Цукру й ферменти призначені для селезінки й шлунка, вітаміни групи В для легенів, шкіри й волось, мінеральні речовини для бруньок, костей і кісткового мозку, органічні кислоти й вітамін Із для печінки й жовчного міхура, вітамін ДО, фолиевая кислота й ацетил- холін для кровоносної системи й серця. Це є основою наукового розуміння функції меду з погляду східної медицини.

Причина, чому зуби й кістки стають тендітними при непомірному споживанні цукру є наслідком недостачі або вітамінів, або .кальцію. Мед виліковує карієс не через те, що в ньому є вітаміни й кальцій. Їхнім там мало. Корм, змішаний із цукром, за матеріалами Хайдана, кількість кальцію у виділеннях було велике, а при поглинанні корму з медом різко знижувалося. Отже, мед затримує кальцій в організмі і їм можна лікувати судороги мязів.

Ефективність меду при дизентерії й диаррее пояснюється тим, що молочно-кисла паличка (Lactobacillus vifidus) окиснить мед молочною кислотою й нормалізує внутрішнкишкову флору, що рішуче міняє середовище дизентерійних паличок, внаслідок чого вони гинуть.

На Схід, де основним продуктом харчування є рис рекомендується вживати мед з кунжутом, на Заході — мясо й борошняні вироби — більш полезни мед з молоком.