У свій час В.В.Ягиним (1987) була встановлена чітка взаємодія між гепарином і апамином (пептид отрути).
Нами згідно з Б.А. Охотським деталізовані комбінації акупунктурних крапок при захворюваннях, при яких проводиться аналіз бджолиної отрути.
Для повного використання бджіл при пчелоужалении використовувався бджолиний подмор, який підігрівався на бляшаному листу. Цілком достатній мінімальний обсяг рухів бджіл з відновленою активністю дозволяв нам проводити ужаление в акупунктурние крапки, обкреслені на шкірі фломастером темного цвіту. Отже, за рахунок подмора в апитерапевта зберігається резерв бджолиної отрути. При введенні бджолиної отрути будь-яким методом обовязково провести біологічну пробу сумісності отрути з организмом.людину. Для цього перед першим сеансом уведення отрути проводиться клінічне дослідження периферичної крові (гемоглобін, кількість еритроцитів, лейкоцитів, лейкоцитарна формула, СОЕ).
Наступного дня після процедури аналіз крові й сечі повторюється. При дублюванні пчелоужаления на четвертий день знову досліджується кров і сеча.
Звертається увага на зниження гемоглобіну й кількості еритроцитів (анемія), при цьому нами для премедикации бджолиної отрути застосовується апілак по 0,02 2 рази в день. Прискорене СОЕ й відносна еозинофилия не є абсолютним протипоказанням до введення бджолиної отрути з 0,1 мг до 0,5 мг протягом 10-15 днів, а потім звичайно еозинофилия зменшується. Лейкоцитоз також не є протипоказанням. Природно, що перед початком апітерапії необхідно уточнити стан організму, щоб на упустити якої-небудь патології, яка є абсолютно протипоказаною для введення бджолиної отрути (злоякісні пухлини й запальний процес паренхіми бруньок — нефрит). Усі інші захворювання є відносно протипоказаними, слід розібратися в дозуванні й місці застосування отрути, про що буде зазначено далі.
При позитивному клінічному аналізі сечі й крові необхідно також звернути увагу на алергійні реакції. Ця проблема буде детально освітлена особливо, необхідно лише помітити, що існує безліч методів, що дозволяють зменшити й взагалі позбутися алергійних реакцій: малі дози отрути, вибір місця для введення його, поступове побільшування дози отрути й зменшення її при місцевих і загальних алергійних ракциях.
При наявності білка, цукру в сечі й еритроцитів в осаді бджолина отрута рекомендується не застосовувати, а перейти на інші продукти пчело- водств: мед, прополіс і так далі, щоб або підготувати організм людини до сприйняття отрути, або, знаючи властивості окремих продуктів бджільництва, замінити його.
Нами биопроба проводилася в поперекову область. Це пояснювалося близькістю до кори надниркова залоза й включення внаслідок цього системи кора надниркова залоза — гіпофіз — гіпоталамус, що могло протидіяти можливому розвитку анафилактического шоку. З 12000 хворих, що пройшли лікування пчелоужалением, було тільки 4 випадку шоку, та й то в перші роки, які швидко купировались нами краплинним внутрішньовенним уведенням 125 мг.гидрокортизола або 100 мг.преднізолону. Потім бджоли пересаджувалися на шийну симпатичну зону ( так-чжу) і нарешті, по меридіанах, сегментарних зонах і триггерним крапкам (стан повноти по Гаваа Лувсану).
Якщо ж алергійні реакції зявлялися на 5-6 процедурі, то кількість отрути, що вводиться, зменшувалося до 0,1 мг і нарощувалося поступово, не довівши до дози, що дала алергійну реакцію. Внаслідок цього курс затягався, але хворий все-таки одержував намічену Дозу отрути.
На один сеанс нами використовувалася диференційована кількість отрути, враховуючи літературні дані по терапевтичних дозах, необхідних для одержання відповідного клінічного ефекту при різних нозологических формах. Наприклад, у хворих неуважним склерозом при загостренні застосовувалися невеликі дози отрути (0,3 — 0,5 мг на сеанс), а при поліартритах до 2,0 — 2,5 мг на сеанс.
2. Інєкції стандартних препаратів (Апизартрон — ГДР, Фора- пин — фрг, Апикур — Франція, Мелиссин, Апіс, КФ 1 і 2 (РСР), Меливенон (Болгарія) у триггерную крапку або сегментну зону з обовязковим нарощуванням дози. На курс 300 бджолиних одиниць (ПЕ — кількість отрути від однієї бджоли 1x10" мг сухої отрути. 20-30 сеансів протягом 6-8 тижнів при артритах, бронхіальній астмі. Скорочений курс 12 сеансів протягом 2-3 тижнів (неврити, тромбофлебіти).
3.
Електрофорез із бджолиною отрутою (Генске 1934, Каплун 1971). Методика безболісна, створюється підшкірне депо їжа. Сила токовища 20-30 мА, 15-20 хвилин, 12-15 сеансів.
4.
фонофорез із бджолиною отрутою запропонований П.Починковой в 1972, контактне середовище — мазь, що містить 150-200 мг% отрути. Озвучування проводиться уздовж хребта й сегментарних зонах 5-12 хвилин ультразвук 0,3-1 ват/кв.див 12-15 процедур. Деталізували цю методику Дроздовский і ін.
5.
Акупунктура із бджолиною отрутою — усі попередні методи з використанням акупунктурних крапок.
6.
Локальна ванна із бджолиною отрутою. У теплу воду із бджолиною отрутою (розчин стандартизованої бджолиної отрути). Ефективна при атеросклерозі, наслідках травм, нервноциркуляторних і вегетативних змінах.
7.
Утирання мазей із бджолиною отрутою (Бек, 1962) при болючих синдромах, що деформують артрозах по кілька раз у день.
Болгарські мазі: 1. Меливенон — лінімент із камфорою (бджолина отрута 960 ПЕ — 6000 мг, 0,1 бензилового ефіру нікотинової кислоти, 3,0 камфори, 25,0 хлороформу й 100 гр. водного середовища). 2. Меливенон — лінімент із метилсалицилатом (960 ПЕ отрути — 6000 мг, 10,0 ме- тилсалицилата, 0,1 бензил ефіру нікотинової кислоти, 1,0 персикого масла, 100 гр. води). 3. Меливеннона мазь (700 ПЕ, 36,0 води, 5,5г % вітаміну Н, 2 г. % бензилефира нікотинової кислоти, 0,4г. % ванилиламид, 0,7 % лавандового масла).
Лінімент і мазь утираються в мязи, сутави. Дозування поступово збільшується. Курс 2-8 тижнів. Вітчизняні мазі — вирапин.
8.
Бджолина отрута в таблетках.
9.
Змазати ипликатор Кузнєцова маззю із бджолиною отрутою й прикласти до триггерним і сегментарним зонам.
10.
Дія «їжачка» Янгирова: голчастий валик змазується бджолиною отрутою й обробляється шкірна поверхня.
1 1. Препарати: апифор (СРСР для електрофореза), апикозам (Німеччина), апитокс, апилит (очищений від алергенів, але містить меллитин), апинил, апикур, апизартрон, апивен (Франція), форапин (ФРН), вирапин (Чехословаччина), КФ 1 і 2, меливенон, мелиссин (К.Ф.Кононенко при дифтерійному бациллоносительстве), апикаин (СРСР для інєкцій), имменин (Австрія).
Х.Силл (1976) з Румунії звернув особливу увагу на приймання отрути й інших пчелопродуктов залежно від біоритмів, які подсчи- тиваются в такий спосіб. Підрахувати загальне количесто деней від
народження й розділити на 23 (кількість днів у циклі фізичного стану), на 28 (емоційний стан) і 33 (розумовий стан). У позитивній фазі фізичного циклу необхідно проводити лікування, що вимагають зусилля (кровопускання, санація зубів), при негативній фізичній фазі швидше виділяються токсини, що зміцнюють засоби, що й відновлюють. Алергійні реакції й біль сильніше в співпадаючі періодичні дні фізичного й емоційного циклу. Збільшувати дозу краще в подвійну негативну фазу фізичного й емоційного циклу.