ТРУТНЕВИЙ РОЗПЛІД — ТРУТНЕВЕ МОЛОЧКО

ТРУТНЕВИЙ РОЗПЛІД — ТРУТНЕВЕ МОЛОЧКО

Це відносно новий для використання продукт бджільництва. Найчастіше його називають трутневое молочко або гомогенат трутнево-расплодный. Цей натуральний продукт застосовували ще в стародавності: у гробниці Ма Вае Дуй династії Хан у провінції Хуань (Китай) виявлені рецепти на бамбуку з описом застосування молочка трутнів.
Розплід трутневый — це відкритий або друкований розплід, з якого будуть розбудовуватися трутні.
У Китаї, Японії, Румунії, Кенії й багатьох інших країнах на основі гомогената личинок трутнів випускають і широко використовують лікарські форми, харчові добавки, протизапальні косметичні креми. У Японії трутневых личинок використовують як спеціального продукту харчування: їх варять, фасують у скляну й металеву тару й продають.
Крім того, трутневый розплід консервують із соєвим соусом і вживають у якості приправи або жарять. Цей продукт в усьому світі цінують за найсильніші биости- мулирующие властивості. У Японії випускають спеціальну вощину з укрупненими гніздами, що дозволяє в травні — червні одержувати з один сота до 1 кг личинок трутнів.
У Московському НДІ бджільництва разом з Рязанським госмедуниверситетом проведені дослідження медико-біологічних властивостей і біохімічного складу го- могената трутневого розплоду. Була встановлена можливість використання його в якості лікарського препарату й харчової добавки. У звязку із цим устало питання про необхідність розробки науково обґрунтованої технології одержання від бджолиних родин трутневого розплоду на личинковій стадії розвитку.
На кількість вирощуваного бджолами трутневого розплоду впливають пять основних факторів: період активного сезону й стан бджолиної родини (число бджіл, співвідношення дорослих особин і розплоду); вік і походження матки; наявність і рівень середньодобового збору нектару й пилку бджолами; рівень забезпеченості родини білковим кормом; обсяг гнізда й число сотов у ньому із трутневыми гніздами.
Обмеження вирощування бджолами трутневого розплоду звязане насамперед з тим, що й личинки, і дорослі трутні споживають багато корму. Наприклад, при недоліку пилку в природі й убогих запасах перги в гнізді бджоли вірогідно менше або зовсім не вирощують трутнів або виганяють їх навіть серед літа, тому що для останніх при цьому потрібно в пять раз більше корму, чому для такого ж кількості робочих бджіл. За все життя 1 кг трутнів зїдає від 15 до 20 кг меду, що в середньому в 2, 6 рази більше, чим споживають робочі бджоли в аналогічних умовах. До 90% трутневого розплоду бджоли вирощують за 60 днів (з кінця травня до кінця липня), найбільше — у другій половині червня. На початку травня й на початку серпня його вирощують лише окремі родини. Під трутневый розплід бджоли відводять близько 10% гнізд сотов від загального їхнього числа в гнізді.
Місце розташування трутнів, що розбудовуються, у гнізді змінюється протягом весняно-літнього сезону. У середині травня вони звичайно займають невеликі ділянки ( до 200 гнізд) на стільнику із бджолиним розплодом у середній частині гнізда. Зі збільшенням чисельності бджіл (більш 25 тис. особин) більшість трутнів, що розбудовуються, переміщається на периферію гнізда.
Особливості одержання.
Гомогенат трутнево-расплодный найчастіше одержують пресуванням (вичавлюванням) шматочків сота із трутневыми, тільки що запечатаними або ще відкритими личинками. Після пресування виходить густа рідина зі своєрідним смаком — личинкове молочко. Воно являє собою найцінніший біологічно активний продукт, тому що, крім білка, по змісту якого воно наближається до мяса й грибам, гомогенат містить найбагатший набір корисних речовин: амінокислоти, вітаміни, ферменти, мікроелементи і т.д. Наприклад, по змісту вітаміну D гомогенат перевершує навіть рибячий жир.
Личинки трутнів краще одержувати за допомогою спеціальних трутневых сотов. Це значно знижує непродуктивні витрати праці, спрощує механізацію відбору личинок і дає можливість повторно використовувати гнізда сота.
Стільник із трутневыми личинками, запечатані восковими кришечками, витягають із гнізд і переносять у лабораторію, для чого на пасіці виділяють спеціальне приміщення.
Усі маніпуляції по збору личинок, готуванню, консервуванню, фасовке го- могената у флакони з темного скла й упакуванню їх у тару обовязково проводять у санітарно-гігієнічних умовах, що відповідають вимогам, пропонованим до виробництва лікарських препаратів і харчових продуктів. Воскові кришечки запечатаного розплоду обережно зрізують ножем, нагрітим у киплячій воді. Потім стільник установлював у ручну медогонку. Протягом 10-12 хвилин витягають до 95% личинок. При використанні будівельних рамок можна одночасно шляхом пресування витягати личинки й готовити гомогенат.
Отриманий гомогенат відразу адсорбируют. У порцелянову ступку треба помістити одну частину гомогената, додати шість частин адсорбенту ( по масі), у якості якого застосовувати суміш лактози й глюкози (по 50%), і ретельно розтерти.
Сирий адсорбований гомогенат трутневого розплоду зберігати при температурі 4—6° С близько 3 місяців до висушування, Готовий продукт зберігати при температурі навколишнього середовища до трьох років.
Біологічні й лікувальні властивості.
Личинкове молочко має потужну оздоровчу дію, що й омолоджує. Воно насичене гормонами й вітамінами, не будучи гормонозаменителем. Це натуральна природна речовина ідеальна відповідає організму людини, містить природні тестостеронды, прогестерон і экстрадиол.
Личинкове молочко по своєму застосуванню має вузьку спрямованість, але в цій області не має собі рівних. Гормони, що входять до складу цього продукту, не тільки самі впливають на органі ендокринної системи, але й допомагають їх відновлювати. Гомогенат виявляє тонізуюча дія, відновлює обмін речовин і харчування тканин, сприяє стабілізації ПЕКЛО, виявляє регулююча дія на тонус судинної системи й рівень кровообігу, знижує рівень холестерину в крові, сприяє прискореному відновленню біохімічних і массометрических характеристик насінників і передміхурової залози, будучи стимулятором центральних механізмів регуляції утвору андро- генів, підвищує фізичну працездатність, сприяє відновленню порушеної полової функції в чоловіків і підвищенню полового потяга. Ефективний у комплексній терапії серцево-судинних захворювань, природний иммуномоду- лятор.
Для більш ефективної дії личинкове молочко треба застосовувати одночасно з пергою, яка забезпечує загальне відновлення організму.
Спеціалізовані компанії випускають молочко трутневое (розплід трутневый адсорбований) у вигляді драже й порошку, а також препарат «Апитонус» — мед з додаванням бджолиного трутневого молочка.
Показанням до застосування є захворювання ендокринної системи (гипотиреоз), порушення полової функції, простатити, аденома передміхурової залози, жіноча й чоловіча безплідність, клімакс, порушення обміну речовин.
Протипоказанням може бути тільки індивідуальна непереносимість.
Як і всі продукти бджільництва, трутневый розплід може не тільки лікувати, але й підтримувати організм у здоровішому стані. Звичайно застосовують препарат ранком і ввечері по половині чайної ложки за 30 хвилин до їжі. Профілактичний курс — 2-3 тижня, потім перерва 10 днів і все повторити. Або інший рецепт: по третині чайної ложки тільки ранком натще ухвалювати протягом 3 місяців.
ПОДМОР.
Бджолина родина — це унікальна био- фабрика, що робить мед, віск, прополіс, бджолину отруту і т.д. А що ж являє собою «відпрацьований матеріал» цієї биофабрики — мертві бджоли, або подмор?.
З фармакологічної точки зору подмор — це природна сировина, що має у своєму складі білок, хітин, меланины, віск і інші речовини. Обсяги подмора, придатного для промислової переробки, оцінюються в десятки тонн у рік з розрахунку, що в Росії втримується 3 млн бджолиних родин.
Про цей дивний цілющий засіб знають далеко не всі, та й ті, що наслышаны про лікувальні властивості подмора, уважають його чимсь начебто знахарських зіль і вірять у нього не більше, чим у порошки із сушених жаб і настої з лапок кажанів. Однак недавно вчені довели, що він коштовний саме речовинами, що перебувають у хітиновому покриві бджіл».
Тіла загиблих бджіл навіть після своєї смерті можуть приносити користь людині. Адже в хітиновому покриві перебувають такі коштовні речовини, як гепарин і гепароиды, які здатні пригнічувати запальні процеси, стабілізувати кровяний тиск, виявляти цілюща дія на систему крові, стан посудин. Бджолиний подмор давно вважається потужним лікарським засобом, апробованому вра- чами-апитерапевтами,.
Бджолиний подмор становлять бджоли, що вмерли природньою смертю під час зимівлі, а також бджоли-варти, що загинули в період збору нектару, захищаючись, небагато бджіл залишається й після процедур із застосуванням бджолиної отрути й після наведення бджолярем порядку у вулику.
Учені вважають, що бджолиний подмор є перспективним джерелом одержання високоякісної біологічно активної речовини хитозана. Він необхідний для медичних, косметичних і інших цілей.
Хитозан показав себе як ефективний радіопротектор, сорбент токсинів і важких металів в організмі, елемент лікувально-профілактичного харчування, засіб захисту рослин, иммуномодулятор у ветеринарії, а також в інших областях. На сьогоднішній день відомо більш 70 напрямків застосування хитозана.
Цілющі властивості.
У різних варіаціях (распар подмора, лінімент із бджолиного подмора, спиртової екстракт бджолиного подмора) бджолиний подмор використовується для профілактики й лікування:.
короткозорості; маститу й панарицію, варикозного розширення вен; суглобних болів, тромбофлебітів; стабілізації кровяного тиску, при серцево-судинних захворюваннях, захворюваннях бруньок, посудин головного мозку; аденоми передміхурової залози й сексуальних порушень —• імпотенції й фригидности.
Однак головна властивість подмора ■- підвищення імунітету. Говорячи мовою народної медицини, препарати бджолиного подмора мають кровоочисну властивість. «Очищаючи» і «омолоджуючи» кров, вони очищають і весь організм. При цьому вони не мають побічну дію й не мають протипоказань. Людям старше 40 років не тільки можна, але й настійно рекомендується ухвалювати цей чудо-еліксир два рази в рік для профілактики.
Перш ніж приступитися до приймання подмора, випливає (або, принаймні, бажане) очистити кишечник.
Слід мати у виді, що використовувати можна не весь подмор, а тільки той, який добре зберігся, тобто свіжий, абсолютно сухий, без цвілі й заходу. Якщо протягом зимівлі подмор зі сміттям періодично віддалявся з вуликів, то до весняної ревізії залишається свіжий і чист, що відповідає необхідним вимогам матеріал.
Подмор треба просіяти крізь друшляк або сито з великим гніздом, щоб відокремити його від дрібного сміття, після чого просушити в духовці або в печі при температурі 40—45° С. Такий подмор треба підвісити в полотняних мішечках у сухому провітрюваному приміщенні, де він може досить довго зберігатися, зберігаючи специфічний захід смажених насінь соняшника.
Хитозан-Меланиновый комплекс, отриманий із бджолиного подмора, сприяє зниженню високих рівнів холестерину в крові, запобігає атеросклерозу, очищає кишечник, нормалізує його функцію, зменшує усмоктування токсинів, що уможливлює профілактику захворювань желудочно- кишкового тракту, діє як профілактичний засіб при ризику розвитку діабету. Хитозан активізує загоєння опікової й раневой поверхні без утвору фляків, а при нанесенні на рану має кровоспинний і знеболюючий ефект. Існує думка, що хитозан здатний звязувати й виводити з організму радіонукліди й солі важких металів.
Препарати із бджолиного подмора — це водні настої, спиртові настойки, распар, лінімент, відвар, екстракт. Існує думка, що спиртові настойки ухвалювати категорично не можна, тому що в них нібито при зєднанні етилового спирту й бджолиної отрути «виробляються речовини, які приводять до різкого падіння кровяного тиску». Слід помітити, що, по-перше,— отрути в подморе бджіл залишається дуже мало, по-друге,— зєднання його й спирту відбувається поза організмом пацієнта, і, в-в- третіх,— бджолина отрута, потрапляючи в шлунка людини, розкладає.
Більше того, один із самих активних уче- ных-апитерапевтов Н. П. Иориш апробував метод лікування наслідків бджолиних ужалений саме спиртовмісною сумішшю. Він рекомендує готовити й уживати кожні 3-4 години по склянці суміші наступного складу: 200 мол горілки, 50 г меду, 1 г аскорбінової кислоти, 1 л кипяченої води. Уживання ж алкоголю в процесі лікування подмором — абсолютно неприпустимо!.
Лікарські форми й дозування.
Спиртової екстракт і настойку бджолиного подмора застосовувати для стабілізації кровяного тиску, при серцево-судинних захворюваннях, захворюваннях бруньок, посудин головного мозку. Пити по 15-20 капель після їжі протягом 1-2 місяців. Екстракт також рекомендується людям похилого віку щодня протягом 6-12 місяців по одній краплі на рік життя ( для 70-літньої людини = 70 крапель). Спостереження показують, що після курсу лікування люди стають активніше, полегшують їхні звичні хвороби.
Екстракт застосовується також для лікування аденоми передміхурової залози й сексуальних порушень — імпотенції й фригидности.
Готування екстракту: їдальню ложку роздрібненого в порошок подмора залити склянкою 40- градусної горілки, наполягати 2 тижні й профільтрувати.
При болях у суглобах, ревматизмі й радикуліті — хворе місце треба спочатку змазати вазеліном або жиром, потім покласти шматок лляної тканини, змоченої екстрактом, обернути целофаном і тепло вкутати.
Для готування настойки просушений при температурі 40—50° С подмор перемолоти в кавомолці, залити горілкою з розрахунку столова ложка подмора на 200 мол горілки. Суміш витримати 3 тижня в щільно закритій посуді з темного скла. Протягом першого тижня рідина щодня збовтувати, у наступні дні — че- | рез 2-3 дня. Добре додати в суміш промолотые листи евкаліпта з розрахунку 10% від ваги подмора. Зберігати в темному місці під щільною пробкою.
Відвар з подмора бджіл застосовується при аденомі передміхурової залози, хронічних захворюваннях легенів, печінки, желудоч- але-кишкового тракту, мязового апарата й центральної нервової системи.
Для готування столову ложку здрібненого подмора залити 0,5 л кипяченої води, довести до кипіння й варити на слабкому вогні 1-2 години. Потім залишити для охолодження при кімнатній температурі на 1-2 години й отриману рідину коричневого кольору процідити через марлевий фільтр. Для поліпшення смаку можна додати у відвар столову ложку меду. Зберігати в темному прохолодному місці в скляній тарі. Застосовувати по столовій ложці 1- 2 рази в день, краще до їжі, протягом 3-4 місяців. Через 5-6 місяців курс лікування можна повторити.
Распар подмора являє собою распаренные в гарячій воді тіла бджіл. Його треба накладати на вогнище запалення при маститі й панариції, варикозному розширенні вен у такий спосіб: 100 г подмора залити дуже гарячою водою, але не окропом і наполягати 15 хвилин, потім отриману масу злегка віджати через марлю. Потрійний шар марлі покласти на хворе вогнище, зверху — згорток з віджатими бджолами й накрити целофаном, який треба закріпити еластичним бинтом. Залишити цей компрес до остигання.
Подмор можна залити гарячою водою (розпарити) і накласти на посудини при їхній облітерації й при хронічних захворюваннях внутрішніх органів, для лікування яких у цей час активне використовується гепарин.
Лінімент подмора використовується для втирання при болючих синдромах. Його готовлять у такий спосіб: їдальню ложку подмора варять в 200 мол соняшникового або маслинового масла протягом 20-30 хвилин.
Смажені тіла бджіл використовують для лікування короткозорості за наступною методикою: чайну ложку свіжого подмора жарити в 50 мол рослинної олії 5- 6 хвилин, потім остудити й измельчить. Ухвалюють усередину по чайній ложці до їжі, запиваючи молоком, протягом 1-2 місяців. Курс лікування можна повторити через 2-3 місяця.
Іноді в спеціалізованих магазинах можна купити препарат «Апіс» — 10%-й спиртової екстракт подмора. «Апіс» призначають для профілактики старіння по 1 краплі на рік життя щодня протягом 6-8 місяців і до року.
У молодому віці його застосовують при захворюваннях серця, печінки, бруньок, периферичних посудин головного мозку (по 15-20 капель у день після їжі протягом 1-2 місяців).
Спостереження показали, що при цьому нормалізуються показники, що згортає й ан- тисвертывающей систем, зменшується кількість холестерину в крові.
Для очищення організму ухвалювати протягом дня стільки крапля спиртової настойки, скільки людині років, 2 рази в день відразу після їжі з невеликою кількістю води, курс 1 місяць. Кожні півроку курс повторювати.
При аденомі передміхурової залози ухвалювати теплий настій бджолиного подмора по столовій ложці 2 рази в день за півгодини до їжі одночасно із чайною ложкою меду, розведеного в 100 мол теплої води. Курс лікування — 30 днів. Перерви між курсами — 2 тижня. Таких курсів, залежно від складності захворювання, може бути 3.
Можна також столову ложку подмора залити 0,5 л холодної води, повільно довести до кипіння й варити (точніше млоїти) на малому вогні 2 години під кришкою. Дати остьггь, процідити, додати по столовій ложці меду й настойки прополісу. Зберігати в холодильнику. Пити по столовій ложці до їжі 3 рази в день. Краще 3 тижня, починаючи з молодика. Перерва — тиждень, повторити 3 циклу підряд. Незважаючи на поліпшення стану, після 4-тижневої перерви провести ще один цикл. Далі можна для профілактики пити 2-4 циклу в рік, особливо восени й навесні.
При болях у суглобах і хребті столову ложку подмора залити склянкою окропу й наполягати 15-20 хвилин. Робити місцеві ванночки для рук або ніг або компреси. Процедура повинна тривати від 5 хвилин, а потім поступово її треба довести до 15 хвилин.
Дляочищения печінки від лямблій ухвалювати спиртову настойку подмора по 20-30 капель (не більш!) після їжі протягом місяця.
У Франції настойкою лікують екзему, псоріаз, волчанку.
Настойка й відвар подмора бджіл згубні для стрептококів і блідої спірохети. Їх можна застосовувати й зовнішньо для промивання ран, інших поразок шкіри, допомагають вони й при облисінні (утирати в коріння волось). Настоєм можна промивати ока -рано ранком і перед сном (по 2 краплі в кожне око за віко), а від набряків вік робити примочки по 15 хвилин увечері.
Увага! Якщо бджоли загинули в результаті застосування отрутохімікатів, то подмор використовувати небезпечно.

Популярні статті

Нові статті