Фальсифікації меду й способи їх розпізнавання

Фальсифікації меду й способи їх розпізнавання

По консистенції мед може бути рідким або осілим, тобто кристалічним. Завдяки цьому до нього можуть подме шиваться не тільки різні, більш-менш схожі hp. його продукти, але, що й не мають нічого загального із цукрами й декстринами. До них ставляться: тростинний цукор, картопляна, кукурудзяна й інші патоки, вода, падевий мед як рослинного, так і тварину походження, борошно, крейда, тирса й інші сипучі речовини.
Підміси сторонніх тіл установлюють досить просто. Для цього в невелику пробірку поміщають пробу меду із дна посуду й, додавши дистильованої води, розчиняють мед до стану водянистости. В осаді або на поверхні виявиться домішка.
Наявність підміси крохмалю виявляється шляхом додавання до розведеною дистильованою водою пробі меду декількох крапель настойки йоду (береться звичайний йод, продаваний в аптеках). Реакція покаже синє фарбування розчину.
Крейда виявляється додатком до підготовленої з водою проби декількох крапель якої-небудь кислоти або оцту. Відбудеться скипання внаслідок виділення вуглекислого газу.
Сложней виявити підміси розчинних у воді речовин: картопляної, крохмальної, цукрової патоки, очеретяного або бурякового цукри.
Домішка крохмальної патоки, виготовленої холодним способом, легко встановити по зовнішньому вигляду, тому що такий мед залишається грузлим, незакристаллизовавшимся. Можна діяти й іншим способом. До одній частині меду, змішаного із трьома частинами дистильованої води, додають четвертний обсяг міцного (96%-ного) спирту й збовтують. Утворюється рідина молочно-білого кольору, а при відстої осідає напіврідка прозора липка маса (декстрин). Якщо в меді немає патоки, то розчин залишиться прозорим і тільки в місці зіткнення шару меду й спирту утворюється ледь помітна каламуть, що зникає при збовтуванні.
Якщо в домішці буде крохмальна патока, отримана при підігріванні з більш міцним розчином сірчаної кислоти, то проводиться складний аналіз. Зола, отримана від такого меду, буде полягати головним чином з гіпсу. Домішка такої патоки можна встановити й за допомогою розчину хлористого барію, що додається в пробу меду з дистильованою водою. У результаті реакції зявиться мутний осад. Якщо до проби долити міцного нашатирного спирту (аміаку), то зявиться буре фарбування, а при відстоюванні цього розчину виділяється бурий осад.
Підміси цукрової патоки до меду відкриваються за допомогою додавання до 5-10%-ному розчину його проби азотнокислого срібла (або ляпісу). У результаті вийде білий осад хлористого срібла. Якщо мед чистий, то осаду не буде.
Можна використовувати й інший спосіб. ДО 5 див
20%-ного розчину меду на дистильованій воді додається 2,5 г свинцевого оцту й 22,5 див
метилового (деревного) спирту.
жовтувато-білий осад, Що утворювався рясний, указує на присутність цукрової патоки.
Аналіз на домішку паді. Наявність домішок падевого меду у квітковому можна визначити спиртовою або вапняною реакцією. Це найбільш простий спосіб, але він дає тільки якісний показник без кількісного визначення.
1.
Одну частину меду змішують із однієї частиною води. До розчину додають 10 частин винного спирту (96°). каламуть, що утворювався, — ознака паді в меді.
2.
На одну частину меду додають дві частини води й нагрівають до кипіння. Потім до остиглого розчину додають 10 частин вапняної води й удруге нагрівають до кипіння. залишок, що випав, -ознака паді.
Проба для фізико-хімічного дослідження меду робиться в такий спосіб. Щоб щораз не готовити окремих навішень меду, що вимагає багато часу внаслідок, грузлої консистенції його, готують розчин меду певної міцності й для окремих визначень відважують потрібні кількості. У випадку потреби навішення меду розбавляють певними обсягами води. Прийнято готувати розчини з однієї вагової частини меду й двох частин води, тобто по 33,33 г меду на 100 г води. Для цього відважують 100 г добре перемішаного меду, розчиняють в 200 мол дистильованої води з температурою в 30—40° і дають остудитися до кімнатної температури.Що закристаллизовавшийся мед до перемешивания делают жидким, нагревая на водяной бане не више 50 Приготовлений описаним образом розчин меду необхідно зберігати на холоді в добре закупореній склянці.
Визначення питомої ваги меду і його водности. Питома вага меду визначається в розчині 1 частина меду й 2 частини води при —}-20
Для цього користуються ареометром зі шкалою від 1,060 до 1,120. Показання відраховують по шкалі ареометра. За графіком для обчислення водности меду по питомій вазі знаходять зміст води в меді (табл. 15).
Таблиця 15.
Графік для обчислення водности меду по питомій вазі розчину 1 частина меду в 2 частинах води
Питома вага розчину
Зміст води в меді (%)
1000
30
1100
29
1102
28
27
1104
1106
26
25
1108
I
24
1110
23
1112
22
1114
21
4
20
1116
19
1118
18
1120
17
16
1122
15
1124
14
1126
13
1128
12 11
Визначення води й сухого залишку по питомій вазі за допомогою таблиці К. Виндиша. Визначивши питому вагу розчину меду, сухий залишок і кількість води обчислюють по таблиці Виндиша (табл. 16).
Приклад. Якщо питома вага розчину меду 1:2 при 20° визначено в 1,116, він по таблиці відповідає 27,13% сухого залишку, тому що мед був розведений в 3 рази, сухий залишок його буде рівний 27,13X 3 = 81,39%, а кількість води — 100 —81,39 = 18,61%.
Таблиця 16
Питомий
Сухий
Питомий
Сухий
вага
залишок
вага
залишок
1090
21,49
1108
25,42
1091
21,72
1109
25,64
1092
21,94
1110
25,85
1093
22,16
1111
26,07
1094
22,38
1112
26,28
1095
22,60
1113
26,50
1096
22,82
1114
26,71
1097
23,04
1115
26,92
1098
23,25
1116
27,13
1099
23,47
1117
27,35
1100
23,69
1118
27,56
1101
23,91
1119
27,77
1102
24,13
1120
27,98
1103
24,34
1121
28,19
1104
24,56
1122
28,40
1105
24,78
1123
28,61
1106
24,99
1124
28,62
1107
25.21
1125
29,03
Визначення води й сухої речовини залишку ваговим способом. У заздалегідь зважену чашку з великим кварцовим піском і скляною паличкою відважують 3—5 г меду, добре перемішують і висушують до постійної ваги не вище, чим при 100, тому що частина плодового цукру при 100° уже починає розкладати.
Різниця у вазі між первинним ( до висушування) і постійним (після висушування) вагою служить показником змісту води в меді. Для обчислення процентного з-.
1ЛЛ п
х
тримання води роблять перерахування на 100. Приклад: х= —g- =.
= 20% (різниця у вазі 1; навішення меду 5 г).
Зміст води в натуральному меді не повинне перевищувати 20%, наявність більш 22% води вказує на фальсифікацію.
Визначення загальної кислотності. ДО 30 г розчину меду 1:2 додають 50-100 мол води й титрують 1/ 10-нормальним розчином їдкого натру з фенолфталеином. Результат виражають у мурашиній кислоті. 1 мол 1/ 10-нормального розчину їдкого натру відповідає 0,0046 г мурашиної кислоти.
Приклад. На титрування 30 г розчину меду 1:2 (що відповідає 10 г меду) пішло 2 мол 1/ 10-нормального їдко­
го натру. Кількість кислоти (х) у відсотках визначається так:
Description: C:Users
dubykAppDataLocalTempFineReader10mediaimage18.png
Межі кислотності лежать між 0,03-0,21%.
Для визначення активної кислотності меду (, що характеризується показниками рн) можна користуватися апаратом Михаэльса. Для квіткового меду рн коливається від 3,26 до 4,36, а в середньому становить 3,78. Цифри рн для падевого меду трохи вище: від 3,81 до 5,20, а в середньому 4,57.
Дослідження на ферменти. Ферменти меду руйнуються при нагріванні вище 60°; у звязку із цим мед, що підігрівався при високій температурі, а також штучний мед діяльних ферментів не містить.
Диастазное число — показник активності ферменту діастази, що втримується в меді; воно виражається в кількості кубічних сантиметрів 1%-ного розчину крохмалю, що розкладає за 1 годину діастазою, що втримується в 1 г меду.
Для визначення диастазного числа готують розчин, що містить в 1 мол води 0,1 г меду, і в девять пробірок наливають певна кількість медяного розчину.
Таблиця 17
Номера пробірок
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Медяного розчину (див
3
) . .
1,0
1,3
1,7
2,1
2,8
3,6
4,6
6,0
7,7
У кожну пробірку доливають води до 10 див
, потім для створення діастазі відповідного середовища, додають 0,5 див
нормального розчину повареної солі (0,58 г солі на 100 див
розчину), потім 5 див
1%-ного розчинного крохмалю.
Пробірки збовтують і тримають у водяній лазні протягом години при температурі 40—45° і після охолодження додають у них по одній краплі розчину йоду (на 0,5 г металевого йоду беруть 1 г йодистого калію й розчиняють в 100 див
дистильованої води).
З девяти пробірок вибирається та, у якій розчин не дає синьому фарбування. Якщо, наприклад, це пята по рахункові пробірка, тобто утримуюча 2,8 див
медяного розчину, що відповідає 0,28 г меду, то звідси можна обчислити, скільки кубічних сантиметрів 1%-ного розчину крохмалю може бути гидролизовано діастазою, що втримується в 1 г меду. Це буде диастазное число. Воно виходить від розподілу 5 див
на кількість меду у відібраній пробірці.
,, 5 див
1 °/ 0-
крахм. xl г меду.
Диастазное число =----------------------------------------------------- = 17,9.
Для нормальних незіпсованих нагріванням медов диастазное число звичайне буває вище 17,9. Меди із числом нижче 10 уважаються зіпсованими, а від 10 до 17,9 -низькоякісними; відсутність діастази у випробуваному меді вказує, що даний зразок або був сильно нагрітий, або представляє штучний мед.
Визначення квіткового пилку в меді. При спокійному стані розчин меду робиться прозорим, тому що тверді частки осідають на дно посудини. Досліджуючи під мікроскопом осад, що зібрався на дні, виявляють пильцевие зерна рослин. Присутність квіткового пилку є самим вірним доказом натуральності продукту. Штучний мед у своєму складі квіткового пилку не містить, якщо він був приготовлений без додавання натурального меду.
Визначення домішки борошна й крохмалю за допомогою реактивів. Домішка борошна й крохмалю визначається розчином йоду в йодистому калії, який доливається до прокипяченому й охолодженому розчину меду. Поява синьому фарбування вказує на домішці борошна або крохмалю.
Готування розчину йоду в йодистому калії: 1 г йодистого калію розчиняють у малій кількості води, 0,5 г металевого йоду розчиняють у воді й переливають в 100-миллилитровую колбу, яку наповнюють до мітки водою.
Визначення домішок крохмальної патоки й крохмального (виноградного) цукру. У присутності кислот декстрини меду не осаджуються спиртом, а декстрини крохмального цукру й патоки при цьому випадають. На цьому принципі засноване визначення домішок крохмальної патоки й крохмального цукру до меду.
Беруть 2 мол розчину меду 1:2, додають 2 краплі концентрованої соляної кислоти ( питома вага 1,19) і 20 див
95%-ного винного спирту. Поява каламуть указує на домішку до меду патоки або крохмального цукру.
Визначення домішки буряково-цукрової патоки. Цукрова патока виходить як побічний продукт при добуванні бурякового (очеретяного) цукру, а також при кристалізації рафінаду з розчинів цукрового піску. Домішки її визначаються в такий спосіб.
I. Якщо до водяного розчину меду, що містить домішку
цукрової патоки, додати 5-10%-ное азотнокисле срібло, то виходить білий осад хлористого срібла; еслимеа натуральний, осаду не буде.
II. На відміну від меду цукрова патока містить рафинозу, яка осаджується метиловим спиртом і уксуснокислим свинцем.
Беруться 2,5 г свинцевого оцту й 22,5 див
3
метилового спирту. Рясний жовтувато-білий осад указує на домішку бурякової патоки; розчин натурального меду дає тільки легке помутніння.
Визначення домішки інвертованого цукру. Додавання інвертованого цукру є найбільш частим прийманням фальсифікації натурального меду. Крім того, інвертований цукор служить для готування штучного меду. Одержуваний технічно із тростинного цукру при обробці кислотами, інвертований цукор складається із суміші рівних частин виноградного й плодового цукру. Ця суміш по своєму хімічному складу досить подібна з натуральним медом, але відрізняється від останнього по складу нецукристих речовин.
При перетворенні тростинного цукру в інвертований частину левулези (плодового цукру) руйнується з утвором окису метилфурфурола. Цей продукт розпаду левулези в ефірі й у присутності концентрованої соляної кислоти дає з розчином резорцину вишнево-червоне фарбування.
Для визначення розтирають у ступці кілька грамів меду ( близько 5 г) з невеликою кількістю ефіру, у якому розчиняються продукти розпаду левулези; ефірний розчин фільтрують у чашку, випарюють досуха, додають до залишку 2-3 краплі свіжоприготовленого 1%-ного резорцину в концентрованій соляній кислоті ( питома вага точно 1,125).
Поява інтенсивна жовтогарячого фарбування, що переходить поступово у вишнево-червону, указує на додаток до меду інвертованого цукру. При недотриманні описаних ■ умов натуральний, але нагрітий мед дає іноді рожеве фарбування, що не переходить, однак, у вишнево-червону.
Як правило, квіткові меди, бідні тростинним цукром і багаті інвертованим цукром, обертають площина поляризованого світла вліво, падевие ж меди, багаті тростинним цукром і декстринами, обертають її вправо.
Бджолиний мед — це продукт, якому бджоли відомим образом надають ознаки біологічної" активності, і він здатний розбудовуватися, дозрівати, старіти, а в певних умовах зберігати свої якості десятки й сотні років.