Лікування епілепсії й інших гіперкінезів продуктами бджільництва проводилося ще в прадавньому Єгипту. В 194 9 році Н.К.Боголепов і О.Н.Кисельова узагальнили лікування хореи медом з позитивним результатом.

В 1975 р. Е.Капличенко із сотр. показали, що меллитин змінює ЕЕГ в епілептичних хворих.

В 1967, 1972, 1983 рр. Н.М.Артемов, Б.Н.Орлов із сотр., підводячи підсумок багаторічним досліджень повідомили, що бджолина отрута є антиконвульсантом. В.В.Купченко встановив, що фазическая система мозку має холиновое звучання. Тому отрута як центральна холино- литик блокує судорожну активність.

При лікуванні епілепсії нами із середини 1970 року використовувалися пчелоужаление й інєкції апизартрона з метою перешикувати імунні системи організму й для рассасивания слипчивих процесів в оболонках головного мозку. Під нашим спостереженням перебувало 76 хворих з епілепсією, з них 63 із припадками, що розбудовуються на тлі травматичної хвороби головного мозку, а 1 3 з т.зв.генуинной епілепсією. Усім хворим була зроблена ЕЕГ і пневмоенцефалограмма, ас 1985 року почали проводити дослідження на компютерному томографі, на якій виявлені різному ступеня зміни ликворопро- шляхів, що водять, як у зовнішній (арахноидити), так і у внутрішній системі (вентрикулити) в основному кистозние й кистозно-слипчивие. В 2 6 хворих була найлена гідроцефалія, що повідомляє, а в 17 — арі- зорбтивная гідроцефалія з атрофією ділянок мозку, що прилягають в основному до зони III желудочка. На ЕЕГ в 52 хворих були знайдені вогнища епілептичної активності, частіше в скроневій області, в 14 хворих — загальна епілептична активність (епілептичний мозок), в 10 хворих — тільки мезенцефальная активність, що вказує на зацікавленість стовбурних структур. Більші генерализованние припадки були в 53 хворих, 3-4 у тиждень і навіть щодня.

Усі хворі протягом тривалого часу ( від 3 до 10 років) одержували протисудорожну терапію типу фенобарбитала й різних сумішей, але досить нерегулярно й зі змінним успіхом. 4 8 з 7 6 хворих 2 рази в рік проводилися курси, що розсмоктує й дигид- ратационной терапії. Таким чином, у більшості хворих лікування було наполегливим і завзятим, але відносно безуспішним, тому що судорожна активність як клінічна, так і ЕЕГ тривала.

Хворі епілепсією одержували недиференційовану апітерапію шляхом уведення бджолиної отрути пчелоужалением, електрофорезом з апифором і втираннями вирапина. Протисудорожна терапія не отменялясь. Спочатку бджоли сажались на поперекову область ( до 5-6), а потім приєднувалися крапки шийної симпатичної області. З 14-15 пчелоужаления бджолина отрута вводилася в трьох зонах: поперекова область із впливом на кору надниркова залоза, на шийну симпатичну зону: крапки так-чжу й так-чжуй із уведенням бджолиної отрути в зону симпатичних шийних вузлів, настільки тісно повязаних з гемодинамікою головного мозку, і, нарешті, у завушні зони: фен-чи, ер-мень, що володіють єдиною лімфатичною й венозною системою з головним мозком, тому отрута швидше попадала до епилептогенним вогнищам.

Усього за перший курс (на один сеанс до 8-10 пчелоужалений) застосовувалося 60-100 пчелоужалений. Через 2-3 місяця перерви курс апітерапії повторювався, але знову з поступовим нарощуванням дози отрути, що вводиться, ідо 200 пчелоужалений. У проміжках між курсами хворим епілепсією вводилося в усі три зони 6-8 пчелоужалений один раз у тиждень.

Хворим як звичайно рекомендувалося вживати мед по 30 грам (1 їдальня ложка) 2 рази в день на увесь час проведення пчелоужалений, а в проміжку між курсами тільки в день пчелоужаления з метою кумуляції дії бджолиної отрути й протекції печінки. Крім того через частого інфекційного фактора в розвитку арахноидитов і вентрикулитов як основного патогенетического ланки епілептичних припадків, нами рекомендувалося хворим ухвалювати водну емульсію 20% розчину прополісу по 20 капель 3 рази в день за півгодини до їжі в усі дні проведення пчелоужаления, тобто через день. Дуже важливе приймання пилку в будь-якому виді як поліпшуючої біохімічні реакції тканин головного мозку.

Згідно з дослідженнями В.В.Скупченко (1 99 1) гіперкінези, у тому числі епілептичні припадки обумовлені збудженням фазиче- ской системи, яка підживлюється холиновой констеляцією. Бджолина отрута (Б.Н.Орлов) є центральним холинолитиком, тому він ефективний при епілепсії й гіперкінезах.

Маткове молочко має вихід як симпатомиметик, цим пояснюється її дія на заспокоєння фазической системи.

При аналізі безпосередніх результатів апітерапії у хворих епілепсією, а також вивчення катамнезу цих хворих протягом 3 років виявилося наступне. Після першого курсу хворі відзначали поліпшення загального самопочуття: зменшення головному болю, запаморочення, зменшення неуважності, поліпшення памяті, однак, тільки в 14 з 53 хворих з генерализованними припадками иу 10 з 20з абсансами відзначалося урежение припадків. ЕЕГ у динаміку показала зменшення інтенсивності епілептичної активності вогнищ, у хворих з «епілептичним мозком» не було динаміки Еег-Картини.

Після Другого курсу апітерапії, тобто через 6 місяців відзначалася виразна тенденція до поліпшення, особливо у хворих з абсансами. Кількість генерализованних припадків зменшувалося, а в 14 больних вони зникли. Однак, доза протисудорожних засобів була зменшена на один порядок згідно А.С.Ремезовой 35 хворих з 76 одержали повторні курси апітерапії протягом 2 років як у пункті апітерапії, так і будинку під спостереженням районних невропатологів. В 30 з них припинилися епілептичні припадки, що дозволило знизити, а потім припинити приймання протисудорожних засобів. В 5 хворих з ЕЕГ збереглася епілептична активність, що зажадало збереження мінімальних доз ліків. Вивчення катамнезу хворих, що одержували апітерапію через 3 року показало, що у всіх 30 хворих зникли епілептичні припадки або стали дуже рідкими (1-2 припадку в рік). Контрольна група з 30 хворих, що не одержували апітерапію, через 3 року при постійному вживанні протисудорожних засобів показала наявність припадків в 16 хворих.

Таким чином, тривале й наполегливе введення в організм бджолиної отрути шляхом пчелоужалений показало можливий шлях до зцілення цього торпидного захворювання, в 30 хворих з 35 з катамнезом в 3 року. Клінічне поліпшення просувалося паралельно відновленню електр оцефалографической картини.

Тільки комплексне лікування бджолиною отрутою й противосудорожни- мі засобами може допомогти хворому, вимагаючи, як уважає А.С.Рему- заклику, «наполегливості й терпіння в лікаря, бажання видужати й акуратності у хворого».