1 орган травлення
пилковловлювачі ціна
багатокорпусний вулик

Поліневрити

Поліневрити

Провідним синдромом алкогольного поліневриту був біль, що й швидко розбудовується атрофія мязів, особливо дистальних відділів рук і ніг. Захворювання як і неврит променевого нерва було наслідком інтоксикації алкоголем, частіше на тлі охолодження.
Болі досягали вираженої інтенсивності на 3-4 день захворювання. Пчелоужаление разом з більшими дозами вітаміну В1 ( до 10-15 мол. внутримишечно або внутрішньовенно) призначалося на 5-6 день захворювання в традиційній схемі ( цюй-чи, GJ II; ней-гуань, МС-6; вай-гуань, TR-5; цзу-сан-чи, Е-36; цзе-си, Е-41).
Хворі з алкогольним поліневритом одержували пчелоужаление на плечовий, ліктьовий і лучезапястний суглоби, а також у крапки вай-гуань (TR 5) і шоу-сань-чи (GJ 10). Ураховувався знеболюючий ефект адолапина й вплив на судинне русло мелиттина. На один сеанс до 8-10 пчелоужалений. На курс призначалося 80-120 пчелоужалений через день. Крім бджолиної отрути, нами використовувалися обовязково мед (методики див. у розділі «травматичні плексити»), апілак по 0,01 2 рази в день, краще по одній свічі ректально два рази в день перший тиждень, а потім один раз у день 10 процедур. Пилок і мед (перга) обовязково призначалися хворим алкогольним поліневритом через одновремной зацікавленості печінки й жовчного міхура. Ефективність апітерапії була досягнута в 16 хворих з 18. При отсутстви бджіл можна застосовувати апифор-електрофорез 12-15 сеансів подовжньо на уражену руку або втирання вирапина. При наявності апизатрона інєкції проводтся в обидві руки, чергуючи їх щодня з наростанням дози з 0,1 до 1 мол. внутрикожно.
Для лікування вегетативних полиневропатий (діабет, вібраційна хвороба) бджолина отрута застосовувалася в невеликих дозах (2-3 пчелоужаления 2 рази в тиждень у віддалені крапки від локального вогнища. Використовуються крапки шийної симпатичної зони, меридіанів сечового міхура (проекція прикордонного симпатичного стовбура), потрійного з- гревателя (аналог сонячного сплетення) і перикарда. Також нами активно застосовувалося маткове молочко для поліпшення з- судистой системи по одній таблетці 2-3 рази в тиждень під язик, але не пізніше чому за 3 години до сну, який змінювався під впливом маткового молочка.
Прополіс призначався по 20 капель 20% водноспиртовой емульсії 3 рази в день за 30 хвилин до їжі протягом 20-25 днів. Можна застосовувати фонофорез із маззю «Пропоцеум» по ходу уражених вегетативних нервів.
Лікування давало ефект у вигляді зменшення хворій, щодо швидкого відновлення трофіки й адекватності вегетативних реакцій. Описана позитивна дія маткового молочка при діабеті: у цьому продукті бджільництва втримуються пептиди, що нагадують по своїй дії інсулін. М.м. поліпшує мікроциркуляцію, яка завжди страждає при полинейропатиях. Использутюся прополисовие пластинки, пластири й холстинки для досягнення аналгетичного ефекту. При алкогольних поліневритах дуже корисний мед і пилок у всіх модифікаціях (компреси, приймання усередину; физиопроцедури — електрофорез із 20% розчином меду по Вермелю, Щербаку, подовжньо й поперечно на уражену кінцівку, диадинамофорез, импульсо- форез, фонофорез із чистим медом, теплі ванни (37-3 7,5), медово- пінисті з фітококтейлем при вібраційній хворобі і т.д., для введення в організм більших доз вітаміну В-1 і відновлення функції печінки (пилок по 0,5 3 рази в день через годину після їжі).
Для лікування вегетативних полиневропатий можна рекомендувати интраназальний електрофорез із 5% розчином меду в дестиллирован- ний воді з обох полюсів. Утирання прополисовой мазі по вищевказаних меридіанах.
Травматична хвороба головного мозку (залишкові явища закритої черепно-мозковий.
травми).
Збільшення травматизму мирного часу привело до росту контингенту хворих з так званими залишковими явищами закритої черепно-мозкової травми або травматичної хвороби головного мозку.
Патоморфологическим субстратом цього захворювання є ки- стозно-слипчивий асептичний процес у павутинній оболонці, називаний арахноидитом або лептоменингитом і порушення внаслідок цього ликвородинамики, що дає клінічну картину гипер- і гипо- тензионного синдрому, а також гідроцефалії (М.Я. Бердичівський, Еалудянский, 1975).
Арахноидити відрізняються локалізацією: конвекситальний, задньої черепної ямки, базальний, мосто-мозжечкового кута, оптико-хиазмаль- ний і інші, а також симптоматикою: епілептичні припадки з локальними аурами, головний біль, запаморочення, погіршення слуху й зору, що наростає астенизация, погіршення сну й так делее.
Сиптоматичними для ликвородинамических порушень є приступи головного болю з утрудненням рухів очних яблук, порушення рівноваги, набряклість особи, метеолабильность, збільшення в розмірі черепа.
Різняться наступні синдроми травматичної хвороби: гідроцефалія, арахноидити, диенцефальний синдром, епілептичний синдром, астенічний синдром, нейросоматичний синдром, психопатичний синдром, психічний синдром.
Слід зазначити, що найчастіше в одного хворого спостерігалася комбінація декількох синдромів, тому нами проаналізовані результати застосування бджолиної отрути й інших продуктів життєдіяльності бджіл в 2 16 хворих арахноидитом, які звичайно сполучалися з гідроцефалією, 114 хворих з диенцефальним синдромом і 8 б хворих з нейросоматичним синдромом, усього 416 хворих.
Вибір методу введення бджолиної отрути був обґрунтований нами після досліджень Н.М.Артемова й В.Н.Орлова (1963), Н.В.Корнєвій (1972), Ш.М.Омарова (1969) і ін., які переконливо показали виражений вплив бджолиної отрути як функцію головного мозкового кровообігу, так і безпосередньо на нейрони мозку (Н.В.Корені- ва, Б.Н.Орлов (1969), Н.Квятчанников, А.Я.Спика (1973), Б.Н.Орлов (1990, 1991).
Зниження свертиваемости крові, оптимальне розширення судин мозку з поліпшення відтоку крові — от основні ланки терапевтичного механізму дії бджолиної отрути. І, нарешті, слід помітити, що бджолина отрута, за даними В.Н.Орлова (1967, 1972, 1979, 1990), має антиконвульсивну дію. Дія бджолиної отрути згідно Б.Н.Орлову (1983) і АС.Хомутову (1990) многосторонее:.
1. блокує збудження в симпатичних гангліях, 2. збудження й гальмування залежно від коркових структур більших півкуль головного мозку, 3. попередження судорожних станів, 4. збудження нервової діяльності за рахунок поліпептиду апами- на, 5. зниження артеріального тиску, малі дози отрути його збільшують, 6. знімає аритмії серця, 7. розширює судини мозку, 8. стимулює систему гіпофіз-кора надниркова залоза. Крім того, бджолина отрута в малих дозах 1:500 запобігає демиелинизацию, а в більших 1:10 прискорює її. Мед зменшує набряк головного мозку, особливо розчинений у холодній воді, поліпшує харчування, відновлює гістохімічні порушення мозку (відомо, що при епілепсії срібло концентрується в епілептичному вогнищі, при гепатолентику- лярной дегенерації в підкіркових вузлах збирається велика кількість міді і т.д.). Пилок поліпшує діяльність усіх паренхіматозних органів, а отже й мозку. А.Кайяс указував, що пилок ефективний при різного виду астеніях, компенсує истощаемость основних фізіологічних процесів за рахунок вітамінів, гормонів і мікроелементів, добре збалансованих у її складі. Маткове молочко поліпшує мікроциркуляцію, нормалізує нейроендокринні кореляції. Прополіс має сильну антимікробну й антивірусну дію, відновлює імунну реактивність, добре блокує біль, діючи на болючий аналізатор.