helicobacter pylori лікар львів
хвороби агрусу

ВИСНОВОК

ВИСНОВОК

Інтенсивні дослідження прополісу в шістдесятих - сімдесятих роках показали досить обнадійливі результати для широкого застосування його в медицині й ветеринарії. В 1972 р. у Братиславі відбувся перший Міжнародний симпозіум з питань вивчення прополісу. На цьому симпозіумі були нагороджені золотими медалями відомі дослідники прополісу В. П. Кивалкина (СРСР), А. Деревич (Румунія), П. Лави (Франція) і срібними - С. А. Виправленню, 3. А. Макашвили (СРСР). Серед нагороджених професор Кивалкина В. П. у числі перших застосувала препарати прополісу у ветеринарії. За майже піввіковий період застосування у ветеринарії й тваринництві прополіс привертає увагу дослідників і фахівців, поступово займає відповідне положення серед інших лікувально-профілактичних засобів ветеринарного призначення.
Однак ветеринарна аптека Росії бідна прополисовими препаратами. Далеко не в кожній лікувальній ветеринарній установі можна зустріти настойку прополісу або прополисову мазь, не говорячи вже про прополисових суппозиториях, лініментах, биогелях, аерозолях. Причин, що стримують застосування прополисових препаратів, трохи. Насамперед недостатня поінформованість ветеринарних фахівців, незначні обсяги виробництва, незадовільна організація заготовки прополісу, обмежений асортименти, що випускаються прополисових препаратів. Приклади застосування прополісу в медицині, екологічно чиста сировина і його доступність, відносна простота готування прополисових препаратів, широкий спектр показань - усе це переконує в тому, що прополисовие препарати поряд з антибіотиками, сульфаніламідами, нитрофуранами, иммуномодуляторами, гормональними препаратами, пробиотиками й іншими лікарськими засобами займуть гідне місце у тваринництві й ветеринарній медицині.
Відомий у Росії фітотерапевт А. Ф. Синців в 1995 р. писав: «Що стосується прополісу, те це казково ефективний засіб. Людина запозичила в бджіл прополіс і став використовувати його для своїх потреб, насамперед для лікування. Прополисовие препарати нерідко виявляються ефективніше патентованих химиотера-певтических засобів; крім того вони нешкідливі, що саме по собі вже немаловажне. Лікування прополісом, як, втім, і іншими продуктами бджільництва, може бути використане в комплексі з хіміотерапією. Це нерідко сприяє підвищенню її дієвості й зменшує можливість появи побічних ефектів, особливо характерних для синтетичних ліків».
Із представлених у справжній монографії даних наукових досліджень і практичного застосування прополісу у тваринництві, ветеринарії й медицині в досить повній мері розкриваються перспективи використання ц, що вважався побічним, продукту бджільництва людиною. Прополіс - це складний комплекс речовин, що формувався паралельно з еволюцією бджоли, забезпечив і продовжує виконувати захисну функцію цього виду комах. Завдяки різноманітності складових його речовин важко представити синтетичні аналоги, що володіють таким же різноманітністю властивостей стосовно різних біологічних обєктів.
Резюмуючи повідомлення численних дослідників, можна укласти, що прополіс має бактерицидний, бактериостатическим, вирулицидним, що анестезують, протизапальним, антиадгезивним, протипухлинним, радіопротекторним діями, сприяє грануляції ран, стимулює фактори природньої резистентності й імунітету, ріст і розвиток тварин, є гарним адаптогеном. Різноманітність цілющих властивостей, наявність сировини, простота виготовлення препаратів, їх нешкідливість обумовили інтерес до прополісу дослідників і практичних фахівців медицини й ветеринарії. Навіть перелік наведених нами захворювань різних систем і органів, при яких з позитивними результатами застосовувалися препарати прополісу, переконує в тому, що прополіс по праву займе гідне місце серед засобів боротьби із хворобами людини й тварин як інфекційної, так і неінфекційної етиологии.
Одним з гідностей прополисового сировини є його екологічна чистота. До того ж, у якості екстрагента біологічно активних речовин прополісу звичайно користуються 70%-ним етанолом, при екстрагуванні яким основна маса зєднань важких металів не извлекается й залишається у відходах. Прополіс і прополиссодержащие препарати добре зберігаються протягом від одного до трьох років у звичайних умовах, що дозволяє при необхідності створювати запаси в необхідних кількостях.
У звязку з тим, що окремі питання, що стосуються властивостей, заготовки, контролю якості прополісу, технології готування й застосування прополиссодержащих препаратів, можливо в більшій мері зацікавлять читача, ми навмисно в справжньому виданні приводимо досить докладний список літератури.