годівниця

Інфекційні хвороби

Інфекційні хвороби

Застосуванню продуктів бджільництва при інфекційних захворюваннях у народній медицині багато тисяч років. У прадавньому Єгипту мумії, щоб на них не подіяли зовнішні інфекційні агенти, загортали в завіси, просочені медом і запашними смолами. Гіппократ застосовував медяні напої для лікування від запорів. Авиценна вважав чорний віск (прополіс) одним з найважливіших засобів у лікувальній практиці лікаря.
Для того, щоб лікувати інфекційні хвороби, необхідно зіставити їхній патогенез, плин патологічного процесу й основні фармакологічні й біологічні характеристики продуктів бджільництва. Тоді, лікар-апитерапевт, міркуючи як клінічний фармаколог, може правильноназначить відповідне й адекватне даному захворюванню лікування.
На жаль наукові колективи ще недостатньо досліджували дозування продуктів життєдіяльності бджоли, щоб можна було рекомендувати їх розраховуючи на кг. ваги або вік. Перші розробки проведені Т.В.Вахониной, Ст.Младеновим. У цей час більшість методик не обусловленно цими настільки важливими характеристиками, що може викликати не завжди бажаний терапевтичний результат . Наприклад, не всі хворі переносять натуральний мед, але досить добре розведений у воді в 5-10 разів.
Тому лікар-апитерапевт, приступаючи до лікування інфекційного хворого, повинен ураховувати три моменти: 1) зміни імунної реактивності, 2) порушення усмоктувальної функції желудочно-кишеч- ного тракту, 3) обовязковий вплив на прояви інтоксикації, яка приводить до порушень електролітного балансу, складу червоної й білої крові і т.д..
Перші літературні дані наведені А.Кайасом в 1945 році, який указав, що Парвел під час англо-бурської війни застосовував прополіс для лікування інфекцій і інфікованих ран.
Цикл робіт Ю.Кришнан із сотр. (1976, 1982) показав успішне придушення вірусу герпеса.
Ж.Е.Марушевский, А.Колтек (1974, 1982) установили, що бджолина отрута є иммунорегулятором, маткове молочко активне діє на імунодепресію особливо (1971) при аутоиммунной аггрессии (гломерулонефрит, діабет, бронхіальна астма).
Б.Филипич, Млинар (1976, 1979, 1985) доклали в Портороже, що маткове молочко впливає на герпетическую інфекцію, краще в комбінації з інтерфероном, маткове молочко в комбінації з медом у великій концентрації діє на арбо- і аденовірусні віруси.
Група дослідників на чолі з В.Жукові (197 6) виявила безсумнівну позитивну дію прополісу при експериментальному грипі.
К.Христя (1983) лікував залишкові явища малярійного й інших енцефалітів бджолиною отрутою.
A.
Деревич (1985) показав, що прополіс добре виліковує дисбак- териоз і черевний тиф, за рахунок дії флавоноидов. Плави (1985) уважав прополіс антибіотиком, холодна водна витяжка діє на збудника туберкульозу.
Пилок впливає на імунну систему, стимулює Т-Лімфоцити, збільшує розеткообразование (Є.А.Циронкайте із сотр., 1986), а Р.Н.Реброва із сотр. (1986) установили бактерицидну функцію маткового молочка.
B.
Попеску із сотр. (1985) одержали позитивний ефект прополісу у хворих актиномікозу, а також антибактеріальне й антимико- тическое дія.
Н.В.Кононенко лікував хворих дифтерією бджолиною отрутою. Ці дані підтверджені Ф.Г.Хрусталевим (1991).
В 1988 році опубліковані спостереження АИ.Ибрагимовой із сотр., які лікували прополісом у комбінації з антибіотиками (гентамицин, амбрицилин) сальмонельоз і колібактеріоз у телят.
А.Г.Маннанов, Р.Т.Маннанова (1991) показали,що при додаванні прополісу в культуру клітин, у якій перебуває вірус грипу, протидіє його проникненню в протоплазму.
ЛА.Тришкова із сотр. (1991) лікували 10% спиртовим екстрактом прополісу гострі кишкові інфекції в 35 дітей з позитивним ефектом, поліпшувалися показники гуморального й клітинного імунітету.
Т.Н.Малюгина в 1985 році захистила кандидатську дисертацію, у якій підкреслила значення прополісу в дітей раннього віку, що боліли сальмонельозом і кишковою поліінфекцією. Ці дані були підтверджені РА.Тартаковской і Ш.М.Омаровим (1991)-. Діти раніше виходили з ексикоза, швидше нормалізувалися стілець і біохімічні показники.
Юліана Кришан із сотр. (1979) водним екстрактом прополісу здійснили успішно профілактику грипу. В.Жукові із сотр. (1982) для цієї ж мети запропонували комплекс прополісу з пергою, А.Чеплак із сотр. (1979) виявили чітко виражений антивірусний ефект прополісу.
В.М.Фролов, І.А.Пересадин (1992) застосовували комплексне лікування грипу: гірчичне обгортання, мед, фітококтейль. Вони вважалися, що жування сотов сприяє виробленню антивірусного білка: інтерферону.
Ф.К.Файкс (197 9) застосував 5% прополіс при лишаї, що оперізує. Перевага аерозолю не відзначена.
В.М.Фролов із сотр. (1991) успішно лікували медом, збагаченим 2% матковим молочком ("Биомед") бешихову інфекцію місцево 2-3 рази в день і усередину 5-10 мол. 3 рази в день. Бешихова еритема зменшувалася швидше на 2,9 дня. Фагоцитарна активність поменшалася з 74,9 до 61%. Частота рецидивів також поменшалася.
Гострі інфекції.
Грип і інші простудні захворювання.
Клінічне ядро всіх проявів — набряк слизових верхніх дихальних шляхів, інтоксикація, головний біль, загальна слабість. Рекомендується пити охолоджену медяну воду (зменшує набряк нервових тканин), гарячий чай з медом, інгаляції з 20% медом, 10% прополісом, змазування прополисовим маслом слизової рота й носових ходів, носові тампони з 10% спиртово-водною емульсією прополісу. Малі дози маткового молочка (1/4-1/2 таблетки апілаку в день) для підвищення імунного захисту. Ефективне втирання прополисовой мазі в передню частину шиї 2 рази в день. При астенизации після грипу доцільно хворим підключити квітковий пилок по 1 таблетки 2 рази в день або чайній ложці ранком натще, а також медовопени- сто-пустирниковие ванни, мед з матковим молочком. Корисно пчелоужаление по 0,4-0,5 мг. у крапки заднього й переднього серединного меридіана. Лікування нежитю: сирий буряк віджимають сік. На 10 мол. соку 3 гр. меду. У кожну ніздрю закопують по 5-6 капель 4-5 раз у день.
Ангіна.
Клінічна картина: набряк мигдалин, гнійні пробки, інтоксикація ( головний біль, загальна слабість). Лікування повинне містити в собі мед, прополіс, маткове молочко. Можна змазувати мигдалини сумішшю меду й прополисового масла 1:1, або в чайній ложці меду розчинити 50 крапля 30% екстракту прополісу й цією сумішшю протерти мигдалини з легким натиском. Процедура проводиться щодня до зникнення температури й інтоксикації. Прополіс можна застосовувати у вигляді аерозолю «Пропосол» із впливом на мигдалини. Полезни інгаляції з 20% медом і водно-спиртовою емульсією прополісу.
Прополисовие холстинки й компреси з 30% медом рекомендується поміщати на область горла.
Для підвищення стійкості до застуд грузинська народна медицина рекомендує щоденне приймання натще крихти прополісу (на кінчику ножа), ретельно прожувати й проковтнути протягом тривалого періоду, але особливо взимку й навесні. Прополіс збільшує кількість імуноглобулінів у крові (А, Мить), що сприяє поліпшенню імунного захисту.
Герпес.
Як уважає відомий фахівець із нейрогерпесу проф. А.П.Зин- ченко, погано, коли герпес на губах, а коли він іде усередину, вражаючи нервову систему й внутрішні органі ще гірше.
В основі клінічної картини герпеса локальний набряк у вигляді везикул, болі, інтоксикація.
Тому гострий герпес слід лікувати прополісом у різних модифікаціях: змазування губів і ротової порожнини прополисовим маслом, маззю, медово-прополисние тампони в ротовий і носовий порожнинах, обробка аерозолем «Пропосол» везикул на губах, вушному проході, по ходу міжреберних нервів, промежина й інші зони з появу герпетических вазикул. Пропосол блокує розмноження вірусу герпеса й зменшує біль, настільки характерну для патологічного процесу. При герпесе промежини можна використовувати свічі із прополісом, утирати мазь «Пропоцеум», холодні (34°С) сидячі ванни з медом, прополисовой настойкою (30% 50 крапля) і відваром лікарської трави заспокійливого дії (ромашка, пустирник, квіти бузку, корінь валеріани, шишки хмелю і т.д.) 20-30 хвилин.
Добре болючий синдром зменшує холодна медяна вода (1 чайна ложка меду на 1 склянку кипяченої води).
У комплексі курсу лікування можна додати фонофорез із маззю «Пропоцеум» на сегментарні зони поразки герпес. Бджолина отрута слід застосовувати в гострому періоді герпетической інфекції для зняття болючого синдрому, підвищення імунного захисту, зняття блокади провідних шляхів центральної нервової системи й антиконвуль- сантного ефекту. Отрута вводиться за загальною схемою — поперекова область — шийна симпатична зона, потім в область суглобів,.що перебувають в ураженому сегменті. Кількість отрути на 1 сеанс до 0,6-0,7 мг. с інтервалами в один день, перший курс 40-60 пчелоужалений.
У болючі крапки втирати 1 % прополисную мазь за годинниковою стрілкою, спочатку мазь всмоктується дуже швидко, у міру зменшення набряку усмоктування прополісу вповільнюється.
Дизентерія.
Характеризується порушенням діяльності кишечнику (понос, метеоризм, тенезми), загальноінфекційної симптоматики й інтоксикацією.
Тому з перших днів захворювання одночасно із призначенням специфічної терапії хворим можна призначати прополіс, пилок і маткове молочко. Прополіс призначається у вигляді спиртововодной емульсії 30% прополісу по 50 капель 4 рази в день 10 днів, а потім по 20 капель 3 рази в день до видужання. Пилок по чайній ложці 1 раз у день або по таблетці 4-6 раз у день до нормалізації дефекації й припинення тенезмов. Прополіс можна вводити у свічах і у вигляді перги.
Маткове молочко поліпшує склад червоної й білої крові, зменшує болючий синдром, відновлює мікроциркуляцію в стінці шлунково-кишкового тракту, що сприяє зменшенню його набряклості, підвищує опсоно-фагоцитарний індекс, рівень імуноглобулінів крові. Нам представляється, що всі клінічні симптоми гострої дизентерії входять у сферу впливу продуктів бджільництва.
При хронічній і рецидивирующей дизентерії відзначені позитивні результати при комбінації бджолиної отрути, маткового молочка й прополісу, призначуваних у всіх доступних методиках.
Підсмажені насіння кукурудзи з медом можна використовувати проти поносів.
Вівсяну кукурудзу наполягати в холодній воді 10 годин. Із цього настою готовити живильний кисіль, який уживають із медом як обвалакивающее засіб при шлунково-кишкових захворюваннях.
Подорожник (Індія, Аравія) — застосовується при бацилярной і амебної дизентерії.
Бешихове запалення.
Викликається частіше стрептококом. 40 років т.зв. наші дослідження показали вплив психічного фактора на розвиток рецидивирующего плину бешихового процесу.
Лікування гострого бешихового запалення повинне починатися з його обробки аерозолем «Пропосолом» 4-5 хвилин, потім прополисовими холстинками накривається активна зона, поруч із краями запалення прикріплюються пластинки прополісу. Усередину призначається маткове молочко (апілак 1/2-1 таблетки 2 рази в день або у свічах 1x2 у день) для поліпшення мікроциркуляції, зняття набряку. Мед, збагачений матковим молочком, корисний місцево 2-3 рази в день (В.М.Фролов із сотр., 1991). Малиновий чай з медом при пиці — теплий 2-3 склянки в день.
Для профілактики рецидивів пики, понашим спостереженням, ефективні медово-пінисті-пустирниковие ванни х 12-15 щодня. Мед усередину по чайній ложці 2 рази в день або по 1 таблетці х 3 2 місяця.
Бджолина отрута можна вводити, по малих дозах 0,2-0,3 мг. у день. 6,0-10,0 мг. на курс через день 2 рази в рік.
Інші інфекції.
Гостра форма бруцельозу характеризується сильними болями в суглобах, інтоксикацією у вигляді головного болю (набряк мозку) і астениза- ции. Хворим цим захворюванням необхідно призначати прополіс (нейтралізація бруцелл, порушення імунітету, зменшення хворій), особливо полезни прополисовие холстинки. Аерозоль «Пропосол» на збуджені суглоби зменшує набряк і знімає болючий синдром. Маткове молочко (відновлення мікроциркуляції в суглобах і зменшення набряку, поліпшення імунітету, холодну медяну воду, мед у клізмах, фонофорез із медом і пропоцеум.
Хронічна форма бруцельозу лікується досить успішно бджолиною отрутою, на сеанс до 0,8-1,0 мг. отрути, локалізація-уражені суглоби із зовнішньої й внутрішньої сторони.
Крім того, рекомендується фонофорез із пропоцеум, утирання прополисовой мазі в тригерние крапки обгортання прополисовими холстинками уражених суглобів, приймання пилку по чайній ложці 4 рази в день 2 місяця, потім по чайній ложці один раз у день 3 місяця й знову повторити лікування. Полезни при хронічній формі бруцельозу (поліартрити, енцефаліти, радикулоневрити) лікування бджолиною отрутою (пчелоужаление, електрофорез, «Апіс», відвар подмора), медом ( усередину, компреси, мати-і-мачеховие ванни, електрофорез у різних модифікаціях). Методики описані у відповідних главах.
Отже, лікар-інфекціоніст може використовувати продукти бджільництва для посилення імунної реактивності, ингибиции мікробів і вірусів разом з антибіотиками й без них, зменшення інтоксикації, болів, локальних проявів захворювання (поразки шкіри, кишечнику, суглобів, нервової системи і т.д.).
Більша роль у лікуванні гепатитів інфекційного генеза належить продуктам бджільництва. Дослідженнями М.Яломицяну із сотр., А.А.Нікуліна із сотр. установлене, що призначення пилку, меду, маткового молочка хворим гепатитами підсилювала ріст гепатоцитов, заміщення або зон некрозу або жирового-сполучнотканинного переродження, відновлення біохімічних порушень (співвідношення альбумінів і глобулінів плазми крові, рівень трансаминофераз, фібриногену, лужної фосфатази й інших компонентів.
Експерименти з некрозом печінки показали відновлення тканини печінки.
Тому призначення продуктів бджільництва (мед 30 гр. 3 рази в день, електрофорез поперечно, у клізмах і свічах; пилок по 5-10 гр. 2-3 рази в день 7-10 днів; прополіс 20-30 крапель 20% спиртового екстракту, утирання 5% прополисовой мазі в шкіру в зоні проекції печінки по всьому її длиннику, прикріплення прополисовой холстинки на зону печінки на ніч, маткове молочко 0,20, 5 раз у день протягом 15-30 днів ( за даними С.Кушима — Японія). При цьому необхідно контролювати артеріальний тиск. У хворих нерідко розбудовується гипоейфорическое стан.
У цих хворих, за неопублікованими спостереженнями Т.В.Вахониной, швидше відновлювалися функції печінки, майже не було результату в цироз печінки.
Лікування цирозу печінки повинне проводитися застосуванням апиком- плекса (мед, прополіс, пилок, маткове молочко) невеликими дозами, по тривалий час.
Новосибірський дослідник А.В.Шпаків запропонував для лікування інфекцій верхніх дихальних шляхів препарат ЕПАМ-7, до складу якої входить прополіс, фітококтейль, крім того, автор насичував свій препарат біоенергією.
А.А.Трощенко зі співавторами (1979) запропонували пчелоужаление для лікування наслідків кліщового енцефаліту.