Розрізняють по походженню 2 групи медов — квіткові й падевие.

Групу квіткових медов звичайно розділяють на однорідний (монофлорний) мед, утворений з нектару квіткових рослин одного роду або виду, і мед змішаний (полифлорний), зібраний із квіток, різноманітних рослин, його називають луговим, тайговим, гірським, степовим і т.п.

Розрізняють однорідні (монофлорние) меду.

Липовий («у ф и м с до и й») — світлого бурштинового кольору з дуже тонким і сильним ароматом. При кристалізації утворює щільну дрібнозернисту садку, але може одержувати й грубозернисту садку. По насолоді й силі аромату він уважається першим із усіх видів липцю в СРСР.

Липовий (далекосхідний) -у чистому виді має прозорий^-прозорий-водянисто-прозорий колір з ледве кремоватим відтінком, тонкий приємний аромат, закристаллизовивается в щільну салообразную кошу. Ставиться до вищого сорту.

Кипрейний — прозорий^-прозорий-водянисто-прозорий, у закристаллизовавшемся стані має білий колір зі злегка синюватим відтінком. Кристалізується дуже скоро після відкачування. Коша дрібнозерниста й салообразная, нещільн, що має тістоподібний вид. Аромат дуже ніжний, але слабовираженний.

Донниковий — водянисто-прозорого або бурштиновий^-бурштинового-світло-бурштинового кольори. Кристалізується в грубозернисту й дрібнозернисту щільну масу білого кольору. По ніжності смаку й тонкощі аромату ставиться до групи кращих сортів меду.

Бавовниковий — безбарвний, як вода. У закристалізованому виді здобуває білий колір і приємний аромат. Коша грубозерниста, не дуже щільна.

П про д с про л н еч н и до ов и й — колір бурштиновий^-бурштиновий-світло-бурштиновий, аромат слабкий. Кристалізується дуже швидко в грубозернисту садку. Має мякий специфічний присмак, який трохи усувається в міру кристалізації.

Гречаний — темно-червоного й коричневого фарбування, в осілому виді робиться коричневим. Має сильний своєрідний приємний смак і аромат. Кристалізуючись, дає порівняно щільну грубозернисту або дрібнозернисту садку. Містить значно більша кількість заліза й білків, чому світлі сорти меду, і по своїх якостях не уступає їм.

Каштановий — збирається бджолами із квітів кінського й сьогодення (їстівного) каштана. Мед, зібраний з кінського каштана, безбарвний, водянистий, з їстівного — темний, дуже рідкий, з гіркотою. Обоє мають неприємний присмак і швидко кристалізуються.

Тютюновий мед світлих тонів, гіркий на смак і тому в їжу не годиться. При підігріванні його гіркота трохи зменшується.

Падевие меду утворюються з, що збираються бджолами солодких (цукристих) виділень листів або стебел деяких рослин або виділень попелиць і інших комах, що поселяються на деяких частинах рослин. Падевий мед має більшу бактерицидність у порівнянні із квітковим, зовсім нешкідливий для людини, хоча його смакові якості низькі. Падевий мед шкідливий для бджіл і непридатний як корм для їхньої зимівлі.

По кольору, заході, кристалізації й смаку падевий мед дуже різноманітний: зібраний бджолами з листяних дерев, має темно-буре фарбування, а зібраний з дерев хвойних порід — світлий, зеленуватого відтінку. Такий мед більш грузлий; водность його на 1-1,5% нижче квіткового меду.

Деякі види падевого меду мають різко виражений неприємний смак. Такий мед у роті не тане й довгий час тримається грудкою. Однак зустрічається падевий мед і задовільного смаку, з незначним заходом або без нього. Кристалізується дуже повільно, але деякі види падевого меду кристалізуються швидко, утворюючи дрібнозернисту, а іноді й грубозернисту садку.

Меду квіткові, монофлорние мають характерний стійкий смак і аромат, властивий тільки даному виду меду, у той же час змішані, полифлорние меду можуть мати різноманітний смак і запах.

Це відбувається тому, що часто бджоли за сезон збирають нектар з різних квіткових рослин. У таких слу«: чаях при відборі готового меду з вуликів відбувається його змішування. Звичайно таке змішування не погіршує якостей отриманого відцентрового меду. У такому меді збільшується різноманітність (хоча й у незначних кількостях) кислот і ефірних масел, що надають йому особливо виражений приємний присмак і найтонший аромат. На цьому й ґрунтується.

торгово-промислове купажирование (змішування різних сортів) меду. Таке штучне змішування різних сортів меду при дотриманні правильності добору їх дає поліпшення якості й, навпаки, може різко знижувати смакові якості меду, якщо сорти неправильно підібрані.

Загальною основною ознакою меду є солодкий смак; характер і ступінь останнього залежить від зрілості меду й роду рослин, з яких він зібраний.

Різко виражений кислотний смак має зіпсований мед, у якому після спиртового шумування накопичуються оцтово-кислі бактерії. Вони найбільше сприятливо розбудовуються при температурі 11—19°.

По способу добування розрізняють натуральні бджолині меду: відцентровий і стільниковий. Якість цих медов і склад однакові.

Консистенція відцентрового меду буває: рідкої — сиропообразной, різної вязкості, може мати прозорість різного ступеня; осілої — кристалічної й непрозорої.

Мед як продукт харчування.

Мед є дуже коштовним харчовим продуктом. Він не затримується довго в шлунку, швидко проникає в кишечник і всмоктується в лімфатичну систему, а звідти в кров і тканини. Він значно краще, чим цукор, освіжає й зберігає мускульну силу, сприяючи в той же час більш швидкому й нормальному росту організму, особливо дитячого. У звязку із присутністю ефірних масел і смолистих речовин мед виявляє на організм легка збудлива дія, особливо на кровоносну й нервову системи. Тому мед винятково корисний для людей, фізично й розумово стомлених і ослабілих, а також видужуючих після важких виснажливих хвороб. Як джерело вуглеводів мед стоїть на одному з перших місць серед продуктів харчування.

Багато виробів із цукру можуть бути калорийнее меду, але по своєму складу й властивостям він незрівнянно багатше цукру. (Калорійність 1 кг цукру — 3900 калорій, бджолиного меду--3150, пшеничного хліба — 2170, картоплі — 836, коровячого молока — 665).

Щоденна порція меду для дорослої людини-60- 100 г (краще вживати його в кілька приймань), для дітей ця кількість зменшують наполовину: Мед найкраще ухвалювати за 1,5-2 години до їжі або через 3 години після неї. Найбільше корисно вживати мед з теплей кипяченою водою (у рівних дозах), а також із чаєм, молоком, тобто розведеним.

Використовуючи мед для харчування, треба намагатися забезпечити збереження його натуральності, уникаючи нагрівання понад 50—60°.

Є багато різних рецептів для виготовлення з медом консервів, маринадів, печива, тістечок, тортів, пряників, цукерок і варення. Особливий інтерес представляють ті рецепти, по яких можна мед не підігрівати вище 60°.

Консерви з полуниці. Побрати однакові по вазі кількості полуниці й меду; перемішати, по можливості не розминаючи, підсушити на сонце або в теплій печі; викласти в ретельно вимиті склянки й закупорити.

Медяний крем. Беруть три склянки кисляку, одна склянка меду й одну столову ложку желатину. Холодний кисляк добре розбивають металевим віночком, потім кладуть у неї мед і розчинений у гарячій воді желатин (попередньо розмочений у холодній воді), усі добре перемішують, виливають у формочки й прохолоджують.

Огірки свіжі з-медом. 10-12 міцних зелених огірків середньої величини очистити, порізати поперечними тонкими скибами й полити медом.

Додаток меду до різних каш після їхнього готування підвищує їхня калорійність, поліпшує смакові властивості й засвоюваність.

Особливо корисно додавати мед до молочних блюд: сметані, сиру, вершкам і ін., а також до різних фруктів, компотів, киселів і мусам.

Бактерицидні властивості меду.

Спостереженнями й спеціальними лабораторними дослідженнями встановлене, що мед має бактерицидні властивості, тобто діє губительно на бактерій. З повсякденної практики відомо, що мед, що зберігається у відкритому посуді, як правило, не псується, не пліснявіє й не загниває. Це вказує на те, що мед є продуктом, у якому не можуть розбудовуватися суперечки бактерій і грибків (плесеней), що попадають у нього з повітря. Причина бактерицидності меду полягає насамперед у його високій цукристості ( близько 80%). Інша причина бактерицидності меду — його кисла реакція, наявність у ньому декількох органічних кислот, які також перешкоджають розмноженню бактерій.

Бактеріологічні дослідження останніх років (Полтев, Артемов і ін.) показали, що бджолиний мед зупиняє ріст бактеріальної флори. У ньому гинуть хвороботворні мікроби, як то: кишкова паличка, паличка паратифу, дизентерії.

У лабораторних дослідах установлене, що бактерії тифу можуть жити в чистому меді тільки 48 годин, паратифозні бактерії — 24 години, дизентерійні бактерії-10 годин, а збільшення меду до культури туберкульозних бацил затримує їхнє розмноження.

Незважаючи на те, що в натуральному меді втримуються й білки, і вуглеводи, і вода, і деякі мінеральні частки, тобто речовини, необхідні для життя будь-якої клітки, цвілеві грибки в меді розбудовуються із труднощами й при правильному зберіганні його звичайно не зустрічаються. Це так звані антимикотические (противоплесневие) властивості натурального меду.

На цьому заснована здатність його консервувати різні продукти, що легко зазнають псуванню. Ще більшою бактерицидністю має падевий мед, але смакові якості його низькі.