журавлинний екстракт

Зберігання й консервування пилку

Зберігання й консервування пилку

Увага! Будь-який пилок, якщо в неї попадає вода або якщо вона злегка відволожиться, стає шкідливою для здоровя людини. 4*.
Це повязане з тим, що під дією вологи відбувається розпад живильних речовин, починають утворюватися й накопичуватися токсичні зєднання.
Для того щоб біологічна цінність продукту не руйнувалася, пилок треба відразу ж консервувати. Найпоширенішим способом консервування пилку є сушіння. Найкраще робити це в притінку при кімнатній температурі й гарної вентиляції, розсипавши пилок на аркуші паперу шаром 1 див і часто перемішуючи. На сонце сушити пилок не можна. У пасечных умовах її висушують, розсипавши шаром 1-2 див на туго натягнуту марлю в захищеному від сонця й вітру місці або під навісом.
Висушений продукт потрібно пересипати в банки з темного скла, попередньо простерилізовані, і негайно ж герметично укупорить. Можна також висушену пилок розфасувати в поліетиленові мішечки, герметично закрити або завязати й обернути темним папером.
Зберігати продукт потрібно при температурі 20° С, при відносній вологості повітря не вище 75% у чистому сухому й добре провітрюваному приміщенні.
Деякі дослідники рекомендують сушити пилок у вакуумі при температурі 120° С. Тривалість процесу — 75-90 хвилин. Цей режим забезпечує гарну схоронність біологічно активних зєднань і ефективність знищення перговой моли.
Існує ще спосіб молекулярного сушіння, який, на думку деяких учених, найбільше повно зберігає біологічні властивості пилку. Її спочатку заморожують, потім висушують у глибокому вакуумі.
Цілющі властивості пилку.
Квітковий пилок, як і перга,- унікальний природно сбалансировенный продукт, що представляє собою складну суміш чоловічих полових кліток квітучих рослин, нектару й бджолиної слини. Відомо, що він широко використовувався для лікувальних цілей і продовження життя в Прадавньому Єгипту більш 4000 років тому, а також у Прадавньому Китаї й Греції. Саме з використанням квіткового пилку прадавні лікарі звязували такі ефекти,, як підвищення життєвого тонусу, доливши енергії, омолоджування організму й довголіття.
Важливо відзначити, що протягом останніх 20-30 років у міжнародній літературі була опублікована велика кількість результатів клінічних і експериментальних робіт, присвячених механізмам лікувального й оздоровлюючого дії квіткового пилку.
Склад квіткового пилку відрізняється дивною різноманітністю біологічно активних речовин. Причому багато незамінних амінокислот, мікроелементи й вітаміни присутні в пилку в досить високих концентраціях. Є в ній також майже всі найважливіші травні ферменти й навіть пектаза, яка практично отсутствует в організмі людини, але необхідна йому. Крім того, у пилку втримуються 14 жирних кислот, а також нуклеиновые кислоти.
Зведені дані про склади квіткового пилку, %
Амінокислоти
Вітаміни
Мінерали
Аргінін — 4,7
Вітамін Bj —
Калій — 60,0
9,2
Фенилаланин —
Вітамін А —
Фосфор — до
3,5
7,0
20,0
Гистидин--- 1,5
Вітамін В2 —
Магній — 1—
18,5
12,0
Треонин — 4,6
Вітамін З —
Сірка — 1,0
11,0
Ізолейцин —
Вітамін РР —
Мідь — 0,6
4,7
200,0
Триптофан —
Вітамін Е —
Хлор----- 1,0
1,6
сліди
Лейцин — 5,6
Вітамін В —
Залізо — до
5,0
30,0
Продовження таблиці
Амінокислоти
Вітаміни
Мінерали
Валин — 6,0.
Метіонін — 1,7.
Глутамат — 9,1 (усього 18)
Вітамін Р —.
170,0.
Вітамін В5 —.
50,0.
Фолацин — 5,0 (усього 12)
Марганець — 1,4.
Кремній — 2- 10,0.
(усього 28)
Учені виявили 18 ферментів, що входять до складу пилку й перги. Серед них: амілаза, діастаза, сахараза, пектаза, фос- фатаза, каталаза, цитохроми, лактатдеги- дрогеназа, гідролази, сукцинатдегидро ге- наза, изомераза, трипсин, пепсин і т.д.
Пилок має високу живильну цінність і в суміші з медом здавна застосовується для відновлення здоровя після важких інфекційних захворювань. Її використовують у лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту, бруньок, печінки, серцево-судинних розладів, гіпертрофії простати, анемії. Вона виявляє загальну стимулюючу дію на видужуючих і старі. Ефективна вона як у чистому виді, так і в суміші з медом, рідше практикуються екстракти пилку.
Дозування пилку залежить від характеру захворювання й тривалості курсу лікування. Необхідний тривалий (1-3 місяця) систематичне приймання пилку.
Приймання 100 г пилку в день забезпечують добову потребу людини у вітамінах Ej, В>2, В
на 60—80%, В
— на 40%, В
— на 20%, З — на 10%. Повністю — у калії, міді, марганці, кобальті, на 70% — у натрії й кальції, на 20% — у залозі. Таким чином, пилок міг би в раціоні людини стати коштовною харчовою добавкою. Вона добре регулює функції травного тракту. Із прийманням пилку поліпшується стан навіть у безнадійно хворих.
Загалом, дії пилку можна назвати універсальним. Крім сприятливого впливу на функції шлунка й кишечнику, вона успішно застосовується при неврозах і первинної депресії, неврастенії, захворюваннях передміхурової залози, діабеті й навіть імпотенції. Систематичне споживання пилку регулює кровяний тиск, підвищує апетит і працездатність.
Необхідно відзначити, що тривале вживання пилку в гіпертоніків може викликати небажані побічні явища.
Лікування пилком відновлює рівновага між усіма функціями організму, що, на думку дослідників, важливо в профілактиці психічних і нервових захворювань, для повернення фізичних сил і ясності думки. Словом, пилок є відмінним біологічним стимулятором, попереджаючи передчасне постаріння організму й підтримуючи його в належному стані.
Пилок як білковий продукт швидко псується, а волога сприяє розвитку в ній цвілевих грибків. Тому зберігати її потрібно в скляній, щільно закритої посу- де
у темному місці, при температурі не нижче.
0° С.
Кращим способом зберігання вважається суміш її із бджолиним медом у співвідношенні 1:1.
або 1:2.
Залежно від виду квітки його пилок має свої індивідуальні властивості. Проти насморков, бронхітів застосовується евкаліптовий пилок, що володіє антибіотичною дією;.
відновлення апетиту здійснюється лавандової, розмаринової;.
проти жовчних каменів, простатиту — вересковая;.
заспокійливе — акацієва, огуречниковая, пилок маку-самосійки.
зміцнення капілярів, регулювання кровообігу — каштанова, боярышниковая, тимьяновая, пилок кінського каштана;.
для зміцнення серцевого мяза — боярышниковая;.
сечогінне — волошкова, вишнева, шавлієва;.
нормалізує діяльність шлунка пилок акації, василька, лаванди, розмарину;.
поліпшує загальний стан — евкаліптова, яблунева;.
підтримує розумові здатності — тимьяновая;.
усуває застійні явища в п е ч е н і пилок каштана, кінського каштана, кульбаби;.
проти інфаркту — яблунева; від безсоння — пилок апельсинового й лимонного дерев;.
для регулювання діяльності кишечнику — розмаринова; проти простатиту — вересковая; збудлива дія — розмаринова;.
тонізуюче — евкаліптова, апельсинового дерева, верби;.
від кашлю — пилок маку-самосійки; при варикозних виразках — рапсу; при варикозному розширенні вен — каштанова.
Визначити походження пилку можна по кольору, формі й величині обніжжя: із квіток вишні — блідо-кремова, овальна;.
гречки — грязно-жовта;.
буркуну жовтого — жовтогаряча, овальна;.
верби — жовта, кутаста, невелика; конюшини білого — коричнева; клена ясенелистного — ясно-сіра, куляста;.
липи — ніжно-зелена; люцерни — брудно-сіра, невелика; малини — світло-біла, кутаста, велика;.
мати-і-мачухи — ясно-жовта, велика;.
соняшника — зеленувата; сурепки — грязно-жовта, овальна; черемшини — сіра, майже біла, довгаста;.
шипшини звичайного — білувате- сіра, кутаста, кремова, овальна, середня.
Звичайно при лікуванні пилком її треба вживати усередину. Але можна використовувати її й зовнішньо, наприклад присипати рани.
Лікування захворювань.
Підвищення імунітету.
180 г меду розчинити в прохолодній воді (800 мол) і, безперестану розмішуючи, додати 50 г квіткового пилку. Потім суміш залишити на 3—5 днів при кімнатній температурі 20° С до появи ферментації. Уживати по 200 мол перед прийманням їжі, щораз добре розмішуючи суміш.
Нервова система.
50 г меду, 10 г пилку, 100 мол свіжого молока ретельно розмішати до одержання однорідної маси. Якщо мед кристалізований, перед змішуванням треба розтопити його у водяній лазні. Суміш залити в скляну посудину й зберігати в прохолодному місці. Ухвалювати 3 рази в день по чайній ложці або намазувати на хліб.
Органі шлунково-кишкового тракту.
50 г пилку розмішати з 250 г меду до однорідної маси, помістити в темну скляну посудину й зберігати при кімнатній температурі. Через 4 дня суміш можна вживати, розмішуючи перед прийманням. Ухвалювати 2- 3 рази в день по столовій ложці за півгодини до їжі.
Столову ложку пилку ретельно розтерти в ступці, додати 5-10 мол дистильованої води, перемішати, ступку щільно закрити й наполягати 2 години. Потім профільтрувати. Ухвалювати по столовій ложці 2 рази в день за 20 хвилин до їжі протягом 1,5-2 місяців.
20 г пилку й 75 мол свіжого соку алое розмішати з 500 г меду. Ухвалювати до їжі 25 г суміші при аноцидном і атоническом гастритах.
Хронічний простатит.
Курс лікування: залежно від захворювання — від 20 днів до місяця. При хронічному простатиті пилок ухвалювати протягом року з місячними перервами (місяць — приймання, місяць — перерва). Чоловікам старше 50 років рекомендується при даному захворюванні щодня ухвалювати чайну ложку пилку ранком натще.
Геморой.
10-15 г сухого пилку потримати в роті 2-3 хвилини, після того як пилок змочиться слиною й піддасться ферментиза- ции, проковтнути її. Курс лікування — від 1 до 6 місяців.
Недокрівя.
10 г пилку, 1 мол маткового молочка й 250 г меду помістити в миску й добре розтерти. Сумішшю наповнити темну скляну банку, щільно закрити й зберігати в прохолодному місці. Ухвалювати по чайній ложці 2- 3 рази в день перед прийманням їжі.
Сезонні захворювання.
Медиками встановлене, що лікувальний ефект від приймання квіткового пилку або перги підсилюється, якщо поєднувати її з іншими продуктами життєдіяльності бджіл.
У домашніх умовах можна приготувати ряд препаратів, що полягають із квіткового пилку й меду, пилку й маткового молочка. Вони рекомендуються дітям, а також видужуючим після виснажливої хвороби.
Для профілактики сезонних захворювань (ОРЗ, грип) пилок досить ухвалювати щодня по 1,5-2 г 2- 3 рази в день, краще натще, змішуючи з медом і запиваючи холодною водою.
Ретельно змішати 50 г квіткового пилку й 250 г меду. Отриману суміш перелити в темний скляний посуд і зберігати при кімнатній температурі. Уживати можна через 4 дня. Ухвалювати по столовій ложці за півгодини до їжі 2- 3 рази в день.
Готові препарати.
Пилок і перга широко використовуються в медичній промисловості. Препарат «Поленовитал» являє собою таблетки, до складу яких входять пилок і матковий молочко. Уживати його при виснаженні нервової системи, недоліку білків у харчуванні, а також при хронічних захворюваннях шлунка, печінки й серцево-судинної системи.
Лікувальні пасти «Енергії» (концентрат пилку й меду) і « Энергин-Л» (комплексний препарат з пилку, маткового молочка й меду) ухвалювати при тих же показаннях.
Препарат «Поленолецитин», до складу якого входять пилок, мед, а також лецитин, одержуваний з рослинної сировини, рекомендується для приймання при розумовому й фізичному стомленні, білковій недостатності, анеміях.
Тонізуючий препарат з пилком «Ан- тополен» випускають у Японії, «Поліна- пин» — у Румунії.