Застосування продуктів бджільництва в педіатрії

Застосування продуктів бджільництва в педіатрії

Це порівняно невелика група хворих, тому що діти в основному попадали до нас у порядку консультації й лікування проводилося поза нашим відділенням. Зявилося досить багато досліджень по використанню меду, прополісу, квіткового пилку й маткового молочка при різних захворюваннях у дітей.
1. Неврологічні стани були адекватною реакцією дітей на різні физио- і соматогенние подразники. Раптов підйом температур, емоційн реакці, гиперкенези й навіть одиночн судорожн пароксизми бу відповід, що несформировавшегося как морфологически, так и биохимически головного.
Проявами неврологічних реакцій були порушення сну, нічне нетримання сечі, схуднення, ипохондричность.
Нами застосовувалися методи введення бджолиної отрути-апифор-електро- форез на поперекову область у наростаючій дозі, утирання вирапина в шийну симпатичну зону. Для поліпшення сну вже цитувався метод дачі дитині з 1-2 місяців життя ложку з медом, яку він ссе всю ніч. Полезни медово-пінисті ванни, які можна проводити в дитячій ванні, тазі, цебрі зі зменшенням кількості меду й шампуню. Актуально діяли клизмочки з розведеним 5-10% меду.
Діти, що одержують мед, рідко хворіють на рахіт, легше переносять інфекційні хвороби, краще засвоюється коровяче молоко завдяки ферментам меду (М.Є.Гранцон, 1990).
Квітковий пилок призначався дітям, що хворіють гепатитами і їх ускладненнями, а також при погіршенні апетиту, відсутністю стійкості до захворювань верхніх дихальних шляхів. При цій групі захворювань М.А. і Г.Г.Качние рекомендували використання прополісу у вигляді інгаляцій, змазування глотки, закапування 5-10% розчину в ніс і зовнішній слуховой прохід і вживання прополісу у вигляді водно-спиртової емульсії на основі 20% розчину прополісу.
Маткове молочко рекомендоване нами згідно з різними авторами для розвитку активності інтересу до дійсності при інфекційній астенії при різних захворюваннях (ревматизм, туберкульоз, захворювання легенів і кишечнику, анемії і т.д.).
Приймання продуктів бджільництва повинен бути тривалим, акуратним і наполегливим, тоді більш гарантований успіх.
Алергійні реакції на мед або пилок у дітей зустрічалися частіше чому в дорослих (на 15-30%), але легко знімалися одночасним прийманням тавегила.
Нами був розроблений метод лікування алергійного вазомоторного нежитю в дітей заключавшийся в тому, що по осені щодня в ніздрю вкладалося зернятко квіткового пилку. Внаслідок цього до весни зявлялася десенсибілізація й в 89% дітей зникли прояви вазомоторного риніту на наступний рік після початку курсу лікування.
2. Анемії й лейкопенії.
У своєму підході до лікування захворювань периферичної крові ми підходили без обліку патогенезу анемій, тобто хворі одержували бджолину отруту й маткове молочко.
Якщо згадати, що кількість лейкоцитів є одним з показників біологічної проби при пчелоужалении, то цим пояснюється те явище, що нерідко в процесі введення бджолиної отрути збільшується кількість лейкоцитів в 1 куб.мм. крові. Це є фізіологічною реакцією на впровадження в організм біологічно активної речовини, тобто бджолиної отрути. Отже, застосовуючи різні способи насичення організму бджолиною отрутою, можна побільшати кількість лейкоцитів. Це підтверджує дослідження про радіопротекторну дію бджолиної отрути.
Як відомо, одним з перших симптомів опромінення є прогресуюча лейкопенія.
Тому хворі, що надходять під наше спостереження, що й мали лейкопенію, згодом після введення бджолиної отрути могли безбоязно одержувати рентгенотерапію або радонові ванни. Маткове молочко (апілак) дуже добре поліпшує насиченість еритроцитів залізом, тобто форсує утвір гемоглобіну як у дітей, при захворюваннях бруньок, так і в дорослих (анемії вагітності, вагітності, менструальні). Необхідно апілак призначати по 1/4 свічі щодня або через день залежно від віку довгостроково по 2-4 місяців на курс. Натуральне маткове молочко давалося по 0,5 гр. через день 1 місяць.
3.
Нічний енурез характеризувався у хворих, що спостерігалися нами, сечовипусканням у постіль. Перед тем, як почати лікування, слід обстежити хворих з метою виключення епілептичної активності на ЕЕГ, захворювання бруньок з никтурией, розщепленням одного з поперекових хребців і інших причин.
Нами продукти бджільництва використовувалися в основному у хворих з невротичними реакціями й порушенням рефлексу з мязи, що стискає вихід із сечового міхура. Комплекс заходів для хворих з неврозами був зазначений на початку цього розділу.
Для лікування другої групи патогенетических факторів нами застосовувалася методика створення умовного рефлексу з боку сфінктера сечового міхура за допомогою введення в пряму кишку тонкого сечового катетера на глибину 5-8 див. і закріплення його на ніч лейкопластиром до стегна. 2-3 курсу по 9-10 сеансів нічного знаходження катетера в прямій кишці дозволяло виробити умовний рефлекс на скорочення сфінктера сечового міхура. Допомагало закріпити цей результат прополисовие холстинки, витягнуті з вулика, що й містилися на лобок перед сном. Можна їх розмістити також на нижню частину живота або межлопаточную область (доцільно тому, що саме там відбувалася закладка в ембріона сечостатевих органів).
Безсумнівно ефективний був, на нашу думку, електрофорез із 20% медом з анода на поперекову область (площа електрода 16- 25 кв.див.) і катода на надлобкову зону з 20% водяним розчином прополісу (площа електрода 40-50 кв.див.) 12-15 процедур через день у другу половину дня або навіть за 2 години до початку сну.
4.
Відставання в розвитку й помірна дебільність. Відставання в розвитку може бути наслідком якої-небудь екзогенної шкідливості (енцефаліт, травма голови, інтоксикація, інфекційне захворювання, стійкий діатез, порушення обмінів вітамінів і мінеральних ве- (рахіт), недостатньої уваги дитині, що розбудовується) і характеризувалася затримкою моторного розвитку (несвоєчасний початок сидіння, ходьби, мовної продукції, координації дій — порушення формування рухової, мозжечковой і мовний функцій).
Для олігофренії більш характерне відставання интелектуальной функції при збереженні рухової. Характерно, що праксис і гнозис, порушуючись у нормальному розвитку, можуть одночасно зберегти окремі ділянки активно реагуючого мозку, наприклад, рахунок, музику і т.д..
Е.М.Фатеева й А.В.Товстий (1965) застосовували маткове молочко у вигляді свічок (5 мг.) 2-3 рази в день, у старшому віці 20 років під язик 2 рази в день. На 2-3 день зявлявся апетит, відновлювався сон.
При лікуванні продуктами бджільництва цієї групи больних ми виходили з робіт школи Н.М.Артемова — Б.Н.Орлова, що виявили, що бджолина отрута і його інгредієнти сприяли посиленню проведення імпульсів по нервових провідниках, були антиконвульсантами, у невеликих дозах поліпшуємо миелинизацию волокон, відновлювали гепариновий, гистаминовий і серотониновий обмін у мозку, позитивно діяли на рівень допамина, поліпшували стан стінок судин і зменшували явища порушень мікроциркуляції і т.д.. Дослідження інших авторів (Ст.Младенов, Ст.Шкендеров, А.Попови- чи й ін.) підтвердили висновки, зроблені Б.Н.Орловим для бджолиної отрути.
Отже, уведення бджолиної отрути цій групі хворих обіцяло нам більші перспективи.
Хворі одержували бджолину отруту порівняно більшими дозами ( до 6-8 пчелоужалений на один сеанс в 8-літньої дитини). У більш ранні роки застосовувався апифор-електрофорез, але при зниженні болючої й емоційної реактивності пчелоужаление вводилося в комплексний курс. Використовувалися зони поперекової області, шиї, шийно-плечової симпатичної зони, заднього й переднього серединного меридіана, а також суглобів у паралізованих кінцівках.
Курс лікування 150-200 пчелоужалений, потім інтервал 2 місяця й повторення курсу, тобто за рік використовувалося до 700 бджіл. Тільки при подібному інтенсивному лікуванні можна раніше гарантувати успішний терапевтичний результат.
Обовязкова комбінація отрути із прийманням меду усередину (А.І.Рут і сотр. 1964) по 50-60 гр. у добу, прополісу (підвищення імунного захисту, боротьба з интеркуррентними інфекціями), квіткового пилку ( для поліпшення функціональних властивостей соматичних паренхіматозних органів, разом з матковим молочком усунення плюригландулярних ендокринологических порушень, поліпшення мікроциркуляції мязів, шкіри й що особливо важливо, судин головного мозку, що дозволяє збільшувати розумові й фізичні навантаження для стимулювання розвитку розумової діяльності й росту мускулатури з більш точними адактивними апаратами.
Під нашим спостереженням перебувало 42 дитину з фізичною й розумовою відсталістю в розвитку (I група) і 12 — з олигоференией (II група).
Проведений курс лікування протягом двох років нами й під нашим керівництвом показав успішність його в 27 дітей з першої групи й 6 із другої групи. Отже, щось можна зробити для цих нещасних дітей, від яких «відмовилися» багато лікарів.
У першій групі в основному минулому діти від 8 місяців до 6 років. Під час лікування продуктами бджільництва зявлявся контакт із матірю, а потім і оточуючими людьми, діти починали ходити, мова стала піддаватися логопедичній корекції. Рухи ставали більш зібраними, зявлялися тонкі рухи пальців кисті. Міміка лицьової мускулатури значно збагачувалася. Звичайно зникав нічний енерез і зменшувалися гіперкінези різної інтенсивності й формули.
Хворі олігофренією (діагноз був підтверджений дитячим психіатром) показували поліпшення асоціативних процесів, більш адекватно спілкувалися з навколишнім світом, зявлялася тенденція до нормалізації рухової й емоційної сфер. Чим раніше почате лікування — тем краще результат. Але навіть у дітей, що надходили на лікування з розумовим недорозвиненням в 6-7 років і олігофренією в 12-14 років вдавалося добитися деяких зрушень в адекватності поведінкових реакцій.
5.
Ферментативна вроджена недостатність (ензимопатии) — захворювання, обумовлене порушенням обміну ферментів, яке приводить до недостатності амінокислот, Цукрів, нуклеотидов і т.д.. Наприклад, фенилаланинурия. Необхідна замісна терапія, у якій важливе місце повинні займати квітковий пилок, мед, прополіс і маткове молочко, у яких є всі мікроелементи плазми крові (особливо в меді по Н.П.Йоришу), ферменти й гормони пилку, нуклеотиди, ацетилхолін і пептиди маткового молочка. При застосуванні цих продуктів бджільництва діти швидко додають у вазі, поліпшується апетит, нормалізується діяльність кишечнику, склад крові, відновлюються вікові реакції нервової системи.
На жаль, замісна терапія вимагає тривалих курсів лікування ( до 4-6 місяців) з перервою на 2-3 місяця, але у вільне від приймання всіх зазначених продуктів бджільництва дитина повинен продовжувати приймання одного з них.
6.
Захворювання вуха, горла й носа в дітей краще лікуються стільниковим медом. Із сота стерильною скляною паличкою дістається крапля меду медом. Із сота стерильною скляною паличкою дістається крапля меду й вкладається в ніс або зовнішній слуховой прохід через годину. На 2-3 день припиняється нежить і гноєтеча з вуха. Корисне втирання 1% прополісу. Численні захворювання спадкоємного характеру характеризуються системними поразками слухового апарата, зору, шкіри й нервової системи, в основі лежить поразка системи ген-фермент. Ускладненнями їх можуть бути цукровий діабет, поразки бруньок, судинні захворювання. Підтримуюча терапія містить у собі приймання меду, пилку й маткового молочка у відповідних терапевтичних дозах, зазначених раніше. Найбільш перспективними методиками були медово-пінисті-фітококтейльні ванни, маткове молочко, мед,, прополіс і пилок у свічах, електрофорез у висхідній методиці (анод — на попереку, катод — на шийній симпатичній зоні). Тривалість курсу маткового молочка 15-18 днів, потім перерва 2 тижня й курс повторюється, так протягом місяців і років. Приймання меду й пилку (перга) чергується із уживанням прополісу. Корисно хворим дітям давати щодня жувати шматочок стільникового меду з наступним його проковтуванням.
При генетично обумовленому цукровому діабеті, що характеризується коливаннями рівня цукру крові, хворим дітям доцільно призначати невеликі дози апілаку (0,002 на рік життя), поступово збільшуючи її під контролем біохімічних досліджень. У матковому молочку втримується пептид, що нагадує по дії інсулін, а також пилок по 0,2-0,4 у день (амінокислоти, мікроелементи, вітаміни), яка успішно відновлює діяльність усіх паренхіматозних органів.
Нами свідомо не порушене лікування захворювань інших систем у дітей, тому що, крім доз, не було особливих відмінностей у методиках і ефективності.
Таким чином, у педіатрії можна широко використовувати продукти бджільництва. Лікування багатьох захворювань описане в інших главах нашого дослідження.