Про маткову речовину і його значенні в житті бджолиних родин

Про маткову речовину і його значенні в житті бджолиних родин

По складу до маткового молочка дуже близько «маткова речовина», яке, не будучи лікувальним засобом, відіграє більшу роль у біології бджолиної родини й життя матки. Тому що при одержанні маткового молочка важливо загальна кількість і якість маточников, те ми зупинимося на матковій речовині і його значенні.
Бджолярам з давніх часів відомі такі важливі явища в житті бджолиних родин, як закладка маточников, висновок маток і роїння. Відомо також, що при загибелі матки й відсутності засівби або молодих личинок у родині зявляються бджоли-трутівки, що кладуть иеоплодотворенние яйця, з яких розбудовуються тільки трутні.
Однак пояснити всі ці явища, указати їхні причини ні бджолярі-практики, ні вчені фахівці довгий час ие могли. Не вміли, наприклад, відповісти на запитання: Чому трутівки зявляються в безматочній родині, а в нормальній, при гарній матці, їх не буває? Що змушує бджіл будувати маточники й виводити молодих маток? У чому причина роїння родин? У чому причина великої кількості маточников у деяких порід? і т.п.
Тільки в останні роки радянські й закордонні дослідники шляхом ретельних спостережень і досвідів зуміли зясувати певною мірою ці питання. Існують різні пояснення цих явищ.
Одним з досвідів, який допоміг розвязати загадку, був такою: матку саджали в клітинку, стінки якої були зроблені з подвійної металевої сітки, так що бджоли не могли стосуватися матки своїми вусиками й хоботком, не могли її бачити, почувати її захід і чути її звуки. Через 3-5 годин після цього в родині виникало занепокоєння, хоча клітинка з маткою перебувала в гнізді між стільником. Ще трохи згодом бджоли починали будувати маточники й виховувати маток з наявних молодих личинок. Якщо ж у родині не було яєць і молодих личинок, незабаром у ній зявлялися бджоли-трутівки. Із цих досвідів видне, що причиною закладки маточ* ников і появи трутівок є порушення нормального для бджолиної родини зіткнення робочих бджіл з маткою. Спостереженнями встановлене, що матка в родині завжди буває оточена кільцем робочих бджіл, які дають їй їжу зі своїх хоботків, безперестану, торкають її своїми вусиками й облизують її тіло хоботками. Якщо позначити бджіл, що оточують матку, фарбою, то легко помітити, що вони, полизавши матку, ідуть від неї, а на їхнє місце приходять інші, які також ухвалюються лизати її. Було помічене також, що кожна бджола, що лизала тіло матки хоботком, зустрічаючись на стільнику з іншими бджолами, передає їм крапельки їжі зі свого хоботка.
Коли в тій же родині матку саджають у клітинку, крізь сітку якої бджоли можуть годувати матку, доторкатися до неї й лизати її, ніякого занепокоєння в родині не виникає, маточников бджоли не будують і трутівки не зявляються.
У ряді досвідів англійський дослідник Батлер показав, що верхньощелепні залози маток виділяють особлива речовина, яка швидко поширюється по всій поверхні тіла матки при чищенні її, і робочі бджоли, що облизують матку, одержують цю речовину. Батлер назвав його «матковою речовиною».
Відсутність маткової речовини або недолік його відбивається насамперед на нормальній діяльності робочих бджіл: вони стають неспокійними, перестають будувати стільник і слабко літав за взятком, починають будувати свищевие маточники на гніздах з молодими личинками. Звідси дослідники зробили висновок, що будівля маточников і висновок нових маток повязані з недоліком маткової речовини в родині. Це буває у випадку хвороби або старості матки, коли її організм не може продукуватися нормальної кількості маткової речовини.
Недолік маткової речовини нерідко є причиною тихої зміни старої матки, тобто зміни без роїння родини. Батлер показав також, що чим більше накопляється бджіл у родині, тим більше потрібно маткової речовини для збереження спокійного стану бджіл і нормального виконання ними робіт з виховання потомства, будівництву сотов і збору кормових запасів. Якщо ж родина зростає настільки, що матка вже не може забезпечити її необхідною кількістю маткової речовини, бджоли починають будувати ройові маточники й готуватися до роїння.
Можливо, що тіснота, що виникає завдяки скупченню великої кількості бджіл у вулику, утрудняє швидку передачу маткової речовини й веде до ройового настрою навіть при наявності достатньої кількості речовини, виділюваного маткою. Цим пояснюється можливість утримання родин від роїння шляхом розширення їх гнізд, підстановкою порожніх сотов і вощини.
Із цих даних випливає, що маткова речовина можна застосовувати як засіб, що попереджає роїння родин, але при цьому необхідно опікуватися й про усунення причин, що заважають швидкому поширенню його в родині.
Деякі дослідники припускають, що потреба бджолиних родин і навіть окремих бджіл у певній кількості маткової речовини значно коливається. Для родин, що споживають мало маткової речовини, характерна тиха зміна маток.
У досвідах Грута, Батлера, Фогда, Пайна, Симпсона й інших дослідників було показано, що найбільше маткової речовини перебуває на голові матки, трохи менше його на черевці, ще менше — на груди. Померлі матки, вилучені з родини, довгий час зберігають на своєму тілі маткова речовина. Тому, якщо в родину без матки, що вже починає турбуватися, покласти недавноумершую матку» бджоли будуть лизати її й на якийсь час заспокояться.
Маткова речовина можна вилучити з тіла мертвої матки, потримавши її в этаноле, ацетоні або ефірі. Ці рідини розчиняють маткову речовину; якщо отриманим розчином змочити тіла мертвих робочих бджіл і покласти їх в обезматоченную родину, він виявляє таке ж дія, як маткова речовина на тілі матки.
Хімічний аналіз розчину маткової речовини показав, що активна його частина представляє жирну кислоту. Розчином маткової речовини можна просочити або змочити будь-які предмети й матеріали, і вони придбають його здатність впливати на бджіл. Ця особливість більшою мірою властива предметам, що мають адсорбуючу поверхню, тому що вони краще втримують маткову речовину й віддають його більш поступово. Гладка скляна поверхня, змочена розчином маткової речовини й висушена, впливає на бджіл тільки протягом доби.
Екстракт маткової речовини, даний бджолам у їжі (меді, сиропі), виявляє на них слабкий вплив, але воно підсилюється, якщо той же екстракт нанесений на тіла мертвих бджіл. Цей досвід показує, що для одержання максимального эф-, фекта не слід давати маткову речовину в суміші з їжею.
Поява бджіл-трутівок у бджолиній родині, як правило, спостерігається лише при відсутності матки, іноді при старій матці. Трутівки мають, на відміну від звичайних робочих бджіл, більш розвиненими половими залозами (яєчниками) і можуть відкладати яйця. Напрошується питання: «Що є причиною, що затримує розвиток яєчників у робочих бджіл у нормальній родині, тобто, що має гарну, не стару матку?» Тому що зникнення матки веде до недоліку й повній відсутності в родині маткової речовини, то припустили, що саме ця речовина, одержуване бджолами від матки й передане всім членам родини, виявляє воздей-! ствие на яєчники робочих бджіл, затримує їхній розвиток.
Розвиток яєчників у робочих бджіл відбувається навіть у тому випадку, коли їх видаляють зі звичної обстановки бджолиної родини й містять невеликими групами в клітинках без матки. Однак для розвитку яєчників, крім відсутності маткової речовини, необхідна ще білкова їжа або запаси білка в тілі бджоли. У досвідах Миссбихлера було показано, що молоді бджоли (у віці до 3 днів), що не встигнули нагромадити достатніх запасів у своєму тілі, не здатні розбудовувати яєчники при відсутності матки й маткової речовини, тоді як дорослі в тих же умовах часто виявляють цю здатність. При наявності білкового харчування відмінність у розвитку яєчників залежить від кількості бджіл у групі: при 10 бджолах у клітинці яєчники розбудовуються слабкіше, чим у групах, де 25-100 бджіл. Такі групи бджіл дуже зручні для різних досвідів з матковою речовиною. Було доведено, наприклад, що затримуючим впливом (на розвиток яєчників) мають не тільки дорослі плодоносні матки, але також молоді, незапліднені. Якщо бджоли не можуть стикатися з маткою, що сидить у клітинці, і одержувати від неї маткова речовина, їх яєчники розбудовуються так само добре, як при відсутності матки. Якщо тіло мертвої бджоли (матки) потримати в ацетоні, потім вийняти й обсушити, воно перестає задерживатьразвитие яєчників, а при змочуванні тим же ацетоновим екстрактом знову здобуває затримуючу здатність. Пайн знайшла, що тіла мертвих маток, що пролежали в лабораторії до 3 років, ще не цілком втратили затримуючого впливу. Вона ж показала, що шматочок серцевини бузини, просочений цим екстрактом, діє на робочих бджіл у клітинці й безматочній родині подібно справжній живій матці; вони його оточують, обмацують, облизують і т.д.
Батлер установив, що маткова речовина, одержуване бджолами в нормальній родині, входить у їхній організм із їжею й може бути знайдене в їхніх медяних желудочках. Це доведене тим, що додаток розтертих медяних желудочков у питну воду безматочних бджіл затримує розвиток яєчників у них.
Якщо бджоли, посаджені в клітинку без матки, але з кормом, будуть стикатися із бджолами, що мають матку, але, що не мають корму, то перші будуть годувати других і при цьому в перших розвиток яєчників буде затриманий. Цей експеримент показує, що безматочні бджоли, що годують, одержували від своїх сусідок маткова речовина, що гальмує розвиток яєчників.
Для визначення органів, які відіграють роль у дізнаванні присутності матки, деяким бджолам із числа сидячих у клітинці без матки відрізали вусики, іншим вусики покривали шаром клею, а потім підкладали в клітинку мертву матку. Бджоли з нормальними вусиками ухвалювалися негайно лизати матку, і їх яєчники залишалися недорозвиненими, тоді як бджоли з обрізаними або заклеєними вусиками не проявляли ніякого інтересу до тіла матки, а їх яєчники незабаром почали розбудовуватися. Із цього досвіду випливає, що вусики бджіл відіграють важливу роль у сприйнятті подразнень, що йдуть від маткової речовини, що перебуває на тілі матки.
Цікавий також наступний досвід: молодих бджіл виводили із друкованого розплоду в інкубаторі й тримали там протягом 2 тижнів після виходу з вічок. Виявилося, що такі бджоли нездатні «пізнавати» матку, тобто вона зовсім не залучає їхньою своєю матковою речовиною. Однак ця здатність «дізнавання» проявляється в інкубаторних бджіл повністю, якщо з першого дня життя вони стикаються з нормальними бджолами, що мають матку. Очевидно, у нормальній родині новонароджені бджоли з перших днів життя одержують маткову речовину разом з їжею від інших бджіл і в такий спосіб вчаться пізнавати його.
Самим важким є питання про способи передачі робочими бджолами один одному повідомлення про присутність матки. Батлер проробив наступний досвід: 60 бджіл були посаджені в клітинку без матки; якщо до них щодня підсаджували по 6 бджіл, які тільки що лизали свою плодову матку в нормальній родині, то розвиток їх яєчників затримувався.
У нормальній родині число бджіл, що облизують матку, невелике в порівнянні з усією масою робочих особин. Крім того, відзначене, що число бджіл, що лижуть матку, сильно коливається залежно від її поведінки й інших невідомих причин. Якщо матка малорухома, число, що лижуть її бджіл сильно зростає. Батлер привязав матку за ногу на соте й побачив, що навколо неї набагато більше бджіл, чому в момент вільного руху по стільникові.
Спостереженням установлене, що бджоли, що тільки що лизали матку, пропонують іншим бджолам отригнутую з медяного зобика їжу набагато частіше, чим бджоли, що тільки відчували матку своїми вусиками. Це спостереження показує, що маткова речовина, одержувана робочими бджолами при облизуванні матки, входить у передню кишку бджіл, що лизали, і звідси передається з, що відригається їжею іншим бджолам. У свою чергу ці бджоли, проковтнувши їжу з матковою речовиною, знову відригають її й передають сусіднім бджолам і т.д. Якщо припустити, що кожна з 5 бджіл, полизавших матку один раз, передала маткову речовину трьом ее бджолам, що не лизали, а кожна із цих трьох передала також трьом новим і т.д., те виявиться, що через 10 передач маткова речовина може поширитися на 90 тисяч бджіл. Але з кожною передачею кількість маткової речовини, одержуване однієї бджолою, стає усе менше й дія його на організм бджіл відповідно слабшає.
Очевидно, виділення маткової речовини маткою, злизування його й передача один одному робочими бджолами відбувається безупинно, але навіть і при цьому важко представити, як здійснюється дуже швидка передача в родині «інформації» про зникнення матки, коли це трапляється. Вилучивши матку із сильної родини, що має не менш 60 тисяч бджіл, можна вже через 2-3 години помітити занепокоєння бджіл у всіх частинах вулика, викликане, мабуть, припиненням передачі нових порцій маткової речовини. Важко уявити собі механізм настільки швидкої інформації у великій бджолиній родині. Тому деякі дослідники ( Фергейен-Фоогд) висловлювали сумнів у тому, що бджоли можуть проковтувати одержуване при облизуванні матки маткова речовина.
Спеціальне дослідження (Симпсон) показало, що виділення верхньощелепних залоз матки містить суспензія дрібних часток, не розчинних у воді. Висихаючи на тілі матки або бджоли, ця суспензія добре прилипає, але може бути змита водою або слиною бджіл, після чого бджоли можуть злизати й проковтнути її. Фергейен-фоогд припускав, що інформація про наявність матки здійснюється не при передачі маткової речовини від бджіл, що лизали матку, а тільки шляхом відчуття заходу цієї речовини бджолами, які стикаються з, що лизали матку. Можливість такої інформації менш імовірна, чому передача маткової речовини, тому що треба було б значно більше часу. При відсутності матки в родині, а, отже, і маткової речовини, бджола приступає до закладки маточников, з яких ми витягаємо маткове молочко.

Популярні статті

Нові статті