купити бджоли

Алергійні ускладнення апітерапії

Алергійні ускладнення апітерапії

«Медоносна бджола, коли вона сильно навантажена медом, ніколи добровільно не нападає, а діє винятково в інтересах самозахисту».
Л.Лангстрот.
Алергія ужаления перепончатокрилих — це підвищена чутливість до отрути, що проявляється алергійними реакціями різного типу. Кількість сухог отрути, що надходить в організм при одному ужалении не перевищує 25-30 мкг.. Аллергичесие реакції при апітерапії спостерігалися в 2% населення.
Алергія на бджолину отруту спостерігалася в самих джерел апітерапії.
М.Л.Авиосер в 1930 році, а в 1934 році І.А.Бейлина описали випадок шоку від укусу бджоли.
В 1 960 році Фандаид С. опублікував огляд отруєнь бджолиною отрутою. М.М.Лукомский (1894), І.Влюбарский (1897), в 1976 році Н.М.Артемов і І.Г.Солодухо описали підвищену реактивність до бджолиної отрути, про неї згадували Н.П.Йориш (1954), Г.В.Виноградова й Г.П.Зайцев (1964), Є.М.Алескер (1964), О.Д.Бондаренко, З.Д.Баран (1977), Г.Г.Качний (1978), Х.А.Изаксон (1987).
А.В.Бентон в 19 7 1 році відзначав лимфоцитоз у хворих, виражену еозинофилию при нормальних цифрах кортизону в крові.
Г.М.Бредихин при вивченні побічних реакцій при апітерапії описав їх у хворих з негативної биопробой. Він установив, що алергійні реакції розбудовувалися й у наступні дні, що підтверджене й нами. Частіше ці реакції зявлялися в хронічних хворих. Анафілаксія, за даними автора, була в 6% хворих (досить високий відсоток).
Різні автори (Л.В,Харін, Ю.А.Бобрів, КМ.Хапров (1976), А.М.Юлдашев (1982)) описали смертельний результат після анафилактического шоку на бджолину отруту. Кількість бджіл не відіграє великого значення.
Відомий рекорд, зафіксований в «Книзі рекордів Гиннеса» — бджоляр помістив у підборідній області коробочки з 5 матками, внаслідок цього 5 роїв вагою 80 кг, розмістилися в нього на щоках і шиї. Він одержав 70 пчелоужалений, але все обійшлося спокійно.
Здоровіші люди по-різному реагують на бджолину отруту. А.В.Бентон (1983) установив, що при пчелоужалении здоровіших добровольців не міняється рівень кортизола крові, кальцію, зменшується рівень цукру.
Велике значення впливу реактивності організму на сприйнятливість до бджолиної отрути надавали Б.Н.Орлов і Е.В.Романова (1980). Тому детальне вивчення анамнезу в первинних хворих з уточненням лікарської нестерпності, контакту із бджолами в дитинстві мало в нашої практиці особливе значення.
Бджолина отрута може давати ускладнення у вигляді всіх трьох ступенів алергійних реакцій. Описані енцефаліти після ужаления бджолами й осами (Ш.Ш.Шасаитов, В.М.Пархоменко, 1980).
В.Мельцер (1983) уважався, що зняття алергії до бджолиної отрути можна провести звичайними методиками, обертаючи увагу на відновлення здоровя членів родини, у яких імунологічний тест був позитивним в 0,5%. Після аллергологического лікування стало можливим переносити 100 мг. отрути.
Описена алергія до меду, що проявляється у вигляді екзантем,.
сверблячки, місцевого набряку й навіть набряку Квинке (D.Lebeda, 1979).
В.Ф.Большакова повідомила в 1991 році, що спостерігала алергійні дерматити при вживанні прополісу.
Отже, тільки при лікуванні обніжжям і матковим молочком не спостерігалися алергійні реакції.
Можливі три типи відповіді організму на ужаления: відсутність реакції, що характерно для бджолярів, токсичні й алергійні реакції. Токсична реакція носить переважно місцевий характер: біль, сверблячка в місці укусу. Більш рідко відзначаються загальні симптоми — головний біль, нудота, слабість. Однак при множинних ужалениях (200-500 бджіл) прояву токсичної дії отрути більш виражені: геморрагический синдром, колапс, анафилантоидние реакції, можливий летальний результат від паралічу дихального центру. Алергійна природа реакції підтверджується рядом фактів: спостерігається переважно в людей з алергійною конституцією, сила її зростає при кожному ужалении, можливий перенос підвищеної чутливості до отрути із сироваткою хворого в крові зявляються реагиновие антитіла, що ставляться до імуноглобуліну Е.
Р.Урбанек (1983) відзначав, що наявність імуноглобуліну (ИГ) Е викликає алергійну реакцію. У бджолярів ИГ Е різко знижений або отсуствует. ИГ Е збільшується до осені. Для зняття сенсибілізації до отрути рекомендується робити щеплення отрутою.
Вивчення отрути бджіл показало складність антигенної суміші ( від 2 до 21). Найбільшою алергенною активністю має фосфоліпаза А.
Основу механизима алергійних реакцій на ужаление становить реагиновий тип. Сенсибілізація обумовлена присутністю в крові хворого специфічних антитіл класу імуноглобуліну Е.
Розрізняють кілька варіантів алергійних реакцій. Найбільше часто зустрічаються місцева реакція, що проявляється набряком, еритемою, болем на місці укусу. Ці явища проходять протягом декількох годин. Можливий більш виражений характер: набряклість поширюється на значну область, супроводжується хворобливістю, лимфангоитом, підйомом температури до 30°С, ознобом, нездужанням. Загальні алергійні реакції негайного типу розбудовуються протягом 15-30 хвилин з моменту ужаления. У міру наростання симптомів шкірні прояви відступають на другий план, а при анафилактическом шоку можуть отсутствовать.
А.В.Артомасова й С.М.Тйтова (1971), А.В.Артомасова (1985) детально описали алергійні реакції при впливі бджолиної отрути.
I ступінь — легка загальна реакція — генерализационний сверблячка й уртикарние висипання, озноб, підвищення температури до 3 8°С, загальне воззбуждение. У місці ужаления великий набряк, можливий некроз тканини.
II ступінь — загальна реакція середньої стадії ваги характеризується генерализованним сверблячкою, уртикарним висипанням, набряком особи, язика, гортані, ознобом, підвищенням температури, спазмами гладкої мускулатури бронхів, шлунково-кишкового тракту, матки, легеням судинним колапсом, почуттям страху. Місцева реакція помірна, виникає одночасно з розвитком загальної реакції.
III ступінь — важка загальна реакція (анафилактичний шок). Цей важкий судинний колапс із різким падінням артеріального тиску (ПЕКЛО), втратою свідомості, судорогами, спазмами гладкої мускулатури, мимовільними сечовипусканням і дефекацією. Місцева реакція, як правило, отсутствует. Одна із причин смерті при анафилактическом шоку — набряк гортані з наступною асфіксією, судинний колапс. Частіше III ступінь алергії виникає у хворих з I-II ступенем в анамнезі, тому рекомендується обережно й сугубо індивідуально ставитися до продовження курсу апітерапії в цих хворих.
Алергійні реакції спостерігаються в 2-5% випадків усіх ужалений (А.В.Артомасова 1973, 1977, 1985) і носять характер системних реакцій по типу сироваткової хвороби з розвитком васкулита, нефриту, міокардиту, поліневриту, енцефаліту. Можливий перехід у системну поразку сполучної тканини.
Багаторічний досвід спостереження за нашими хворими показав, що алергійні реакції спостерігалися в 127 хворих з 10000 проаналізованих (1,27%), що одержують апітерапію. В 92 хворих були алергійні реакції I ступені важкості. III ступінь важкості (анафилактичний шок) — 4 і один випадок вираженої місцевої реакції інфільтрат, що розвився через добу після ужаления. Найбільша кількість хворих з алергійними реакціями були виражені в жінок — 81 людей. За віком розподілялися в такий спосіб: від 2 1 до 40 років — 17 людей, від 41 до 60 років — 97 людей і 3 хворих старше 60 років.
В основному ускладнення були у хворих із захворюваннями опорно- рухового апарата, без прояву алергії в анамнезі, у деяких пробні ужаления пройшли без змін в аналізах крові й сечі. По клінічних проявах алергійні реакції розподілялися в такий спосіб: кропивниця — 88 людей, набряк Квинке — 3 людину, анафилактичний шок — 4 людини, місцевий інфільтрат — 3, сверблячка шкіри — 27 хворих. Кропивниця розвилася у всіх хворих через 15-30 хвилин після ужаления, набряк Квинке в 2 хворих через 30 хвилин, а в одного хворого через 12 годин після ужаления. Спостерігалося 4 випадку агафилактического шоку під час апітерапії.
У тих випадках, коли алергійна реакція на бджолину отруту розбудовувалася при черговому підвищенні дози на 0,1 мг., рекомендується зробити перерва 2-3 дн-i, під час яких випливає пролечить хворого антигистаминними препаратами й преднізолоном 20-30 мг. у день.
Потім знову введення бджолиної отрути починається з однієї дози, вилучити жало відразу ж, ужаление проводити в новокаїнову «подушку» 5 мол. 0,5% новокаїну. Дозу можна поступово збільшувати, але меншої критичної. Курс трохи затягнеться. Слід подумати про використання содружественних меридіанів, а не основного, який переповнений біоенергією.
Приведемо наші спостереження. Хвора П., 52 року, що одержувала лікування із приводу обмінно-дистрофічного поліартриту, яким страждала більш 20 років, в анамнезі відзначена нестерпність новокаїну у вигляді сверблячки шкіри, висипи. Пробні пчелоужаления перенесла добре, змін в аналізах крові й сечі не було. Лікування почате по щодня зростаючій методиці (1-1-2-3) у біологічно активні крапки. Через 25 хвилин після ужаления 3 бджолами відчула нудоту, відчуття стиску в області серця, потім настала втрата свідомості. Пульс і ПЕКЛО не визначалися. На ЕКГ відзначалися дифузійні зміни міокарда. Відразу ж після видалення жала внутрішньовенно струйно введени преднізолону 90 мг., адреналін 0,1% 0,6 мол. на фізіологічному розчині, почате внутрішньовенне краплинне введення фізіологічного розчину 300,0 мол., гідрокортизону 125 мг., мезато- на 2,0 мол.. Через 15 хвилин стан покращився. ПЕКЛО 110/70 мм.рт.ст..
Хвора протягом доби спостерігалася в стаціонарі. Апітерапія була скасована.
Хворий П., 5 7 років, одержував апітерапію із приводу розповсюдженого остеохондрозу з радикулярним синдромом, алергії год анамнезі не було. До моменту алергійної реакції одержав 62 бджоли по щодня зростаючій методиці (1 -2-3-4-5-6-7). Анафилактичний шок розвився через 3 хвилини після ужалений, хворий знепритомнів, пульс і ПЕКЛО не визначалися. Шок був купейний після розчину, краплинного введення гідрокортизону 125 мг. Хворий був госпіталізований на добу. Особливістю даного випадку є виконання важкого фізичного навантаження й відвідування сауни за кілька годин до апітерапії.
Апитерапевт при недбалості зберігання контейнера із бджолами одержав ужаление 8 бджолами в особу й волосисту частину голови. Сам керував ходом інєкцій (димедрол 1,0 в/м.), після настання афонії (набряк Квинке гортані) і падіння ПЕКЛО до 30/0 мм уведене струйно 125 мг. х гідрокортизону, мезатон 1,0, внаслідок чого він був виведений зі стану шоку. Надалі при випадковому влученні отрути в організм купировал можливі ускладнення 3 0-5 0 мг. преднизо- лона одномоментно.
У всіх випадках анафилактичний шок розвився без шкірних проявів. При дослідженні аналізу крові в процесі лікування відзначена еозинофилия в 3 випадках (12% — 6% — 5%) і лейкопенія в 1 випадку. Схема лікування застосовувалася у всіх випадках швидка з підвищенням дози щораз на 0,1 мг. Усі хворі до лікування мали контакти із бджолами й добре їх переносили. В 2 хворих ускладнення розвилися під час 2 курсу апітерапії. Алергійні реакції відзначені при одержанні загальної кількості бджіл до 73 з одномоментним ужалением від 2 до 7 бджіл. Допомога всім хворим виявлялася в кабінеті апітерапії, двоє хворих з анафилактичним шоком були госпіталізовані.
Паралельно лікуванню отрутою розроблялися методи профілактики алергійних ускладнень. Так, в 1964, 1983 роках А.В.Мирон і М.В.Кораблев довели ефективність антигистаминних препаратів як антагоністів бджолиного їжа. А.В.Хомутів показав роль гепарину в купировании дії отрути.
Проводилися наступні заходи: антигистаминние препарати (димедрол, пипольфен, супрастин, тавегил) внутримишечно. Якщо шкірні прояви супроводжувалися падінням артеріального тиску, то внутримишечно або внутрішньовенно вводили 60-90 мг. преднізолону або 12 5 мг гідрокортизону капельно.
При анафилактическом шоку всі заходи проводилися внутрішньовенно: 90-120 мг преднізолону або 125 мг гідрокортизону з наступним проведенням краплинного введення рідин стероидних гормонів.
Д.Г.Демянюк, І.А.Гиленко, А.Мдикий (1982) застосовували в подібних випадках полиглюкин, соду, мезатон, комбінація еуфиллина з ефедрином. Ж.П.Бонимон {1983) рекомендував при алергії на бджіл ультрафіолетовий вплив, препарати брому, повязки з пергаментом калію, травні ферменти.
В 2 Про хворих була відзначена виражена місцева реакція, яка не була протипоказанням для апітерапії. У цих випадках проводилося повільне нарощування дози, збільшення кількості бджіл проводилося у випадку стихання місцевої реакції на попередню кількість бджіл. 1,5% хворих одержували виражену алергійну реакцію у вигляді кропивниці й набряку Квинке на першу пробу й до лікування апітерапією були не допущені, після курсу лікування матковим молочком і прополісом повторний курс через 2 місяця не дав ускладнень.
Описані також алергійні реакції на мед і прополіс. В.П.Кивалкина і її сотр. (1972, 1988) виявили чітку залежність алергії на прополіс зі специфічним імунітетом, що підтверджувалося збільшенням В-Лімфоцитів і помірним зниженням Т-Лімфоцитів при впливі прополісу, що знімає явища адаптації, стимулюючи специфічні й неспецифічні фактори при імунізації. Г.Г.Качний (1978) опйсал місцеві й загальні прояви алергії при лікуванні хворих із захворюваннями вух і носа прополісом аж до II ступені. Подібну симптоматику при лікуванні прополісом описали А.В.Артамасова в 1985 році, В.Ф.Большакова в 1976 році.
Алергійні реакції на мед можна зменшити й взагалі припинити сумішшю меду з кисломолочними продуктами, борошняними виробами й кашами. Особливо це важливо в педіатричній практиці.
Алергія на прополіс успішно купируется використанням малих доз (ДВ.Базер із сотр., 1978) у вигляді натурального препарату (щодня крихта) і прополисной води. Можна алергію зменшити вдиханням ульевого повітря по Яхимович-Охотському.
Ж.Е.Матушевский, А.Колтек (1974) виявили вплив маткового молочка на регуляцію імунітету, що дозволяє припустити можливість алергії до цього продуктоу бджільництва.
У нашої практиці комплексної апітерапії не зустрічалося випадків алергії на прополіс і маткове молочко. Побічні дії (шлунково-кишкові растройства, коливання артеріального тиску) слід пояснити неправильним добором дози, методах і місця введення продуктів бджільництва.
Нестерпність меду зустрічалася досить часто й пояснювалася індивідуальною непереносимістю, але, як нам представляється, в основному через застосування цільного меду. Після рекомендації упот- реблеиия меду в розведеному стані (кефір, молоко, оладки, каша) підвищена реактивність на мед звичайно зменшувалася або зникала.
З метою профілактики алергійних реакцій нами розроблений і успішно застосовувався комплекс заходів.
1.
Ретельний добір хворих на лікування. Не проводилося лікування бджолиною отрутою хворих з алергійними захворюваннями, в анамнезі, що протікають по реагиновому типу (поллиноз, кропивниця, атопиче- ский варіант бронхіальної астми).
Однак, при повільній вакцинації отрутою заборона знімалася.
2.
Збір алергійного аналізу з уточненням нестерпності ліків, харчових продуктів, отрути бджіл.
3.
Правильна оцінка біологічних проб (наростання еозинофилии лейкопенії після, першої проби говорить про можливість алергійного ускладнення).
4.
Ретельне спостереження за хворим у процесі лікування. Відсутність реакції під час біологічних проб не виключає можливість шоку, особливо небезпечно швидке нарощування дози.
5.
Не збільшувати дозу й кількість ужалений при вираженій місцевій реакції до стихання її.
6.
Виключення в процесі лікування ліків і харчових продуктів з високим алергійним потенціалом .
7.
Спостереження за хворим після процедури не менш 30 хвилин.
8.
Не проводити пчелоужаление після вираженому фізичному навантаженню, емоційних стресів, при підвищеній температурі, ОРЗ.
Дотримання даного комплексу заходів і методів поступового наращиваниея дози дозволило знизити до мінімуму кількість і вага алергійних реакцій.
До нас зверталося багато людей, які прагнуть займатися бджільництвом або проходити курси пчелоужаления, але перешкодою цьому є алергія до бджолиної отрути (сверблячка, набряки шкіри, уртикарии, коливання артеріального тиску і т.д.).
Тому представляється необхідним поділитися нашим досвідом. Відомо, що алергія до бджолиної отрути обумовлюється наявністю імуноглобуліну Е.
За нашим даними (12 тисяч пролікованих хворих) анафилактичний шок спостерігався в чотирьох хворих. Відмінність його від подібного стану при впливі інших препаратів полягає в більш поступовому розвитку (10-12 хвилин), протягом яких цілком можна організувати комплекс заходів: краплинне введення 125 мг. гідрокортизону або 120 мг. преднизона на фізіологічному розчині спочатку струйно, а потім 40-60 крапля в одну хвилину. У деяких випадках досить застосування преднізолону (40-60 мг. усередину), суп- растина, тавегила внутримишечно або усередину.
Пізні ускладнення (4-6%) характеризувалися сильною сверблячкою, підвищенням температури й артеріального тиску. Крім того, у блондинів з ніжною шкірою набряки після введення отрути розсмоктуються в більш віддалений період. Тому цьому контингенту слід поступово збільшувати дозу не по одному ужалению кожний сеанс, а в один тиждень. Таку методику необхідно пояснити хворим, які звичайно прагнуть якнайшвидше одержати більшу дозу їжа.
У тих випадках, коли у хворого в середині курсу розбудовується алергійна реакція на бджолину отруту — їх слід трактувати:.
а) як швидке нарощування дози, що вводиться, бджолиної отрути,.
б) надмірне навантаження на організм іншими методами лікування й реабілітації.
Апитерапевт повинен проаналізувати ситуацію, обмежити або повністю скасувати інші методи лікування й почати введення бджолиного їжа з 0,1 мг. (одного пчелоужаления) з попереднім прийманням преднізолону (30-40 мг. - 6-8 таблеток) і супрастина (1-2 таблетки). Бджолине жало віддаляється відразу. Хворий повинен перебувати під строгим спостереженням медичного персоналу з виміром артеріального тиску через 3 години. При погіршенні самопочуття й тенденції артеріального тиску до падіння вводиться внутрішньовенно капельно 40-60 крапля у хвилину 125 мг. гідрокортизону або 120 мг. преднізолону на 0,85% розчину хлористого натрію.
При сприятливому плині періоду приучення до отрути через тиждень жало можна вилучити через 30 хвилин після прориву шкіри й зменшити дозу преднізолону до 10 мг. у добу. На 10-12 день преднізолон отменятеся, тиждень хворої одержує по таблетці супрастина перед пчелоужалением, а дозу доводять до 2-4 і більш і на цьому рівні (0,2-0,4 мг. отрути) залишається весь перший курс.
Вивчення реакції крові (кількість еозинофилов) по пробі Торна, не показало змін після пчелоужаления під контролем преднізолону й супрастина, тоді як без премедикации введення 0,5 мг. бджолиної отрути приводило в деяких хворих до збільшення абсолютної кількості еозинофилов від 50 до 200.
Таким чином, можна застосувавши нашу методику премедикации алергійних ускладнень уведення бджолиної отрути, зменшити кількість хворих, що не переносять його, і дозволити багатьом бажаючим займатися бджільництвом.
Участь продуктів бджільництва в профілактиці захворювань і підтримці здоровя.
«Добре, коли їжа є ліками, а ліки їжею».
(Гіппократ).
Бджолині продукти впливають на саногенез, підсилюють реабілітацію. Крім того, приймання їх у людей з I-II ступенем компенсації по В.П.Казначееву, допомагає відновити порушення, що зявилися, гоме- остаза й фізіологічних показників.
Важливе місце продукти бджільництва повинні зайняти в здоровіших людей, що потрапили в несприятливі екологічні умови (С.Я.Комарова, 1988).
Вітаміни втримуються у всіх продуктах бджільництва (Б.Н.Орлов, 1993). Перевага їх перед фармакологічними полягає в природній комбінації активних радикалів. Вітаміни зміцнюють нейро- соматичні звязки, підвищують тонус організму. Особливо необхідні вітаміни навесні, при фізіологічних і розумових перевантаженнях, вагітності, тренуваннях, годівлі дитину. Вітаміни маткового молочка (м.м.) захищають організм від впливу шкідливих факторів зовнішнього середовища. Пилок містить багато рутину, якого так не вистачає при судинних захворюваннях і порушеннях мікроциркуляції (запалення, рани і т.д.). Вітамін В 6 (пиридоксин) дуже важливий, тому що він утворюється паралельно з медіатором нервової системи серотонином з амінокислоти триптофану, тому в меді є В 6 і триптофан, то при його вживанні біохімічні процеси в нервовій системі протікають більш активно. Те ж співвідноситься й до отрути, обніжжя й матковому молочку.
Ферменти відіграють більшу роль у діяльності як тварин, так і рослин. У м.м. є всі незамінні амінокислоти, які за допомогою ферментів утилізуються й відновлюють дефекти білкового обміну, які є часто причиною захворювання (миопа тии). Ферменти перетворюють складні цукри в прості, що поліпшує діяльність серця, печінки, знижує артеріальний тиск. Пептид маткового молочка діє аналогічно інсуліну, що дозволяє знижувати цукор крові. Ферменти пилку й меду відновлюють процес травлення, особливо пристеночного, а також діяльність по переварюванню білків, жирів, вуглеводів. Антибіотики м.м. дуже важливі, тому що вони відновлюють нормальну мікрофлору глотки, желудочно- кишкового тракту, освобожают організм від схованих-вогнищ інфекції, допомагають виявити й локалізувати початкові вогнища запалення. Вони знижують вірулентність проникаючих мікробів, що дозволяє попередити розвиток захворювання.
В.П.Кивалкина показала, що антибіотики прополісу збільшують активність фармакологічних антибіотиків.
У меді є інгібітори розмноження бактерій, які діють за рахунок відщіплення від Цукрів перекису водню. Таким чином, уживання меду й препаратів прополісу, у тому числі ЕПАМ-7 може попереджати епідемії верхніх дихальних шляхів, які приносять велика шкода людині й суспільству в цілому. Слід урахувати, що антибіотики пчелопродуктов не дають, ускладнень у вигляді мікозів і алергійних реакцій, і еффекивни майже при всіх інфекціях.
Мінеральні речовини й мікроелементи.
У свій час Н.П.Йориш писав, що по мікроелементному складу мед нагадує кров, мікроелементи по дослідженнях А.С.Виправленню), Б.А.Охотського більшу роль відіграють у біохімічних і фізіологічних функціях організму.
Ст.Младенов указував на детальну роль окремих мікроелементів меду в життєдіяльності людини. Цинк необхідний для нормальної функції бруньок, пари- щитовидної залози, кобальт бере участь у процесах росту, марганець регулює гіпофіз, стронцій — розвиток костей і т.д..
Тому мед є універсальним засобом при порушеннях обміну, навіть і вуглеводного. Пилок і матковий молочко може відігравати більшу роль у відновленні обміну нуклеинових кислот (фосфор, магній, молібден). Анемія всіх видів добре піддається лікуванню обніжжям, тому чго в ній утримується багато залоза й міді. Марганець поліпшує діяльність надниркова залоза, нікель і цинк зменшує цукор у крові. Магній поліпшує подих, тому так гарне дихається на море, знешкоджує отрутні продукти, активізує діяльність фагоцитів.
Мідь обумовлює ріст людини, срібло зменшує клітинну проникність, ванадій в основному відкладається в очах, цинк у підшлунковій залозі, молібден у бруньках.
Добре збалансована комбінація мінеральних речовин у меді, пилку по суті справи може замінити розчином цих пчелопродуктов будь-яку мінеральну воду як їдальню, так і лікувальну.
Мікроелементи допомагають зберегти здоровя й вирівнюють найменші порушення компенсації. Біогенні стимулятори втримуються у всіх пчелопродуктах, які мають анаболическим ефектом. Тому для нарощування мускулатури можна обійтися без ретаболи- ла, а замінити його матковим молочком, пилком і медом. Це встановлене дослідженнями Р.Шовена й А.Кайаса, П.Таунсенда, А.Аристова, СА.Поправко й ін..
Відбувається регенерація печіночної тканини (Д.Г.Узбекова. 1993), а-а- також міокарда, прополіс впливає на рани, пролежні, грнуляции. Порушення вегетативної нервової системи, ендокринно-гуморальної системи, що є попередженням про вихід зі стану компенсації добре компенсуються медом, пергою, обніжжям і малими дозами маткового молочка. Пептиди бджолиної отрути й маткового молочка допомагають компенсувати деффекти розвитку фізичні й біохімічні, сексуальні й навіть поведінкові.
Антисклеротична дія. Усі пчелопродукти знижують рівень холестерину, поліпшують мікроциркуляцію. Протидіючи агг- регации тромбоцитів, флавоноиди поліпшують еластичність стінки судин. Комплексна дія всіх пчелопродуктов на розвиток атеросклерозу. Але профілактика повинна бути постійної й тривалої, це забезпечується відсутністю токсичності пчелопродуктов.
У Японії всі пенсіонери одержують за рахунок держави, фірм, де вони працювали, різних фондів маткове молочко, що забезпечує більшу тривалість життя. Якщо в нашій країні проводиться до 4 тонн маткового молочка, то Японія тільки ввозить 180 тонн цієї речовини. Усі продукти бджільництва подовжують життя й припиняють процес старіння.
Протизапальний ефект. Відбувається комбінація дії глюкокортикоидов з нестероидними аспириноподобними речовинами. Окремі речовини дають антиоксидантний ефект. Немає негативного впливу кортикостероидов на тканині. Установлене, що акацетин прополісу 25-100 мг/кг. протидіє розвитку експериментального запалення, збільшується гамма-глобулін, знижується активність ферментів, що руйнують соединительно-тканние структури. Ліпіди краще «запамятовують», чому воднорастворимие білки (Л.Д.Бергельсон, 1981), тому біогенна сутність пчелопродуктов має безперервний звязок.
Продукти бджільництва в основному нешкідливі, доповнюють один одного, виводять солі важких металів, підвищують працездатність, поліпшують діяльність центральної й периферичної нервової системи, внутрішніх органів, ендокринних залоз, судин, мязів, костей, суглобів і інших функціональних систем. Найголовніше, що вони нормалізують відхилення функціональної рівноваги (гомеостазу), тому пчелопродукти полезни не тільки хворому, але й здоровішій людині. Безсумнівна користь пчелопродуктов в очищенні організму від екологічних вредностей.
Рекомендується здоровішій людині щодня ухвалювати для вповільнення процесів старіння, профілактики інфекцій, виведення екологічних вредностей, збереження бадьорості й працездатності 24 гр. квіткового пилку (1 їдальня ложка) і 30 мг. маткового молочка.
Посилення імунологічної активності. Працювали В.П.Кивалкина встановлене иммуносуппрессорная роль прополісу. Цим характерні маткове молочко (П.Пейчев) і пилок (А.Кайас). Пчелопродукти діють на Т-Лімфоцити, опсонофагоцитарную активність, нормалізують клітинний (розеткообразование) і гуморальний (рівень імуноглобулінів) імунітет. Зниження аллергичесских реакцій на бджолину отруту повязане зі зменшенням Е-Імуноглобуліну. Часто зникають дисоціації між клітинним і гуморальним імунітетом, які зявляються ще при відсутності клінічної симптоматики (предболезнь).
Радіопротекторний ефект. Їм мають отрута, прополіс, обніжжя, маткове молочко. Рекомендується їхнє приймання фахівцями, що мають контакт із твердим рентгенівським і радіоізотопним опроміненням.
Вплив на ретикуло-ендотелиальную систему — сполучну тканину за рахунок гепарину, що втримується в хітиновій оболонці тіл бджіл ("Апіс", відвар подмора, апиларнил, смажені тіла бджіл і т.д.).
Детоксикация. М.м. знімає несприятливі умови життя людину (екотоксини). Відбувається биотрансформация шкідливих продуктів в організмі людини.
А.Непохитно з Катовице (1985) установив позитивну дію меду, молочка й прополісу на дію ксенобиотиков. Амінокислоти молочка синтезують активні білки, учавствующие у ферментативній діяльності по локалізації шкідливих речовин.
У першу фазу відбувається окиснення, резорбція, гідроліз, у другу фазу зявляються ксенобиотики, цукор, амінокислоти, фосфати, Ці процеси в основному відбуваються в печінці, а також у крові, особливо в плазмі. шахтарки, що перебували під спостереженням, що одержували мед, стабілізували магній, залізо й гемоглобін.
Однак, дуже важливо уточнити наявність у продуктах бджільництва наявність пес ицидов, важких металів, нітритів, нітратів і інших шкідливих домішок, які перебувають у квітах (родовище мінералів, що близько перебувають до поверхні землі й підземним водоисточникам), бруньках дерев. Відомі дослідження, коли мед, отриманий з лугів, розташованих поблизу шосейних доріг із жвавим автомобільним рухом, містив більшу домішку свинцю. Тому природно, що для вживання продуктів бджільництва з метою лікування, а особливо профілактики, слід користуватися екологічно чистими речовинами.
Енергетичне й диетическое значення меду, пилку й маткового молочка.
Чайна ложка меду, прийнята після обіду, запобігає відчуттю голоду при низької калорійності їжі ( при бажанні схуднути). Мед — прекрасний енергетичний засіб в екстремальних умовах, компактне й повноцінне. Жителі Африки вживають личинки бджіл як додаткове джерело жиру під час голоду. Мед і квітковий пилок, нормалізуючи діяльність кишкового тракту, відновлюють гарний настрій і адекватний сприйняття навколишньої дійсності, тобто мають здатність нормалізувати поведінкові реакції й навіть відновлювати особистість. Недарма, пустельники перших століть християнства харчувалися медом і акридами для відновлення щиросердечного спокою.
Уживання меду загартовує волю, надає легкість тілу, зберігає молодість, збільшує тривалість життя.
Т.В.Вахонина (1 992) уважає, що мед, використовуваний для харчування й лікування дорослих і дітей, зміцнює організм, дає можливість очистити кров, підвищується загальний тонус, поліпшує кровотворення й діяльність усіх органів, швидко відновлює сили й створює гарний настрій. Обмін речовин піднімається на більш високий рівень (взаємодія мінеральних солей і ферментів).
По її даних кількість вільних кислот у різних продуктах неоднаково.
Таблиця 17.
Продукт, фракція
% I
Прополіс
3,8-15,8
Водний екстракт
(t-40-70)
7,9-19,2
(22)
6,3-9,7
Спиртовий екстракт (20-40-78)
10,4-11,3
Обніжжя
0,75-0,93
Перга
сліди
Мед
0,06-0,11
Маткове молочко
сире
5,3-9,8
сухе
5,9-8
адсорбоване
7,8-9,7
ефірний екстракт
5,1-9,7
Віск
сліди
Наявність вільних деценових кислот поєднує всі продукти бджільництва, що показує активність їх і дієвість.
Таким чином, продукти бджільництва можуть не тільки лікувати, але й зберігати здоровя й продовжувати життя індивідуума й усього людського суспільства.
Народні методики профілактики здоровя із застосуванням пчелопродуктов.
1) 100 гр. соку алое змішати з 500 гр. здрібнених волоських горіхів, додати 300 гр. меду. Ухвалювати по 1 столовій ложці 3 рази в день за 30 хвилин до їжі (листи алое повинні бути 3-5 років, їх слід витримати в темряві при температурі 5-10 протягом 14 днів, потім промити у воді, измельчить, залити кипяченою водою 1:3 на 1,5 години, потім віджати).
2) Розігріта чорна смородина, залита рідким медом 1:1 і добре перемішан, що простояла в закритій баночці в холодильнику, загустіє й дуже приємна на смак — загальнозміцнювальний засіб.
3) 60 гр. пилку й 300 гр. рідкого меду (якщо мед закристализо- вался, його треба підігріти на водяній лазні) ретельно перемішують до одержання однорідної маси. Потім суміш складають у скляну судину, бажане з темного скла, і зберігають при кімнатній температурі. Через тиждень після ферментації цю суміш можна вживати, ретельно розмішавши перед прийманням. Ухвалювати 2-3 рази в день по столовій ложці за 20-30 хвилин до їжі для підвищення апетиту.
Пилок викликає швидкий додаток у вазі й сприяє видужанню хворих, будучи в той же час і важливим ейфориче- ским засобом. Слід зазначити, то що зі споживачів пилку не виявив алергійної реакції до неї.
4) 20 гр. курні, 2 гр. маткового молочка, 500 гр. меду. Квітковий пилок і маткове молочко ретельне розмішують у закристализован- ном меді. Суміш поміщають у судину з темного скла щільно закривають і зберігають у прохолодному місці. Ухвалюють по чайній ложці 2-3 рази в день перед їжею суміш добре діє на організм при неврозах астенічного походження, виявляє стимулююча дія при загальній слабості й у період реконвалесценції при різних захворюваннях.
5) Зрізати нижні листи алое, ретельно промити кипяченою водою, порізати на дрібні пластинчасті шматочки розміром 9,2-0,3 мм. загорнути в марлю й вичавити вручну або за допомогою соковичавниці. На 1 склянку алое додати 1 столову ложку рідкого меду, ретельно розмішувати, і тримати суміш у темному прохолодному місці. Уживати по 1 чайній ложці 2-3 рази в день за 20-30 хвилин до їжі. Сік алое активний відносно різних груп мікробів: стафілокока, стрептокока, кишкової дифтерійної й брюшнотифозной паличок. При зовнішньому застосуванні також виявляє лікувальний ефект.
6) Побрати 1 кг. пшеничних отрубей, вилучити їх в 5 л. киплячої води й варити протягом години, потім остудити й ретельно процідити, додати 50 гр. дріжджів і 150 гр. меду. Дати дозріти квасу. Пити смакуючи. Рецепт готування лікувального квасу.
7) Побрати склянка вівса або вівсяної крупи, залити одинм літром кипяченої води, зварити рідкий кисіль, і процідивши його, змішати з рівною кількістю молока й знову прокипятити. Остудити й додати дві їдальні ложки меду. Пити в теплому виді по 2-3 склянки в день — загальнозміцнювальний засіб.