Невралгія тройничного нерва

Невралгія тройничного нерва

Як уважається В,А,Карлов із сотр. (1983) невралгія тройничного нерва досить схожа з епілепсією. Це підтверджується як клінічною картиною (пароксизмальность), так і лікувальним ефектом від тих самих лікувальних препаратів. Генез невралгії складний і залежить від ішемії стовбура тройничного нерва, набряку його внаслідок інфекцій, с.тунелю у вихідних отворах і т.д..
У свій час (XVI-XVII і.) судорожні припадки лікувалися бджолиною отрутою. В 1936 р. у клініці М.Б.Кролю успішно лікували невралгію тройничного нерва підшкірним уведенням бджолиної отрути. Одними з перших робіт з апітерапії невралгії тройничного нерва були дослідження Н.А.Петрова (1960). Під нашим спостереженням апітерапію одержали 38 хворих невралгією тройничного нерва. У контрольній групі було 20 хворих цим захворюванням, що не одержували пчелоужаление. Результат лікування був позитивний, однак, частини хворих потрібні були повторні курси апітерапії. Е.Г.Криволуцкая (1960) після лікування бджолиною отрутою цього ж контингенту одержала 100% видужання з катамнезом від 6 мес. до 2,5 років.
З 38 хворих було 32 жінки й 6 чоловіків, у віці до 40 років — 3, 40-50 років — 14 і старше 50 років — 21 хворої. Хворі надходили на курс апітерапії, одержуючи протягом 10-12 місяців финлепсин, курс голковколювання, В-12 по Ф.А.Поемному (1000 мкгр х 12-14). Використовувалися акупунктурние крапки инь-там (PC 3), тань-янь (PC 9), ер-мень (TR 21), тин-хуей (V В 2), а таже крапки шийної симпатичної зони так-чжу й так-чжуй і поперекової зони мін-мень (VG4). Пчелоужаление починалося як звичайно в крапки поперекової області мін-мень (VG 4), сань-цзяо-шу (V 22), потім використовувалася шийна симпатична зона — так-чжу (VG II) і так-чжуй (V 14). Крім цього як наслідок близькості зон особи й руки в задній центральній звивині нами вводилася отрута в дистальні крапки рук ( шень-мень, тань- юань). Крім бджолиної отрути, хворим бажане пити мед по 1 столовій ложці 2-3 рази в день, краще його розлучати в холодній воді для зняття набряку нервових стовпів. Призначалися компреси з 30% медом на болючу зону на ніч у дні, коли проводилося пчелоужаление. При відсутності натурального меду хворим утирався вирапин у триггерние зони, а ткже в крапки виходу тройничного нерва проводилася пальцева прополисозация по 2-3 раз у день. Досить ефективним було тривале знаходження пластинок прополісу на триггерних зонах (3-4 дня), при цьому отрута вводилася в завушні області й шийну симпатичну зону. При невралгії тройничного нерва досить ефективним виявився апілак по 0,05 2 рази в день 15-30 днів. Неврологічний статус успішніше купировался після введення ректально суппозитория з апілаком.
У всіх хворих невралгією тройничного нерва був отриманий безсумнівний терапевтичний результат: болючий синдром купировался під час проведення апітерапії (40-100 пчелоужалений). 20 хворих одержали через 5-6 місяців повторний курс із 100 пчелоужалений, що повністю вилікувало 17 хворих (катамнез до 5 років). Трьом хворим проведене ще 2 курсу, але повністю не вдалося позбутися отприема финлепсина, щоправда, зменшивши її до мінімальних розмірів (1/2 — 1 таблетка в день). Недостатній терапевтичний ефекти слід пояснити тунельним синдромом, що приєднався, каналу виходу галузей тройничного нерва (частіше Ш галузі).
У цілому, можна вважати, що бджолина отрута зменшує болючий синдром, урежает пароксизмальність приступів, переводить гострий біль у тривалу хронічну, поліпшує провідність по нервових шляхах, у чому свідчить відновлення поверхневої чутливості при синдромі невриту тройничного нерва. Оскільки невралгія тройничного нерва частіше зустрічалася в людей похилого віку, нами звернена увага на тонізуюче, що й омолоджує дію бджолиної отрути (зниження холестерину, протромбинового індексу, поліпшення показників ЕКГ і РЕГ).
Деякі хворі, відчувши терапевтичну дію бджолиної отрути, потім епізодично ( 1-2 рази в тиждень) утирали вирапин у шкіру шиї або рук із чітким відчуттям поліпшення загального самопочуття. Найбільш ефективної була комбінація отрути із прополісом і апілаком.
Для ілюстрації сказаного приведемо виписку з історії хвороби. Хвора До-Ва, 5 7 років, пенсіонерка, зробила в неврологічне відділення в 1983 році зі скаргами на стійкі болі у вигляді приступів, що починалися в правого носа, що поширювалися по особі. Болі підсилювалися при сміху, їжі, плачі. Хворіє 1,5 року. Одержала в райбольнице финлепсин по 6 таблеток у день, кручений.У-12 1000 мкгр х 15, півмаску по Бергонье з новокаїном і інші методи лікування, однак, з нестійким ефектом.
Одержала 2 курсу апітерапії по 65 пчелоужалений з інтервалом 7 місяців. Відсутність хворій трималося 3 місяця, потім болі знову зявилися. Після 2 курсу апітерапії втирала вирапин у шию 1 раз у тиждень, Через 2 місяця змогла відмовитися від финлепсина. Відзначає поліпшення роботи серця, що підтверджує ЕКГ.
Після комплексного лікування невралгії тройничного нерва, проведеного з 1985 року, результати лікування стали значно краще. З 25 хворих, пролікованих за цей час, в 16 була невралгія I галузі, в 3 — II галузі й в 6 — III галузі із чітко обкресленим епіцентром болю. Тривалість захворювання була до 5 років в 17, до року в 8 хворих. Попереднє лікування купировало приступи, але не охороняло від рецидивирования. Семирічний катамнез в 16 хворих показав повне видужання в 14 хворих, зрідка зявлявся болючий синдром після психотравм в 2 хворих. Проведення комплексного курсу лікування по описаной методиці можна рекомендувати для лікування хворих невралгією тройничного нерва як метод вибору.
Отже, бджолині продукти слід рекомендувати для лікування невралгії тройничного йерва, обовязково провівши негативну діагностику пухлинного процесу.