1.

Вплив на центральну нервову систему. Б.Н.Орлов (1965, 1972), Б.Н.Орлов і О.Б.Гелашвили (1972, 1974, 1976) установили, що отрута діє як центральний холинолитик, впливає на обмін серотони- на, дофамина й простагландинов. Пептиди виявляють болезаспокійливий аспириноподобний ефект, сильніше наркотичних анальгетиків в 10- 5 0 раз, знижується поріг подразнення. Ці дані були підтверджені Ишей і співробітниками (1975). Н.К.Вятчанников, А,Я.Спика (1973) показали безпосередній вплив мелиттина на ЦНС (збудження). Х.Х.Вельхонер (1969) установив, що апамин блокує полисинаптиче- ские шляхи спинного мозку Б.Н.Орлов із сотр. (1974) довели, що бджолиний мед у дозі 100 мкгр/кг внутрішньовенно збільшує мозковий кровообіг і зменшує артеріальний тиск. Ишей установив, що отрута збільшує кількість калію з відповідним ефектами, так що можна заблокувати пропранолом.

Л.І.Сергєєва в 1969 р. захистила кандидатську дисертацію в якій установила ганглиоблокирующее дія отрути. Б.Н.Орлов у Портороже (1979) доклав, що отрута блокує симпатичні вузли, збільшує схований період рефлексу, порушує регуляцію діяльності більших півкуль, по даним ЕЕГ спочатку відзначалося збудження підкірки, яке перемінялося збудженням коркових структур.

А.Я.Хомутів із сотр. (1983), вивчаючи фізіологічний механізм цього явища встановили, що отрута гнобить чутливі неспефиче- ские рецептори до ацетилхоліну, вследствии чого змінюються пресинап- тические закінчення й субсинаптические мембрани.

Ж.П.Бонимон (1983) указав на протишокову дію отрути.

2.

Вплив отрути на серцево-судинну систему. Малі дози отрути знижують артеріальний тиск, виникає місцева гіперемія, котрая зменшує запалення. Збільшується обємна швидкість коронарного кровообігу, розширюються судини головного мозку, збільшується обсяг крові, проявляється антикоагулянтное дія ШМ.Омарів (1974,1979 а,б) розбудовуючи ідеї В.А.Люсова із сотр. (1976) вивчав вплив отрути на різні фактори згортання крові (V,VII і IX) і показав, що дія отрути нагадує вплив фібринолізину. Отрута є антиаггрегантом, зменшує гемоліз еритроцитів. Ст.Шкенде- рів виділив протеазний інгібітор, що діє на плазму крові й протидіючий розвитку тромбів. Сейн (1981) виявив, що кардиопеп-пептид з отрути має антиаритмическим дією по типу бета-блокатора адренолитика. Ю.Н.Чернов із сотр. (1976) у тварин з експериментальним некрозом міокарда після введення бджолиної отрути змінювалася активність цитохром-з-оксидази, дезоксирибонуклеази, ацетилхолинестерази з відновленням їх рівня в серце, печінці й мозку. Лич Са із сотр. (1975) виявили вплив мелиттина на діяльність серця. А.В.Мирон і М.В.Кораблев в 1964 р.установили, що бджолина отрута знижує артеріальний тиск на 10-60 мм рт ст, підвищує тонус кишечнику. Отрута підсилює дія гексенала, володіючи противосудорож- ним дією.

Г.П.Зайцев, Т.В.Виноградова (1964) А.А.Архангельський (1964,1967) у свій час повідомили, що бджолина отрута стимулює діяльність серцевого мяза, зменшує кількість холестерину й рівень СОЕ, виділення гормонів щитовидної залози.

Б.Н.Орлов (1972) у своїй докторській дисертації вказав, що отрута має протисудорожну дію,в 1973 — отруту в малих дозах 1:500 протидіє демиелиизации, у той час як 1:10 підсилює цей процес.

Г.П.Крижановский показав, що бджолина отрута включає антистресовий механізм.

В 1983 р.Б.Н.Орлов і ДБ.Гелашвили встановили, що отрута в більших дозах викликає депресію ЕЕГ, мелиттин гнобить за допомогою дії на мембрани вищі відділи центральної нервової системи.

На анальгезирующий ефект отрути вказував Цельс. Механізм аналь- гетического дії отрути розкрили С.Б.Парин із сотр. (1983) Б.Н.Орлов і С.Б.Парин (1987) які відзначили наявність двох фаз: периферична аналгезія й включення центрального ендорфинного механізму.

Б.Н.Орлов і А.Я.Хомутів (1983) установили, що гепарин нейтралізував ганглиоблокирующее дія отрути, краще в малих дозах, що може бути використане в лікуванні ускладнень від уведення отрути.

Багато ефектів дії бджолиної отрути повязані з його впливом на рефлекторні зони (Н.М.Артемов із сотр., 1983).

3. Протизапальна дія. Виробляється стероидний механізм за рахунок виділення ендогенного кортизола в кров. Ультрафіолетове опромінення протидіє дії бджолиної отрути. П.По- чинкова (1986) Л.Н.Синицин із сотр. (1983) показали, що бджолина отрута протидіє деструкції тканин (міняється рівень альбумінів крові, менше гамма-глобуліну, блокується аттрегация еритроцитів).

На протизапальну дію отрути вказав в 1967 р. М.М.Султанів, що підтвердили Харченко із сотр. (1976), які встановили зворотний розвиток запалення серцевого мяза при експериментальному міокардиті.

Б.Уоррен, Ж.А.Вик із НДІ ім.Вальтера Рида, ґрунтуючись на дослідженнях Н.М.Артемова й Г.Веймана (Університет штату Нью- Йорк) показали, що кортизол плазми збільшується після введення бджолиної отрути в 5-6 раз.

П.Починкова (1986) виділила в біологічному ефекті отрути стероидний і нестероидний протововоспалительний ефект.

4.

Дія отрути на функцію шлунково-кишкового тракту.

В 1 962 г. А.Г.Киричек було показано в кандидатській дисертації, що бджолина отрута впливає на секреторну й евакуаційну функцію шлунка. Т.І.Побережская із сотр. (1972) установили, що при більших дозах бджолиної отрути (отруєння) у собак значно збільшується холестерин і білірубін у жовчі, а також її гіперсекреція. У перший годинник, однак, жовч і соковиделение занчительно поменшалися.

5.

Радіопротекторна дія.

Шипмен і Коль (лабораторія захисту від радіації в Сан-Франциско США) показали, що бджолина отрута стимулює кістковий мозок, поліпшує зрощення костей. М.А. і С.А. Акопян (1974), Н.М.Артемов (1974) установили, що малі дози бджолиної отрути сприяють виживанню опромінених тварин. Пізніше про це писали К.Пеун (1977), П.Починкова (1986), Б.Н.Орлов (1990) і інші. Нами відзначене, що пчело- ужаление запобігає на якийсь час некроз спинного мозку при променевому миелите. В іншій роботі (1991) нами встановлене, що бджолина отрута показана для лікування хворих, потерпілих під час Чорнобильської катастрофи: поліпшувався склад крові, підвищувався імунний захист по даним клітинного й гуморального імунітету.

6.

Бджолина отрута впливає на ембриогенез і функцію розмноження. Але думки вчених розходяться. В 1962 р. описане тератогенное дія бджолиної отрути на зародок курей, у той же час Ст. Шкендеров досліджував вплив дози отрути в 1200 раз токсичну дозу, що перевищує, на пацюків, викиднів не було, однак смертність і темп розвитку в крисят відрізнялися на 15% від неопрацьованих отрутою.

За даними Н.М.Артемова й ЛГ.Коньковой (1983) більші дози отрути зменшували плідність самок пацюків, а малі стимулювали. Малі дози мелиттина прискорюють транспортування іонів водню, калію, натрію, хлору, що сприяє поліпшенню проведення імпульсів по нервовій системі.

У невеликих концентраціях мелиттин пригнічує ріст грамположи- тельних мікробів, активує надпочечниково-гипофизарную систему, причому дія сильніше при збільшенні дози пептиду, забезпечує радіопротекторна дія бджолиної отрути.

Більші дози мелиттина підвищують артеріальний тиск, викликають аритмії, звідси випливає що ці захворювання слід лікувати малими дозами отрути.

Протизапальна дія мелиттина описане Л.Ж.Биланга- • ЮМ, Д.М.Мортли, А.Хансоном.

7.

Імунологічні властивості бджолиної отрути.

У бджолярів утворюються антитіла проти бджолиної отрути, спочатку підвищується титр Г-Імуноглобулінів, а потім Е-Імуноглобулінів. Сироватка крові бджолярів протидіє гемолізу еритроцитів бджолиною отрутою.

Впливаючи на імунну систему в більших дозах 2,26-4,5 мг/кг бджолина отрута викликає депресивний ефект, у малих дозах 0,13 мг/кг стимулюючий (Е.Б.Романова 1980, 1987). За даними Н.А.Савчук і О.Е.Савчук (1960) у крові зявляються антитіла на бджолину отруту.

Б.Н.Орлов, Е.Б.Романова (1 980) установили, що в отруті втримуватися [ять алергенів (фосфоліпаза А, гиалуронидаза, мелиттин, фактори В i С). Рівень імуноглобуліну Е збільшувався при введенні чистого гелиттина. Спочатку наростав титр імуноглобуліну Г, а потім Е, крім ого титр пропердина.

8.

Вплив на обмінні функції.

М.В.Кораблев із сотр. (1966),Б.Н.Орлов (1978) установили, що [челиний отрута діє на білковий обмін, прискорюючи його й заміняючи [едостающие пептиди й ферменти.

Ю.В.Чернов, А.Н.Патнов в 1980 р. доклали, що пелиний отрута в дозі 0,02 мг/кг впливає на обмін нуклеотидов по типу розєднання окисного фосфорилирования.

9.

Вплив на ендокринну систему.

Г.П.Зайцев і Т.В.Виноградова (1964) показали, що бджолина отрута зменшує виділення гормонів щитовидної залози, підсилює активність системи кора надниркова залоза — гіпофіз — гіпоталамус (у крові трастает кортизол).

10. Вплив отрути на мікроциркуляцію.

.

Термін «мікроциркуляція» був запропонований А.М.Чернух із сотр. 1975) Н.В.Корнєва в ряді власних досліджень і зі співавторами 1973, 1976, 1980, 1983) установила, що бджолина отрута поліпшує шкроциркуляцию крви в тканинах. У малих дозах отрута позитивно діє на цей процес, розширює артериоли, виявляє вазомотор- юе дія, швидко поліпшує проникність, зменшується обсяг 1лазми крові (зниження рівня всіх білкових фракцій, що міняють остояние навколишніх тканин, в основному «гладкі» клітини зі звільненням гепатиту, гистамина й серотонина.

О.С.Кинжек, В.С.Гевод (1985) показали збільшення поверхневої активності мембран. Внаслідок цього процесу отрута впливає на функції мітохондрій клітин. АВ.Шкляев із сотр. (1978) знайшли, що при дії отрути в судинній стінці поліпшується обмін електролітів і катехо- ламинов (ИГ.Кузина 1987).

2—933.

Ж.П.Бонимон (1983) виділив активізацію ретикулоендотелиаль- ний системи, поліпшення мікроциркуляції. В.В.Ягин із сотр. (1987) установили стабілізуючу дію бджолиної отрути при перегріванні, що пояснюється гепариновим ефектом мелиттина.

11.

Вплив отрути на склад крові.

Н.П.Йориш (1957), Г.П.Зайцев і Т.В.Виноградова (1964) показали вплив отрути на кров (лейкоцитоз, еозинофилия, прискорення СОЕ). Група дослідників (В.Ф.Киреева із сотр. 1976) вивчали вплив отрути й мелиттина на еритроцити й установили, що вони збільшуються в обсязі, зростає Атфазная активність, змінюється кислотна резистентність і каталазная активність, що показує позитивний вплив отрути на формені елементи червоного паростка крові.

Б.А.Охотский (1990) показав, що після пчелоужаления збільшується загальний і місцевий лейкоцитоз, прискорюється СОЕ. А.В.Бентон уважає, що лейкоцитоз, лимфоцитоз, еозинофилия, прискорення СОЕ є физологическими реакціями на введення бджолиної отрути.

Наші спостереження показали що бджолина отрута збільшує СОЕ, лейкоцитоз. У більших дозах (1,5 мг на сеанс) знижується СОЕ, особливо у хворих поліартритами.

12.

Антибіотична дія отрути.

Уперше антибіотична дія їжа встановив в 1 9 2 2 г.Фигилис. Л.Биковников (1988) установив, що отрута в дозі 0,4-0,8 мг діє на палички дифтерії.

Таким чином, виявилося, що малі дози бджолиної отрути діють інакше чому більші. Олена Тату із сотр. (1987) показали, що на грам — позитивні мікроби ингибиторная функия отрути досягалася в дозі 2,1 гама/мол., граммоотрицательние 250, кишкову паличку 500 гама/мол отрута. Аделина Деревичи (1974) знайшла токсичною дозою для отрути при введенні в очеревину 250 гама/мол,а в мозок мишей подібний ефект був досягнуто при дозуванні 3 гама на мол.

15. За даними Б.Н.Орлова, Ш.М.Омарова, Н.В.Корнєвій (1980) описано 19 сторін механізму дії:.

1.

Блокує.

2.

Утрудняє паредачу імпульсів через спинний мозок.

3.

Змінює функціональні звязки в малих дозах підсилює, в.

більших дозах пригнічує спадні й висхідні ретикулярні впливи.

4.

Збудження підкірки переміняється гальмуванням (тому.

хворі засинають після сеансу).

5.

Мелиттин попереджає судорожні стани.

6.

Апамин збуджує спинний мозок.

7.

Зниження артеріального тиску.

8.

Зростає обсяг крові, що проходить через серце.

9.

Стимулює діяльність серця.

10.

Антиаритмическое дія.

11.

Розширення судин головного мозку.

12.

Стимулювання системи кори надпочечников-гипофи.

13.

Стимулювання захисних властивостей.

14.

Збільшення в крові кортизола.

15.

Радіозахисні якості.

16.

Сприяє гемолізу,.

17.

Поліпшення мікроциркуляції.

18.

Ангикоагуляит.

19.

Антиаггрегант.

Крім того, в отрути є інші функції.

20.

У малих дозах підсилює імунітет.

21.

Алергія до бджолиного їжу проявляється у вигляді зниження аскорбінової кислоти в надниркова залоза (С.Шкендеров 1983). Зняття алергії проводиться гепарином 50 ме/кг (А.Е.Хомутів 1980).

22.У малих дозах 1|500 зменшує демаелинизацию, у більших дозах сприяє.

23.

Поліпшує показники білої й червоної крові.

24.

Поліпшує моторні й секреторні функції желудочно-кишеч- ного тракту.

25.Має антибіотичну бактерицидну й антисептичну дію.

26.

За даними Ж.П.Бонимона (1983) бджолина отрута має протишокову дію, за рахунок збільшення в крові кортизола.

27.

Отрута (малі дози) підсилює дітородну функцію в пацюків.

28.

Вплив на білковий обмін за допомогою заміни відсутніх білків і амінокислот.

Отже, тільки відкриті параметри впливу бджолиного їжа на центральну нервову, судинну й інші функціональні системи, білковий, вуглеводний обміни, внутрішні органі й ендокринні залози показує життєво важливе значення цієї біологічної речовини. Цілком можливо, що подальший розвиток людини як біологічного виду може прискоритися під впливом взаємодії із бджолами.