У нашій країні бджолина отрута для лікування ревматичних іритів і іридоциклітів успішно застосовувався О. І. Шершевской (1949). Автор указує, що навіть у важких випадках з різкими болями, задніми синехиями (схрещення райдужної оболонки із кришталиком), помутнінням середовищ і різким падінням зору застосування бджолиної отрути давало разючий ефект: запальні явища стихали й уже через 3-4 дня наступало повне видужання з відновленням зору. У го час у нас ще не було вітчизняних препаратів бджолиної отрути, а імпортні не забезпечували наявну потребу, тому О. І. Шершевская користувалася живими бджолами, що було, як указує автор, украй незручно й певною мірою небезпечно. Палестинський офтальмолог В. Мух в 1948 р. опублікував свої пятнадцятирічні спостереження про позитивну дію препаратів бджолиної отрути при склеритах і кератитах ревматичної й герпетической этиологии. У цій же роботі автор указує на несприятливу дію бджолиної отрути при туберкульозі очей. У Радянському Союзі препарати бджолиної отрути застосовувалися при герпетических захворюваннях очей (Н. М. Маланова, В. І. Максименко, М. М. Золотарьова ). Н. М. Маланова користувалася чехословацьким препаратом вирапином, М. М. Золо« тарева вітчизняним препаратом КФ, ми застосовували німецький препарат апизартрон і вітчизняний препарат бджолиної отрути мелиссин.

Мед застосовується для лікування захворювань століття й конъюнктиви (А. X. Михайлов), кератитах і опіках рогової оболонки (А. І. Макухіна, Н. М. Маланова). В очній практиці мед застосовують методом электрофореза (А. А. Бельтюкова), у вигляді крапель і мазей (Г. К. Осаулко, А. А. Бельтюкова), а також у чистому виді (В. І. Максименко).

Більшість окулістів, що одержали позитивні результати при лікуванні, указують на неприпустимість шаблонового й безконтрольного застосування бджолиної отрути й меду хворими без призначення лікаря, тому що це може привести до важких наслідків.

Для лікування герпетических захворювань очей бджолина отрута й мед ми застосовуємо з 1958 р. Лікування проводиться в стаціонарних і амбулаторних умовах. Користуємося ми препаратами бджолиної отрути (апизартрон і мелиссин) і полифлерним медом майско-червневого збору. До використання в клініці дія цих засобів була вивчено на здоровіших очах 34 тварин (корови, вівці, кролики) і на собі. Бджолина отрута закопувалася в конъюнктивальний мішок, инъецировался під конъюнктиву очного яблука й уводився в око методом электрофореза за допомогою електрода — ванночки. Мед закладався за нижнє віко, як очна мазь.

Проведені дослідження показали, що використовувані препарати й мед викликають самоминаюче подразнення очей. Ступінь подразнення око залежить від дози й методу введення цих засобів. При патогистологическом дослідженні 12 очей кроликів зясоване, що электрофорез водяного розчину мелиссина викликає незначну проліферацію місцевих клітинних елементів. Проліферація місцевих клітинних елементів під впливом бджолиної отрути відзначалася й іншими дослідниками (А. Баранова, Н. М. Артемов). Цей факт розцінюється нами з позитивної точки зору, тому що це повинне сприяти регенерації, тобто відновленню тканин.

Зясувавши дію бджолиної отрути й меду на здоровіші очі тварин і людину, ми простежили плин експериментального герпетического кератиту під впливом меду й мелиссина на 102 кроликах. Застосовувалися ці засоби в різних комбінаціях. Поряд із клінічними спостереженнями 80 очей досліджене патогистологически.

Проведені дослідження показали, що мелиссин і мед є ефективними засобами в терапії експериментального герпетического кератиту в кроликів. Причому кращі результати отримані при комплексному застосуванні цих засобів.

В абсолютної більшості хворих (74 людину) бджолина отрута й мед виявили гарний терапевтичний ефект на плин герпетических захворювань очей і тільки в пятьох випадках вони виявилися неефективними. Видужання хворих наступало в середньому протягом 15-16 днів. Гострота зору, що є одним з головних критеріїв ефективності того або іншого методу лікування очних захворювань, підвищилася більш ніж у половині випадків на 0,2-0,7, на 0,01- 0,1 -в 19 людей; в інші залишилася без змін.

Спочатку лікування бджолиною отрутою й медом проводилося тільки до повної эпителизації рогової оболонки й заспокоєння ока з наступним їхнім скасуванням і призначенням засобів, що розсмоктують. Надалі з метою рассасивания помутнінь рогових оболонок, що утворюються на місці інфільтратів, і просвітління роговиць лікування медом продовжували ще протягом 3-12 місяців після заспокоєння ока.

З 39 хворих, подвергшихся такому лікуванню, в 32 гострота зору підвищилася на 0,01-0,6, а в 7 людей вона залишилася без змін. властивості, що розсмоктують, меду були відзначені також і А. А. Бельткжовой (1962). Повністю ці властивості меду поки.ще не вивчені.

Таким чином, на підставі літературних даних і власних досліджень ми прийшли до висновку, що бджолина отрута й мед є ефективними засобами при лікуванні деяких очних захворювань. Однак механізм лікувальної дії цих засобів усе ще повністю не розкритий і вимагає проведення подальших досліджень. Не вивчені також усі показання й протипоказання для застосування бджолиної отрути й меду в очній практиці.