973 році Г.Вайемансу вдалося показати, що бджолина отрута виліковує експериментальний артрит.

Е.М.Тарская — Рязань (1959), А.Балтушкявичус із сотр..

П.Починкова поєднувала мед-отрута й сірку для електрофореза.

В 1983 році П.Починкова із сотр. установила, що разом з ультразвуком бджолина отрута добре діє на зміни суглобів при поліартритах, навіть у деформуючій стадії. Вона спостерігала після фонофореза з форапином повне анатомічне відновлення суглоба.

Концентрація отрути в мазі 100-150 мг.%, сила ультразвуку 0,2- 1,5 ват/див, тривалість процедури 5-12 хвилин.

В 1987 році Л.С.Дроздовский запропонував оригінальні методики електрофореза й фонофореза з отрутою.

В 1988 році БА.Охотский із сотр. застосовував бджолину отруту з ультразвуком УТП-1 880 мГц. електроди 4 див 0,4-0,6 Вт/див

5-10 хвилин 10-15 процедур.

АИ.Балтушкявичус із сотр. (1978, 1983, 1988) застосували з позитивним результатом утирання апитрита, а в 1988 році запропонували унгаливен для електрофореза, вони вважали, що найбільш ефективна комбінація отрути й ультразвуку.

Дж.Сейн (1983) установив, що мелиттин збільшує в плазмі кортизол через 1-3 години з 10 до 60 мг.. Він уважався, що цей пептид в 100 раз сильніше гидрокортизола.

Дж.Варрен із сотр. (1 983) установили, що тільки повторне введення бджолиної отрути дозволяють побільшати явища десенсибілізації.

В.Г.Шипмен і Л.Дкоул в 1967 році виявили, що бджолина отрута підсилює дія кортизола без впливу на внутрішні органі.

Л.Ф.Стрельченя (1978) повідомив, що електрофорез, а також диади- намофорез із 50% медом досить ефективні при поліартриті.

Е.П.Развозова (1980) успішно лікувала отрутою деформуючі артрози фонофорезом (0,2-0,8 Вт/див в імпульсному режимі 5-10 хвилин.

В 1983 році опублікований цикл робіт (Ффореетье, П.Починкова, Є.Щербак, а в 1988 році Б.С.Янгирова), у яких аналізувався позитивний результат бджолиної отрути поліартритах.

ТА.Главинская із сотр. (1988, 1990) показала, що апілак відновлює кількість Т-Клітин, що вважається поліпшити стан уражених суглобів.

Лікуванням коллагенозов займалися Н.К.Боголепова й О.Н.Кисельова хворих, що застосували мед в, хореей. Т.А.Главинская, Г.Ю.Курников (1989) призначали хворим із червоної волчанкой апілак 0,01 під язик 3 рази в день.

Б.С.Янгиров (1988) пчелоужаление поєднував з дією курортних факторів (парові й суховоздушние ванни) при ревматичних поліартритах. Уведення отрути проводилося за 1,5 години до ванни, поєднуючи пчелоужаление із впливом «їжачком»-верстатом з голками, змазаними бджолиною отрутою.

За болгарським даними при лікуванні ревматичних поліартритів спостерігалося 2-4% алергійних реакцій. Дозування гормонів залишається підтримуючої 10-15 мг.

Є.М.Алескер лікувала 130 хворих з ревматизмом серця (хвороба Сокольского-Буйо). 30 з них одержували апизартрон зникали болі, набряки, нормалізувалося РОЕ.

В 1972 році П.Починкова ввела фонофорез із меливеном. Лікувала 326 хворих, 45,7% значне поліпшення, поліпшення в 44,3%.

При лікуванні захворювань грудного й шийного відділу зникали вегетативні, судинні, корінцеві синдроми.

МУЛ.Пшетаковский, Ю. М.Соловйов (1991) поєднували фонофорез із отрутою із грязьовими аплікаціями. Автори детально розібрали акупунктурние крапки для розташування мазевої основи при остеоартрозах різної локалізації. Ці ж автори узагальнили результати цієї методики при ревматоидном артриті.

Е.Я.Френкель, М.М.Френкель (1991) розглянули питання про лікування хворих аутоиммунними захворюваннями бджолиною отрутою, побравши в якості моделі хронічний тиреоидит, ревматоидний артрит.

Д.І.Рейнгардене, Л.Кмацкавичус (1991) поєднували з успіхом апітерапію з гипербарической оксигенацией. Для забору бджіл вони використовували оригінальний прилад Апиестр, сутність якого в сполученні отворів 3 секцій пластмасового циліндра.

С.Иошимото (1985) уважався, що під час курсу апітерапії слід взагалі скасовувати гормони.

В.Нлевенец і В.В.Пляцко (1992) уважаються, що артрологія повинна вивчати зміни ферментів, білків (коллагена), яких не вистачає при поразці суглобів. Автори виявили порушення мікроциркуляції. Ю.П.Делевский і Є. М.Ісаєва (1992) виявили зменшення імуноглобулінів ( 06 г/л± 1,5; А-2,66±0,32; М 1, 0,5±0,12 г/л).

Методики ревматології.

Продукти бджільництва впливають на інфекційний агент, запалення, мікроциркуляцію, відновлюють білковий обмін, збільшують зміст у крові ендогенних стероїдів, зменшують біль, збільшують ступінь имунной захисту, відновлюють нормальні показники червоної й білої крові, у тому числі СОЕ, виявляють антикоагулятное дія. З їхньою допомогою нормалізується артеріальний тиск, знімається аритмія міокарда, стимулюється функція серця.

Поліартрити.

Отрута; при гострому плині дається 10-12 днів ударна доза кортикостероидов у комбінації із бджолиною отрутою.

Ужаление проводиться в поперекову зону ( мін-мень, сань-цзяо-шу), потім у шийну симпатичну зону ( так-чжу, так-чжуй), після цього застосовуємо локальні крапки, конкретні для кожного суглоба, що перебувають на різних меридіанах. У якості крапок загальної дії використовуються крапки заднього й переднього серединних, серцевого, потрійного согревателя меридіанів.

На 1 сеанс до 15-20 пчелоужалений (7-10 таблеток апифора). Один курс 120-150-200 пчелоужалений, через 3 місяця курс повинен повторюватися. Щодня в перерві між курсами вводиться кількість отрути, відповідне до максимальної дози при основному курсі. Поступово доза гормонального впливу зменшується й гормонотерапія залишається методом зняття загострення.

2.

Утирання мазей із бджолиною отрутою в область ураженого суглоба при відсутності бджіл або острахи процедури. Проба проводиться обовязково, доза з кожним сеансом збільшується.

3.

Інєкції апизартрона, меливенона, форапина внутримишечно по 1 мол. через день, збільшуючи дозу до 3 мол. з інтервалами 0,2 мол. і внутрикожно з 0,1 до 1 мол. міняючи сторонність інєкцій. Можна в області найбільш уражених суглобів.

4.

Електрофорез із апифором поперечно на суглоби, по Вермелю з таблетками апифора, розведеними в 20 мол. 0,85% розчину хлористого натрію (1/2 таблетки = 1 пчелоужалению) від 0,5 таблетки до 10 таблеток). Можна в комбінації з ДОТ.

5.

Фонофорез із маззю бджолиної отрути на уражені суглоби (1-2 процедури на кожний суглоб).

6.

Народний спосіб лікування подагри, Настій 20 гр. листів брусниці на склянку окропу й столова ложка меду.

АИ.Балтушкявичус із сотр. в основному поєднували різні варіанти фізіотерапевтичного впливу із препаратами бджолиної отрути (лінімент «Апитрил» 0,2-0,8 Вт/див

3-5 хвилин, 10-12 сеансів щодня). Чистий ультразвук діяв значно гірше.

В 1972 році Дж.Вик, Р.Брукс, С.Филипос, В.Шипмен указали, що ефект бджолиної отрути аппробируется на рівні плазми, де виділюваний пептид 40 в 100 раз сильніше гідрокортизону.

В 1983 році опубліковане зведення робіт з апітерапії поліартритів (Доброводова Н.). Б.А.Охотский, який робив ужаление хворим з поліартритами, а потім направляв їх одержувати сонячні ванни й морські купанья й досягся ефективності 85,4%. М.П.Гусєва проводила апітерапію в умовах поліклініки 1276 хворим з поліартритами в комбінації з делагилом і преднізолоном, Еффеективність висока — 50,6% при ревматичних поліартритах.

Дж.Варфен, А.Харман, Т.Гербер установили, що головна причина десенсибілізації фосфоліпаза А и запропонували для зняття її хворим продовжити давати малі дози отрути. Радянські дослідники А.І.Балтушкявичус із сотр., болгарські дослідники П.Починкова і її школа, Дапанасова, Найдьонов, Хаджиев, Зарянова вивчали ефект від уведення бджолиної отрути електрофорезом.

Мед:.

1.

Зняття болі у вигляді компресів.

2.

Медовопенистие ванни з фітококтейлями.

Прополіс: для зняття запалення, хворій і підвищення імунних властивостей, боротьби з інфекцією.

1.

Прополіс усередину у вигляді крихт натурального продукту (на кінчику ножа), різних розчинів і екстрактів, масла.

2.

Прополисовие пластинки на триггерние крапки на 45 днів.

3.

Фонофорез із «пропоцеум».

4.

Прополисовие сиропи й таблетки.

5.

Пунктовая фингер-прополисозация триггерних зон.

6.

Електрофорез із 10% водним екстрактом прополісу.

7.

Аерозоль прополісу на болючі зони.

8.

Прополисовие «холстинки» на ніч на уражений суглоб.

9.

Прополисовая мазь наноситься на суглобні зони, потім робиться компрес із лопушин.

Маткове молочко для відновлення мікроциркуляції, поліпшення імунітету.

1.

Усередину (2 тримісячних курсу лікування в день 100-500 мг. в 2 приймання).

2.

Інєкції.

3.

Електрофорез із 10%.

Віск використовується для аплікації на уражені суглоби.

Компреси з маззю з подмора бджіл на суглоби на 23 години щодня 30-40 раз.

Ревматизм (кардиальная й нейрососудистая форми) і інші колла- генози (червона волчанка, узелковий периартериит, дерматомиозит і АР-)-.

Отрута призначається для поліпшення провідності по нервових шляхах, відновлення мікроциркуляції, поліпшення діяльності серця, обміну речовин у міокарді, активізації клітинних процесів. Дуже корисна отрута при аритміях, що розбудовуються у хворих ревмокардитом. Пчелоужаление в гострій стадії не проводилося. У подострой стадії за загальною схемою поперекова область — шийно-симпатична зона — область серця й щитовидної залози, а також меридіани серця, потрійного согревателя.

Слід бути обережним з отрутою у хворих узелковим периарте- риитом внаслідок наявності брунькового синдрому з альбумінурією й гематурією.

При дерматомиозите бджолина отрута може зменшити дозу кортикостероидов і доводить до 2 мг. (20 пчелоужалений) у задній і передній серединні меридіани, меридіани легенів, потрійного согревателя, пери- кард& (легені й шкіра близькі по функції подиху, меридіан потрійного согревателя діє на трофіку, а меридіан перикарда на всі процеси в слизових і сполучної тканині). Корисно при цьому захворюванні комбінація з апілаком ( до 500 мг. у добу 2 тижня, потім перерва), з пилком (1 чайна ложка 4 рази в день поліпшує функції ендокринних залоз і печінки), із препаратами з тіл бджіл ("Алис", мазь із відвару подмора з гепариноподобним ефектом).

Лікування узелкового периартериита повинне включати маткове молочко (мікроциркуляція, імунітет), прополіс (зняття хворій, імунітет), мед (інгібітор інфекцій, біоенергетичний засіб) у різних методиках і дозування, виходячи з конкретної симптоматики. Препарати отрути обережно до розвитку брунькового синдрому й залучення печінки.

Мед застосовується як у чистому виді ( усередину, у вигляді компресів), так і в розведеному ( у кипяченій, мінеральній, срібній, поталій воді, у фітококтейлях, у соках, у суміші з маслом, спиртом, какао й іншими речовинами).

Прополіс призначався у всіх видах (натуральний, 10-20% водний і спиртовий розчини, у маслі, коржа, холстинки, прополисовая мазь) для ингибиции інфекції, підвищенні клітинного й гуморального.

Пилок рекомендувався для поліпшення обміну речовин у міокарді як джерело вітамінів, глюкозидів, амінокислот, мікроелементів. За допомогою пилку вдавалося зменшити астенизацию, вегетативні дисфункции.

Наші спостереження.

Нами проводилося 15-20 процедур через день із поступовим нарощуванням дози від 2 до 12 пчелоужалений.

Бджолина отрута стимулювала виділення ендогенних стероїдів, але в нашої практиці не було ускладнень типу синдрому скасування при припиненні апітерапії. Відбувалося придушення прогредиентности ревматичного процесу. Отрута діє як гарний сечогінний засіб, тим самим знижуючи артеріальний тиск.

Завдяки знаходженню в отруті глютаминовой кислоти й метіоніну зменшується рівень сечової кислоти в крові.

Анталгический ефект у спостережуваних нами хворих наступав відразу ж після пчелоужаления й поширювався на відповідну поверхню суглоба.

Дія бджолиної отрути повинне наростати поступово, збільшуючи навантаження по кількості бджіл і експозиції часу знаходження жала в шкірі. Тривалість терапевтичного результату коливалася від 10-15 хвилин до 5-6 годин, потім болі верталися, але все-таки з 5-6 сеансів інтенсивність рецидиву болі ставали менше. Обєктивне підтвердження зменшення болючого феномена було отримано нами при дослідженні регионарного лейкоцитозу: зменшувалася його виразність на 10-15%, асиметрії як по сегментах, так і на тотожних поверхнях однойменних суглобів. Курс лікування тривав до 2 місяців (200-250 ужалений, потім робилася перерва на 2 місяця). Однак, тк же, як і Г.П.Зайцевим і В.Т.Порядиним нами призначалися підтримуючі сеанси 1 раз у тиждень по 8-10 ужалений уздовж хребта з боку найбільш уражених суглобів. Подібна процедура виходила з важливої ролі системної поразки сполучної тканини, настільки характерного для поліартритів, при яких нерідко виникають васкулити й порушується адаптаційно-трофічна функція організму, настільки характерна для симпатичної нервової системи. Тому пчелоужаление при поліартритах повинне періодично проводитися в акупунктурние крапки, розташовані уздовж прикордонного симпатичного стовбура й проекції шкіри спини спадної аорти.

На цикл лікування, як нам представляється, необхідно два роки (4-5 курсів лікування по 200 пчелоужалений) як нами вказувалося раніше, у тому випадку, якщо взимку не вдається організувати доставку бджіл до хворого, те пчелоужаление заміняється електрофорезом з апифором, інєкціями апизартрона або втираннями вирапина в зростаючій дозі, але по тієї ж акупунктурной методиці, тобто з використанням крапок шкіри.

Розрізняють три ступені функціональної недостатності суглобів. Перша з них —- ексудативная характеризується деяким обмеженням рухливості в суглобах без обмеження працездатності. Другий ступінь — зявляються фибриногенние зміни, хворий не може працювати. При третьому ступені хворої не може себе обслужити, розбудовуються нерідко контрактури.

Нами використовувалися при поліартритах наступні акупунктурние крапки. Артрит плечового суглоба: цзянь-юй (GJ 15), тянь-ляо (TR 5), чжоу-ляо (GJ 12), цюй-чи (GJ II), так-чжуй (VG 14).

Артрит ліктьового сутава: чи-цзе (Р 5), цюй-чи (GJ II), шоу-сань-чи (GJ 10), тянь-цзин (TR 10), гао-хуан (V 43), по-ху (V 42).

Артрит лучезапястного суглоба: вань-гу (JG 4), ян-чи (TR 4), вай-гуань (TR 5), так-чжуй (VG 14), шень-чжу (VG 12).

Артрит фалангових суглобів рук: ер-цзянь (GJ 2), е-мень (TR 2), чжун-чжу (Р 15), шао-шан (Р II), вань-гу (JG G 12), ян-си (GJ 5), юй-цзи (Р 10), цзин-цюй (Р 8), хоу-си, хе-гу (GJ 4).

Коксит: синь-цзянь (F 2), хуань-тяо (VB 30), цзюй-ляо, чжи-бян.

Жене: цюй-цюань (F 8), ду-би (Е 35), хе-дин (Н), ян-линь-цюань (VB 34), инь-линь-цюань (RP 9), цзу-сан-чи (Е 36).

Артрит гомілковостопного суглоба: чжун-фен (F 4), кунь-лунь (V 60), шень-травень (V 62), цзе-си (Е 41), шань-цю.

Артрит фалангових суглобів ніг: їй-тин (Е 44), ди-в-хуей (VB 42), так-дунь (F I), так-ду (RP 2), чжи-инь (V 67), цзу-тун-гу (V 66), шу-гу (V 65), цю-сюй (VB 40).

Активні рухи в ураженому суглобі проводилися з обовязковою фіксацією кисті руки зони з найбільшою крепітацією сухожиль.

Це можна проводити й в умовах поліклініки, у чому ми згодні з В.А.Горшковим (1960), М.П.Гусєвій (1972) і іншими. Згідно з розробками апітерапії проводилася через день із додаванням фонофореза з медом (0,8-1,0 Вт/див ) і диадинамофореза з медом. Хворі одержували втирання прополисовой мазі «Пропоцеум» у зазначені крапки, а також у меридіани потрійного согревателя й перикарда, маткове молочко у вигляді таблеток, а при сильних болях свіч «Апілак» щодня. Доцільні аплікації воску й утирання мазі з подмора бджіл (гепариноподобние речовини).

Через 4-5 годин після пчелоужаления болючий феномен знову починав збільшуватися, а в цей час нами в основному рекомендувалися пасивні рухи, а також банковий (вакуумний) масаж у відповідних зонах обмеження дижений для поліпшення кровообігу в мязах, які забезпечували функцію ураженого суглоба. Корисне втирання мазі з подмора бджіл.

Наступного дня, якщо пчелоужаление проводилося через день хворі 3-4 рази в день проводили комплекс ЛФК, у випадку щоденного пчелоужаления (у домашніх умовах) ЛФК проводилося під час дії адреналіну, що як відомо зменшує болі.

Усього пчелоужаление проведено 317 хворим в умовах стаціонару й амбулаторно, 265 з них продовжували лікування будинку. Біологічна проба здійснювалася по загальних принципах. Вік від 20 до 65 років. Чоловіків 45, жінок 272. З них з неспецифічним поліартритом 116, ревматичним 43, що деформують остеоартрозами 135, хворобою Бехтерева 8 хворих, подагричними поліартритами — 15 хворих. Усі хворі боліли поліартритами більш 3 років, а більш 10 років — 65 людей.

Функціональна недостатність I ступеня був в 37 хворих, II ступені — в 263, III ступені — в 17 хворих, тобто більшість хворих мала обмеження рухливості, що заважали їм працювати. Працювало 62 хворих, III група інвалідності була в 43 людей, II група — в 207, I група в 5 хворих.

У хворих I стадії до апітерапії середня величина СОЕ була 18±2,5 мм., а 2 глобулін 11,5±0,8%, гамма-глобулін 19,6±1,4%, при Нстадии відповідні показники 24±3,5 мм., альфа 2 12,33±0,2%, гама — 23,2±1,2%, при III стадії відповідно 32±3 мм„ 12,8±0,6% і 25±1,6%.

Кожний хворий одержував 1-2 курсу по 100 пчелоужалений, а потім продовжував лікування за місцем проживання. 133 пацієнта одночасно лікувалося радоновими ваннами, 56 перебувало на гормональній терапії. Усі хворі одержували й проводили ЛФК.

Через наукову обґрунтованість методу, досягнутого Г.Азайцевим і В.Т.Порядиним нами не ставилося завдання «чистого» результату від призначення бджолиної отрути, хоча частина хворих, крім пчелоужаления, не одержувала інших методів лікування.

Слід зазначити, що крім бджолиної отрути, хворі одержували мед усередину й ввиде компресів на уражені суглоби. Також на уражені зони накладалися пластинки прополісу 2-3 мм. с закріпленням лейкопластиром, по площі трохи більшої на 2-3 дня, утиралася 5% прополисовая мазь і мазь із подмора бджіл.

Болючий синдром почав зменшуватися через 5-6 годин залежно від давнини патологічного процесу й стадії захворювання (трохи швидше при ексудативной і довше при фіброзній стадії). Найбільш ефективним пчелоужаление виявилося у хворих з неспецефическим поліартритом, на другому місці — подагричний, потім терапевтичний результат спостерігався у хворих з деформуючим остеохондрозами, і нарешті, ревматичними поразками суглобів кінцівок і хребта.

II стадія функціональної недостатності досить успішно піддавалася лікуванню пчелоужалением, однак були потрібні повторні курси й підтримуючі сеанси впливу бджолиної отрути.

Хворі з III стадією функціональною недостатністю починали лікування в стаціонарі при обовязковій комбінації з радоновими ваннами, будинку хворі одержували розтирання суглобів вирапином у зростаючій дозі й маззю з подмора, інєкції апизартрона від 0,1 до 1 мол. внутрикожно. Хворі з III стадією, якщо не могли бьггь стациони- рованни, той початок лікування полягав у декількох курсах інєкцій апизартрона й утирання вирапина. У всіх варіантах проводилася биопроба й рекомендувалися підтримуючі сеанси в проміжках між курсами лікування. Зниження групи функціональної недостатності суглобів спостерігалося в 202 хворих з 317, у тому числі суглоби стали повноцінними в 35 хворих з 37 з I стадією. В 4 хворих з III стадією (хвороба Бехтерова) функціональна недостатність залишилася вираженої, але збільшився обсяг рухів у поперековому й шийному відділах хребта.

Значно покращилися показники крові, СОЕ нормалізувалася в 67% хворих, у яких вона була більше 20 мм. у годину. Визначилася чітка тенденція до нормалізації альфа-2 і гамма-глобулінів, що визначалися методом електрофореза.

Катамнез перевірений в 100 хворих через рік після лікування й 1 27 хворих (інша група) через 2 року після закінчення курсу апітерапії. Виявилося, що через рік в 78 хворих з 100 тривало поліпшення стану з паралельной нормалізацією СОЕ й глобулінів крові, 8 хворих із цієї групи скаржилися на стабілізацію суглобного процесу, в 14 настало посилення функціональної суглобної недостатності через 4-6 місяців після завершення пчелоужаления. Отже, усі наші хворі потребували тривалого підтримуючого лікування. Отже відзначити, що з 78 хворих з позитивним результатом 40 повністю відмовилися від застосування гормональних препаратів.

Наші дані збігаються зі спостереженнями Ф.Форестье й М.Пальмер (1983), які застосовували бджолина отрута у вигляді інєкцій. Автори вважалися, що аллергологические страсті заважають ефекту лікування.

У катамнестической групі через 2 року позитивний ефект (відмова від гормонів і відновлення активності рухів у суглобах) був отриманий в 52% хворих, 24% продовжували одержувати гормони з поліпшенням, 10% продовжували одержувати гормони з погіршенням стану, але воно не повернулося до вихідного, 13% постійно одержували апітерапію протягом 2 років і вони повністю відмовилися від застосування гормонів зі стабілізацією процесу в порожнині суглобів і значним поліпшенням діяльності суглобів. Паралельно покращилися показники глобулінів крові. СОЕ при тривалому застосуванні бджолиної отрути методами пчелоужаления, апифор-електрофореза, інєкцій апизартро- на й утирання вирапина залишалося збільшеної до 25-32 мм. у годину.

Отже, лікування поліартритів різної етиологии повинне бути тривалим, наполегливим, особливо у хворих з II і III стадіями функціональної недостатності. Рекомендується комплексне лікування бджолиною отрутою в комбінації з медом, прополісом, маззю з подмора, а також ЛФК, радоновими ваннами. Гормональний курс знижується поступово, і нарешті, може бути відмінний за умови тривалих курсів пчелоужаления й підкріплювальними сеансами, тобто постійним уведенням в організм отрути з його інгредієнтами.

Нами було проліковано 23 хворих з подагричним полиартрозом. Давнина захворювання від 2 до 10 років. Частота загострень залежала від порушень дієти, стресів, охолоджень і коливалася від 1-2 до 8-10 на місяць. Рівень сечової кислоти був не менш 450-500 мг.% . У всіх хворих спостерігалися місцеві відкладання солей сечової кислоти в суглобах рук, вушних раковинах. Лікування дієтою, медикаментами не завжди давало успіх, тому що приєднувалося влиття стресових ситуацій, що провокують перехід підпорогових відчуттів у біль.

Тому наше лікування виходило із трьох передумов: розвиток адаптації до стресових ситуацій, зниження рівня сечової кислоти й купирование постійного навантаження на болючий аналізатор. Для цього застосовувалося вв€:дение бджолиної отрути пчелоужалением, апифор-елект- рофорезом, утирання мазей у зони заднього серединного меридіана (вплив на лимбико-ретикулярну систему), меридіани бруньок, сечового міхура, легенів, перикарда й потрійного согревателя, а також місцево на уражений суглоб. Обовязкові компреси з медом, утирання «Пропоцеум», апилаковой мазі, розтопленого воску й мазі з подмора бджіл у зазначені акупунктурние й триггерние крапки. А також полезни фонофорез із «Пропоцеум», медово-пінисті-фітококтейль- ние ванни (мята, пустирник, листи берези, брусничний лист, квіти бузку) у межприступний період.

Лікування принесло явне полегшення хворим. Частота приступів поменшалася в 10 раз, 16 хворих практично видужали (катамнез 3 року). Рівень сечовий кислоги нормалізувався в 20. В 3 хворих не отримане тривалого ефекту через комбінацію із ХПН.

Нами було проліковано 16 хворих з аритміями миготливої, пароксизмальной і з екстрасистолами. Хворі лікувалися із приводу судинних захворювань головного мозку (дисциркуляторная енцефалопатия по ішемічному типу на тлі нейроревматизма у вигляді васкули- т, що сполучається з вираженими кардиальними порушеннями у вигляді аритмій різного типу). Усі хворі були обстежені кардіологом, були зроблені ЕКГ, РЕГ фонова й з навантаженням еуфиллином (0,15), електрофорез білків крові, рівень імуноглобулінів, розеткообра- зование, при необхідності компютерна томографія. Усі ці дослідження показали комбінація активності ревматичного процесу із судинною патологією головного мозку й змінами провідної системи міокарда порушення, що забезпечують, ритму.

Хворі одержували комплексне лікування бджолиною отрутою (пчелоужаление в крапки переднього й заднього серединного меридіанів, серця, потрійного согревателя, перикарда по 0,4-0,6 мг. на сеанс і 10-12 мг. на курс лікування; бджоли сідали на область серця й щитовидної залози), медом ( усередину, у соках, із чорною круглою редькою, з молочними напоями, компреси з медом), прополіс (10-15 крапля 20% спиртового екстрата, пластинки, холстинки на область серця, зону Захарїна-Геда, утирання прополисовой мазі у відповідні аку- пунктурние крапки), пилок усередину по чайній ложці 2-3 місяця, маткове молочко по 50-100 мг. у добу 14-15 днів, «Апіс» по 20 кап. х 31 мес.

Після місячного курсу лікування інтенсивність аритмій поменшалася на 30-42%, повторний курс через 3 місяця, дозволили позбавити від аритмій 11 хворих з 16. Також відзначалася виражена тенденція до нормалізації змінених показників параклинических і біохімічних досліджень..

Слід зазначити, що астенизация, що настільки часто зустрічається у хворих ревматизмом досить добре купируется прийманням квіткового пилку у звичайному дозуванні, меду, а найкраще перга по чайній ложці щодня. Дуже корисний стільниковий мед по чайній ложці жувати 10-15 хвилин, потім проковтнути. Мед можна вживати в соках, молочних сумішах (див. розділ про мед). Подібні курси слід призначати перед настанням весни й осіни, коли підсилюється клінічна симптоматика ревматизму.

Для профілактики вторинної інфекції рекомендується використовувати мед, у якому втримуються інгібітори інфекції за рахунок виділення перекиси водню із сахарози, а також прополіс із його флавоноидами й коричними кислотами мікроорганізмів, що пригнічують ріст, найпростіших і грибків.

Очевидно, що продукти бджільництва вже зайняли своє місце в ревматологической практиці.