Багато вітамінів: Bl, В-2, В-3, В-4, В-5, В-6, В-7, В-8, В-9, В-12, небагато З, А, Д и Е, однак їх кількість невелика. Пантотеновая кислота (В-5) відіграє важливу роль у розвитку личинки.
Мікроелементи: залізо, марганець, цинк, кобальт, настільки необхідні для кровотворення, фосфор, калій, натрій, кальцій, магній, мідь, нікель, срібло, ртуть, золото, вісмут, алюміній, хром, сірка, кремній, мишяк. Є ацетилхолін (1,2 мг.) і холинестераза. Ще Р.Шовен виділив білки й деценовую кислоту. Потім були отримані органічні кислоти: 10-гидрокси — 2 деценовая (4 мг/г.), сальна (0,91), гликопротеиновая (21 мг/г.). Л.Абурмистрова, Т.В.Вахонина (1990) показали, що кількість амінокислот зменшується при зберіганні. Багато глюконовой кислоти. Фосфоліпіди складаються зі сфингомиелина, лецитина, кефалина, Нуклеиновие кислоти (Е.Н.Якушева, А.А.Нікулін, 1990) впливають на генетичний код, стимулюють генетоцити. Вільні нуклеотиди (Ю.Д.Вавилов, 1990) з перевагою РНК над ДНК.
У м.м. виявлені (В.Н.Овощников, 1990) инсулиноподобние пептиди, цинк-білок з гормоноподобной діяльністю.
У м.м. утримуються ферменти: амілаза, инвертаза, глюкооксидаза, аскорбинооксидаза, каталаза, кисла фосфатаза, холинестераза, проте- ази, а також ліпіди: стерини, фосфоліпіди, фітостерини.
В основі маткового молочка 9-оксо-2 деценовая кислота, що знімає відсутність інстинкту будувати стільник. Птерини підсилюють перетворення білків. Фолиевая й пантотеновая кислоти впливають на активність матки. У матковому м.м. в 10 раз більше ювенільних гормонів чому в бджолиному м.м.. Відрізняється маткове м.м. і більш швидким окисненням вільного жиру. Цукру в ньому запускають обміни. Биоптерини м.м. пригнічують паличку Коха. Виділено 15 жирних кислот (бурштинова, адипиновая, пимелиновая, коркова, лауриновая, 10-оксидеценовая, 10-окси-2 деценовая й ін.).
Дикарбоновие кислоти мають антилейкемическими властивостями. Азелаиновая кислота сповільнює обмін у тілі бджіл і допомагає перенести зимівлю, 10-оксидеценовая кислота має властивості антибіотика.
Транспортувати м.м. можна тільки в адсорбованому або лио- филлизированном виді.
За даними Т.В.Вахониной (1992) у сирому молочку вологість становить 64-67,6%, маса сухих речовин 32,4-36%, загальний азот 7,1-7,5%, сирий протеїн 44,4-46,9%, вільні сульфгидриль- ние групи 0.95-1,03 мкм/г%, вільні жирні кислоти 8,2-10%, холестерол 0,23-0,4%, ліпідні компоненти 3,3-4,1%, глюкоза 1 1,8-14,4%, фруктоза 5,6-8,2%, сахароза 10,5%, пируват 0,10-0,16%, лактат 0,8-1,07%, мінеральні речовини 2,5-3%, реакція окиснюване- сти 6-7 сек., кислотність 3,5-4,5.
Білки м.м. аналогічні білкам крові людину. Амінокислотний склад ідентичний мясу, молоку, яйцям, але значно більше глюта- миновой і аспарагінової кислоти, лізина й пролина. У трутнях більше гистидина й фенилаланина. А.А.Бурмистрова із сотр. (1990) уважаються, що м.м. випливає відразу ж поміщати в умови низької температури (-6°С).
Активні групи м.м., по Т.В.Вахониной, мають протирадіаційну й антимутаційну дію. При зберіганні щомісяця активність цих груп зменшується на 1%.
Т.В.Вахонина приводить таблицю, у якій переконливо показує вплив умов зберігання на активність м.м.. Процеси перетворення речовин тривають навіть при температурі —6°С.
М.м. з вітамінів забезпечує тільки пантотеновой кислотою, а також мікроелементами.
Таблиця 6.
Фізико-хімічні показники сирого молочка (по Т.В.Вахониной, 1992)
Показники | Одиниця вимірів | Р.Андри | Р.Шовен | НДІ бджільництва |
Електропровідність 0.05% розчину | см" ом | 250,1 • 10"® 244*10 ® | — | — |
Електропровідність 1% розчину | 400»10" Ь | — | — | |
Поверхневий натяг | 9н/см | 52 | 51 ±2 | — |
Активна кислотність 1% розчину | рН | 3,75 | 3.6-3,7 | 3,9-4.4 |
Вязкість 0,25% розчину | Пуаз | 10 | — | — |
Питома кислотність | г/див | — | — | 1,1 |
Коефіцієнт рефракції при 20С | 1,3997-1,3811 | 1,3811 |