Тому що бджолина отрута являє собою алерген (подразник різної природи, що викликає загальну реакцію з боку нервової системи), те іноді в людини розбудовується типове підвищення чутливості до нього. Цей стан може проявлятися в різній формі після одного або деяких бджолиних вжалень: посилення місцевої запальної реакції, нападу кропивниці або астматичних явищ, які можуть тривати кілька годин, типового анафилактического шоку. Тому перед початком лікування бджолиними ужалениями необхідно в кожного хворого перевірити, яка чутливість його організму до бджолиної отрути.
Бджолина отрута виявляє місцева й загальна дія як лікувальна засіб. Місце ужаления червоніє, набрякає, зявляється біль різкого, пекучого характеру, підвищується температура (на 2—6°). Загальна дія в малих і середніх дозах бджолиної отрути проявляється благотворно, тобто отрута бджоли в таких дозах має лікувальні властивості, у більших — отруйними. На відміну від інших лікарських засобів бджолина отрута швидко діє на організм і має величезну різницю між лікувальн, що отруює й смертельної дозами: отруйна доза в десятки, а смертельна — у сотні раз більше лікувальної. Отруєння людини бджолиною отрутою наступає рідко. Смертельна доза бджолиної отрути — близько 500 разових вжалень. Смерть наступає від паралічу дихального центру.
Багатьма клініцистами відзначене, що іноді кілька десятків вжалень уже дають загальне захворювання, яке, щоправда, швидко проходить і не повязане з появою какихлибо важких симптомів. 100-200 вжалень, отриманих одночасно, викликають важке захворювання, у результаті якого потерпілий кілька днів змушено лежати в постелі. При цьому на початку після вжалень людей випробовує запаморочення, нудоту, слинотечу й рясне потоотделение, потім у нього зявляється блювота й розлад кишечнику, і він може знепритомніти. Кровяний тиск знижується, відбувається згущення крові. Пізніше підвищується температура, спостерігаються ознаки розчинення червоних кровяних тілець і гемоглобинурии (гемоглобін у сечі). Жінки й діти більш чутливі до бджолиної отрути, чому чоловіка.
Бджолина отрута розширює артерії й капіляри, збільшує приплив крові до хворого органа й зменшує болю. Лікарі-Клініцисти відзначають також, що бджолина отрута благотворно діє на кровотворну систему: підвищується кількість гемоглобіну, збільшується як місцевий, так і загальний лейкоцитоз. РОЭ знижується, зменшується вязкість і свертиваемость крові. Бджолина отрута стимулирующе діє на серцевий мяз, знижує підвищений кровяний тиск, впливає на обмін речовин, зокрема зменшується кількість холестерину крові, що відіграє певну роль у походженні атеросклерозу.
Бджолина отрута впливає благотворно на загальний стан хворого: підвищується загальний тонус і працездатність, поліпшуються сон і апетит.
Велике значення для пояснення терапевтичної дії бджолиної отрути має його здатність уже в малих дозах збуджувати діяльність захисних сил організму. Відомо, що бджолине жало й бджолина отрута пристосована для захисту проти головних ворогів бджіл — ссавців, які в процесі еволюції тісно взаємодіяли із бджолами. У результаті, з однієї сторони отрута удосконалювалася як фактор, що вражає найбільш уразливі й важливі системи організму ссавців (нервова система, кров), а з іншого сторони, в останніх розвилася здатність реагувати на отруту мобілізацією всіх своїх захисних сил і підвищенням резистентності до нього. Внаслідок цього отрута перетворилася в природній подразник, що мобілізує захисні сили організму. Зокрема, особливо важливе посилення внутрішньої секреції гіпофіза й кори надниркова залоза з наступною перебудовою реактивності організму. Невипадково бджолина отрута особливо ефективна при ревматичних і алергійних захворюваннях, які характеризуються нормальною реактивністю й піддаються лікуванню кортизоном і АКТГ Крім того, лікувальний ефект бджолиної отрути йде за рахунок його ганглиоблокирующего дії (гнітюча дія на ганглиозние клітки нервової системи). Здатність отрути оборотне блокувати передачу порушення у вузлах симпатичної нервової системи повинна враховуватися для пояснення його терапевтичної дії при гіпертонічної болезни
эндартериозе й інших захворюваннях.
Разностороннее лікувальна дія бджолиної отрути на організм людини дозволяє з успіхом застосовувати його при цілому ряді захворювань, у тому числі важких і тривал, що часом важко піддаються лікуванню іншими засобами й методами.
Бджолина отрута методом пчеловжалень або іншими способами (утирання емульсій, мазей із бджолиної отрути, підшкірних уколів, ампулированних водних і масляних препаратів бджолиної отрути, электрофореза й ін.) в основному застосовують при наступних захворюваннях:.
ревматичних поліартритах, ревматичних захворюваннях мязів, ревмокардиті;.
неспецифічних інфекційних поліартритах; деформуючих спондилоартрозах;.
захворюваннях периферичної нервової системи (пояснично-кресгцовий радикуліт, запалення сідничного нерва, а також стегнового, лицьового й інших нервів, міжреберні невралгії, поліневрити й ін.);.
трофічних виразках і вянуло ранах, що гранулюють; судинних хірургічних захворюваннях (тромбофлебіти без гнійного процесу, эндартериоз, атеросклеротична поразка посудин кінцівок);.
запальних інфільтратах ( без нагноєння);.
бронхіальній астмі;.
мігрені;.
гіпертонічної хвороби I і II стадії; іритах і іридоциклітах.
Крім того, деякі автори включають у це число захворювання щитовидної залози (тиреотоксикози) I і II стадії, симптомокомплекс Меньера й ін.
Не можна застосовувати бджолина отрута при наступних хворобах: ідіосинкразії (несприйнятливість) до бджолиної отрути; інфекційних захворюваннях; туберкульозі;.
хвороби печінки й підшлункової залози в стадії загострення;.
захворюванні бруньок, особливо повязаних з гематурією; захворюванні кори надниркова залоза й, зокрема, Аддисоновой хвороби;.
сепсисі й острогнойних захворюваннях; декомпенсації серцево-судинної системи; органічних захворюваннях центральної нервової системи;.
загальному виснаженні організму;.
хвороби крові й кровотворної системи з похилістю до кровотеч.
Деякі автори зовсім правильно застерігають вагітних жінок від застосування бджолиної отрути.
Застосування бджолиної отрути методом пчеловжалень.
Численні клінічні спостереження лікарів підтверджують, що бджолина отрута-один з найбільш ефективних продуктів життєдіяльності медоносних бджіл, застосовуваних у медицині.
У медичній практиці бджолина отруту використовують, уводячи його в організм хворого шляхом ужаления медоносною бджолою, у вигляді препаратів бджолиної отрути (водні й масляні розчини, що вводяться під шкіру) або емульсій і мазей з отрути бджоли шляхом утирання в шкіру методом электрофореза. Крім того, у гомеопатичній практиці застосовують крупинки із бджолиною отрутою для приймання усередину.
Найбільш широке поширення одержало лікування чистою бджолиною отрутою шляхом ужаления хворих бджолами.
У цей час цей метод, розроблений заслуженим діячем науки РСФСР професором Г. П. Зайцевим і В. Т. Порядиним, широко застосовують у багатьох клініках, лікарнях, поліклініках, амбулаторіях різних міст, у санаторіях і будинках відпочинку.
Після всебічного клінічного обстеження хворих необхідно провести не менш двох біологічних проб для визначення чутливості організму до бджолиної отрути. При першій пробі в поперековій області проводять одне ужаление, жало витягають через 5-10 секунд, при цьому в організм хворого вводиться мінімальна доза отрути. Наступного дня проводять аналізи сечі на зміст білка й цукру й роблять другу біологічну пробу; жало бджоли витягають через одну хвилину, при цьому хворій одержує майже половинну дозу отрути бджоли. Наступного дня знову проводять аналізи сечі, результат яких показує, яка сприйнятливість організму до бджолиної отрути. Лікування проводять по циклах. Один цикл лікування складається з 15 процедур пчеловжалень через день протягом місяця. Після проведеного циклу лікування призначають перерва на 1,5-2 місяця, після чого лікування повторюють.
Для ужаления бджолу беруть за спинку пінцетом або пальцями й наближають черевцем до наміченого місця. Жало бджоли під час лікувальних процедур у порядку своєрідної голкотерапії віддаляється через годину ( тобто після припинення скорочувальних рухів жалкого апарата). Під час ■ лікування один раз у тиждень проводять аналізи сечі й крові.
 Рис. 16. Біологічна проба. |
Жінкам і особам літнього віку кількість вжалень на процедуру може бути трохи зменшене. Дітям до 15 років число вжалень на процедуру повинне бути скорочене відповідно їхньому віку.
Для більшої ефективності лікування одночасно рекомендується вживання 25-100 г меду в день.
Застосування бджолиної отрути доцільно поєднувати з іншими видами лікування (медикаментозним, фізіотерапевтичним і т.д.). При правильному проведенні лікування отрутою бджоли негативні реакції зустрічаються дуже рідко. З появою ознак несприйнятливості організму до бджолиної отрути застосовують адреналін 1 : 1000,0 — 1 мол під шкіру, хлористий кальцій, препарати брому, серцеві засоби й 40%-ний спирт у кількості 25-50 г на приймання, свіже молоко або кефір, димедрол.
Місця вжалень бджолами й кількість вжалень залежать від виду захворювання й індивідуальних особливостей хворого.
При анкилозирующем спондилоартриті місця для вжалень були визначені над щитовидними залозами, на поперековій області й хребті. У перші лікувальні процедури робили по 2-4-6 пчеловжалень, а потім при відсутності негативних явищ по 25 за процедуру.
При деформуючому спондилоартриті ужаления проводилися в області щитовидної залози, поперекової області, по ходу хребта й уражених суглобів рук і ніг. Кількість вжалень за процедуру — 25.
 Рис. 17. Видалення жала. |
 Р и с. 18. Пчелоужаление в область хворих суглобів. |
 Рис. 19. Огляд хворого із трофічною виразкою перед початком лікування. бджоловжаленнями. |
Хворим деформуючими поліартритами бджоловжалення проводять в області щитовидної залози, поперекової області й на всіх уражених суглобах рук і ніг, Кількість пчеловжалень за процедуру — 20.
При эндартериозе й атеросклерозі посудин кінцівок ужаления проводять над щитовидною залозою, на поперековій області, по ходу сідничних нервів і судинних пучків рук і ніг. Загальна кількість бджіл за процедуру 8-12, за цикл лікування — 200-250 вжалень.
Хворим тромбофлебітом поверхневих (підшкірних) вен ( без гнійного процесу) бджіл ставили по ходу тромбированних вен так само, як медичні пявки. Загальна кількість бджіл за процедуру від 8 до 12. Кількість процедур залежить від плину захворювання.
При захворюванні щитовидної залози (тиреотоксикозі) ужаления проводять безпосередньо над щитовидною желе зой праворуч і ліворуч — 4 бджоли й на поперекову область — 2 бджоли. Усього б бджіл за процедуру й 90-100 — за цикл лікування.
При трофічних виразках і довгостроково незагойних ранах бджіл ставлять у пятьох сантиметрах від краю виразки або рани, а також по ходу головної чутливої галузей нерва даної області. Кількість вжалень не більш 12 за процедуру й 180-200 — за цикл лікування.
При ревмокардиті, хореї й бронхіальній астмі бджіл ставлять в область грудної клітки попереду й позаду, праворуч і ліворуч і на поперекову область; усього проводять не більш 6 вжалень за процедуру.
При захворюваннях периферичної нервової системи ужаления проводять по ходу уражених нервів; при поясничнокрестцовом радикуліті, крім того, і в попереково-крижовій області. Кількість вжалень 8-12 за процедуру.
При гіпертонічній хворобі бджіл ставлять за вушними раковинами й на поперекову область, усього 6 бджіл за процедуру.
При іритах і іридоциклітах ужаления проводять у скроневих областях по 2-4 за процедуру.
Вищевикладена методика застосування пчеловжалень з лікувальною метою докладно описана в розроблених авторами статті інструкціях, затверджених Ученою Медичною Радою Міністерства охорони здоровя СРСР (див. додаток).
 Р и с. 20. Лікування бджоловжаленнями хворого із трофічною виразкою гомілки. |
Застосування бджолиної отрути для лікування хворих методом электрофореза.
У фізіотерапевтичній практиці электрофорез із препаратами бджолиної отрути вперше застосував Генске в 1934 г, Электрофорез отрутою бджоли в лікувальних цілях застосовується з 1936 р.
Цей метод лікування заслуговує на увагу, по-перше, тому, що він безболісний, а по-друге, забезпечує поступовість вступу апитоксина в організм.
Для электрофореза бджолина отрута готується з розрахунку однієї бджолиної одиниці на 1 мол дистильованої води.
Для одержання апитоксина широкогорлую півлітрову скляну банку наповнюють до країв дистильованою водою й покривають щільно натягнутою тваринною плівкою (наприклад, серцевою сорочкою великої рогатої худоби), попередньо добре промитої, протертої спиртом і висушеної. На цю плівку за допомогою пінцета висаджують бджіл, які, відчуваючи бархатисту поверхню тваринної плівки, жалять її, повністю проколюючи своїми жалами, при цьому отрута виливає у воду. Усього на цю плівку висаджують 500 бджіл. Потім плівку разом з жалами, що залишилися в ній, опускають у банку й залишають там протягом 6-12 годин, після чого розчин проціджують і використовують для электрофореза.
На хворі місця (руки, ноги, хребет і ін.) накладають два електроди з гідрофільними прокладками площею 200—300 кв. див. Прокладки попередньо змочують теплою водою й розчином апитоксина й зєднують із анодом і катодом гальванічного апарата, тому що апитоксин уводять із обох полюсів. Сила струму 12—15—20А. Тривалість процедури 20—25—30 хвилин. Лікування проводиться через день. Кількість процедур за курс лікування—15—20. У перші дві процедури на прокладки наливають 5 мол розчину апитоксина (біологічна проба), у наступні дві процедури — 10 мол, а починаючи з пятої процедури й до кінця лікування— 15 мол розчину апитоксина. До лікування, у процесі лікування й по закінченню його проводять аналізи крові й сечі, рентгенологічні й інші необхідні дослідження хворого.
При лікуванні бджолиною отрутою методом электрофореза під нашим спостереженням перебувало 100 хворих, з них страждаючих эндартериозом 50 і атеросклерозом посудин кінцівок 50. У всіх випадках ми одержали сприятливі результати лікування, особливо в першої й другий стадіях захворювань.