https://інтернет магазин пасічника
рамка українська

Професійні захворювання

Професійні захворювання

Цей розділ медицини ще недостатньо вивчений у плані використання продуктів бджільництва для профілактики й лікування.
А.В.Шпаків (197 9) використовував продукти бджільництва (прополіс) для профілактики, простудних захворювань на виробництві (ЕПАМ, ЕПАМ 15 і 300 і ін.).
А.Непохитно із сотр. (1987) зрівняли групу металургів, що одержували мед, з подібн, що не вживала його. Виявилося, що мед через 3 місяця поліпшив показники крові, що означає кращу пристосованість за допомогою меду до шкідливих умов.
Грузинські дослідники (1991) застосували прополіс робітником загазованого пильцою виробництва, який значно зменшив кількість професійних бронхітів.
Н.І.Якуба із сотр. (1991) показали, що в умовах хімічного виробництва безсумнівно ефективно маткове молочко, яке позитивно впливає на обмін речовин, знижує окиснення, підвищує кількість змінних радикалів.
С.Я.Комарова (1988) установила, що бджолині продукти добре нейтралізують шкідливий вплив екологічних факторів (нітрити, нукліди, важкі метали, фосфати й ін.), тому пчелопродукти доцільно застосовувати для профілактики в хімічній, атомній, металургійній промисловості й сільському господарстві, при зборі ягід і грибів.
Нами використовувалися продукти бджільництва в трьох групах: 1) студенти, 2) медпрацівники, 3) робітниці ткацького виробництва.
1) Відомо, що режим харчування студентами часто не витримується через перевантаженість заняттями й переходами в різні бази, відставанням стипендії від цін, невмінням створити умови елементарного побуту, що приводить до тривалого харчування всухомятку в комбінації із уживанням алкоголю.
Тому група студентів педінституту й медичного училища (25 людей з 180 обстежених) — 13,8% для профілактики розвитку професійного гастриту одержували протягом місяця 2 рази в рік чайну ложку пилку один раз у день. 20 з них скаржилися на субєктивні порушення діяльності шлунково-кишкового тракту (відрижка, печія, погіршення апетиту, швидка насичуваність, закидання жовчі в порожнину шлунка, запори, погана переносимость жирів і прісного молока), в 6 з них за допомогою фиброгастроскопии були знайдені ознаки гіперпластичного гастриту. Пятеро клінічно були здорові, але погано переносили прісне молоко, що вказувало на явища т.зв.субклінічного холециститу, підтвердженого при дуоденальному зондуванні. Після 2 курсів лікування зникли клінічні симптоми, субєктивні скарги. Інструментальне спеціалізоване дослідження патології не виявило.
100 студентів також одержували квітковий пилок за зазначеною методикою. Обстеження через рік не показало ознак патології шлунково-кишкового тракту хоча варто було б знайти в 8-10%.
2) Професійними захворюваннями медпрацівників є астенизация й алергія на лікарські препарати. У першому випадку нами рекомендувалися приймання меду по столовій ложці й пилку по чайній ложці в день 1 місяць.
Лікарі й сестри, що одержували лікування за цією методикою, стали спокійніше, краще переносили неадекватні виступи хворих, повністю зникали скарги на їхню поведінку від хворих, співробітників і родички, покращилися сон, апетит, настрій став ровнее.
Для лікування алергії застосовувалося втирання прополисовой мазі в алергенні зони й приймання маткового молочка по 200 мг, у день. Ефект виявився позитивним в 7 6,5% і тримався до 6-8 місяців, після чого іноді було потрібно повторювати курс лікування, тому що контакт із алергеном по виробничій необхідності зберігався.
3) У робітниць ткацьких цехів Красавинского й Вологодського льонокомбінатів внаслідок шуму й вологості розбудовувалася церебральна судинна недостатність у комбінації з нейросенсорной приглухуватістю. Їм призначався в профілакторії апілак по 100 мг. 2 рази в день у комбінації із прийманням холодної медяної води й 20 краплями 30% етанолового екстракту прополісу.4-тижневий курс лікування значно поліпшував стан робітниць, що підтверджувалося даними РЕГ і аудиографии.