конструкція вулика

Неуважний склероз

Неуважний склероз

Це досить розповсюджене в наші дні захворювання. Однак, дотепер немає загальновизнаної теорії його етиологии. Патогенез, в основному, зводиться до демиелинизации, тобто руйнуванню миелиновой оболонки, оголенню осьового циліндра провідного шляху й відповідно до різкого погіршенню вступу імпульсів на периферію, що приводить до паралічів, атаксії, тазових розладів — провідним симптомам неуважного склерозу.
Захворювання належить до повільних нейроинфекций з переважною поразкою пірамідних, мозжечкових і оптичних систем. В основі перебуває млявий запальний процес із демиели- низацией. Виявляється бурхлива астроцитарная реакція, яка утворює рассеянью бляшки. А.Л.Леонович запропонувала всі демиелинизирующие захворювання називати глиогенозами по аналогиии з коллагенами.
Вірус не ушкоджує волокон, а поселяється в клітині. Як уважає.
A.
Л.Леонович, рассеяний склероз — це «прогресуюче імунологічне захворювання». У перший період захворювання формуються комплексні антигени, які згодом провідні себе як ендогенні алергени, що обумовлює нейроаллергические, а потім і аутоиммунние процеси. Преклінічний період захворювання, розглянутий як інкубаційний, уже ставиться до 2 стадії захворювання з утвором комплексного антигену на якому виробляються антитіла першого порядку. Деякі автори О.А.Хон- дкариам, І.А.Завалишин, О.М.Невська висунули в якості базисного вірусу — вірус кори. Тому у звязку з тим, що рассеяний склероз помолодів і дебют цього захворювання спостерігається в ранньому дитинстві (Н.А.Борисова) те цілком імовірно неуважний склероз починається в більшості хворих на 10-15 років раніше клінічного дебюту.
Симптоми дебюту (18-20 років верб 35-40 років):.
1. Минуще двоїння в очах і слабість у ногах; 2. імперативні позиви до сечовипускання; 3. відчуття «мурашок» у шкірі тіла. В 60% хворих, що перехворіли ретробульбарним невритом, надалі розбудовувався рассеяний склероз.
Все-таки більшість дослідників (І.А.Завалишин, 1982,.
B.
А.Карлов із сотр. 1983 і інші) уважали, що основними порушеннями центральної нервової системи є гормональна дисфункция, порушення імунної рівноваги й мікроциркуляції. Бджолина отрута застосовувалася виходячи з наступних міркувань. Дослідженнями Б.Н.Орлова і його школи, Дж.Вика, Р.Брукса й сотр. (США) було встановлено, що однократне введення бджолиної отрути збільшує кількість ендогенного кортизола на 10-60 мг., а повторні до 21 дня. Б.Н.Орлов із сотр. установили, що бджолина отрута в розведенні 1:500 зменшує демиелинизацию, а 1:10 збільшує її. Отже, не слід різко збільшувати дози отрути. Отрута має ганглиоблокирующим дією й поліпшує провідність як центральний холинолитик. А.Р.Виницкий у свій час (1965) виявив, що в диференціальній діагностиці рассеяного склерозу велике значення має дисоціація симптомів: 1) збереження гостроти зору при атрофії сосків зорового нерва; 2) випадання черевних рефлексів при збереженні нижнет реберного рефлексу; 3) випадання вібраційної чутливості при збереженні інших видів глибокої чутливості; 4) ейфорія при вираженому руховому або мозжечковом дефекті; 5) відсутність патологічних стопних рефлексів при глибокому нижньому парапарезе; 6) колоїдно-білкова дисоціація в лікворі.
Розрізняють енцефалитический, у тому числі мозжечковий, і миели- тичний синдром.
Нами проліковано 336 хворих неуважним склерозом, з них з енцефалоспинальной формою 27 6 і мозжечковой — 60 хворих. Хворі розділялися по стадіях (О.А.Хондкариан, І.А.Завалишин, О.І.Невська, 1987) у такий спосіб: II стадія — 43 хворих, III стадія — 175 хворих, IV стадія —-81 хворий і V стадія — 37 хворих, найбільша кількість хворих перебувала в III-IV стадіях захворювання, тобто могли пересуватися в межах відділення й палати. Чоловіків — 210, жінок — 126. Давнина захворювання до 1 року — 10, 1-3 року — 98, 3-5 років — 133, 5-8 років — 61 і понад 8 років — 34 хворих.
1 стадія рассеяного склерозу — дебютні симптоми (двоїння в очах, імперативні позиви до сечовипускання слабість, що переходить, у ногах, парестезії); II стадія — зявляються синдроми Шарко, Марбурга, Маркова, Вінницького; III стадія — пирамидно-можжечковая симптоматика в расвете, рецидиви переміняються ремиссиями; IV стадія — обмеження рухів у межах кімнати, V стадія — різко виражені паралічі, атаксія, хворий постійно перебуває в постелі.
Хворі неодноразово лікувалися кортикостероидами, скипидарними й радоновими ваннами, вітамінами, курсом поліпшення мікроциркуляції по В.Акарлову й сотр. (1983) з позитивним результатом в 5 8% протягом 4-7 місяців. Слід зазначити, що терапевтичний результат різних методів лікування рассеяного склерозу проблематичний, тому що нерідко на тлі оптимального індивідуально підібраного курсу лікування наступає погіршення й у той же час відзначалася спонтанна ремісія в перерві між лікуванням.
Нарощування дози бджолиної отрути проводилося дуже обережно й доводило до 5-6 пчелоужалений. Це пояснюється вираженими змінами як клітинного, так і гуморального імунітету з розмахом показників Г-Імуноглобулінів від 860 до 2400 мг.% . Перший курс полягав звичайно з 40 пчелоужалений, тому що він був частіше комплексним і проводився в комбінації із традиційними засобами, крім гормонів. Через 3 місяця призначався другий курс із 100 пчелоужалений, зетем третій курс із 200 пчелоужалений і так далі протягом багатьох лет. Обовязково межкурсовие підтримуючі один раз у тиждень дози бджолиної отрути у вигляді максимальної дози пчелоужаления, електрофореза з апифором або втирання 2-3 доз вирапина в паралізовані конечносги.
Пчелоужаление робилося спочатку на крапки меридіана сечового міхура в поперековій області ( самь-цзяо-шу, V 22; пи-шу, V 20). Потім крапки вибиралися в грудному відділі хребта, шийної симпатичної зони ( так-чжу, так-чжуй), приєднувалися крапки ніг при спастических нижніх паралічах ( инлинь-цюань, Rp9; ян-линь-цюань, VB 34; цзу-сан-чи, Е 36; цзе-си, Е-41 і інші).При мозжечковой формі рассеяного склерозу основні крапки вибиралися на шиї й виголеній потилиці ( фен-фу, VG 16; фен-чи, VB 20; нао-кум, VB 19; так-чжу, V II і інші).
При тазових порушеннях отрута втиралася лише в нижню частину живота, а пчелоужаление проводилося в крапки чжи-бянь (V 54), ба-ляо (PC 30), су-ляо (VG 25), ци-ганьби (VC 6), гуань-юань (VC 4), мін-мень (VG 4) і інші.
При поганий переносимости отрути (пізні алергійні раеакции (сверблячка, кропивниця) можна спробувати перші ужаления проводити в «новокаїнову подушку», тобто ввести підшкірно 10 мол. 0,5% новокаїну й у це місце проводити ужаление, внаслідок чого доза отрути нейтралізується новокаїном.
Рекомендується під час приймання бджолиної отрути вживати усередину 2-3 їдалень ложки (60-90 гр.) меду після їжі, запиваючи теплою водою.
Узимку введення нативного отрути методом пчелоужаления можна замінити курсом апифор-електрофореза або втирання протягом 15-20 днів випраксина в зоні паралізованих мязів.
Бджолина отрута й мед як біологічно активні речовини впливають на імунну систему організму убік вирівнювання порушених взаємин розеткообразования (зниження) імуноглобулінів «А», «М», «Г» (підвищення). Слід зазначити, що бджолина отрута згідно дослідження Б.Н.Орлова (1972) і Ст.Шкендерова, Ц.Іванова (1985) впливає на систему кори надниркова залоза — гіпофіз і тим самим стимулює продукцію ендогенних кортикостероидов, що підтверджувалося динамікою 17-кетостероидов сечі. По даним Винцент, Швайц, Лаздунски (1 973) бджолина отрута поліпшує провідність по полісинап- тичним шляхам спинного мозку, що, можливо, пояснює поліпшення рухових функцій у хворих неуважним склерозом.
Бджолина отрута застосовувалася також при підготовці до тимектомии (видалення вилочковой залози), яка проводилася в 40 хворих, згідно із вказівками, розробленими А.М.Вейном із сотр. (1983) і допомогла призупинити рецидивирование захворювання або зробити загострення більш мяким. При IV-V стадії, коли у хворих неуважним склерозом не відзначалося поліпшення протягом захворювання, бджолина отрута вводилася до тимектомии з метою стимуляції вироблення імуноглобулінів, а при більш легкому плині (II-III стадії) пчелоужаление призначалося з тою же метою після тимектомии, тому що при IV-V стадії рассеяного склерозу відзначалося угашение вироблення імуноглобулінів.
Препарат бджолиної отрути для інєкцій — апизартрон у вигляді ампул двох концентрацій по 0,1 мг. і 1,0 мг. сухої бджолиної отрути. Інєкції проводяться через день, починаючи з 0,005 мг. бджолиної отрути (уміст ампули зі змістом 0,1 мг. отрути розводиться в 2 мг. дестиллированной води й із цієї суміші беруть 0,1 мол.). Кожну інєкцію додається по 0,1 мол. розчину, що складається, до 10, потім проводилася перерва 10 днів і знову робилося 10 інєкцій. Хоча в керівництві М.Д.Машков- ского є вказівка на захворювання центральної нервової системи як протипоказання при введенні апизартрона, однак, нам представляється, що поступове введення отрути паралельно постановці биопроби, що виключає вплив отрути на крапки, може розширити границі використання бджолиної отрути.
Мед застосовувався нами у хворих рассеяним склерозом для зниження мязового тонусу усередину по столовій ложці 3 рази в день протягом 3-4 місяців, на курс лікування 1-12 кг. При зниженні кислотності шлункового соку мед призначався за годину до їжі, запиваючи холодною водою, при підвищенні кислотності — за 20 хвилин до їжі з теплою водою. При поганий переносимости меду в чистому виді мед можна додавати в каші, оладки, кефір. У комбінації з іншими продуктами мед краще переноситься.
Ефективним виявилося введення меду електрофорезом з обох полюсів. Для цього застосовувався 20% розчин меду в 0,85% розчині хлористого натрію, на курс лікування досить 5 0 грам меду. Електрофорез із медом призначався при тазових розладах (нетримання, затримка сечі, імпотенція) по типу «гальванічних боягузів» по А.Е.Щербаку.
У хворих мозжечковой формою рассеяного склерозу електроди накладалися на шию поперечно, на курс 12-15 сеансів, протягом року проводилося 2-3 курсу.
При тазових порушеннях для боротьби з висхідної урологічною інфекцією доцільно робити сидячі ванни розчином 3 Про гр. меду в комбінації з 50 капель 30% спиртового екстракту прополісу й 500 гр. настою звіробою (15,0-300,0). Тривалість ванни 20-30 хвилин.
Електрофорез із 10% розчином прополісу нами застосовувався при тазових порушеннях і мозжечковой формі рассеяного склерозу по описаних методиках електрофореза з медом.
Квітковий пилок (виготовлення Латвійської споживспілки) призначалася хворим у комплексі з іншими продуктами життєдіяльності бджіл для поліпшення обмінних процесів, відновлення втраченої імунологічної активності. Дозування пилку коливалося від 1-2 до 4-6 чайних ложок у день до їжі, запиваючи фруктовим соком або теплою водою. Ті хворі рассеяним склерозом, які ухвалювали тільки квітковий пилок, відзначали через 7-10 днів приймання збільшення бадьорості, поява більш гострого бажання рухатися, зменшення тазових порушень, збільшення адекватності сприйняття (зменшення ейфорических явищ).Курс лікування пилком тривав 2 місяця. Таблетки «Тонус» Пензенського «Биокора» призначалися по 2-3 таблетки в день 4 місяця. Одночасно з поліпшенням загального стану зявлялася тенденція до нормалізації діяльності серця (по даним ЕКГ), печінки (радіоізотопні дослідження із золотом), кишечнику (ректоро- маноскопия). Стан хворих (емоційне тло, темп і інтенсивність рухів, тазові порушення) погіршувалося. Із цього випливає, що повторні курси лікування квітковим пилком рекомендується повторювати через 3-4 місяця.
Апілак (препарат маткового молочка — секрет аллотрофических залоз бджіл) застосовувався нами у вигляді таблеток по 0,01 під язик 2 рази в день протягом місяця й свіч апілаку (на 1 свічу 0,005 або 0,1 апілаку) також 2 рази в день 15-20 днів. Апілак впливав на мязовий тонус хворих неуважним склерозом. У хворих зявлялася більша впевненість при рухах, вони більш міцно пересувалися по сходах. Апілак краще відновлював тазові порушення типу нетримання сечі, чому її затримку. Крім того, застосовувалися «Апіс» (20 крапля натще), подмор по столовій ложці щодня 2-3 місяця.
Таким чином, комплексне лікування хворих неуважним склерозом бджолиною отрутою й іншими продуктами бджільництва дало безпосередній ефект в 75% хворих. При комбінованому лікуванні з методикою відновлення мікроциркуляції по В.Акарлову терапевтичний результат зріс до 84%. Це вселяє надії, якщо згадати результат лікування традиційними методами 57%. Слід зазначити, що постійне (курсами й підтримуючими сеансами) уведення бджолиної отрути дає більш вражаючі результати: з позитивним катамнезом через 2 року до 40-60% при порівнянних цифрах 25-30% у хворих, що лікувалися традиційними методами.
У нашої практиці лікування хворих неуважним склерозом були використані всі продукти життєдіяльності бджіл. Розтоплений віск утирався в крапки меридіана шлунка й кишечнику. Найголовніше, що можна поєднувати разом отрута, мед, прополіс, пилок і маткове молочко, давати хворим окремо, а також у комбінації із традиційними методами лікування неуважного склерозу. Практично лікування хворих можна організувати в будь-якій місцевості під спостереженням медичного працівника. Нам здається, що кожний бджоляр не відмовиться допомогти хворій людині. Звичайно, якщо реально вивчати ефективність апітерапії при рассеяном склерозі, то не слід очікувати яких-дибо чудес. Наше завдання полягає в організації тривалого, можливо, протягом усього, життя підтримуючого лікування органічного захворювання нервової системи, яке в який- те мері може допомогти призупинити темп подальшого прогрессиро- вания захворювання за умови курсового застосування продуктів життєдіяльності бджіл. Найбільш доцільним було б хворим неуважним склерозом самим почати займатися бджільництвом, щоб допомагати собі й приносити іншим людям користь.
Для ілюстрації приведемо виписку з історії хвороби Вологодської обласної лікарні. Хворий До-В, 46 років, художник кінотеатру, занедужав неуважним склерозом з 1974 року. Дебют у вигляді двоїння в очах, імперативних позивів до сечовипускання, III стадія рассеяного склерозу з 1980 року. Тривалість ремісії 4-5 місяців. Лікувався преднізолоном за схемою Інституту неврології АМН СРСР, вітамінами групи В и антиспастическими препаратами. Ефект тривав 1-2 місяця по закінчення курсу й IV стадія з 1983 року. На курс апітерапії зробив в 19 8 4 році. При огляді виражений спастичний нижній парапарез, тазові порушення типу центральної затримки, пересувався по кімнаті на милицях. Імуноглобулін «ИГ/А-126, М-217, Г-984. Інші аналізи крові, сечі, ЕКГ, ФГЛ, ЕЕГ без патології.
Проведений курс лікування апітерапії 60 пчелоужалений, прополіс 20% 20 крапель х 3 1 місяць + мед 60 гр. у день 1 місяць + апілак 0,02 під язик 2 рази в день 20 днів. Став пересуватися по коридору. Спастика поменшалася. ИГ А-184, М-225, Г-1270. Ремісія трималася 4 місяця, через 6 місяців зробив повторно. Одержав 116 пчелоужалений і весь зазначений курс. Став ходити по коридору, тобто IV стадія перейшла в III. ИГ А-125, М-279, Г-1315. Після 3 курсу (186 пчелоужалений і інші продукти життєдіяльності бджіл) більше не приїжджав, завів будинку пасіку. Протягом року одержує 4 5 0-5 00 пчелоужалений у комбінації з медом, прополісом і апілаком. Повернувся до роботи художника, сам ходить до майстерні, щоправда, із труднощами. При огляді в 1 987 році III стадія рассеяного склерозу у вигляді помірного спастического парапареза без тазових порушень. II група залишена з дозволом роботи. В 1992 році (18 років з початку захворювання) трималася III стадія захворювання.
Отже, один-два курси лікування продуктами бджільництва дало недостатній терапевтичний результат. Тривале систематичне лікування цілком можливе зявилося своєрідною замісною терапією, що дозволило перевести захворювання з V-IV стадії в III стадію.
Нам представляється, що окремі пептиди бджолиної отрути, діють на похідні «гладких» клітин" ретикуло-ендогелиальной системи: гепарин, серотонин і гистамин, а також змінюючи реактивність Апуд-Клітин, що теж виділяються пептидів, можуть впливати на вихідні фактори патогенезу, що приводили до демиелинизации нервових волокон.
Тому застосування продуктів бджільництва, зокрема, бджолиної отрути, може служити роль постійного агента, що перешкоджає цьому процесу, а тому слід їх застосовувати все життя, що залишився. Це положення підкріплюється більшими строками плину рассеяного склерозу у хворих, що одержали бджолину отруту ( до 28 років) у порівнянні із хворими, яким бджолина отрута включалася в комплексний курс лікування.
Таким чином, комплексне застосування продуктів бджільництва цілком виправдане й може бути рекомендоване лікувальним учреждени-