Лікування гіпертонічної хвороби бджолиною отрутою проводиться за схемою, що застосовувався в декількох поліклініках міста Москви. Необхідно вказати, що вперше дія бджолиної отрути на зниження підвищеного кровяного тиску було помічене нами в клініці професора Г. П. Зайцева в 1948 р. при лікуванні бджолиною отрутою хірургічних захворювань. Це й дало нам право застосовувати його гіпертонікам.
Ми проводили й проводимо зараз лікування цієї хвороби по наступному принципу: кількість застосовуваного отрути змінюється залежно від стадії захворювання. У першій стадії, коли ще немає змін у структурі посудин, беруться невеликі дози отрути. Ужаление розташовують в області потилиці й бруньок. Після двох біологічних проб на третій день жало залишають у шкірі на дві хвилини. У четвертий день — дві бджоли, дві хвилини. Ще через день — три бджоли по три хвилини, на четвертий сеанс теж три бджоли; жало можна не витягати. Якщо після четвертого сеансу хворої відчуває невелике запаморочення, легкий головний біль, то потрібно зробити перерва на тиждень, після чого почати з тієї кількості бджіл, на якому зупинилися до перерви, а потім доз не збільшувати, і тільки на 8— 10-й сеанс додати дві-три бджоли. Взагалі при лікуванні хворих першої стадії дози не повинні перевищувати пяти-шести бджіл на сеанс. Зменшення кількості бджіл у зворотному порядку ми не проводили.
Після шеститижневого курсу робили перерва на два тижні. Після закінчення двох тижнів вимірювали кровяний тиск, робили аналіз сечі й крові. Якщо в сечі зявлялася невелика кількість білка, то в наступному циклі кількість бджіл зменшували на 50%, якщо при зменшених дозах отрути відсоток білка залишався, лікування припиняли.
Зниження кровяного тиску, як максимального, так і мінімального, не повинне зупиняти від проведення наступного циклу, їх треба проводити з перервою у дві-три тижні протягом 8-10 місяців. Тільки тривале лікування дає стійкі результати. Звичайно хворі, пройшовши один або два цикли й відчувши поліпшення, перестають застосовувати цей метод, думаючи, що всі вже обійшлося, і вертаються до звичайного режиму, зводячи на немає те, що досягнуте в перші цикли. Ми були б непослідовними, якби вважали, що гіпертонічне захворювання можна вилікувати швидко, не повторюючи курсу лікування протягом одного року.
Успішно лікувати гіпертонію бджолиною отрутою можна в другій стадії, розділеної по класифікації інституту терапії на дві фази: нестійку й стійку. У першій фазі кровяний тиск увесь час підвищений, але воно хитливо. Характерною рисою цієї фази є зміна загострень і поліпшень хвороби з наявністю криз. Хворі скаржаться на швидку стомлюваність, часті болі в серце. Хворобливі явища іноді проходять. Але характерна риса цієї фази — стійкий мінімальний тиск — є результат постійного спазму дрібних артерій.
Лікування бджолиною отрутою повинне усувати ті зміни, які в результаті хвороби відбуваються в органах і тканинах. З боку мозку спостерігаються головні болі й запаморочення, що пояснюється спазмом посудин мозку. Бджолина отрута, володіючи антиспазматическими властивостями, зменшує головні болі й усуває запаморочення. У цій стадії часті колючі болі в області серця, що залежать від спазму посудин, що харчують серце. Антиспазматические властивості бджолиної отрути усувають і ці причини. Охоронне гальмування кори мозку має вирішальне значення в перебігу гіпертонічної хвороби. Бджолина отрута сприяє посиленню гальмування кліток кори головного мозку, що видне з робіт кафедри фізіології тварин і людину Горьковского університету, проведених Н. М. Артемовим і його учнями. Усі властивості бджолиної отрути, відомі нам, дуже коштовні для усунення симптомів, що турбують хворих.
Методика лікування в цій стадії має свої особливості: отрута застосовується в більших дозах. Місця вжалень розташовуються в області потиличної частини голови праворуч і ліворуч від хребта, а також в області бруньок. При цій стадії кількість бджолиних вжалень можна доводити до 15-18 у сеанс, причому 25% вжалень падає на ниркову область. Поява білка в сечі змушує лікаря зробити перерва в лікуванні й знайти таку дозу, нехай мінімальну, при якій відсоток білка не буде збільшуватися. Цикли лікування випливають один за іншим, з перервами на три тижні, сеанси через два дні на третій. У цій стадії кількість сеансів у кожному циклі може бути доведене до 20. І от звичайно після подовженого циклу ми бачимо, що кровяний тиск знижується, але найголовніше, на що вказують усі, що лікуються бджолиною отрутою, у них налагоджується сон, поліпшується апетит, зявляється інтерес до життя, збільшується працездатність. Ці факти надзвичайно важливі, тому що вони знімають те головне, що зявилося тлом для розвитку хвороби, повязаної з порушеннями функцій кори головного мозку.
Третя стадія гіпертонічної хвороби відрізняється від попередніх тим, що в ній різко виражені атеросклеротичні зміни в посудинах. Ці зміни спостерігаються в посудинах бруньок, мозку й серця. Найважливішим фактором у третій стадії є відкладання холестерину в стінках посудин; це робить їхніми ламкими й сприяє утвору в них тромбів. У цій стадії часто бувають ускладнення з боку посудин мозку й живильних серце коронарних посудин. Організм, володіючи великою пластичністю, пристосовується до цих порушень і часто тривалий час у хворих третьої стадії стан поліпшується й вони частково можу г працювати. У цей момент і необхідна організму допомога тими засобами, які в якійсь мірі охороняють його від посиленого відкладання холестерину. Як показують дослідження, проведені в 1939 р. (лікар X. І. Ерусалимчик, журнал «Невропатологія й психіатрія», 1939 р.), і роботи Харківського медичного інституту, про яких доповідав на конгресі бджолярів у Римі доцент Кононенко, холестерин під впливом бджолиної отрути приходить до норми. Це даег право вважати бджолина отрута засобом, допомагаю* щим зниженню зайвої кількості холестерину, що осідає в стінках посудин. От чому й у третій стадії гіпертонічної хвороби бджолина отрута відіграє більшу роль.
Цикли лікування йдуть тут у тому ж порядку, що й при другій стадії. Місця вжалень — над областю серця й у тімяну частину голови. Крім бджолиної отрути, бажане вживання меду, тому що він, надходячи в кров і будучи майже чистим виноградним цукром, впливає благотворно на посудини мозку, серця й бруньок. Гіпертонічна хвороба часто ускладнюється кризами, тому що після нервнопсихического перенапруги наступає різкий підйом кровяного тиску — до 250/140 мм ртутного стовпа із сильним головним болем, нудотою, часто блювотою, прискореним серцебиттям. Хворий неспокійний, лікар повинен усіма маю*, щимися в його розпорядженні засобами ліквідувати різкий підйом тиску. Бджолина отрута може й тут зробити більшу послугу лікареві. Нам доводилося неодноразово купировать кризи більшими дозами бджолиної отрути, розташовуючи ужаления на потиличній частині черепа праворуч і ліворуч від хребта й у нирковій області. Після цього хворі заспокоювалися, вони засипали на чотири- пята година й просипалися в значно кращому стані: кровяний тиск як максимальний, так і мінімальне, знижувалося.
Спостерігаючи хворих гіпертонією в поліклініках міста Москви (42, 49, 56 і 112-й), де з 1957 по 1963 р. пройшло 180 людей, що лікувалися бджолиною отрутою, лікарі прийшли до наступного висновку: хворі першої стадії (тиск тримається хитливо) в 80% одержують гарні результати; хворі другої стадії ( кровяний тиск стійкий) в 50% звільняються від головних болів, запаморочення, тиск падає до норми на тривалий час. Добитися успіху можна, повторюючи курс лікування при найменшій тенденції до підйому кровяного тиску. Що стосується хворих третьої стадії, те й у цьому випадку є надія на позитивні результати, особливо якщо хворі наполегливо проводять курси лікування, виконують ради лікаря по режиму харчування, праці, відпочинку й сну й не піддані впливу всяких негативних емоцій.