анатомия коронки зуба
придбати все для пасіки інтернет магазин бджільництво
прополіс на спирту застосування
технологія виготовлення вуликів

ЗАБРУС

ЗАБРУС

Сучасна медицина починає відкривати для себе всі нові рідкі, майже забуті продукти бджільництва. Так, на берестяних грамотах у Новгороді в перерахуванні товарів, що відпускаються шведам, крім звичного меду й воску постійно миготить і слово «забрус». І як виявляється з тієї ж самої грамоти, у кількості не малому — і віск пудами, і забрус теж. Що ж це таке?.
Забрус — це воскова кришечка, якої бджоли закривають стільника з медом.
По-російському цю кришечку бджолярі ще називають «печатка». У бджолярів є також терміни «суха печатка» (це коли між забрусом і медом є прошарок повітря) і, відповідно,- «мокра печатка». Мед у стільнику, закритий (запечатаний) печаткою, уважається медом набагато кращої якості, ніж незапечатаний. Стільниковий мед уважається медом вищої якості.
Для витягу меду із сотов необхідно механічне видалення кришечок — забру- са — за допомогою ручного або механічного інструмента. Їх зрізують або проколюють — звідси пасічницький термін «раз- брушевание». У процесі розпечатання із сотов виливається частина меду, яка змішується із забрусом. Цю суміш збирають і відокремлюють від воску відстоюванням або фільтруванням. Мед використають за призначенням, а забрус може піти як на перетоплювання у віск, так і для лікування.
Особливості складу.
Як говорилося, забрус — це верхні кришечки сотов, зрізані смужкою із запечатаних медяних сотов перед відкачкою. Народна медицина здавна знає про їхні лікувальні властивості. Пояснюють ці властивості тим, що, запечатуючи стільник, бджоли використовують таку речовину, у яку входить секрет їх воскових залоз, прополіс, квітковий пилок і секрет слинних залоз. Виходить, що забрус по своєму складу набагато перевершує звичайний віск, — це цілий букет із пчелопродуктов, незвичайний природний конгломерат біологічно активних речовин. Застосовувані в такому комплексному виді, продукти підсилюють лікувальний ефект один одного.
Дослідження американських учених показали, що забрус є високоефективним засобом при лікуванні бактеріальних і вірусних захворювань, не викликаючи алергії й звикання збудника хвороби до цього природного продукту, що вигідно його відрізняє від звичайних медикаментів. Видужання найчастіше наступає швидко й без ускладнень, без переходу хвороби в хронічну форму.
Хімічний склад забруса дуже багатий, різноманітний і непостійний, тому що залежить від погодних умов, урожаю тих або інших рослин, інших причин. До складу забруса обовязково входить бджолиний клей — прополіс, квітковий пилок, бджолиний хліб — перга, віск і, звичайно, мед.
Можна із упевненістю сказати, що цей продукт бджільництва містить вітаміни А, З, Е и групи В, білок, хітин, макро- і мікроелементи, органічні кислоти, ефірні масла, різні ферменти, смоли, бальзами, жири, вуглеводи і т.д. Звідси різноманіття лікувальних властивостей забруса: антимікробні, протизапальн, що анестезують, биостимулирующие. Після ретельного розжовування й ковтання забруса вже через дві години його активні компоненти виявляються в крові, лімфі й міжклітинному просторі. Застосування цього концентрованого продукту бджільництва прискорює процес обміну речовин в організмі.
Рекомендації із застосування.
При сильному нежиті можна жувати забрус щогодини протягом 15 хвилин. Звичайно ця недуга проходить через 3-4 години.
При гаймориті рекомендується жувати забрус протягом 15 хвилин щогодини протягом 4-6 годин. Звичайно досить одного дня лікування. Протягом ще одному тижня рекомендується жувати забрус раз у день — для попередження рецидиву.
При астмі, сінній лихоманці й алергійному нежиті потрібно жувати протягом 15 хвилин воскові кришечки, тобто забрус (приблизно половину чайної ложки) раз у день. При сильному прояві захворювання лікувальну процедуру потрібно повторювати до 5 раз у день протягом двох перших днів. А потім — 3 рази протягом періоду загострення.
Забрус виліковує такі захворювання, як стоматит, гінгівіт, пародонтоз, ангіна. Протипоказань до застосування забруса практично ні, за винятком алергії. Передозування тут теж не страшне: забрус легко переварюється в шлунку, підвищуючи його секреторну й рухову функції.
Американський лікар Д. Джарвис затверджує, що жування забруса виробляє імунітет до захворювань дихального тракту, який зберігається протягом чотирьох років.
Дітям рекомендується жувати забрус або медяний стільник раз у день із осені, коли вони йдуть у школу, і до червня (поряд зі споживанням за кожним прийманням їжі двох чайних ложок меду), і тоді їм будуть не страшні інфекційні захворювання. Забрус приємний на смак. Діти жують його охоче. Якщо забрус трохи жестковат, перед застосуванням можна додати в нього небагато меду.
При жуванні забруса: активізується вироблення слини, тобто очищаються слинні залози, зміцнюються ясна, механічно очищаються зуби від нальоту й зубного каменю, виділювані при жуванні ефірні масла благотворно впливають на гайморовы пазухи, що поліпшує нюх і полегшує подих.
Є відомості, що жування забруса може замінити, спочатку частково, тютюнокуріння з перспективою повного відвикання. При депресії також рекомендується 2- 3 рази в день жувати забрус, але не ковтати.
Для профілактики й лікування пародонтозу рекомендується після 40 років хоча б три рази в тиждень жувати по 15 хвилин забрус ( до чайної ложки).
Забрус цілком заслужено може вважатися природним антибіотиком і використовуватися для профілактики сезонних епідемій грипу. Він впливає благотворно на імунітет, мобілізує захисні сили організму, має високу антимікробну дію, перешкоджає розвитку гнильних процесів, сприяє загибелі вірусів і мікробів.
При захворюваннях органів травлення також рекомендується жувати забрус, це викликає сильне слиновиділення, і, як наслідок, поліпшуються секреторна й рухова функції шлунка.
На основі забруса й прополісу готовлять харчову добавку «Апипромин», що володіє високими бактерицидними, протизапальними й анестезуючими властивостями. Він зменшує запальні процеси всіх внутрішніх органів.
«Апипромин» застосовують у вигляді таблетки під мову або у вигляді пластинок на уражену ділянку слизуватої (стоматит, гінгівіт, пародонтоз і ін.) або шкіри (фурункул і ін.). Щоб фитонциды «Апипромина» не улетучивались, пластинки краще накрити поліетиленовою плівкою.
Якщо накласти «Апипромин» на хворий зуб, то біль припиниться через 15-20 хвилин. Запалення на коріннях зубів також припиняється. Якщо це карієс, після зняття болі необхідно звернутися до стоматолога. Лікування пародонтозу пластинками «Апи- проміну» триває кілька днів: зуб зміцнюється, порожнини звільняються від гною, і кисты на коріннях зубів не утворюються.
Під дією «Апипромина» швидко виліковують захворювання носоглотки, гайморит, запалення лобових пазух.