Бджолиний віск

Бджолиний віск

«Бджола за даниною польовий летить із келії воскової».
(А.С.Пушкін).
Віск — це перший полімер, виготовлений на Землі. Подібні речовини — спермацет, що перебуває в кашалотові, ланолін з вовни тварин. Мінеральні воски — парафін, озокерит.
Бджолиний віск виділяється восковими залозами бджіл. Його багато при звичайній годівлі медом і пилком, і значно менше при введенні в раціон харчування цукру. Кількість воску залежить від інтенсивності розплоду. За рік сильна пчелинная родина може дати 7 кг. воску.
Воскові залози в бджоли досягають максимальної величини на 12-18 день життя, утворюють 8 напівпрозорих воскових лусочок по 0,25 мг.. 1 кг. воску становлять 4 млн. лусочок. Від одного вулика за сезон одержують 0,8-1,2 кг. воску. При активної строительности бджіл за один сезон, одні вулик може дати 150-250 гр. воску. При температурі нижче 15°С воску мало. Згодом білий віск темніє.
Віск — продукт виділення останніх чотирьох сегментів черевця бджоли. Він утворюється при споживанні бджолами меду й пилку, в основному молодими бджолами у віці 10-20 днів. Для синтезування воску бджолам необхідна перга (Р.Альфандери).
Віск віддається більш старим бджолам, які будують стільник. Віск розчиняється секретом верхньощелепних залоз, тому в гніздах немає швів.
Для виділення 1 кг. воску бджоли повинні зїсти 3,5 кг. меду. При похолоданні на 1 кг. воску витрачається 10 кг. меду.
У Біблії віск згадується 6 раз, мед 38. У корані: «И Господь учив бджолу: лад свої будинки в горах і деревъях». Про віск писали Сенека, Овідій, Марко Теренций Варрон, Колумелла. Корсика щорічно платила данину 200 т.фунтів воску.