Стоматологія

Стоматологія

Першими активно застосували прополіс у різних модифікаціях стоматологи.
В 1962 і 1968 роках А.І.Марченко застосував у стоматології прополіс.
М.Гафар (1976), Н.С.Дурманенко (1973) лікували стоматити й рецидивирующий афтозний стоматит, І.Н.Мучник, Н.І.Сухачева (1964) лікували захворювання ротової порожнини.
І.Матой із сотр. (1973) застосували апифит у щелепно-лицьовій хірургії.
Л.М.Давидова, Т.М.Черникова (1975) привернули увагу до лікування пародонтозу прополісом, подібні спостереження опублікував М.Гафар із сотр. (1981), Ю.С.Гусєв із сотр. (1988), Н.С.Мацеенко (1986, 1991).
Д.Мурешан (1976) успішно застосував 20% прополіс для лікування глоссодинии, кандидоз. При цьому поменшалася анемія, Ю.Писарєв (1979, 1985) запропонував импульсофорез із прополісом при пародонтозі, а С.Орлов із сотр. (1985) уважав корисним жування прополісу, що відновлює тканини ясен.
Т.М.Лопаткина із сотр. (1985) успішно застосувала прополіс із йодинолом. Й.Чижмарик (1985) уважався, що прополіс зменшує чутливість шийки зуба.
A.
В.Самійленко (1988 а,б) уводив 1% прополіс у десневие кишені, потім опромінював лазером 0,63 мкм. 50 мвт/див.2, а гінгівіт у дітей лікував пилком з 1% прополісом. Пилок і мед давали по десертній ложці 1 раз у тиждень 2 курсу в рік. Автор уважав, що ця суміш діє на вироблення лізоциму.
B.
І.Шарипов (1988) запропонував у стоматології стомапин (фільтрат прополісу й 50 мол. димексида, 5 гр. меду зі здрібненим пилком 1:2. Рибячий жир 2 мол., спирту 70 60 мол., ефір 20-25 мол.. плівка, що утворюється, зменшувала кровоточивость, ущільнювала слизову.
Група робіт присвячена впливу маткового молочка.
В.Васильєв, К.Тодорова (1983) лікували геморрагические гінгівіти в дітей, поміщаючи на слизову на 2 години тампони, просочені матковим молочком.
Г.Н.Вишняк із сотр. (1987 а,б) застосували пилок і маткове молочко при пародонтозі.
О.Герман із сотр. (1985) запропонував дезінфекцію рук стоматологів 10% спиртовим розчином прополісу.
Х.Курияч (1985) предл°
ефірно-спиртовий розчин прополісу (стоматит) на слизову рота на хворе місце. Утворюється плівка, що значно зменшує біль і запальний процес.
С.Орлов із сотр. (1985) описали позитивна дія суміші із прополісу 30,0, дипропиленгликоля 70,0, чистого воску 0,5. Обробка ясен, закладається в турунди на 6-12 годин.
М.Перушек (1985) лікував травми ротової порожнини, герпетические афти прополисними препаратами Медекс.
Ю.С.Гусєв із сотр. (1988), Л.Д.Костерина із сотр. (1988) з Омська застосували прополіс і біогенні стимулятори.
B.
Г.Помойницкий із сотр. (1988) виявили, що наявність 16 амінокислот з 3 6 можливих у прополісі допомагає лікуванню стоматологичес- ских захворювань. Спочатку після очищення кишень накладали лікувальну пасту (квітковий пилок 1,0, сульфадимезин 0,5, біла глина 9,0, вітамін Е 6 крапель). Її фіксували восковою повязкою. Через день накладиваласьлевамизоловая паста (левамизол 1,5 мг., етоний 0,2, біла глина 9,5) і аплікації 4% розчину прополісу на нейку й коріння зубів. Період клініко-рентгенологічної стабілізації збільшився на 3,8 місяця. Підвищувався зміст Т и В-Розеткообразующих клітин. Поліпшувалася психопатологічна картина. Потім застосовувалася композиція 4% розчину прополісу із фторлаком.
Лікуванню парадонтоза присвячене багато досліджень (Н.Ф.Данилевський із сотр., 1960; А.І.Марченко, 1962, 1968; В.Нлепехина із сотр., 1970; Л.М.Давидова, 1975; Т.М.Лопаткина із сотр., 1975; В.І.Карпицкий із сотр. 1978; Кгоронов із сотр., 1979; Т.І.Редкозубова із сотр., 1982; Ю.С.Гусєв із сотр., 1988, 1991; І.В.Троянський, 1988; Т.Мдунягина, 1991; С.В.Косенко із сотр., 1990; А.І.Тихонов із сотр., 1991; Г.Н.Вишняк із сотр., 1991).
Ортопедична стоматологія використовує мед і прополіс для своїх цілей (У.Милов, 1962; В.Х.Фартер, 1974; Н.А.Пин із сотр., 1977; В.А.Сергєєв, 1981; Н.В.Халикова із сотр., 1988; Р.А.Хасанов із сотр., 1991).
Поразки слизової рота лікували прополісом М.Гафар із сотр., 1976; І.Илеску із сотр., 1976; І.Мафтей із сотр., 1976; Ю.Гическу із сотр.. 1976; Є.Є.Лейбур із сотр., 1979; А.Х.Мерник, 1980; С.А.Руссак і сотр., 1984; Лдкостерина. 1991).
C.
Чепулис із сотр. (1979), М.Керн (1982) застосували прополисовую мазь при гінгівітах після променевої терапії злоякісних пухлин.
Т.Гидоин із сотр. (1979) лікували парадонтоз 20% спиртомив розчином прополісу, а також аерозолем, а Б.Мушанова (1987) підтверджувала ці дані.
Я.Дустшмаин (1987) успішно застосував мед для терапії карієсу. Мед включав інгібітори мікробів з утвором перекису водню. Заперечував думку стоматологів, що мед сприяє карієсу.
Л.Илевич із сотр. (1987), а також А.Непохитно із сотр. (1987), М.Роді із сотр. (1974) запропонували для лікування захворювань зубів і слизової рота мазь із 3% спирту, гліцерину, 3% прополісу.
4 гр. натрієвої солі й борної кислоти й 30 гр. меду. Суміш дає гарні результати при ротових кандидозах, афртозних стоматитах, ангінах (в останніх випадках суміш заспокоює настільки неприємну дисфонию),.
1 столову ложку висушених квітів ромашки звичайної заварити в 1 склянці киплячої води, після охолодження профільтрувати й додати 1 чайну ложку меду. Ухвалювати як полоскання при стоматитах, ангінах, а так само в клізмах при колітах.
Основні методики.
Мед призначався у вигляді полоскання 2 0% медяною водою, аплікацій медово-прополисовой суміші на десневие кишені й на язик, жування стільникового меду протягом 10-15 хвилин при пародонтозі, а також усі інші методики (медово-пінисті ванни, яблучний оцет, поперечний електрофорез із 20% медом на шию й нитрапазально, усередину).
Прополіс — змазування прополисовими мазями й пастами, афт, герпетических висипань як на слизовій рота, на губах, у горлі, полоскання прополисовой водою й прополисово- водною емульсією на основі 10% спиртового екстракту прополісу, прополисовим маслом, жування натурального прополісу, обробка порожнини рота 5% аерозолем «Прополісу», для свіжості в роті — дезодоратор «Айна», губна помада з добавкою прополісу, по чайній ложці нативного прополісу при пухлинах щелеп, ватяна турунда з 5% прополисовой маззю добре знімає біль при каріозних зубах пародонтозних яснах. Пилок застосовується для зміцнення ясен і желудочнокишечного тракту, оральним кінцем, якого є порожнина рота. Маткове молочко ефективне для поліпшення мікроциркуляції, поліпшення імунного захисту, нормалізації діяльності ендокринних залоз, обміну мікроелементів, особливо кальцію, алюмінію й цинку (таблетки й свічі, креми для хейлита).
Віск дуже корисний для зміцнення зубів, він використовується в ортопедичній стоматології.
Перга особливо ефективна при карієсі, пародонтозі як засіб, що пригнічує інфекційних агентів, що поліпшує мікроциркуляцію, джерело мікроелементів, що відновлюють регенерацію тканин, що зменшує біль. Призначається при пародонтозі, афтозном стоматиті, карієсі, мікозах, герпесе, стоматитах, глоссодинии, після операцій із приводу вродженої патології порожнини рота,.
Ульевой повітря можна використовувати при стоматитах, гінгівітах, карієсу, пародонтозі й інших захворюваннях, що супроводжуються болючим синдромом, порушенням діяльності слизової рота, язика, губів, грибками, афтами, карієсу й інших патологічних станах. Слід рекомендувати якийсь час затримувати повітря в порожнині рота й не видихати його.
Для підвищення загальної імунної реактивності захисних властивостей зменшення болючого синдрому слід застосовувати 20% спиртову настойку тіл бджіл — «Апіс» по 20-30 капель 2 рази в день, пчелоужаление в задній серединний меридіан і дистальні відділи кистей. Отрута вводиться інєкціями й утиранням отрута-утримуючої мазі в завушні області й шийну симпатичну зону в зростаючій дозі з обовязковим проведенням біологічної проби.
Наші спостереження охопили 156 хворих, що лікувалися в неврологічному відділенні. У яких відзначалися карієс зубів з болючим синдромом (67), пародонтоз (53), герпетичний хейлит.
З появою зубного болю хворим призначалася аплікація 5% прополисовой мазі на ватці або шматочку марлі, прикладена до патологічного вогнища на 30-40 хвилин. Спочатку хворі відзначали помірне печіння, потім біль «відпускала» і або відкладалося відвідування стоматолога до наступного загострення, або хворий зявлявся у фахівця без набряку слизових і очищеним від інфекції каріозним каналом, який краще вдавалося запломбувати.
Пародонтоз характеризувався сверблячкою ясен, утвором гнійних десневих кишень, підвищеною рухливістю зубів, оголенням шийок зубів, що обумовлювало болючий синдром. Стоматологи за нашою методикою навчилися обробляти пародонтозние вогнища 5% прополисовой маззю, що на 9-10 день очищало десневие кишені, через 2-3 тижні зявлялася в 86% хворих регенерація слизової, що дозволяло зменшити дія зовнішніх факторів на оголені шейки зубів і тим самим купировать болючий синдром. Жування перги й стільникового меду зміцнювало ясен і зуби, збільшуючи їх стійкість.
Надалі в домашніх умовах хворі для профілактики подальшого розвитку пародонтозу проводили лікування прополісом, медом, пергою й воском.
Бджолина отрута нами застосовувався через 2-3 тижні лікування прополісом, медом і пергою у вигляді пчелоужаления, уведення лиофиллизиро- ванної отрути «Апизартрон», утирання мазі й приймання настойки тіла бджіл по зазначених методиках. На сеанс уводилося до 0,4-0,5 мг. отрути, на курс до 6-8 мг. Інтервал між курсами 5-6 місяців.
Лікування герпетического хейлита здійснювалося в плані терапії герпетической інфекції (ганглионит, трунцит). Хворим щодня ранком і ввечері проводилося змазування слизової губів прополисовим маслом або 1 % прополисовой маззю, на ніч прикладалися прополисовие холстинки й, нарешті, прополіс призначався у вигляді водно-спиртової емульсії й аерозолю пропосола. Ефект був досить задовільний, пустули підсихали на 2-3 добу. Ми вважаємося, що лікування герпетического хейлита як вхідних воріт інфекції дуже впливає на профілактику поразок нервової системи й внутрішніх органів.