чи можна пити каву з медом
годівниця для дадана
рецепти тістечка через мясорубку

Умови одержання маткового молочка.

Умови одержання маткового молочка.

Відомо, що до 20 дня життя бджоли стають літними, але при необхідності вони можуть стати літними й почати збирати корм і віск у віці 4—5—7 днів. Коли старі бджоли беруть на себе цей обовязок, їх воскові залози регенерують.
Жордан довів, що здатністю до регенерації мають і глоткові залози бджіл. Він поміщав старих складальниць У клітинку, давав їм воду й багату білками їжу-■ 10%ное пильцовое тісто на меді. Бджіл ставили при 28° у термостат і годували їх пильцовим тестом 8 днів. Глоткові залози в старих бджіл спочатку були дуже слабко розвинені, як у тільки що вишедших. Через 8 днів альвеоли залоз ставали більшими й з багатим умістом секрету в 62% бджіл.
Бджоли в досвідчених умовах у віці 58 днів здатні виховувати дитинку; за умови рясного харчування пилком у них добре розвинені глоткові залози. Усе це свідчить про надзвичайну пристосовність організму до змінених умов.
Ми вигодовували родини 5%-ними дріжджами, розкривали бджіл і спостерігали під мікроскопом сильноразвитие глоткові залози з багатим секретом..
Слід підкреслити, що глоткові залози так працюють тільки в здоровішої бджоли. Бджолині родини дивуються важким заразним поносом--нозематозом, що приводять до загибелі пасіки. Одноклітинний паразит попадає в стінки середньої кишки бджоли через годину після заковтування його цисти. Проникнення в клітки середньої кишки, відторгнення кліток кишки й у силу цього нездатність її переварювати їжу, загибель Епітелію, порушення перитрофических мембран кишки є характерними змінами кишечнику бджоли; але пе тільки в цьому виражається вплив цього одноклітинного паразита— є ще важка інтоксикація організму бджоли. Тут особливу роль відіграють харчування й відхід. Недолік гарного пилку й занепокоєння родини збільшують число заражених бджіл.
Оказивается, у хворих нозематозом бджіл кормові залози або дуже слабко розвинені, або зовсім не розвинені. Це підтверджують наші спостереження. Для одержання гарного маткового молочка треба брати сильну й здоровішу родину, вільну від нозематозу.
У пчеловодном господарстві «Червона галявина», що перебуває біля г. Адлера, розроблені рекомендації, у яких передбачені всі умови, необхідні для одержання лікарського препарату «маткове молочко». На пасіці повинна бути невелика кімната, відведена під лабораторію. Протягом сезону на пасіці й у вуликах слід підтримувати чи-* стоту. Усі роботи із щеплення личинок, відбору молочка і його адсорбції повинен виконувати спеціально виділений для цього людей. Зберігати отримане маткове молочко випливає в суміші з адсорбентом, тобто у вигляді напівпродукту при температурі не вище 8° С
1
У рекомендації освітлені наступні моменти:.
Підготовка пасіки до збору нативного маткового молочка. На пасіці слід строго дотримуватися санітарно-гігієнічні умов, оскільки сировина, що збирається, бути повинне бездоганним у змісті чистоти і якості, тому що йде для хворих. Необхідно мати невелике приміщення — лабораторію, де проводиться щеплення личинок за допомогою переносу їх у мисочки. Обовязковою умовою є відбір нативного маткового молочка на третій день, не вважаючи дня щеплення, тобто від личинок 2- 3-денного віку.
Стіни й потовк лабораторії обовязково потрібно побілити вапном або оклеить білим папером, підлога повинен бути чистим. Увесь посуд і встаткування, використовувані для одержання маткового молочка, повинні бути чистими ( їх слід мити після роботи й стерилізувати, нагріваючи до 120° або за допомогою спирту).
Бджоляр, що працює на зборі маткового молочка, повинен ретельно стежити за чистотою рук. Ніс і рот під час роботи закривають чистою марлевою повязкою в чотири шари. На голову повязують чисту марлеву косинку. Бджоляр повинен працювати в чистому білому халаті.
Усі санітарно-гігієнічні вимоги повинні виконуватися неухильно, тому що препарат є біологічним стимулятором і ця дія може бути порушене при недотриманні зазначених умов.
Лабораторне устаткування пасіки. Збір маткового молочка може проводитися на пасіках, де немає токсичного хабар. Для роботи слід відібрати кілька десятків родин (100 штук) і 25 з них сформувати як родини-виховательки, інші родини будуть служити як резервні для забезпечення родин-виховательок кормом і розплодом.
На пасіці необхідно мати:.
1) прищеплювальні рамки з восковими або пластмасовими мисочками;.
2) шпатель із нержавіючої сталі для переносу личинок у мисочки;.
3) ланцет для обрізання надбудови над мисочкою;.
4) очну паличку для відбору молочка з мисочки;.
5) ступку з маточкою, куди відбирається молочко;.
6) адсорбенти для готування напівпродукту;.
7) шпатель кістяної або пластмасовий, використовуваний при готуванні продукту;.
8) спиртівку для нагрівання ланцета;.
9) посуд з жовтого скла;.
10) ваги технічні з важками на 1 кг;.
11) халат білий, повязку на голову або шапочку, ізолятор у кілька шарів з марлі на рот.
Технічні приймання одержання маткового молочка в основному ті ж, що й на матковиводних пасіках і пунктах: •1вибір і підготовка родин-виховательок; 2— заготовка штучних мисочок; 3 — одержання одновікових личинок; 4 — щеплення личинок у мисочки; 5 -постановка рамок із привитими мисочками в родини-виховательки; 6 — вилучення рамок з маточниками з родин-виховательок; 7 — збір молочка з маточников; 8 — очищення молочка; 9 — зберігання й обробка його; 10 — повторне щеплення личинок у маточники.
Вибор і підготовка родин-виховательок. У перші роки роботи з одержання маткового молочка бджолярі вели за схемою, прийнятої в матковиводном справі: для одержання личинок вибирали кращі сильні родини, матки яких відрізнялися високими племінними якостями, а родини — високою продуктивністю. Молодих личинок, узятих із цих рє- мей, прищеплювали в мисочки й ставили рамку з мисочками в родину-приймальницю, з якої за 6 годин до цього видаляли матку й увесь відкритий розплід. Через добу виймали рамку з мисочками з родини-приймальниці, не прийняті бджолами мисочки видаляли, а рамку із прийнятими переносили в семьювоспитательницу.
У цей час більшість дослідників і бджолярів-практиків відмовилося від цієї схеми й замінило її більш простій, у якій родини-приймальниці зовсім відсутні. Їхній функції ухвалює на себе родина-вихователька, яку нерідко називають сімєю-годувальницею. У якості семейкормилиц використовують сильні родини, для змісту яких застосовують вулики трьох різних конструкцій: односімейні лежаки, двокорпусні вулики й двухсемейние лежаки з надставкою.
У першому випадку в лежаках поміщають сильну родину, добре забезпечену медом і пергою; з весни її підгодовують сиропом із дріжджами. Коли ця родина досягає повної сили, займає 22—24 рамки й має багато молодих бджіл, у неї віднімають матку й усі рамки з відкритим розплодом і яйцями. Замість узятих рамок родину поповнюють декількома рамками зі зрілим друкованим розплодом, а через добу ставлять у гніздо цієї родини рамку з мисочками, у які пересаджені молоді личинки. На цих мисочках бджоли безматочної родини починають будувати маточники й одночасно посилено годують личинок матковим молочком. Коли личинки в маточниках досягнуться триденного віку, рамку з маточниками виймають із родини, личинок видаляють із маточников і вибирають наявне в маточниках молочко. Підстановку в безматочну родину мисочок з личинками можна повторити кілька раз, поки в родині буде багато молодих бджіл-годувальниць. Але число їх поступове зменшується через відсутність матки й розплоду, відповідно знижується й виховна здатність родини, зменшується число личинок, яке вона ухвалює на вигодовування.
Щоб підтримати виховну здатність безматочної родини, доводиться додавати в неї рамки із друкованим розплодом з інших родин пасіки, а також постачати її медом і пергою, тому що бджоли без матки працюють дуже слабко.
Зміст родин у яких одержують маткове молочко, у двокорпусних вуликах значно відрізняється від описаного. Нижній і верхній корпуси цього вулика вміщають по 12 рамок. Навесні родина спочатку займає тільки нижній корпус, а в міру збільшення кількості бджіл у ній ставлять другий корпус, у якого є дно з ганемановской ґрати; вона не дозволяє матці переходити у верхній корпус, а робочі бджоли вільно проходять через неї (деякі автори рекомендують вставляти між корпусами магазинну надставку з рамками, зайнятими медом, сушею й вощиною). У верхній корпус переносять, у міру потреби, рамки із друкованим розплодом, кілька кормових рамок з медом і пергою, а також дають цукрово-дріжджову підгодівлю.
Description: C:Users
dubykAppDataLocalTempFineReader10mediaimage8.png
Рис. 23. Схема вулика-лежака. Стрілки показують: / — видалення з родини матки й рамок з відкритим розплодом і яйцями; 2 — підстановка в родину рамок із друкованим розплодом; 3 — підстановка маткових рамок з мисочками й привитими в них личинками.
У міру звільнення рамок від розплоду знову переставляють їх униз, де перебуває матка, що плодить. Для прискорення росту родини можна підставляти у верхній корпус друкований розплід з інших родин. По досягненню повної сили (24 рамки в обох корпусах) у верхній корпус ставлять маткову рамку з 30—45 мисочками, у яких перебувають приви-t тие молоді личинки. Тому що молоді бджоли верхнього корпуса не стикаються безпосередньо з маткою й випробовують недолік маткової речовини, у них пробуджується інстинкт виховання матки; під впливом його вони швидко закладають мат,очники на підставлених мисочках з личинками. Цьому сприяє також нагромадження в молодих бджіл маткового молочка, яке посилено продукуються їхні глоткові залози, і відсутність у верхньому корпусі відкритого розплоду. Через 2,5-3 дня після постановки рамки з мисочками можна вийняти її й збирати молочко з побудованих на ній маточников.
При наявності в родині великої кількості молодих бджіл можна щодня ставити у верхній корпус по одній матковій рамці з 30-45 мисочками. На третій день першу рамку з мисочками вже можна вийняти, а на її місце поставити ще одну рамку зі знову привитими мисочками. При такому способі роботи родина буде давати щодня по 25-30 маточников з молочком, якщо підтримувати її, постійно подсиливая рамками із друкованим розплодом з інших родин. Одержуючи від родини щодня 30 маточников, протягом трьох літніх місяців можна добувати від неї близько 500 г молочка.
Застосування для одержання молочка двухсемейного лежака з надставкою в принципі не відрізняється від змісту родини-
Description: C:Users
dubykAppDataLocalTempFineReader10mediaimage9.png
Р и с. 24. Схема двокорпусного.
вулика. Стрілки показують: 1 — перенос рамок, що звільнилися після виходу розплоду; 2 — перенос рамок із друкованим розплодом; 3 — підстановка маткових рамок з мисочками й привитими в них личинками. Пунктирна лінія показує положення гаиемановской ґрати.
годувальниці у двокорпусному вулику. У великий лежак (на 30 рамок) поселяють сильну родину, подсиливают її розплодом з інших родин, а потім тут же ділять її на 2 рівні частини, відсуваючи їх друг від друга й залишаючи між ними невеликий порожній проміжок, відділений від однієї й іншої родини перегородками із ґрат Ганемана. Безматочній половині дають можливість вивести собі матку з підставленого розплоду й подсиливают її розплодом з іншої половини, поки молода матка не почала плодити. Завдяки можливості спілкування бджіл обох родин через ґратчасті перегородки життя у двухсемейном лежаку протікає спокійно й бджоли працюють нормально
%
Коли обидві родини_досягся пута повної сили, над ними поміщають надставку розміром на 14—16 рамок, що має дно на 3/4 з ганемановской ґрати. Її заповнюють рамками із друкованим розплодом, узятим з обох родин нижнього поверху й з родин-помічниць; туди ж поміщають 2-3 кормові рамки й годівницю із цукрово-дріжджовою підгодівлею.
Коли надставка буде заповнена друкованим розплодом і молодими бджолами, у неї ставлять маткові рамки з мисоч-
Description: C:Users
dubykAppDataLocalTempFineReader10mediaimage10.png
Р и с. 25. Схема двухсемейного лежака з надставкою.
Стрілки показують: / — перенос рамок, що звільнилися від розплоду; 2 — перенос рамок із друкованим розплодом у надставку; 3 — постановка маткових рамок з мисочками н привитими в них личинками. Пунктирні лінії показують положення ганемановских ґрат.
ками, у які щеплені молоді личинки, і ведуть подальшу роботу в порядку, описаному для двокорпусного вулика.
Щоб спростити роботу в родинах нижнього поверху, надставку роблять пересувною. Пересуваючи її із середнього положення праворуч до краю правої нижньої родини, звільняють для роботи верх лівої родини; пересуваючи надставку до лівого краю, відкривають праву родину. Завдяки передвигалию надставки відпадає необхідність знімати її з нижнього корпуса, що значно полегшує роботу й зменшує занепокоєння бджіл у нижньому поверсі й надставці.
Аналогічне пристосування робиться й у двокорпусного вулика; з однієї сторони до нижнього корпуса прилаштовують на рівні верхніх його рамок майданчик, на якому можна зрушувати верхній корпус для того, щоб відкрити рамки, що коштують у нижньому корпусі.
Двухсемейний лежачи до з надставкою дає найкращі результати. При постійному поповненні надставки друкованим розплодом і підгодівлі бджіл цукровим сиропом із дріжджами
Description: C:Users
dubykAppDataLocalTempFineReader10mediaimage11.png
Рис. 26. Ганемановская ґрати з отворами, через які проходять робочі бджоли, але не може пройти матка (ширина отворів 4,3—4,5 мм).
у надставці накопляється багато бджіл-годувальниць, що дає можливість одержувати тут молочко безупинно протягом 2- 3 літніх місяців, щодня по 30-40 маточников, що містять по 200-250 мг молочка, тобто від 6 до 10 г молочка в день, а всього за три місяці до 600 г.
Схеми способів одержання маткового молочка.
I.
Прямий спосіб природній (з видаленням матки без грефажа). А. Тільки відняти матку; через 2,5-3 дня маємо маточники. Б. Відняти матку; на рамці з молодими личинками розширити вибрані гнізда з личинками, через 2 -здня зрізати маточники.
Для повторення збору маткового молочка необхідно підставляти в ту ж родину рамку з яйцями й молодими личинками не рідше, чим через 5 днів.
II.
Штучні способи із застосуванням грефажа:.
1.Спосіб другого корпуса (надставки).
2.
Спосіб єдиної родини-помічниці й виховательки.
3.
Спосіб стелі.
При всіх способах личинки переносяться в штучні мисочки. Родини-Воспитателвници втрачають маток, і через 2- 3 години на них ставлять маткові рамки із привитими мисочками. Ці родини повинні бути добре утеплені, постачені кормом, друкованим розплодом і молодою бджолою. У міру виходу розплоду підставляють рамки із друкованим розплодом.
1.
Спосіб другого (верхнього) корпуси або надставки. На вулик сильної родини ставлять магазин, а над ним другий корпус. Дно верхнього корпуса на 3/4 заміняють ганемановской ґратами.
У магазин ставлять рамки з порожнім стільником, медяними й вощиною.
Родину розділяють: у нижньому корпусі залишають 2-3 рамки розплоду з маткою, 4-5 рамок з кормом, суша й вощину. У верхній корпус переносять усі рамки із друкованим розплодом і відкритим старше 3 днів, а також 2-3 кормові рамки й годівницю (краще верхню). Рекомендується поповнити верхній корпус друкованим розплодом з інших родин.
Через 2-3 дня після організації родини можна поставити у верхній корпус 1-2 маткові рамки із привитими мисочками; через 2,5 дня зрізати побудовані тут маточники й знову поставити маткові рамки з мисочками.
Операцію постановки маткових рамок і зрізання маточников повторювати, поки бджоли будують маточники. У міру звільнення у верхньому корпусі рамок із друкованим розплодом переносити в нижній корпус, а з нижнього у верхній і з родин-помічниць переносити рамки із друкованим розплодом, створюючи в такий спосіб великий достаток бджіл-годувальниць у верхньому корпусі. Щоб не турбувати бджіл частим зняттям верхнього корпуса, перестановки рамок з верхнього корпуса в нижній і назад слід робити через 8-10 днів; із семейпомощниц можна додавати рамки у верхній корпус без особливих тривог для родини. Питання про наявність льотка для верхнього корпуса не вирішений остаточно. Звичайно колишні годувальниці, що стали літними, ідуть через магазин у нижній корпус і використовують льоток нижнього корпуса (сіра гірська бджола).
Одержання маткового молочка триває весь сезон, і необхідними умовами є: гарне утеплення, наявність перги, меду, білково-вітамінна підгодівля, регулярне подсиливание верху друкованим розплодом.
2.Спосіб єдиної родини . Цей спосіб подібний попередньому: більша родина ділиться на 2 частині, але розташовуються вони не друг під другом, а поруч в одному корпусі. Нормальну родину доводять до 12—18 рамок (обємистий лежак) і ділять на 2 нерівні частини ганемановской ґратами — більша частина містить 7 рамок з кормом, розплодом, маткою, сушею й вощиною; менша частина має рамку (одну) з пергою й медом у ґрат, 2 рамки із друкованим розплодом, 1 кормову рамку в стінки. Через 2—3 дня після поділу в безматочну частину ставлять 1 маткову рамку із привитими личинками; через 2—5 днів вирізують маточники, ставлять нову маткову рамку з мисочками. Ця операція повторюється багаторазово.
У міру потреби рамки в меншій частині, що звільнилися від друкованого розплоду, заміняються рамками із друкованим розплодом з більшої частини лежака або із сімї-помічниці.
Необхідно: утеплення, наявність перги й меду, регулярна добавка друкованого розплоду, дріжджова підгодівля. При використань лежаків в 18-20 рамок обидві частини родини відповідно розширюються.
В 1962 р. у нас на медичній пасіці однієї з лікарень був вулик (№ 31) в 35 рамок, 15-20 рамок розплоду при рясній годівлі білково-вітамінною підгодівлею. Бджіл у вулику дуже багато, і вони почували себе сиротливо у віддалених куточках вулика навіть при наявності матки; ми підставляли в лежак рамки із привитими мисочками, які бджола надбудовувала до маточников. З такого гігантського вулика знімали до 44 маточников з рясною кількістю молочка.
3. Спосіб стелі. Відрізняється від інших способів горизонтальним положенням маткової рамки над іншими. Відомо, виховання маточников іде тем інтенсивніше, чим вище розташовуються маточники у вулику ( на верхній планці більше прийнятих мисочок, чому на нижній), де вологість і тепло найбільші (вертикальне розташування маткової рамки в корпусі).
Сильну родину поселяють у двокорпусний вулик, у якого верхній корпус відділений від нижнього ганемановской ґратами. У верхній корпус ставлять рамки із друкованим розплодом, кормові й годівницю. У нижньому залишається відкритий розплід, суша, вощина, кормові рамки й матка.
Над рамками верхнього корпуса ставлять надставку у вигляді плоского ящика глибиною 5.5 див. Дно ящика звернене нагору, відкрита частина-униз до рамок. Розміри ящика-підставки відповідають рамці (30X45). До внутрішньої сторони дна надставки прироблено на петлях дві вузькі дощечки — в одного й іншого кінця надставки. Ці дощечки служать для зміцнення на дні надставки планок із привитими мисочками. За один прийом до надставки можна застосувати 5-6 планок з мисочками. Рекомендується наступний порядок роботи: надставку виймають і приносять у лабораторію, мисочки на 3- 5-6 планках заряджають личинками й прикріплюють у надставку. Надставку переносять у верхній корпус і ставлять над відкритими без холстика рамками, розташовуючи її нагору дном і вниз отворами мисочок. Через 2,5 дня відкривають верхній корпус, виймають надставку й заміняють її іншою надставкою зі свежезаряженними мисочками. Вийняту надставку несуть у лабораторію й там збирають молочко з маточников.
У міру звільнення у верхньому корпусі рамок від друкованого розплоду заміняють їхнім свіжим друкованим розплодом з родин помічниць.
Необхідні умови для роботи: верхнє утеплення, підгодівля, регулярне постачання верху друкованим розплодом. В 1962, 1963 рр. у Сочі, у Вирице Ленінградської області ми при перевірці вищеописаного методу провели ще наступний досвід. Замість планок з мисочками в надставку поміщають однобічний стільника, що містить у гніздах яйця й молодих личинок. Стільника ставлять па невеликі реечки. У цьому соте треба розширити вибрані гнізда з личинками молодого віку або вирізати непотрібні ряди вічок. Бджоли охоче будують маточники на такій горизонтально розташованій рамці.
Заготовка мисочок. Деякі закордонні фахівці затверджують, що матеріал, з якого зроблені мисочки — бджолиний віск, скло, пластмаса, мінеральний або рослинний віск, парафін і т.п.,- не відіграє істотної ролі; лчели ухвалюють мисочки із усіх перерахованих матеріалів. На думку французького дослідника Вийома, циліндричні мисочки із круглим дном ухвалюються бджолами краще призматичних із гранованим або плоским дном.
Бджоли охотнее ухвалюють мисочки, що були у вживанні, чому нові, особливо якщо вони повторно щеплені відразу після звільнення від молочка. Мисочки із залишками засохлого молочка необхідно на короткий час занурити у воду, а потім дати на очищення в родину. Ще зручніше давати мисочки на очищення відразу ж після звільнення їх від молочка, якщо в них не прищеплюють негайно личинок.
Заготовлені мисочки приклеюють воском на деревяні планки, які прикріплюють у вільну рамку, як це звичайно роблять при висновку маток. На кожну планку ставлять по 12-15 мисочок і в кожну рамку по 3 планки, тобто всього 36-45 мисочок на рамку.
Одержання одновікових личинок. Для щеплення в мисочки рекомендують брати личинок у віці 15—18 годин (уважаючи з моменту виходу з яйця) і у всякому разі не старше 24 годин. Для одержання таких личинок використовують сильну родину з молодий високоплодовитой маткою й більшою кількістю молодих бджіл. Вони рясно постачають молочком гнізда, у яких перебувають яйця з личинками, готовими до вилуплению, а достаток молочка полегшує роботу з пересадження личинок. У середину гнізда цієї родини ставлять Majточний ізолятор, що вміщає одну рамку вільної суши, у якій виводилося 2—3 покоління бджіл. Останнє важливо
Description: C:Users
dubykAppDataLocalTempFineReader10mediaimage12.png
Рис. 27, Мисочки на деревяних планках.
Description: C:Users
dubykAppDataLocalTempFineReader10mediaimage13.png
J
3
і с. 28. Матковий ізолятор ва одну рамку.
тому, що матка охотнее кладе яйця в гнізда такого сота й молоді личинки краще видні на коричнюватому тлі гнізд. Одну сторону рамки закривають аркушем фанери, картону або дрібної сітки, щоб матка могла класти яйця тільки на іншу сторону. У той же ізолятор саджають матку. При високій плідності матка за добу може відкласти тут не менш 1000 яєць. Через добу рамку виймають із ізолятора, на її місце ставлять іншу таку ж рамку й пересаджують на неї.
матку. Вийняту з ізолятора засіяну яйцями рамку ставлять у гніздо тієї ж родини на 2 доби для висновку личинок.
Щеплення (грефаж) личинок у мисочки. Операцію щеплення (пересадження) личинок з робочих вічок у мисочки зручніше за все виконувати безпосередньо на пасіці, у пасечном будиночку, де підтримується температура не нижче 25° і висока вологість. У тих випадках, коли доводиться переносити рамки з личинками на значну відстань-з пасіки в лабораторію й назад, слід ставити їх у ящик, у якому для підтримки вологості розвішують на стінках мокрі рушники, а для підтримки температури ставлять пляшки з гарячою водою. Стіл, на якому здійснюється пересадження, повинен бути добре освітлений і зручний для роботи; дуже допомагає підставка, що втримує рамку з личинками в похилому положенні під кутом в 45°. Найбільш зручне висвітлення, що падає зверху й позад оператора. Слід уникати прямих сонячних променів, тому що вони швидко підсушують личинки.
Description: C:Users
dubykAppDataLocalTempFineReader10mediaimage14.png
Р и с. 29. Ящик для перенесення рамок.
Для пересадження личинок користуються шпателем з вигнутою ручкою, яка не закриває личинку в момент захоплення її нижнім кінцем шпателя. Цей кінець має вигляд лопаточки й повинен бути досить широкий, щоб захопити разом з личинкою маленьку краплю молочка, і досить тонкий, щоб личинка легко зсковзувала з нього. Для переносу гре-
Description: C:Users
dubykAppDataLocalTempFineReader10mediaimage15.png
Р и с. 30. Перенос личинки в мисочку.
фажа ми використовували пласко очиненное куряче перо (мал. 30).
Перед початком роботи гострим ножем обрізають стінки гнізд, з яких передбачається брати личинки, на 3/4 їх висоти; в обрізаному гнізді легше побачити личинку й підхопити її шпателем, не ушкоджуючи. Рекомендується перед пересадженням класти в кожну мисочку небагато молочка; це полегшує приймання пересаджених личинок бджолами. Особливо важливо застосовувати цей спосіб для мисочок, використовуваних уперше. Необхідно, щоб перенос личинок проводився швидко щоб уникнути шкідливого для них підсихання й охолодження. По тій же причині кожну рамку з 40-45 привитими личинками слід негайно перенести в сімю-виховательку.
Дуже зручно робити щеплення личинок у мисочки вдвох: один працівник розкладає в мисочки краплі молочка, іншої переносить у них личинки.
Постановка рамок із привитими личинками в сімю-виховательку. Рамку з мисочками ставлять у середину гнізда у верхньому корпусі родини-виховательки між наявними там рамками й друкованим розплодом. При наявності у верхньому корпусі великої кількості молодих бджіл-годувальниць вони швидко ухвалюють личинки в мисочках, годують їхнім молочком і й&ЧИ-» пают будувати на мисочках маточники.
Вилучення рамок з маточниками з родин-виховательок.
Спеціальні дослідження показали, що найбільша кількість молочка в маточниках, побудованих на прийнятих мисочках, буває в личинок у віці 2,5-3 днів, тобто через 2- 2,5 дня після щеплення. За даними канадського фахівця М. Смита, зважування молочка, узятого з маточников різного віку, показало, що середня вага в 2-денних маточниках був 147 мг, в 3-денних — 235 мг, в 4-денних —182 мг.
Description: C:Users
dubykAppDataLocalTempFineReader10mediaimage16.png
Рис. 31. Загальний вид маточника.
М. Смит уважається, що різниця ця обумовлена розміром личинок і інтенсивністю поїдання ними корму: у дводенних маточниках личинки ще малі й бджоли-годувальниці не дають їм багато корму, а в чотириденні личинки вже настільки великі, що поїдають корму більше, ніж його приносять годувальниці.
Тому більшість бджолярів, що займаються одержанням молочка, виймає рамки з маточниками з родин-виховательок на початку третього дня після щеплення личинок. Якщо припустити, що із запропонованих родині-виховательці на одній рамці 45 мисочок будуть прийнято 75%, тобто 33, і кожний маточник дасть у середньому 230 мг, загальний вихід молочка з однієї рамки буде близько 7,5 г.
Збір молочка з маточников. Вийняті з родин-виховательок рамки з маточниками переносять у лабораторію й негайно витягають із них молочко. Затримка цієї операції загрожує підсиханням молочка й навіть зміною його властивостей. Принесені в лабораторію маточники обрізають гострим тонким лезом трохи нижче поверхні молочка, пінцетом виймають личинки, а потім витягають молочко.
При невеликому числі маточников для цього користуються маленькою металевою ложечкою, розмір якої відповідає величині й формі маточника. Для прискорення роботи при наявності великого числа маточников застосовують спеціальний збирач. Він має вигляд широкої товстостінної стік-
Description: C:Users
dubykAppDataLocalTempFineReader10mediaimage17.png
Рис. 32. Збирач і ложечка для збору маткового молочка з.
маточников. •.
лянної трубки діаметром близько 2,5 див і довжиною 15-20 див. Нижній кінець трубки заткнуть пробкою, через яку проходять дві тонкі скляні трубочки. Одна з них зєднана із зовнішнім кінцем з вакуум-насосом і служить для викачування повітря зі збирача; друга служить для усмоктування молочка в збирач із маточников. Верхній кінець збирача закритий пробкою, яка щільно прилягає до внутрішніх його стінок, але може бути всунута усередину збирача иа будь-яку глибину.
Пустивши в хід насос, оператор уводить кінець усмоктувальної трубочки збирача в маточник і ретельно витягає все молочко, потім швидко переходить до наступного маточнику і т.д. У такий спосіб молочко з багатьох маточников може бути зібране в один збирач за дуже короткий час. Ємність збирача рівна приблизно 30-35 мол; це означає, що в нього можна вмістити молочко з 200-250 маточников. Цілком можливо, звичайно, застосовувати збирачі менших розмірів або використовувати для цієї мети скляні шприци різної ємності.
Ми збирали маткове молочко скляною ложечкою або лопаточкою в приготовлений стерильний флакон з темного скла, заповнюючи молочком і глюкозою до пробки, яку парафинировали.
Очищення молочка. Свіжозібране молочко негайно піддають очищенню від сторонніх домішок. Незважаючи на те, що в родинах маточники завжди звернені отворами вниз, дрібні шматочки воску й невелика кількість пилку попадають у молочко; крім того, у ньому є обривки покривів, що злиняли, личинок.
Для очищення молочка від цих домішок його пропускають через дрібне нейлонове сито. Для цього виймають нижню пробку збирача й закривають його нижній кінець нейлонової гкаиью, зміцнюючи її на збирачі гумовим кільцем. Після цього опускають нижній кінець збирача в посудину, куди повинне бути поміщене очищене молочко, а в задній кінець його повільно всувають пробку й, діючи нею на зразок поршня, видавлюють молочко крізь сито прямо в той посудина, яка служить для зберігання молочка.
Зберігання молочка. Питання про умови, які забезпечують зберігання молочка без зміни його властивостей, дуже складний і далеко ще не дозволений остаточно. Можна вважати встановленим, що свіже молочко є нестійким продуктом і легко змінює зовнішній вигляд і властивості. Це підтверджується тим, що при штучній рясній годівлі молодих личинок молочком, взягим з маточников, але, що зберігалися кілька днів npjsi кімнатній температурі (18—20°), ці личинки розбудовувалися не в маток, а в робочих бджіл, тобто молочко тут уже не виявляло нормального впливу на процес розвитку личинок. Отже, зберігання при кімнатній температурі в короткий час змінює характерні біологічні властивості молочка.
Аналогічно були проведені досвіди зберігання свіжого молочка в холодильнику при температурі від --2 до 4-5°. При годівлі личинок молочком, що зберігалися в цих умовах 1—4 тижня, розбудовувалися бджоли з ознаками проміжними між бджолою й маткою; якщо ж годували личинок молочком, що зберігалися протягом року, то розбудовувалися типові робочі бджоли. Отже температури, що застосовувалися в досвіді, холодильника не забезпечують збереження біологічних властивостей молочка.
Спеціальне вивчення молочка показало, що при зберіганні в умовах кімнатної температури й зіткнення з повітрям білки молочка змінюють свій склад (денатурируются) і властивості через 20 годин. Деякі дослідники вважаються, що мінусова температура близько —2 .—5° сприяє збереженню властивостей молочка до 6 місяців, при темпі- ратуре від —15° до —18° воно може зберігатися протягом року.
Деякі дослідники пропонують зберігати молочко, розбавляючи його медом в 10-20-50 раз. Інші, посилаючись на те, що ферменти, що присутствующие в меді, можуть змінювати склад молочка, рекомендують застосовувати для цього мед, ферменти якого попередньо зруйновані підігріванням.
Деякі лікарі застосовують для лікувальних цілей молочко, законсервоване 40-45%-ним спиртом.
Закордонні фірми, що виготовляють препарати молочка для продажу, найчастіше застосовують для консервації молочка висушування під вакуумом ( при сильно зниженому тиску й низькій температурі). Таке сушіння зберігає без зміни будова молекул, що входять до складу молочка, і, як припускають, не змінює його біологічних властивостей. В 1958 р. Науково-дослідний інститут бджільництва випустив сухий препарат маткового молочка, що одержав назва апілак; він також готується шляхом сушіння під високим вакуумом і випускається у вигляді таблеток і порошку.
Дотепер дослідники маткового молочка ще не розробили точного методу для визначення його біологічної активності. Внаслідок цього всі дані про збереження цієї активності при різних способах зберігання або консервування поки залишаються лише відносно достовірними.
Шовен в 1955 р. зберігав молочко в холодильнику при + 3° протягом 2 місяців; у той час як Бойок при +4—10° зберігав молочко протягом 2 років.
Хелио (1955) затверджує, що маткове молочко слід зберігати в темряві без контакту з повітрям, при 0 +5°. Його можна піддавати першої стадії лиофилизації й холодному сушінню, але не зневоднюванню під вакуумом; отримана маса може бути розчинена у водному спиртовому розчині, отриманому шляхом сбраживания меду (міцність 13,5°).
По роботі Гойо (1957) особливу роль відіграє свіже молочко, коли вік не перевищує 2 годин. Молочко відрізняється нестійкістю; особливо міняється характер електричної провідності свіжого молочка протягом перших двох тижнів.
Молочко збирають у герметично закритий посудину.
При консервації при 0 +30° молочко старіє протягом 20 годин, потім наступає більш тривалий період старіння, коли воно змінюється залежно від температури протягом 400 годин, потім стає менш чутливим до температурних змін.
У тих випадках, коли немає можливості піддати свежеполученное молочко сушінню під вакуумом при зниженій температурі, рекомендується зберігати його в стерилізованої сте!.
Маткове молочко після висушування у вакуумі втрачає 50% своєї ваги, так що 1 г нативного молочка або 0,5 г висушеного містять 20 доз. Нативное молочко змішують із лактозою у відношенні 1:4 (по Брайнесу), а потім приступають до вакуумного сушіння. Зберігати напівфабрикат молочка, що полягає з 1 частини молочка й 4 частин лактози, треба в холодильнику.
Можна змішувати маткове молочко із глюкозою у відношенні 1:20. Такий змішувач не заважає проводити аналіз на істинність молочка, описаний на стор. 125—128. Лактоза при зіткненні із КМпСЬ дає зникнення кольорової реакції й в остаточному підсумку неможливо точно розвязати питання про істинність молочка, глюкоза не вступає в реакцію із КМп04, реагує тільки маткове молочко.
У звязку із тривалим зберіганням рекомендується проводити аналіз на придатність і доброякісність молочка.
Повторні щеплення личинок у маточники. Маточники, що звільняються від молочка, можуть бути негайно використані для повторного щеплення личинок. Рекомендується робити це негайно, поки в маточниках ще не підсохнули залишки молочка. Такі повторно привиті маточники бджоли родини-виховательки ухвалюють дуже охоче.
У закордонних пчеловодних господарствах «молочного напрямку» з більшим ефектом застосовують систему безперервного одержання молочка. Оиа полягає в тому, що семьювоспитательницу постійно подсиливают зрілим розплодом і молодою бджолою з інших родин, щодня ставлять у неї по одній рамці з 40-45 привитими мисочками. На третій день у родині буде три рамки, що містять у загальному 120-135 маточников, у той же день перша поставлена рамка буде готова. Її виймають, звільняють від молочка її маточники, знову прищеплюють молодих личинок у її обрізані маточники й знову ставлять у ту ж родину. На четвертий день так само надходять із другою рамкою, на пятий день — із третьої і т.д. При такому порядку роботи родина-вихователька буде щодня давати близько 7-7,5 г молочка.
Гарна родина при постійному подсиливании її зрілим розплодом і підгодівлі може без шкоди для збору меду продукуватися протягом 2-3 місяців і дасть за цей час від 400 до 600 г молочка.
Для скорочення витрат часу можливо ставити в семио-воспитателишцу відразу три рамки із привитими мисочнами, через 3 дня виймати їх усі відразу й прищеплювати знову. Завдяки цьому можна щодня відвідувати не всі семьивоспитательници, а тільки третю частину їх, це дає економію часу й удешевляет собівартість молочка.
Для практики одержання маткового молочка велике значення має питання про календарні строки цієї роботи. Більшість бджолярів уважається, що більші кількості молочка можна одержувати від кожної родини тільки навесні й на початку літа, коли родини готуються до роїння й рояться. Саме в цей період інстинкт розмноження спонукує бджіл енергійно будувати маточники, поїдати багато білкової їжі (перги й пилку), продукуватися багато молочка й годувати їм маткових личинок.
Бджолярі використовують це природнє ройове прагнення бджіл, вирізують побудовані маточники й збирають із них молочко. Замість вирізаних маточников бджоли будують нові й знову ухвалюються вигодовувати в них маткових личинок. Так повторюється кілька раз, поки не мине бурхливе «ройовий настрій» бджолиних родин. У середніх і північних областях європейської частини нашої країни закінчення ройової пори збігається з початком масового літнього цвітіння рослин, з початком рясного медозбору (який бджолярі називають «головним взятком») з лугових трав, а потім з липи й інших медоносів. Багатство нектару в природі будить у бджіл інстинкт збирання запасів меду; вони перестають займатися вигодовуванням личинок і спрямовують усі сили на збір нектару й переробку його в мед. У цей час можна змусити родину будувати маточники й вигодовувати маткових личинок, тільки вилучивши матку з родини. У безматочній родині через кілька годин приходять бджоли в занепокоєння, а потім починають будувати свищевие маточники, розширюючи й надбудовуючи для цього деякі бджолині гнізда, у яких є молоді личинки. Безматочні родини можуть також виводити маток з личинок, підставлених їм у штучних мисочках.
Наприкінці літа, коли збір меду майже припиняється, бджоли перестають годувати матку молочком, вона не кладе яєць, припиняється й вигодовування розплоду. У цей час, навіть віднявши матку від родини, не вдається спонукати бджіл будувати свищевие маточники й виводити маток.
Однак при наявності теплої літної погоди й при підгодівлі цукровим сиропом із дріжджами бджолині родини починають будувати маточники й виховувати маток навіть в осінній час. Це доведене досвідом, який був проведений нами разом із бджолярем А. Н. Замараевим на його пасіці на околицях м. Сочі в жовтні — листопаді 1960 р. Протягом цього часу в Сочі стояла тепла погода з денною температурою близько 15—20° і нічний — не нижче 7—10°. Для досвіду були підібрано 4 родини, рівні по силі, породності, запасах корму й віку маток; 2 з них одержували щодня по 0,5 л сиропу із дріжджами, 1 -тільки cfipon у тому ж кількості, 1 підгодівлі не одержувала. Досвід почався 18 жовтня й тривав до 19/XI (табл. 10),
Таблиця 10
Отримане молочка
№ Л"« родин
Щоденна підгодівля
Строки підгодівлі
дати
яз аз 2 ПРО X ПРО я.
ч я.
і а" я про.
CP н
U.
г про.
U.
про і й
£ 2 ЯЯ я оП[ ПРО с н ПРО. га _ про S і.
Ш — w
2
Цукровий сироп + пивні дріжджі; 0,5 л
18/Х-Х—1/XI
24—30 X
26
6342
244
5
Те ж..................................
Те ж
Те ж
31
7010
226
4
Цукровий сироп 0,5 л.....
» »
24/ X — 1 / X I
16
2610
163
7 до
Без підгодівлі
» »
25/Х-Х—1/ X1
7
860
123
5
Цукровий сироп + пивні
дріжджі; 0,5 л
1—19/XI
6—19 XI
21
5070
241
Дані таблиці переконливо говорять про великий позитивний вплив цукрово-дріжджової підгодівлі на будівництво маточников і продукцію молочка в безматочних родинах в осінній період.
Підтвердження нашого досвіду є в роботі Кайя, який показав, що при підгодівлі бджолиних родин вітамінами В и С і молочними гидролизированними білками кількість розплоду збільшується на 20—30%, а кількість молочка в маточниках — в 2—2, 5 рази.
Белково-Витамииная підгодівля стимулює розвиток глоткових залоз і вдвічі збільшує виділення маткового молочка. Бек і Вівер показали, що домішка чистої пантотеновой кислоти в кормі бджіл підсилює розвиток глоткових залоз і збільшує кількість розплоду.
Особлива дія дріжджів па розвиток глоткових залоз можна пояснити наявністю в них великої кількості пантотеновой кислоти в порівнянні з наявністю її в інших продуктах (табл. 11).
Таблиця И
Назва продуктів
Мікрограмів на 1 г
Назва продуктів
Мікрограмів на 1 г
Маткове молоко ....
85—510
Яловичина ....................................
10
Пивні сухі дріжджі
140-350
Молоко цільне ....
2,8
Печінка..........................................
25—60
Томати ..........................................
17—20
Яйця...............................................
8-48
Картопля солодка . . .
10-12
Яєчний білок ................................
10
Морква .........................................
2
Пшениця .......................................
10
1,2
Пшеничні відрубай. . .
20—30
Пилок ...........................................
20
Горох половинчастий . .
20—22
Висновок.
1.
Для успішного одержання економічно вигідного маткового молочка слід дотримуватися певні умов;.
а) мати в родинах багато бджіл--не менш 2 кг, у тому числі багато годувальниць (не менше 8 рамок), причому в будиночках завжди повинне бути тепло, що досягається за рахунок товстих стінок, гарного верхнього утеплення, укритого розташування;.
б) стимулююче харчування, без якого вповільнюються кладка й розвиток глоткових залоз, продуцирующих молочко;.
в) гарна порода бджіл, серед яких є родини, здатні давати багато маткового молочка;.
г) відповідні методи роботи з одержання молочка (3);.
д) сприятливі сезонні й Кліматичні умови.
2.
Шляхом експериментів і випробувань у клінічних умовах установлена фізіологічна й терапевтична активність свіжого молочка й препаратів, виготовлених з нього:.
а) нативное молочко (свіже) застосовується в дозах по 10—100 мг під мову або усередину натще за 0,5—1 година до їжі;.
б) свіже молочко, розмішане в медяному сиропі (сите) у пропорції 250 мг молочка на 140 мол сиропу; утримується в ампулах ємністю по 5 мол, ухвалюється натще за півгодини до їжі в невеликій кількості води (рецепт Ф. Шмидта);.
в) свіже молочко, розмішане в 40—45% -ном спирті (горілці) у пропорції 1:20; застосовується краплями під мову в дозах по 5—10 капель на приймання 4 рази в день за 1,5 години до їжі (рецепт д-ра Несмеяновой);.
г) мякі таблетки, що містять кожна 0,5 г глюкози, J-2 краплі прогрітого меду й 20 мг свіжого молочка (рецепт проф. Виноградовій); застосовуються під мову безпосередньо після виготовлення по 1—2—3 таблетки в день;.
д) препарат по Хелью готується зі свіжого молочка, що зазнає першої стадії лиофилизації й сушіння заморожуванням (але не зневоднюванням під вакуумом), з наступним розчиненням отриманої маси в сброженном медяному сиропі, що містить близько 13% алкоголю;.
е) сухий препарат апілак, отриманий зі свіжого молочка шляхом сушіння під високим вакуумом (Ю
-3 -
Ю
-4
мм рт. ст.) при зниженій температурі; випускається Научио-Дослідницьким інститутом бджільництва у вигляді сухих таблеток, що містять по 10 мг молочка, або у вигляді гранульованого порошку. Таблетки застосовуються під мову по 1-4 штуки в день; порошок служить для виготовлення ректальних свіч, що містять по 5 мг молочка;.
ж) препарат маткового молочка фірми Хольцингера, розмішаний у фізіологічному розчині в пропорції 1:1 ( по рецепту д-ра Артнера). Застосовується шляхом электрофореза при напрузі струму 10—15 міліамперів (тривалість процедури 5—15 хв.); іноді комбінується з інєкцією того ж препарату, зігріванням солюксом, синім світлом.
Усі види препаратів необхідно зберігати в холодильнику при температурі не вище 0° у посудині, що герметично закривається.
3. У лабораторних дослідах установлений вплив маткового молочка на різні фізіологічні процеси різних організмів:.
а) водяний розчин молочка 1:10 000 стимулює ріст деяких бактерій стрептококів, стафілококів, а в розчині 1:10 убиває багатьох бактерій: кишкову паличку, тифозну бацилу, золотавого стафілокока й ін.;.
б) у розчині 1:20— 1:50 убиває інфузорій;.
в) при введенні молочка в їжу деяких комах (гусениць шовковичного шовкопряда, мухи-дрозофилли) прискорює процес розвитку, сприяє збільшенню ваги, викликає підвищення плідності, збільшує тривалість життя (дрозофилли);.
г) при введенні у вени ссавців тварин розчину препарату апілак спостерігається короткочасне зниження кровяного тиску з наступним поверненням до рівня трохи вище колишньої норми, а також незначне збільшення амплітуди дихальних рухів і серцевих скорочень;.
д) при багаторазовому введенні у вени водяного розчину маткового молочка ( від 8 до 120 мг) спостерігається перехідна нейтропения (зменшена кількість пейтрофильних кліток крові) більш стійкий ретикулоцитоз (збільшення кількості ретикулярних кліток крові), які не проявляються при рН—2 і рН—10 розчину, а також при одночасної ииъек-!
ції адренокортикотропного гормону в дозі — 0,1 дози молочка. У здоровішої людини після 4-кратного приймання молочка під мову до 60 мг нейтропения й ретикулоцитоз були виражені слабкіше;.
е) однократне приймання препарату апілак з 10 мг молочка усередину підвищує зміст заліза в сироватці крові, відсоток гемоглобіну й тимчасово підвищує кровотворение;.
ж) маткове молочко активізує захисні сили організму.
4.
У клініках і при амбулаторному лікуванні встановлений цілющий вплив свіжого молочка, його препаратів при:.
а) гіпотрофії в дітей раннього віку (лікування свічами із препаратом апілак, свіжим молочком, молочком з медом, розчиненим у спирті, висушеним під вакуумом);.
б) гіпертонії й гіпотонії (нормалізація тиску при лікуванні таблетками апілак, свіжим молочком із глюкозою);.
в) стенокардії (ослаблення, припинення припадків, зняття хворій при лікуванні таблетками апілак і свіжим молочком із глюкозою);.
г) бронхіальній астмі (припинення нападів ядухи) при лікуванні таблетками апілак або молочком із глюкозою;.
д) старечому виснаженні, загальній слабості, відсутності апетиту, психічної депресії ( при лікуванні таблетками під мову по 60 мг у день або внутрішнмязовими інєкціями молочка у фізіологічному розчині);.
е) психічних розладах ( при лікуванні таблетками апілак і свіжим молочком);.
ж) при поліартритах ( при лікуванні таблетками апілак);.
з) эпикондилитах, артритах, артрозах, спондилоартритах, трофічних виразках, невралгії, ішіасах, миалгии, бурситах, які успішно лікували электрофорезом молочка у фізіологічному розчині.
5.
Радянські фізіологи й лікарі, що вивчали в досвідах і клінічній практиці властивості маткового молочка й характер його Впливу на організм вищих тварин і людину, прийшли до переконання, що при введенні в організм молочко виявляє загальний неспецифічний стимулюючий вплив. Припускають, що основою цього впливу є наявність у матковому молочку ряду вітамінів групи В, зокрема великої кількості ( близько 180 мкг на 1 г сирої речовини або 510 мкг на 1 г сухої маси молочка) пантотеновой кислоти. Важливу роль відіграють також амінокислоти, що присутствующие в молочку як у звязаному, так і у вільному виді; вони, мабуть, впливають на білковий обмін і нормалізують протеїни хворих.
На думку французького дослідника Р. Шовена, клнническими спостереженнями безперечно доведене, що маткове молочко виявляє цілюща дія на дітей молодшого віку, що страждають гіпотрофією (зниженим харчуванням), на старих і передчасно постаріл, страждають виснаженням, старечою слабістю, відсутністю апетиту, а також на людей будь-якого віку, що страждають психічною депресією. Дуже важливе значення має цілющий вплив маткового молочка на людей, що страждають підвищеним або зниженим тиском.
Німецькі дослідники Шмидт, Кубин, Беглер уважають, що сутність впливу маткового молочка на старіючі й хворі організми полягає в регенерації їх старіюч, зносилися кліток і тканин; наслідком регенерації є відновлення діяльності багатьох органів, у тому числі залоз внутрішньої секреції й нервової системи. Загальний стимулюючий і тонізуючий вплив молочка пояснюється саме цими процесами регенерації.
6. Для одержання маткового молочка вигідніше всього использова ть більші двухсемейние лежаки з надставкою, у яку підставляються мисочки із привитими личинками. Для одержання маткового молочка в більших кількостях необхідно застосовувати стимулююче білкове харчування, підгодовуючи родини-виховательки медо-перговой сумішшю й білково-вітамінними підгодівлями,

Популярні статті

Нові статті