МЕДЯНА ТРАВА: НЕ МЕД, АЛЕ ВСЕ-ТАКИ...

МЕДЯНА ТРАВА: НЕ МЕД, АЛЕ ВСЕ-ТАКИ...

Закінчилися канікули, і прийшла настав час прощатися з нашими петербурзькими друзями. Юра, Карина й Сан Саныч улаштували перед нашим відїздом справжній медяний бенкет. От уже дійсно, ми мед-пиво пили, по вусах текло... і, на відміну від приповідки, багато чого в рот потрапило. Ми із задоволенням піднімали келихи з медяною настойкою й сподіваємося із травяними зборами за здоровя дивного цілителя й подвижника Олександра Олександровича, що зумів у центрі екологічно несприятливого у всіх відносинах міста створити острівець здоровя.
— За вас, Олександр Олександрович! - урочисто вимовив я. - И за всі, хто за допомогою простих народних засобів здатний вилікувати всіх людей від усіх хвороб!.
Але отут наш великий цілитель погрустнел.
— Не всіх, на жаль, — зітхнув він. - Є більша категорія людей, яким мед і бджолині продукти протипоказані. І їх я вилікувати навіть від грипу не можу.
Ми з Ларисою відразу зрозуміли, про кого мова йде, — про хворих цукровим діабетом. От їм мед дійсно не помічники.
Олександр Олександрович так засумував, що я розвязав його побадьорити.
— Так, мед їм, звичайно, допомогти не може, — сказав я. - Але зате їм може допомогти медяна трава. Стевия називається.
Наш новий друг оживився.
— Медяна трава? Стевия? Щось я таке про неї чув... Але, зізнаюся чесно, крім назви, мабуть, більше нічого...
Отут настала черга нам розправляти гордо плечі й порадіти тому, що й ми зараз зможемо стати корисними творцеві острівця здоровя. Спочатку ми розповіли про нашого друга Олександрі Коро- децком — людині енциклопедичних знань в області народної медицини, який написав чудову книгу про стевии «Стевия — крок у безсмертя». А потім повідали Сан Санычу історію про цю легендарну рослину, яка здатна не тільки замінити цукор і мед, але й вилікувати від безлічі хвороб, а якщо говорити по великому рахункові — розвязати проблему довголіття людства й навіть безсмертя. Ні, це не жарт. На батьківщині стевии, у Парагваї, існує легенда про дівчину Каа-Яри — покровительці збору листів стевии. Каа-Яри не тільки сама знайшла безсмертя, але й дала безсмертя своєму племені. Легенда легендою, але місцеві парагвайські племена дійсно відрізняються дивним довголіттям.
Чим унікальна стевия.
Численні дослідження показали, що при регулярному вживаннях стевиозида (екстракту з листів стевии) знижується рівень глюкози й шкідливого холестерину в організмі, поліпшуються реологические (рідинні) властивості крові, функції печінки й підшлункової залози. Крім того, було відзначено диуретическое й протизапальна дія стевиозида. Уживання екстракту стевии при діабеті перешкоджає розвитку гипогликемических і гипергликемических станів і дозволяє знизити дозу інсуліну. Застосування стевии доцільно й при патології суглобів (артритах, остеоартрозе), при яких необхідно обмежити цукор.
Екстракт стевии в комбінації з нестероидными протизапальними препаратами, застосовуваними при цих захворюваннях, знижує їхнім, що ушкоджує дія на слизувату оболонку шлунково-кишкового тракту. У якості сахароза- менителя екстракт стевии необхідно використовувати при ожирінні, атеросклерозі й ішемічної хвороби серця, захворюваннях травної системи, шкіри, зубів і ясен, а також для профілактики цих захворювань. Стевия мяко стимулює мозковий шар надниркова залоза, що при регулярному вживанні екстракту цієї рослини сприяє продовженню життя.
Історія стевии.
Стевия — багаторічна травяниста рослина сімейства сложноцветных, її стебла щороку відмирають і знову відроджуються й ростуть. Висота рослини, залежно від умов, коливається від 60 див до одного метра. Батьківщина стевии — Південна Америка. Як культурна рослина вона відома вже більш 1500 років.
Stevia rebaudiana в основному виростає в умовах помірковано вологого субтропічного клімату в Парагваї, Бразилії, Аргентині. В 1887 році південноамериканський натураліст Антонио (Мойзес) Бертони першим науково описав стевию. Спочатку Бертони назвав цю рослину Eupatorium Rebau- dianum Bertoni і порахував стевию родичем сідача. Видова назва рослина одержала на честь В. К. Ребо (1821-1889) — французького військового лікаря й ботаніка. Однак в 1905 році натураліст відніс цю рослину до роду Stevia ( по імені П. Ж. Эстева, що жив в XVI столітті на околицях Валенсії, іспанського ботаніка, тлумача Гіппократа). На сьогоднішній день описане більш 80 видів стевии, що ростуть у Північній Америці, і двісті видів, батьківщиною яких є Південна Америка.
Листи стевии в 10-15 раз солодше звичайного цукру. Секрет насолоди полягає в тому, що рослина містить і накопичує складна речовина — стевиозид. До складу цієї речовини входять глюкоза, сахароза, стевиол і інші зєднання. У цей час стевиозид — самий солодкий і нешкідливий природний продукт. Він дуже корисний для здоровя людини, має широкий лікувальний вплив. У чистому виді стевиозид солодше цукру в 300 раз, але, на відміну від цукру, містить дуже мало калорій, не підвищує рівень глюкози в крові й має легку антибактеріальну дію. Саме тому він уважається ідеальним замінником цукру як для здоровіших людей, так і для страждаючих діабетом, ожирінням, серцево-судинними розладами й іншими порушеннями обміну речовин.
Багато країн і на Сході, і на Заході вже щосили використовують для лікування стевию. Країни Південної Америки, Китай, Тайвань, Вєтнам, Таїланд, Лаос, Корея, Малайзия, Індонезія, Ізраїль, Японія й США — держави, у яких люди вже не можуть уявити собі життя без стевии.
У США починаючи з 1995 року широко використовуються продукти переробки стевии, а вже в 1997 році на їхній основі Пентагон повністю замінив увесь раціон харчування своєї армії.
Найпершою країною, що визнала зелену це- лительницу — стевию, була Японія. Ще в 1954 році японці почали серйозно вивчати її й вирощувати в теплицях. У цей час споживання продукції на її основі становить більш 10 тисяч тонн у рік. За минулі роки в Японії розроблене й впроваджене у виробництво й охорона здоровя більш 240 патентів, авторських посвідчень і технологій по використанню стевии. А стевиозид є стратегічною сировиною країни.
Стевия — восстановитель здоровя.
Ясно, що така скажена популярність стевии пояснюється не тільки тим, що вона природній замінник цукру. Крім солодкого смаку стевия має унікальні цілющі властивості.
Те, що стевия природний лікар, доведене її практичним застосуванням у лікуванні безлічі захворювань. Її здатність продовжувати життя, а також поліпшувати загальний стан організму й зовнішній вигляд не викликає ні в кого сумніву. Аматори стевии куди менше хворіють, чому люди з нею незнайомі, тому так великий інтерес до стевии й у нашій країні. Адже ми, як і всі інші люди на землі, прагнемо користуватися одним з найдужчих восстановителей здоровя на нашій планеті.
У Парагваї дика стевия росте в горах. Саме це допомогло пристосуватися стевии до більших температурних перепадів. Тому зараз стевия росте й у Канаді, і в Росії, і в теплицях в Іллі Ілліча, друга Олександра Кородецкого. От у Парагваї за рік умудряються з одного гектара збирати до 6 тонн сухих листів стевии. При промисловому виробництві ця кількість листочків заміняє близько 200 тонн цукру, враховуючи, звичайно, що екстракт стевии в 300 раз солодше цукру. З однієї тонни листів одержують 100 кг екстракту. Щоб одержати таке ж кількість цукру-сирцю, необхідно 30 тонн цукрового буряка. Треба сказати, що в Україні, якщо літо печеня, з одного гектара збирають по 4 тонни цукрового буряка. І виходить, що стевию куди вигідніше вирощувати, чому цукровий буряк.
У природніх умовах стевия цвіте майже безупинно, а найбільш рясне цвітіння спостерігається в період інтенсивного зростання. У стевии, як і у всіх рослин сімейства сложноцветных, дрібні квіточки довжиною 3 мм зібрані в невеликі кошички. Насіння в неї дуже дрібні, більше схожі на великий пил. Маса тисячі насінь становить усього 0,35-0,4 грама.
Давно було помічене, що парагвайці практично не страждають ожирінням і цукровим діабетом. Стали шукати причину, і виявилося, що від цих хвороб парагвайців захищає стевия! Адже середній дорослий споживає до десяти кілограмів у рік цієї дивної трави. Індіанец-Воїн цінува стевию як засіб для знятт фізичн, розумов утом средство, що як общеукрепляющее (тонизирующее) А в індійських знахарів стевия завжди припасена для тих, кому потрібно відновити роботу шлунково-кишкового тракту або нейроендокринної системи.
Так що стевия має довгу історію. І що важливо, за 1500 років застосування стевии в лікувальних цілях не було помічене ніяких побічних впливів.
Увага!.
Бажаючі виростити стевию в себе будинку можуть звернутися до чудової книги Олександра Кородецкого «Стевия — крок у безсмертя». Ми ж прагнемо привести кілька рецептів, дивних по своїй ефективності.