Психіатрія

Психіатрія

Перші вітчизняні роботи ставляться до 60 років. Н.І.Щербакова (Рязань) лікувала бджолиною отрутою депресію після летаргічного енцефаліту, а В.С.Станкевич (Казань) показав, що за рахунок апілаку при шизофренії знімається депресія, зникають галюцинації, поліпшується рухова активність.
В 1974 році Льолис Парет .уперше застосував пилок для лікування більших психозів (депресія, астенія), а також алкоголізму (2-3 гр. у день). Пилок, на його думку, кращий антидепресант, хворий поступово переводиться на дозу 2,5 гр. у день. При астенії 1,0 у день тривалий час.
Мед є кращим снотворним. Щоденне приймання столової ложки меду в теплій воді викликає сонливість навіть на 5-6 день.
В 1983 році на конгресі в Будапешті Н.Л.Илиешу із сотр. зробили серію доповідей про застосування апиларнила (препарат із трутневих гнізд) у психіатричній практиці для нормалізації афективних функцій, лікування розумової відсталості в дітей (2-3 драже 4 місяця — через 10 днів спостерігалося поліпшення) невротичної депресії, полових відхилень, старості і т.д..
Нами застосовувався мед у вигляді медово-пінистих ванн для лікування неврастенії, а експресний валеріановий мед використовувався при терапії нейросоматических синдромів.
М.Попеску (1983) запропонував мед і пилок у лікуванні олігофренії. С.Младенов (1971) застосовував мед при дратівливій слабості у хворих неврозами по столовій ложці 3-4 рази в день 1-2 місяця. При кардионеврозе ефективніше мед у холодній воді, а при безсонні в теплій воді.
Т.Инуе (1985) рекомендує лікувати медом перевтома, а Ф.Г.Хрусталев (1991) енурез пчелоужалением у нижній правий квадрат живота.
Засіб від алкоголізму по Д.С.Джарвис (1990). 18 чайних ложок при алкогольній інтоксикації, у плині години. Повторили ще 18 ложок через 20 хвилин 2 години. Ранком після просипания 18 ложок (180 гр.) з інтервалом в 20 хвилин, потім яйце всмятку. Через 10 хвилин 6 чайних ложок меду. На сніданок 4 чайних ложки меду, склянка томатного соку й шматок мяса. На десерт ще 4 чайних ложки меду. Це сприяло відмові надалі від алкоголю. Д.С.Джарвис уважається, що це повязане з нестачею калію в організмі при алкогольній інтоксикації. Рекомендується набрати паростків кісточкових плодів з розрахунку 1 столову ложку паростків змішати з 1 ложкою травневого меду, настояти в темному місці 7 доби, уживати по 1/2 чайної ложки до їжі при атеросклерозі, ревматизмі, захворюваннях печінки (особливо виниклих на ґрунті хронічного алкоголізму).
Збереглося свідчення про те, що А.М.Бутлеров — знаменитий хімік і великий бджоляр порадив Г.П.Кандратьеву, відомому співакові, перемінити обстановку через меланхолію, що настала, «Що може бути краще. Заведіть бджіл. Навіть, коли говориш про бджіл, робиться спокійно й радісно на душі. А сонце й повітря — скільки прагнете» (по Шабаршову).
А.Кайас так описував дію пилку на нервову систему: «Психіка стає любязніше, проявляється більше чуйності», «Так почують мене всі буркуни й песимісти — при неврастенії відновлюється гармонія, оптимізм».
Із засобів народної медицини:.
По полстакана квіток лісової конвалії й сухих суцвіть ромашки варити 5 хвилин на повільному вогні в 0,5 л. води. Наполягати добу. Процідити. Рідина змішати в пропорції 1:1із процідженою тижневою настойкою трави оману й мурашиних яєць у сухому білому вині (50 гр. трави, 20 гр. мурашиних яєць, 0,5 л. провина), додати 20 мол. 30% спиртового екстракту прополісу. Ухвалювати по столовій ложці 3 рази в день.
Л.Парет в 1982 році використовував пергу в якості симптоматичного й провідного медикаменту при лікуванні психічних хвороб і неврастенії (инволюционние психози, неврастенії й з адинамією, хронічний алкоголізм і синдром помірності) по 2-3 грама в день. Застосування пилку дозволяло зменшити дозу нейролептиків і скоротити курс лікування. Р.Шовен установив позитивний вплив пилку на депресію й активність полової функції.
Як уже вказувалося, А.Кайас у своїй книзі про пилок, переведений в Апимондии на російську мову в 1985 році, підкреслював величезний вплив пилку на нервову систему, добившись заспокоєння хворих, поліпшення психологічних характеристик (оптимізм), більш спокійне реагування на зовнішні подразники і так далі).
Дуже ефективний мед з його седативним впливом у комбінації із пчелоужалением в акупунктурние крапки, що виявляє тонізуюче вплив на хворого з неврозом. В.В.Абрамов, В.П.Колотенко, Н.У Куликова, Є.І.Остатьева, І.А.Дудов (1988) довели позитивну дію меду на фізичну активність невротиків. Цандер писав: «Немає більш нешкідливого снотворного засобу, чому склянка медяної води, що виявляє протягом усього заспокійливе життя й зміцнювальна дія. Цьому засобу, безумовно, треба віддати перевагу перед дратівними шлунок порошками» (цит. по Ст.Младенову).
Нами (1987) вивчалася диференційована дія різних медов як натуральних ( з нектару), так і експресних (суміш відвару трави із цукровим сиропом) і встановлена більш виражена дія на порушення сну валеріанового меду. Б. А Охотский (1977) підкреслював значення меду для нормалізації здоровя, а Б.С.Янгиров (1988) уважався, що комбінація бджолиної отрути з медом корисно при багатьох захворюваннях, що дають загальну астенизию організму (поліартрити, простатити, радикуліти й інші).
А.А.Ахтимищев (1988) указував у своїй монографії, що мед прекрасний засіб при перевтомі ( тобто нервовому виснаженні). Його слід ухвалювати по 2-3 столових ложки в день за 1,5-2 години до їжі.
Пилок забезпечує організм фітобілками, вітамінами, мікроелементами, що веде до зрівноваження патологічних процесів в організмі, викликаних інфекціями, старістю. Пилок поліпшує апетит, відновлює й попереджає порушення функції желудочно- кишкового тракту, у тому числі шлунка, печінки, підшлункової залози, кишечнику, зменшує кровоточивость судин, діє на мікроциркуляцію судин, збільшує рівень гемоглобіну відновлює нормальну діяльність печінки, бруньок, селезінки й інших кровотворних органів. Пилок зменшує імпотенцію й фригидность, активізує менструальний цикл. Важливим моментом є стимуляція розумової й фізичної діяльності, поліпшення настрою і так далі.
Дуже рідко виникає алергія на пилок. Для зняття алергійних реакцій на пилок (поллиноз) нами практикувалося введення гранул пилку в носові проходи з осені, збільшуючи дозування з однієї гранули до 10-12 гранул різних видів рослин, тобто гранул різного цвіту.
А.Ф.Синців (1990) успішно застосовував маткове молочко при виснаженні як фізичному, так і розумовому.
Наші спостереження підтверджують ці висновки. Пилком було проліковано 96 хворих з астенизацией нервової системи, що розвився на тлі травматичної болеззни головного мозку, арахноидитов, васку- літів в інших хронічних поразок головного мозку. При цих захворюваннях хворі ставали ипохондричними, зникала віра в поліпшення свого стану, приєднувалися захворювання, що паралельно розбудовуються, внутрішніх органів (дискинезии жовчних шляхів і кишечнику, болі в області серця, полова недостатність, вегетативно-судинні кризи з коливаннями артеріального тиску і т.д.), тобто формувалося так зване психо- або нейросоматическое захворювання. Хворі одержували пилок у кількості чайної ложки перед їжею 2-3 рази в день протягом місяця 2-3 рази в рік. Крім того в комплексний курс лікування входили препарати, що знижують схильність головного мозку до набряку (дегідратації); прополіс, мед. Ефект був отриманий швидше і якісніше в порівнянні з контрольною групою з 50 хворих із захворюваннями порівняльної ваги, основою яких було порушення функції судинної системи головного мозку як артеріальної, так і венозної. Наші хворі переставали бути дратівливими, примхливими, зменшувалася частота, тривалість і інтенсивність приступів поганого настрою, головному болю, а загальне самопочуття поліпшувалося.
Нами представляється, що вплив пилку відбувається за рахунок поліпшення функції шлунково-кишкового тракту (більш якісне усмоктування харчових продуктів), збільшення кількості гемоглобіну, за рахунок чого покращилося постачання головного мозку киснем, уведення в організм великої кількості амінокислот і ферментів, що відновило загальне самопочуття. По суті справи пилок є неспецифічним каталізатором життєвих процесів як у бджіл, так і зараз і в людини.