Н.П.Йориш указав на чітку залежність приймання меду й тривалість життя, приводячи переконливі конкретні приклади з життя бджолярів (вплив ароматного повітря пасік).
У монастирях середньовіччя ченці рятувалися під час тривалих постів медом.
Патріарх Никін під час посилання у Ферапонтов монастир, що на Вологодчине, лікував «стражденних від Ізборська до Тобольська» медом і настоями трав.
Більшу роль у встановленні правильних поглядів на мед як дієтичний продукт зіграв Н.П.Йориш (1954, 1965, 1967, 1975, 1976).
На I симпозіумі по апітерапії в Мадриді Б.П.Андухар узагальнив свої спостереження по використанню меду для вигодовування грудних дітей, уважаючись, що ферменти меду допомагають засвоєнню молочних інгредієнтів.
Ю.Минку, Дбобол (1975) відзначили, що мед міняє звички людини в харчуванні: зменшує обсяг їжі, привчає до стриманості.
Ш.Иавремою із сотр. (1976) установили, що мед з пилком можуть відігравати більшу роль у раціоні спортсменів через велику калорійність і легкої засвоюваності.
Перга, будучи хлібної для бджіл, має велике значення для харчування населення в пустелях (Сомалі, Ефіопія) за даними Р.Шовена (1974).
Б.М.Талпай в 1978 році, а потім в 1985, 1986 роках розробив методи застосування пилку в дієті різних категорій хворих. Дж.Джарвис для меду й Акайас для пилку показали провідне значення цих продуктів у харчуванні як здоровіших, у тому числі спортсменів, людей розумової праці, так і хворих.
A.
Кайас уважав, що свою монографію він написав завдяки пилку. Це підтверджує у своїх дослідженнях С.А.Вархалева із сотр. (1987), Б.А.Охотский, Н.Б.Охотская (1987), які встановили, що пилок допомагає краще засвоювати ліки.
Ст.Шкендеров, І.Цеков (1985) повідомили, що 10% меду використовується в харчовій промисловості для виготовлення вин, лікерів, безалкогольних напоїв. Мед, на їхню думку, надає кондитерським виробам не тільки солодкий смак і специфічний аромат, але й особливі властивості. Завдяки здатності меду поглинати воду, медяні вироби смачніше, довгостроково можуть зберігатися, не втрачаючи своєї структури, чому приготовлені на звичайному цукрі. Це пояснюється наявністю в меді фруктози. При цьому середня температура випічки медяних виробів не повинна перевищувати 180-190. П.Акашинцев із сотр. (1988), додавали пилок у хлебо-булочні виробу (булочка «Бджілка») 0,5 гр. на 2,825 гр. борошна, одержали збільшення змісту необхідних амінокислот.
B.
А.Абрамов із сотр. (1988) показали вплив меду в дієті на працездатність людини (у зоні 500 і 1000 мг/кг.). Мед давався після вечері в теплій воді 8 тижнів. Доза 500 мг/кг. сприяла підвищенню фізичної працездатності.
В. О.Чухриенко із сотр. (1 988) виявили велике значення пилку й маткового молочка в дієті для кардіологічних хворих із проявами атеросклерозу судин.
КВ.Кадзяускене із сотр. (1987) указали, що пилок може відігравати важливу роль у дієті при інтоксикації й голодуванні, що вона є, важливим джерелом мікроелементів (підтверджене дослідженнями Є.С.Чанкявичюне із сотр.), А.І.Васильевский, С.Б.Мальцев (1988) показали, що квітковий пилок зберігає й відновлює працездатність у військовослужбовців (після далеких морських походів).
У свій час (1974) Н.Н.Михейлеску із сотр. запропонували медяні кисломолочні напої при ожирінні, психічних захворюваннях, неврозах, дисметаболизме з тих пор вони користуються більшим попитом у Румунії, Болгарії. Застосовуються й у нашій країні. Подібні дослідження кисло-молочних продуктів в Іспанії (1974). О.Агуар із сотр. (1974) рекомендували в молочні харчові продукти додавати мед.
С.Я.Комарова (1987, 1988) показала вплив меду й лікарських рослин на наслідки забруднення навколишнього середовища (микотокси- ни, нітрити, пестициди, іонізуюче випромінювання, сильнодіючі речовини: кава, чай, гемаглютини (бобові), антивітаміни (нові хімічні речовини), деминерализующие речовини (щавлева кислота переводить кальцій у нерозчинне зєднання, фітин виводить залізо, цинк, мідь, магній з обміну), блокатори ферментів, біогенні аміни (адреналін, дофамин), адаптогени. Медово-пильцево-Пропо- лисние суміші є кращими адаптогенами.
К.В.Кадзяускене із сотр. (1988) установили, що обніжжя добре знімає інтоксикацію нітратами й наслідку голодування на лабораторних тварин, обніжжя можна рекомендувати для зменшення маси й змісту жирів (ожирінні), вона збільшує зміст вітамінів у печінки, активність ферментів метаболізму, ксенобиотиков.
Методики використання продуктів бджільництва.
До них ставиться використання натуральних продуктів у чистому виді (мед, квітковий пилок, перга, тіла бджіл, маткове молочко), а також у сумішах і в добавках до інших продуктах, отриманих у світі фауни й флори. Мед застосовувався як чистий, так і розведений у водопровідній, мінеральній, срібної, поталої, «живій» воді, у молоці й кисломолочних продуктах, а також у різних виробах з тесту, мяса, молока, овочів і яєць.
Смажені тіла бджіл у маслиновому або соняшниковому маслі — блюдо дуже розповсюджене в Шри Ланка й Індії. В Ефіопії й Сомалі люблять включати в раціон харчування тіла личинок бджіл як джерело натуральних жирів і білків.
Воскові цукерки з рідким медом одержали вдячність на Україні й Чехословаччини.
У монографії «Медяна кулінарія» автори спробували узагальнити багатонаціональний досвід використання меду для кулінарних цілей. Нами в різних розділах книг приводяться різні кулінарні рецепти, які швидко стають бібліографічною рідкістю.
Ґоґоль-моґоль медяний.
1.
Збивається одне яйце, додається 2 столові ложки меду, небагато солі, небагато тертого мускату, перемішують, вливають в 3/4 склянки молока й проціджують.
2.
2 яєчних жовтка з 3 столовими ложками меду додають небагато солі, ванільного прополісу й вливають 1,5 склянка кипяченого молока, перемішують і проціджують.
3.
Енергійно збивають 2 яєчних жовтка до утвору маси жовтого цвіту, додають 5 столових ложок меду, полстакана суничного соку й щіпку солі. Після ретельного перемішування суміш вливають у дві склянки кипяченого холодного молока, змішаного з полстакана холодної кипяченої води. Отриману суміш вливають у яєчні білки, збиті в піну.
4.
До склянки холодного кипяченого молока додають одне яйце, 3 їдалень ложки меду, їдальню ложку апельсинового соку. Збовтують.
Рецепти довголіття по А.Н.Рибальченко.
Молоко з медом.
Гаряче молоко, мед і вершкове масло ретельне перемішати.
150 гр. молока, 1 їдальня ложка меду, 30 гр. вершкового масла.
Кумис із медом.
У пляшку з кумисом додати мед і дріжджі, потім збовтати. Пляшку закупорити пробкою, обвязати дротом і витримати при кімнатній температурі 4-5 днів.
0,5 л. кумису, 4 їдальні ложки меду, 1 чайна ложка дріжджів.
Молоко з яйцем і медом.
У миску вибити яйце, додати мед і, безупинно помішуючи, вливати туди гаряче молоко. Готовий напій процідити.
120 гр, молока, 40 гр. меду, 1 яйце.
Молоко із чорничним соком і медом.
Молоко змішати із чорничним або малиновим соком.
1 склянка молока, 20 гр. соку, 1 чайна ложка меду.
Медяне морозиво.
Вершки й мед добре перемішати й заморозити.
1 л. вершків, 0,3 кг. меду.
Чай з молоком і медом.
У склянку з молоком налити заварку чаю, додати мед, долити окропу й розмішати.
75 гр. молока, 20 гр. меду, 1/4 частина склянки заварки чаю.
Холодний медяний чай.
У склянку з молоком додати мед і долити несолодку заварку чаю.
30 гр. молока, 30 гр. меду, заварка чаю.
Молоко з морквою й медом.
У морквяне пюре додати молоко, мед і сік лимона. Усе це добре перемішати.
250 гр. моркви, 0,75 л. молока, 2-3 їдалень ложки меду, сік 1 лимона.
Горіхове молоко з медом.
У каструлю з водою додати рубані горіхи й мед. Суміш скипятити добре остудити, додати молоко й процідити.
250 гр. води, 4 їдалень ложки рубаних горіхів, 4 їдалень ложки меду, 0,75 л. холодного молока.
Напій з меду, моркви й лимона.
Морква промити й потерти на дрібній тертці. Віджати сік і змішати його з охолодженою кипяченою водою. Додати туди мед, сік лимона й сіль по смакові.
1 кг. моркви 2 столові ложки меду, сік 1 лимона.
Сир з молоком і медом.
Свіжий сир покласти в тарілку, розімяти з медом і залити молоком.
50 гр. сиру, 20 гр. меду, 200 гр. молока.
Молоко із шипшиною й медом.
Очищені від насінь плоди шипшини замочити у воді на 2-3 години, потім варити протягом 10 хвилин, після чого плоди протерти через сито. Отриманий екстракт зєднати з молоком і медом і збити в міксері.
100 гр. плодів шипшини, 800 гр. молока, 100 гр. меду.
Молочно-медяний ґоґоль-моґоль.
Змішати яйця, молоко, мед, лимонний або апельсиновий сік. Усе збити до одержання однорідної маси.
0,5 л. холодного молока, 2 яйця, 9 їдалень ложки меду, 100 гр. соку.
Домашній напій.
У гарячий міцний кава додати мед, суміш рамешать, остудити, потім влити в неї молоко й мінеральну воду.
0,5 л. кава, 3-4 їдалень ложки меду, 250 гр. молока, 250 гр. мінеральної води.
Освіжаючий медяний напій.
Замочити малину в оцет на 5 днів, зрідка помішуючи й роздавлюючи ложечкою ягоди. Потім процідити через марлю, додати мед і кипятити 5 хвилин. Теплу суміш розлити в пляшки. На склянку холодної кипяченої води беруть 3 столові ложки отриманої рідини й освіжаючий напій готовий до вживання.
1 кг. малини, 1 кг. меду, 400 гр. оцту.
Напій журавлинний медяний.
Кипячену воду змішати з журавлинним соком і медом. Суміш добре перемішати й остудити, після чого напій буде готовий до вживання.
150 гр. води, 3 склянки соку, 1 їдальня ложка меду.
Напій замляничний медяний.
Змішати молоко з медом і суницею, додати по смакові сіль і збити, щоб вийшла однорідна маса.
400 гр. молока, 2 їдальні ложки меду, 1/2 склянки розтертих ягід суниці, сіль по смакові.
Напій малиновий медяний.
До молока додати малиновий сік і мед Усі добре перемішати й розбавити водою по смакові.
200 гр. молока, 2 їдальні ложки малинового соку, 1 їдальня ложка меду.
Медяний напій.
Мед розчинити в гарячій воді. Після охолодження розчину до температури 25С додати в нього дріжджі, сік лимона й поставити в тепле місце на 10-12 годин для шумування. Після цього напій процідити й остудити.
750 гр. води, 250 гр. меду, 5 гр. дріжджів, сік лимона.
Напій вишневий медяний.
Змішати вишневий і лимонний соки, додати мед, сіль і всі ретельно розчинити в молоці.
500 гр. молока, 2,5 склянки вишневого соку, 5 їдалень ложок лимонного соку, 10 їдалень ложок меду, сіль по смакові.
Медяний напій із сиром.
Тертий сир, жовток, мед і молоко гарне змішати в міксері й остудити.
50 гр. тертого сиру, жовток 1 яйця, 30 гр. меду й 10 гр. молока.
Лимонад гарячий.
У лимонний і малиновий сироп додати мед, усі добре змішати й розбавити гарячою водою.
25 гр. лимонного сиропу, 20 гр. малинового сиропу, 10 гр. меду, 150 гр. води гарячої.
Мокко-Акт верб.
Гарячий міцний чорна кава профільтрувати через марлю, додати в нього сік лимона й меду.
1 л. води, 100 гр. натурального чорного кава, сік лимонів, 4-6 їдалень ложок меду.
Солодкий пунш.
У киплячу воду покласти імбир, корицю, гвоздику, чорний перець (горошок), лавровий лист і кипятити кілька хвилин. Потім закрити посуд кришкою, настояти суміш 5-10 хвилин і процідити. У відвар полождить мед і розмішати.
1 л. води, 1 2 5 гр. меду, пряності по Еку в.
Медяний флипп.
Молоко, мед, жовток добре змішати в міксері, потім у суміш додати харчовий мед.
120 гр. молока, 50 гр. меду, жовток 1 яйця, 1-2 шматка харчового льоду.
Бал (солодкий напій).
У киплячу воду покласти імбир, корицю, гвоздику, перець і лавровий лист. Після закипання посуд зняти із плити й щільно накрити кришкою. Через 10-15 хвилин додати мед, напій розмішати й процідити.
25 гр. меду, 0,5 гр. перцю чорного, 0,5 гр. лаврового листа, 1 гр. імбиру, 5 гр. кориці, 7 гр. гвоздики, 200 гр. води.
Отлученци смоленські.
До стертої в порошок сухої малини додати товчені горіхи й товчені сухарі з житнього хліба в співвідношенні 1:1. Мед скипятити додати до нього, приготовлену суміш і уварити до густоти. Отриману масу розкласти на лист коржами, остудити й підсушити.
3 50 гр. меду, 3 склянки суміші з малини, горіхів і сухарів.
Яєчня з медом.
Сковорідку змазати вершковим маслом, розігріти й вибити на неї яйця так, щоб жовтки залишилися цілими. Полити яєчні білки розігрітим медом і жарити яєчню 1-2 хвилини, а потім довести до готовності в духовці.
2 яйця, 20 гр. меду, 5 гр. вершкового масла.
Молода картопля з медом.
Дрібна неочищена молода картопля залити киплячою водою, щоб відділилася від нього шкірка, потім промити й просушити його. Після цього побрати мед з ванільним цукром, поставити в емальованій каструлі на слабкий вогонь, покласти в нього картопля й варити до готовності.
12-15 картоплин, 300 гр. меду, ванільний цукор по потребі.
Плов із сушеними фруктами й медом.
Сушені фрукти й очищений від шкірочки дрібно нарізаний мигдаль обсмажити в пряженому маслі, додати мед, влити воду й варити 10 минту. Подавати з відвареним окремо рисом під власним соусом.
150 гр. рису, 50 гр. масла пряженого, 20 ГР7 кураги, 15 гр. ізюму, 15 гр. чорносливу, 10 гр. мигдалю.
Рис із медом.
Рис перебрати й промьггь теплою водою, зварити в злегка подсоленой воді, відкинути на сито й остудити. У приготовлений рис покласти ізюм, обсмажені горіхи, мед і ретельно перемішати.
Локшина молочна з медом.
У кипляче молоко всипати локшину, додати сіль, мед і варити 20 хвилин. Коли локшина стане мякою, додати в неї вершкове масло.
750 гр. молока, 50 гр. локшини, 1 їдальня ложка меду, 1 їдальня ложка масла, сіль по смакові.
Суп перловий молочний з медом.
Промиту перлову крупу варити у воді 40-50 хвилин майже до готовності. Потім залити молоком і продовжувати варити ще 15 хвилин, додавши в неї мед, масло й сіль.
3 столові ложки перлової крупи, 3 склянки молока, 1 їдальня ложка вершкового масла, сіль по смакові.
Мясо, тушковане з медом і чорносливом.
Сире мясо, нарізане на порції, обсмажити й скласти в сотейник. Додати пасерована цибуля, томат і промитий і очищений від кісточок чорнослив. Усе це гасити на повільному вогні до готовності. Перед їжею в сотейник додати мед.
80 гр. мяса, 5 гр. жиру, 5 гр. цибулі, 15 гр. сушеного чорносливу без косгочек, 10 гр. меду, спеції й сіль додавати по смакові.
Баранина, тушкована з медом.
Баранину нарізати порціями (по 2-3 шматка), посипати сіллю й перцем і обсмажити в жирі. Шматки смаженого мяса покласти в сотейник, залити бульйоном, звареним з костей, додати мед, томатну пасту й спеції (коріандр, корицю, гвоздику), покладені в марлевий мішечок і .гасити до готовності. Після цього бульйон злити, приготувати на ньому негустий червоний соус, злитьа їм мясо й прокипятити. Подавати мясо з розсипчастою рисовою кашею.
120 гр. баранини, 7 гр. жиру пряженого, 5 гр. томату-пюре, 20 гр. меду, 3 гр. борошна пшеничному, 0,5 гр. спецій на 1 кг. мяса, сіль по смакові.
Морс із плодів шипшини і яблук.
Очищені плоди шипшини і яблука промьггь, нарізати мелктими шматочками, скласти окремо й посипати цукром. Потім залити холодною водою й кипятити кілька хвилин. Відвар процідити, додати в нього мед, по смакові лимонний сік або кислоту.
3-4 столові ложки ягід шипшини, 4-5 кислих яблук, 3 4 їдальні ложки меду, 2 їдальні ложки цукру.
Фруктово-медяний квас.
Розвести в киплячій воді мед, вилучити піну й остудити до температури 2 5 С. В охолоджене сусло влити проціджений сік червоної смородини, чорниці або малини, додати надкушені харчові дріжджі. Після сбраживания, коли квас посвітліє, процідити його через марлю, розлити по пляшках і закупорити пробками. Після цього необхідно поставити квас у прохолодне приміщення на 20-40 днів для повного дозрівання.
10 л. води, 2,5 кг. меду, 100 гр. ізюму, 1 склянка розведених дріжджів, 6 л. соку.
Медяний квас із пряностями.
В емальований посуд влити воду, вилучити в неї марлевий вузлик із пряностями й кипятити на малому вогні 5 хвилин. Потім пряності вилучити. В охолоджену до 4 ОС пряну воду додати мед, лимонну кислоту, рідину розмішати й остудити до 20-25С, після чого додати 2-3 ложекчки розведених дріжджів і 50-100 гр. ізюму. Коли сусло почне бродити, його перелити в пляшку в лійку з марль, скласти в кожну 23 ізюмини, закупорити пробками й залишити при температурі 12-15С, щоб холодом загальмувати шумування. Через 5 днів квас буде готовий до употребьлению.
На 10 л. води потрібно: 1,2 кг. меду, 50 гр. лимонної кислоти, 3-5 їдалень ложок розпущених дріжджів, 100 гр. ізюму, пряності (хміль, кориця, кардамон, імбир, гвоздика) додавати по смакові.
Пудинг медяний.
Нарізати тонкими часточками яблука, додати мед, борошно, масло вершкове, сік і дрібно нарізану цедру лимона, сіль. Усе перемішати, покласти у форму, змазану маслом, і пекти протягом години.
400 гр. яблук, 200 гр. кукурудзяного борошна, 200 гр. пшеничного борошна, 350 гр. меду, 40 гр. масла, сік лимона, 1 їдальня ложка харчової соди, сіль по смакові.
Варення з журавлини, яблук і горіхів з медом.
Журавлину перебрати, промити й викласти в кстрюлюа. Влити полстакана води, накрити кришкою й варити, поки ягоди не стануть мякими. Потім їх розімяти й протерти крізь сито. Мед скипятити окремо, покласти в нього протерту журавлину, очищені й нарізані часточками яблука, очищені горіхи й варити протягом 1 години.
1 кг. журавлини, 1 кг. яблук, 1 склянка горіхів, 3 кг. меду.
Чорниця з медом і горіхами.
Ягоди перебрати, промити холодною водою, відкинути на друшляк, потім розкласти в широкому посуді, залити медом про посипати здрібненими горіхами.
600 гр. ягід чорниці, 150 гр. меду, 100 гр. здрібнених горіхів.
Виноград на меді.
Грона винограду покласти в банку із широким горлечком, намагаючись не мяти ягоди. Потім приготувати сироп з меду, оцту й пряностей і прокипятити його 2 0 хвилин, зняти піну. Виноград залити гарячим сиропом і герметично закупорити банку.
3,5 кг. винограду, 2 кг. меду, 0,5 л. оцту, кориця, гвоздика — по смакові.
Пряники пчеловодние.
У борошно додати мед, соду й пряності, яйця. Замісити тісто й після того, як воно підійде, розкласти більшим шаром на змазаний маслом лист. Випікати при помірній температурі. Потім розрізати його на окремі шматки й заглазурувати збитої на яєчному білку цукровою пудрою.
0,5 кг. борошна, 0,5 кг. меду, 2 яйця, 1/2 чайної ложки соди й стільки ж пряностей.
Горіхове печиво з медом.
Роздрібнити злегка підсмажені ядра горіхів, посипати цукровою пудрою. Перемішати все це спочатку з борошном, а потім з медом до одержання однорідної маси. Готове тісто викласти порціями на лист, змазаний вершковим маслом, і випікати в духовці протягом 12-15 хвилин при температурі 17 0-20ОС.
150 гр. борошна пшеничному, 250 гр. меду, 350 гр. цукрової пудри, 300 гр. горіхів.
Медяне тістечко.
Масло збити з медом, що зацукрувався, поступово додаючи до суміші по одному жовтку, поки маса не стане світлою й не подвоїться в обсязі. Потім додати більшу частину просіяного борошна, сметану, роздрібнені горіхи й розмішати. Інше борошно додавати вроздріб зі збитими білками. Тісто викласти в змазані жиром і обсипані борошном форми й пекти протягом 30-40 хвилин. Тістечко готове, якщо уткнута в нього паличка залишається сухий. Вийняти з форми тістечко й посипати цукровою пудрою.
1 20 гр. пшеничного борошна, 200 гр. сметани, 400 гр. масла вершкового, 100 гр. борошна, 4 яйця, цукрову пудру додавати по смакові.
Медовик «Дід мороз».
Борошно просіяти й змішати із содою. Яйця вибити, змішати із цукровим піском, медом і добре збити. Потім, продовжуючи перемішування, поступово додати борошно й ізюм, після чого додати тонким струмком молоко. Тісто гарне вимісити, викласти у форму, змазану маслом, і випікати в духовій шафі на неболшьшом вогні. Напівготовий медовик покрити білковою глазурю й продовжувати випікати до готовності.
Продукти для тесту: 2 склянки борошна, 1 склянка меду, 1 склянка цукрового піску, 1 склянка молока, ізюм, 3 яйця, 2 їдальні ложки вершкового масла, 1/4 чайної ложки харчової соди.
Продукти для глазурі: 3 яєчних білка, 1/2 склянки цукрової пудри, свіжі яєчні білки спочатку змішати із цукровою пудрою, потім збити до густої піни.
Нами застосовувалася для дієтичних цілей мед і квітковий пилок у трьох груп людей.
1) 3 8 студентів, у яких розвився невроз виснаження, одержували під час екзаменаційної сесії мед по 30 гр. 2 рази в день і квітковий пилок по чайній ложці 3 рази в день протягом 20 днів.
Невроз виснаження характеризувався емоційною нестійкістю, порушенням процесів памяті, недостатньою посидючістю, вираженої бессоницей, апатією до занять. Після проведеного курсу лікування відзначалася чітка тенденція до нормалізації психологічного профілю наших хворих, згладилися симптоми функціональних порушень головного мозку, значно поменшалася астенизация. Нами рекомендувалося працівникам розумової праці при надзвичайному навантаженні вводити в їжу мед і квітковий пилок. Подібні явища спостерігалися нами при аппробации таблеток «Тонус» Пензенської фірми «Био- кор» у хворих астенічним синдромом травматичної етиологии.
2.
При лікуванні хворих дозованим голодуванням по Миколаєву або Бреггу на 7-8 день найчастіше розбудовувався билиарний криз із болючим синдромом внаслідок скупчення незатребуваної жовчі в жовчному міхурі. Таким хворим при виключенні всіх продуктів харчування видавалася щодня чайна ложка меду, а на 7-8 день робився тюбаж з 10% медом.
3.
Дітям з уродженої ферментативної ензимопатией давався пилок щодня протягом 2-3 років до сформирования ендогенних ферментних систем.
4.
При операції на прямій кишці мед призначався в теплій воді як джерело енергії, вітамінів, мікроелементів і ферментів до зняття швів. Така зміна дієти дозволяла прискорити загоєння післяопераційної рани. Навпаки при операціях на верхній частині желудоч- але-кишкового тракту мед уводився клізмою й суппозиториями, щоб позбавити шлунок від додаткової травматизації зїденої їжі.
Дослідження продуктів бджільництва в диететике тривають. Вони повинні зіграти свою роль у створенні збалансованого харчування як у здоровіших, так і хворих людей.
Розділ 6.
Кардіологія.
Лікуванню захворювань серця присвячено багато досліджень учених і апитерапевтов.
Авиценна лікував хворих серцем соком гранату з медом. Уже Д.М.Російський і АС.Теви в 1 94 8 році узагальнили свої спостереження в кардіологічній клініці. Исмаилова успішно лікувала апілаком стенокардію, а М.Иджорджеску — атеросклероз судин, однак, И.До- бровода визнаючи позитивний ефект маткового молочка, відзначав ейфорію й погіршення стану при більших дозах при інфаркті міокарда.
Н.М.Кадисева лікувала матковим молочком стенокардію з позитивним ефектом.
В.М.Карицкая (1961) у кандидатській дисертації показала ефект венапиолина (бджолина отрута) при атеросклерозі й гіпертонічної хвороби.
Дослідження Корнєвої й Асафовой показали вплив бджолиної отрути на скорочувальну здатність міокарда.
B.
Ф.Киреева (1968) показала в кандидатській дисертації вплив бджолиної отрути на білковий склад сироватки крові й проникність кровоносних судин.
Основними роботами були дослідження Де Карли із сотр. (1974) по дії маткового молочка в кроликів з порушеннями коронарного кровообігу. Автори виявили на ЕКГ значне поліпшення харчування міокарда, що підтвердили клінічні спостереження Л.Є.Марцивечене із сотр. (1988).
Кандидатською дисертацією В.Н.Крилова досліджувалося кардио- тропное дія бджолиної отрути (пептид кардиопеп).
Б.Н.Орлов установив, що при введенні бджолиної отрути збільшується обсяг викинутої крові й поліпшуються рефлекторні реакції, стимулюється дія автономної системи.
Ст.Младенов в 1971 році запропонував для лікування кардионевроза мед у холодній воді.
C.
А.Безбородько із сотр. (1991) уважали, що отрути належить більша роль у профілактиці серцево-судинних захворювань, поліпшується ЕКГ, реологические якості крові, показники ліпідного обміну.
Кілька робіт Б.А.Охотського й Н.Б.Охотской присвячені лече- иию стенокардії бджолиною отрутою й матковим молочком. Вони вважали, що ці продукти бджільництва зменшують збудливість симпатичної нервової системи, що веде до розширення судин, поліпшенню серцевого ритму, підвищенню функціональної здатності міокарда, зростає гальмівний вплив на кору більших півкуль, блокуванню, болючих відчуттів.
Е.Габерманн (1972) виявив, що бджолина отрута поліпшує венозний відтік. Дж.Филипос із сотр., Лич Си із сотр. (1975) установили чітко виражену взаємозвязок впливу бджолиної отрути на гемодинаміку.
Е.Георгиева, В.Василев в 1976 році, у Бухаресті доклали про позитивний вплив квіткового пилку на атеросклероз коронарних судин за рахунок зниження гиперлипемии.
А.Ф.Синців (1990) уважався, що маткове молочко відіграє більшу роль у якості адаптогена.
A.
А.Горбаченков із сотр. (1988) установили, що квітковий пилок і мед відіграють видну роль у реабілітації хворих з інфарктом міокарда місячної давнини (40 гр. пилку й 50 гр. меду).
М.Б., Ад.Рафф (Цитата по В.Ф.Костоглодову) при тривалому вживанню меду по 700 гр. у хворих з важкими сердечно-сосуди- стими захворюваннями спостерігали поліпшення загального стану, підвищення відсотка гемоглобіну, а також серцево-судинного тонусу. І.Турк із сотр. (1979) запропонували апифит для лікування кардіологічних хворих.
B.
Ф.Лупачев лікував апілаком 80 хворих ИБС по 30-60 мг. у суткр один місяць. У хворих відзначалося повне припинення хворій, зменшення частоти приступів, зниження холестирина, підвищення фосфо- ліпідів крові. В 1974 році В. М.Макарова встановила, що маткове молочко знижує холестерин, збільшує рівень фосфоліпідів у крові, тканинах мозку й печінки. У хворих ці дані були підтверджені І.Добровода (1976), М.М.Джорджеску (1976), Б.А.Охотським і А.Т.Ковригой (1984). Останні лікували 0,01 апілаку, 243 хворих зі стенокардією, 412з ИБС, 4 9 у стадії реабілітації після інфаркту й одержали виражений ефект.
Г.О.Циганков із сотр. (1983) лікували випратоксом коронаросклеро: внутрикожно з 0,1 до 1 мол. і одержували аналгезію.
Гіпертонічна хвороба є місцем додатка дії продуктів бджільництва.
У цьому більшу роль зіграв Н.П.Йориш, що запропонував крапки для пчелоужаления. Д.М.Російський (1968) і А.А.Архангельський (1964) детально розробили методики лікування бджолиною отрутою різних синдромів гіпертонічної хвороби.
В.Ф.Костоглодов (1964) відзначав, що в меді втримується ацетилхо- лин, що знижує артеріальний тиск. Він рекомендував суміш: склянка соку червоної моркви, склянка соку хріну (доба на горілці), сік одного лимона, склянка меду. Ухвалювати по столовій ложці 2-3 години після їжі 2 місяця.
К. М.Кузьміна (1981) запропонувала кілька коктейлів для лікування гіпертонічної хвороби. Один з них — склянка соку буряка, склянка соку хріну, сік 1 лимона, 1 склянка меду по столовій ложці 2-3 рази в день до їжі 2 місяця.
Б.А.Охотский і Н.Б.Охотская (1991) запропонували ряд акупунктур- них крапок для лікування гіпертонічної хвороби. Ці автори багато зробили для вивчення комплексного застосування продуктів бджільництва в курортних умовах.
А.А.Архангельський (1964) при гіпертонічній хворобі проводив пчелоужаление за вушними раковинами й на поперекову область, але не більш 6 на процедуру. У клініці проф. Г.П.Зайцева цей метод проводили з 1948 року й зявився наслідком виявлення зниження артеріального тиску при хірургічних захворюваннях.
У першій стадії застосовувалася невелика кількість пчелоужалений (потилиця й бруньки): жало залишалося на 2-4 хвилини, кількість отрути не більш 0,5 - 0,6 мг.. Тільки на 8 -10 день додавалося 2 пчелоужаления. Після шеститижневого курсу робилася перерва на 2 тижні й знову проводилася биопроба крові й сечі. Перерви в курсах 2-3 тижня, цикл тривав 8-10 місяців. Автори підкреслюють необхідність тривалих курсів лікування.
При другій стадії приєднуються зміни у внутрішніх органах і головному мозку. Автори рекомендують більші дози бджолиної отрути (потилиця, перавертебральние лінії, бруньки). Доза 15-18 пчелоужалений (25% — область бруньок). Уважатися, що при білку в сечі можна продовжувати введення отрути, знизивши дозу, що невірно, тому що провокує патологію бруньок.
При третій стадії, за даними Кононенко (доповідь у Римі) різко знижується холестерин при впливі бджолиної отрути. Авторам вдавалося купировать гіпертонічні кризи більшими дозами бджолиної отрути в тімяній області й на проекцію бруньок. Хворі засипали, заспокоювалися, артеріальний тиск знижувався. При болях у серце бджоли сідали на область серця.
ЕД.Мищенко запропонував маткове молочко в невеликих дозах (10-15 мг.) 2-3 рази в день для зняття стенокардії й підвищеного артеріального тиску. Більші дози значно поліпшували стан хворих з гіпотонією. Подібні роботи були повідомлені А.М.Севастьяновим, Бехтеевой, С.Б.Немановой, І.Атро із сотр., С.А.Лобади- ним, Е.Б.Несмеяновой.
С.К.Чи (1986) вивчав лікування продуктами бджільництва хворих гіпертонічної хвороби й добився позитивних результатів.
Н.Дестром установив, що високі дози маткового молочка нормалізували артеріальний тиск у гипотоников.
Н.Г.Кузина (1 988) показала, що в кішок уведення апілаку 1 мг/кг. внутрішньовенно, мелиттина 0,1 мг/кг, знижувало кальцій і збільшувало натрій і калій у судинній стінці, підвищувався адреналін, кількість калію й кальцію збільшується в стінках вен, мелиттин не впливає на обмін електролітів у стінці судин.
В.А.Дудаєв, В.А.Люсов і сотр. (1988) застосували мед, маткове молочко, квітковий пилок у хворих з ішемічною хворобою серця й одержали зниження рівня холестерину, вязкості крові (пилок), збільшення липопротеидов високої щільності.
Н.В.Корнєва, Б.Н.Орлов (1967), діючи на синокаротидную зону малими дозами отрути одержали збільшення вазомоторної активності, а більшими — зниження її. Збільшується швидкість коронарного кровообігу.
Ст.Шкендеров установив, що протеазние інгібітори крові впливають на систему, що згортає, крові.
Сейн (198 1) показав антиаритмический і бета-блокаторний характер дії меду.
Б.А.Охотский (1990) саджав 25 бджіл при стенокардії на плече лівої руки, на область серця і його проекцію на спині. Зменшувалося проведення імпульсів по симпатичній нервовій системі поліпшується серцевий ритм. Велике значення має мікроклімат пасіки. При гіпертонічній хворобі бджоли підсаджувалися в коміркову й потиличну зону до 4-8 штук. Ефективність 7 9%.
І.Ф.Кононенко в 1958 році був застосований препарат бджолиної отрути мелиссин 830 хворим гіпертонічною хворобою й атеросклерозом з кардиальними й церебральними растройствами. В 709 знизилося систолическое й диастолическое артеріальний тиск, купировались гіпертонічні кризи й приступи стенокардії, зникли екстрасистоли. Мелсин предупрежадет і знижує приступи пароксизмальной тахікардії.
В.І.Сальників (1960) використовував пчелоужаление у хворих зі стенокардією. З 60 хворих значне поліпшення було в 41, поліпшення в 1 6. В.М.Карт (1965) захистила кандидатську дисертацію по лікуванню атеросклерозу й гіпертонічної хвороби бджолиною отрутою.
Б.А.Охотский (1974, 1984) успішно лікував пчелоужалением гіпертонічну хворобу й стенокардію з використанням акупунктурних крапок у комбінації з медом і матковим молочком. Він поєднував апітерапію з гелио- і таласотерапией, що допомагало загальному зміцненню здоровя.
В.А.Люсов, Ю.В.Зимін (1983) не змогли ще чітко відповістити на запитання: які конкретні форми кардиальной патології показані для апітерапії, тому що більшість авторів не вказує стадії й форми гіпертонічної хвороби. Наприклад, К.А.Кузьміна лікувала ранні стадії цього захворювання.
В 1960 році Е.Д.Мигценко показав, а в 1965 році А.Флупачев захистив кандидатську дисертацію по лікуванню апілаком коронарного атеросклерозу.
ШМ.Омарів (1980, 1990) у своїх дослідженнях показав, що бджолина отрута знижує активність багатьох факторів прокоагулянтов, активізує фибринолиз і тим самим знижує коагуляцію крові, що може служити обґрунтуванням для профілактики й лікування тромбозів і попередніх їм станів (інфаркт мозку, міокарда й ін.).
В 1975 році С.Николов із сотр. установили гипотензионний ефект прополісу, при II і III стадіях хворі ухвалювали 30% спиртової розчин по 30-40 капель 3 рази в день за годину до їжі протягом трьох тижнів. В 83,4% знизилися обоє рівня артеріального тиску. Прополіс є антиаггрегантом (І.І.Деянов, Л.Ямовский, А.Старова; 1978) у дозі 0,0001 г/мл. і антиоксидантом (В.Н.Ушакова й Т.П.Му- рихинич; 1976), це пригнічує перекісне окиснення ліпідів (В.Алю- сов, Ю.В.Зимін, 1983), що є важливим моментом для профілактики й лікування атеросклерозу.
Кошлик і Тачев (1979) доклали, що тримісячний курс квіткового пилку знижував триглицериди крові, сечову кислоту.
Німецький дослідник Теобальд писав: «Мед при серцевих захворюваннях надає дорогоцінну допомогу ослабілому серцевому мязу. Від цього засобу не можна відмовлятися навіть при цукровому діабеті, тому що при введенні в організм фруктози бджолиного меду поліпшується серцева діяльність. У всіх випадках, коли видужання залежить від працездатності серця, випливає поряд із препаратами наперстянки не забувати й мед, тому що він не тільки підвищує працездатність серця, але і є для нього їжею» (цит. по Ш.М.Омарову, 1987).
С.Младенов показав, що мед (в 500 хворих) поліпшував серцеву діяльність, нормалізував артеріальний тиск і діурез.
Ральфандери, Баку вказували, що мед поліпшує стан хворих із серцевою недостатністю, але його краще ухвалювати разом з інсуліном.
К.А.Кузьміна, В.Алюсов, навпаки, не рекомендують приймання більших доз меду, тому що виникає ейфорія, хворі переоцінюють свої сили й внаслідок перевантаження виникає серцево-судинні катастрофи.
Т.В.Вахонина (1964), Джоджеску вважалися, що маткове молочко корисне в реабілітаційному періоді після інфаркту міокарда.
А.Портениу, К.Някиу (1973) показали, що при судинних захворюваннях бджолина отрута поліпшує загальний психічний стан.
Ю.Н.Чернов із сотр. (1976) установили позитивна дія бджолиної отрути на інфаркт міокарда.
Л.Е,Мергявичене із сотр. (1988) довели, що апілак знижує ліпіди й глюкозу в крові у хворих ішемічною хворобою серця, а В.В.Дулюнайте із сотр. (1985) використовува апілак для реабілітаці хвор, що перенесших инфаркт миокарда.
Б.А.Охотский (1990) запропонував ефективні суміші для кардіологічних хворих.
1.
Мед змішаний з рівною кількістю журавлини, пропущеної через мясорубку, по столовій ложці 3 рази в день до їжі.
2.
Склянка соку буряка з однієї столовою ложкою меду.
3.
Натще 3 горіха з однієї столовою ложкою меду.
4.
Каша вівсяна, геркулесовая, толокнянная (з достатком калію) зі столовою ложкою меду.
5.
Один лимон залити окропом на 2-3 хвилини, натерти на тертці зі шкіркою, потім натерти 6 зубців часнику, додати 0,5 літра холодної кипяченої води й 3 столових ложки меду. Усі добре перемішати й залишити настоюватися в холодному місці. Процідити. Ухвалювати по столовій ложці 3 рази в день за 3 0 хвилин до їжі.
6.Для лікування гипертоонической хвороби: сік моркви, сік хріну, мед по 1 склянці, добре розмішати із соком одного лимона. По одній чайній ложці за годину до їжі 2 місяця.
7.
При стенокардії: сік алое 100 гр., мед 300 гр., здрібнені ядра волоського горіха 500 гр., сік 1-2 лимонів. По столовій ложці 3 рази в день за 20-30 хвилин до їжі.
Л.П.Бехтеева лікувала апілаком стенокардію. Підвищується зубець Т. Зняття хворій через 6-8 хвилин.
Методики впливу продуктів бджільництва.
I.
Бджолина отрута. Ужаление проводиться в крапки поперекової області мін-мень, сань-цзяо-шу, потім шийної області так-чжу й да-чжуй. Включається серцевий меридіан шень-мень, шао-ганьби, меридіани перикарда, потрійного согревателя.
Пчелоужаление можна при болях у серце робити на область серця, його проекцією в межлопаточной області й на щитовидну залозу. На один сеанс уживається 5-6 пчелоужалений, курс 100- 200. Проміжки між курсами 4 місяця. У гострому періоді інфаркту міокарда й стенокардії можна втирати вирапин у шкірну проекцію серця попереду й позаду.
II.
Мед.
1.
Мед усередину по столовій ложці 3 рази в день після їжі.
2.
Електрофорез із 20% медом з обох полюсів по Щербаку й Вермелю.
3.
Диадинамофорез із медом на синокаротидную зону.
4.
Чайна ложка меду у видовбану чорну редьку, зїдати через 2 години.
5.
Сік буряка 1 склянка, 1 склянка соку моркви, сік лимона.
6.
Компреси з медом і коронаролитиками на область серця при болях.
7.
Медово-пінисті ванни при вегетативній дистонії.
8.
Яблучний оцет 1 чайна ложка 2 рази в день 1 місяць при миокардиодистрофии.
III.
Маткове молочко вживається в таблетках, свічах, у лиофи- лизированном виді внутримишечно, у складі кремів і мазей для втирання. Механізм дії: відновлення мікроциркуляції, розширення судин, зниження рівня холестерину й триглицеридов, поліпшення настрою, відновлення обміну білків і нуклеотидов у серцевому мязі, зменшення процесів старіння.
IV.
Пилок по 40 гр. щодня в 3 приймання, з медом 1:1 або 1:2. Пилок показаний при всіх захворюваннях серця як речовина, що містить у збалансованому виді ферменти, вітаміни, мікроелементи, гормони, що поліпшує обмінні процеси в мио- і ендокарде, зменшує запальні процеси, стабілізує мікроциркуляцію, відновлює мязову тканину в резидуальном періоді після інфаркту.
V.
Прополіс допомагає знімати болючий синдром у вигляді пластинки під лейкопластиром, «холстинки» і втирання мазі в локальну й відбиту болючі зони й по серцевому, а також меридіану перикарда. Прополіс показаний при алергійних міокардитах у невеликих дозах і для відновлення втраченої імунної рівноваги. Усередину препарати прополісу вводяться по описаних меридіанах (водний, етаноловий розчини, масло).