Ми запитували в нашого сільського пасічника діда Андрія, чому прополіс є панацеєю. Дід Андрій на це тільки головою качав і у вуса посміхався: «Наука це чудодействие до кінця пояснити не може. Але в медицині він давно використовується — із прадавніх часів. І прадавні китайці про цілющі властивості прополісу знали, і стародавні греки, і прадавні іудеї. Там, де ніякі самі вірні медичні засоби не допомагали, ліки, приготовлені на основі прополісу, приносили досить відчутне полегшення хворим і виліковували».

Це вірно. У свій час ми про прополіс багато книг прочитали, а ще більше зібрали записів розмов зі знаючими людьми. Основна маса відомостей, зафіксованих у наших записних книжках, дотепер є для багатьох простих громадян, та й деяких так званих лікарів, одкровенням. А що вже говорити про недавній минуле! Дивна справа, буквально ще років двадцять назад у нашій країні медики про прополіс говорили як ледве чи не про відкриття, і чомусь пошепки. Напевно, тому, що він Мінздравом як офіційні ліки затверджені не був. У нас колись у Мурманську дістати прополіс можна було на превелику силу, як гарні чоботи, меблевий гарнітур або твердокопчену ковбасу, — по блату й з переплатою. У тих же місцях, де водилися пасіки й пасічники, зрозуміло, проблем із цим чудо-ліками не було. І щасливі були ті болящі, які знали, на якій електричці можна доїхати до найближчої пасіки.

Зараз прополіс у будь-якому виді можна купити в кожній аптеці по цілком прийнятній ціні.

Однак дід Андрій радить, і ми з ним згодні, що якщо хвороба в людини серйозна — хронічна або запущена, то для її лікування краще використовувати свіжий і неопрацьований ( так званий сирий) прополіс. Для цього міській людині не обовязково відправлятися на пасіку — досить відвідати ринок або спеціальний «медяний» магазин. У таких магазинах бджолині продукти, як правило, не залежуються, а тому завжди свіжі.

Отже, якщо ваше здоровя ще далеке від олімпійського, от вам погожевский рада.

Перестаньте витрачати гроші на дорогі ліки й згадаєте про те, що на світі існує дійсне чудо-ліки - прополіс!.

Для тих же, хто вперше почув це слово (невже такі люди ще є на світі?!), кілька слів пояснення.

Що таке прополіс?.

Прополіс ( від греч. pro — перед і polls — місто, огорожа, захист) — це бджолиний клей, клейке, смолисте, із приємним заходом, зеленувато-коричнева речовина, що збирається й вироблюване бджолами.

Бджоли використовують його для замазування щілин у вулику, що сприяє кращому збереженню тепла в гнізді, замуровують шкідників, що потрапили у вулик. Восени, готуючись до зимівлі, бджоли відкладають його у великій кількості.

Походження й хімічний склад прополісу вивчені дотепер не повністю. Однак багато дослідників затверджують, що основну частину прополісу бджоли збирають із клейких деревних бруньок, що виділяють смолисті речовини, і пыльцевых зерен. Склад бджолиного клею (прополісу) неоднаковий, у середньому він містить: смол і бальзамів близько 55 %, ефірних масел близько 10 %, воску близько 30 %, квіткового пилку 5 %, крім того, до його складу входять ароматичні речовини.

Прополіс має надзвичайно ефективну антимікробну дію, перешкоджає розвитку гнильних процесів, сприяє загибелі мікробів. Завдяки цим властивостям він незамінний при лікуванні шкірних захворювань, туберкульозу, різних інфекційних хвороб. Здебільшого в лікуванні використовується у вигляді прополисной мазі або спиртового розчину. Застосовується він і у ветеринарії при лікуванні свійських тварина, а також його дивні властивості побрали на озброєння технологи різних виробництв. Наприклад, у лакофарбовій промисловості прополіс використовують для виготовлення лаків, якими покривають поверхня струнних музичних інструментів і деревяного посуду. До речі, старі грамофонні пластинки напевно звучали б набагато гірше, якби в складі пластмаси, з якої їх виготовляли, не було прополісу.

Як збирають і зберігають прополіс?.

Збирають прополіс дуже просто. Пасічники беруть ніж або стамеску й зскрібають із рамок вулика. Залежно від цілей використання прополісу відокремлюють від нього віск або залишають в «союзі» з воском. (Деякі хвороби слід лікувати саме в такій комбінації!).

Зберігати прополіс рекомендується в темному прохолодному приміщенні. Слід урахувати при цьому, що при зберіганні відбувається деяка зміна його хімічного складу, однак значного зменшення антимікробних властивостей не спостерігається. При зниженні температури (нижче нуля) прополіс стає надзвичайно тендітним, затвердевает, як каніфоль. Тоді з нього можна виготовити щось начебто порошку. Температура плавлення прополісу — 65 °С, він повністю розчиняється в ефірі й слабко — у спирті.