все для пасіки
виготовлення вуликів

БДЖОЛИНИЙ ВІСК

БДЖОЛИНИЙ ВІСК

Властивості воску залучали людину з найдавніших часів. Багато століть він служив джерелом світла в хатах словян, придя на зміну традиційній скіпі, маслу й жиру. Горів він яскраво, рівно, без кіптяви й диму. Правда, спочатку воскові свічі вживали для висвітлення тільки самі багаті люди. Це вважалося великою розкішшю. На початку IV століття всі багаті райони Константинополя були освітлені свічами. Русь тоді вже торгувала з ним. Потім, коли свіч стали випускати багато, вони подешевшали й увійшли в повсякденне життя. Найперша свіча — це скіпа, просочена воском.
Прадавні вважали, що бджоли збирають віск із квіток, як і мед. Квітковий пилок ухвалювали за дрібні частки воску, який бджоли скачували в грудочки.
Віск звичайно одержували развариванием звільнених від меду сотов у воді й проціджуванням через вовну. Пізніше віск стали й пресувати. Приблизно із двох пудів сотов виходив пуд воску. Були в Прадавній Русі, що й прекрасно знали справа воскобои, які сортували сировина й одержували віск чудової якості, що так високо цінувався на світовому ринку.
Застосування.
Завдяки своїм універсальним властивостям віск із часів глибокої стародавності одержав найрізноманітніше застосування.
Воскові свічі — невідємна частина палаців і храмів, урочистих церковних обрядів, похоронних і поминальних церемоній. Після прийняття християнства на всій великій території Київської Русі швидко будувалися церкви й монастирі. За повідомленням літописця, в XII столітті в одному тільки Києву було більш 600 церков. Йому випливали Новгородське, Чернігівське, Полоцкое, Володимиро-Суздальське й інші питомі князівства. У період феодальної роздробленості й після утвору Московської держави вживання воску церквою й монастирями не поменшалося.
Віск застосовувався й у лікувальній практиці. Чистий (незайманий) віск, у якому не було розплоду, входив до складу пластирів і мазей, приготовлених на тваринному жирі.
З воском робили компреси, припарки, тому що він мав властивість зігрівати й мякшити, сприяв відновленню шкіри.
Пудові воскові свічі запалювали на весіллях і інших сімейних торжествах. На стародавніх шлюбних обрядах, так званих свещниках, які існували ще й в XVII столітті, свіча нареченого важила пуд зі чвертю, а нареченої — пуд без чверті. Ці гігантські свічі з воску яскраво горіли при вінчанні, потім їх ставили в спальню молодих у діжки із пшеницею, де вони й горіли всю ніч.
Такі врочисті церемонії, природно, були можливі тільки при достатку воску. Він служив символом чистоти, щастя, надії й благополуччя. Навіть відїзд у далеку дорогу супроводжувався на Русі запалюванням воскових свіч.
Віск цінували за пластичність, изящность і довговічність. З нього ліпили різні фігури, анатомічні препарати. Воско- леї-формувальники лили маски, муляжі квітів і плодів, які важко було відрізнити від натуральних. У Росії воскові фігури виготовляли ще в XVIII сторіччі. Знаменитий скульптор К. Б. Растрелли зробило чудове воскове погруддя Петра I, який уже більш двох століть зберігається в Музеї етнографії Академії наук Росії. Широко відомий воскової погруддя великого російського полководця А. В. Суворова.
У домашньому побуті воском користувалися для вощіння ниток при пошитті взуття. Нитка здобувала твердість, міцність, довговічність. Віск додавали в мазь для непромокального взуття, покривали нею рушниці й інші металеві предмети. Вона охороняла метал від іржі. З воску робили прикраси для жінок — брошки, намиста, що імітують перли, вони світилися матовим теплим світлом.
У Прадавній Русі човна, торговельні й військові кораблі зовні покривали фарбами, змішаними з розтопленим воском, що охороняло їх від псування. Навіть при виливку дзвонів у розплавлений метал додавали небагато воску, супроводжуючи це читанням молитов. Уважалося, що «голос» дзвона ставав мелодичнее.
Лікування воском.
Зі стародавності важливе значення приписували високим лікувальним властивостям бджолиного воску.
Знаменитий римський натураліст Плиний писав, що «усі сорти воску мають властивості змякшувати й зігрівати, а також сприяють відновленню тіла; свіжий віск уважається самим корисним».
У стародавніх російських рукописних лікарський порадниках вказувалося, що «віск отмягчает уся болячки й на вагу грудей підсобляє з маслом фіалковим прикладываючи, чирьи й місце зводить, жили й рани отмягчает».
У народній медицині бджолиний віск застосовується при ряді захворювань, особливо при волчанке. Це повязане з тим, що традиційно застосовувані препарати для місцевої терапії волчанки мають великі недоліки: викликають хворобливість і дають незадовільні результати в косметичному відношенні (залишають фляки і т.д.). Мазь же з воску й вершкового масла, застосовувана при лікуванні волчанки, позбавлена ка- ких-або шкідливих складових частин і добре допомагає при цьому захворюванні.
Бджолиний віск займає велике місце в медицині й у наші дні. По Державній фармакопеї пластири, мазі й креми повинні виготовлятися в аптеках тільки на бджолиному воску.
До таких лікарських речовин ставляться: липкий пластир (Emplastrum adhae- sivum extensum), пластир шпанських мух (Emplastrum cantaridum), ртутний пластир (Emplastrum hydrargyri), донниковый пластир (Emplastrum meliloti), мильний пластир (Emplfstrum saponatum), камфорна мазь (Unguentum camphoratum), мазь шпанських мух для ветеринарного вживання (Unguentum cantharidis usu veterinario), воскова мазь (Unguentum cereum), спермацетова мазь (Unguentum cetacei), свинцева мазь (Unguentum lumbi subacetici), цинкова мазь (Unguentum Zinci), кольдкрем (Unguentum leniens).
Віск використовується в зубопротезній практиці для одержання зліпків. Він також широко застосовується в косметиці. Віск входить до складу отбеливающих кремів, масок для особи.
Облитерирующий эндартериит.
При облитерирующем эндартериите корисними є аплікації з воску, у які потрібно додати здрібнені в порошок квітки буркуну лікарського або траву сныти. На кожні 100 г розплавленого воску — столову ложку здрібненого рослини.
Препарати (настої, витяжки, відвари, порошки) крім різних цілющих властивостей підсилюють кровообіг, полезны при тромбозі посудин, при стенокардії; рекомендуються як протисудорожний засіб, при нервових розладах, зовнішньо можна застосовувати при тромбофлебіті й фурункульозі у вигляді компресів або примочок, використовуючи настій квіток буркуну лікарського на маслиновому маслі в співвідношенні 1:10.
Пародонтоз.
При пародонтозі треба зміцнювати слизувату оболонку ясен і зменшити хворобливий прикус. При регулярному жуванні воску з додаванням 10%-го спиртового (аптечний) екстракту прополісу (чайна ложка екстракту на 50 г воску) зникає захід з рота. Для цього віск необхідно розігріти на водяній лазні й краплями ввести необхідну кількість настойки (1 крапля на 10 г воску). Жувати по 10- 12 хвилин після їжі 3 рази в день. Курс — 2 тижня.
Мастит.
Використовувати білий воскової пластир: 30 г воску, 60 г маслинового масла, 120 г спермацету. Усе розтопити на легкому вогні, помішуючи деревяною ложкою до одержання однорідної маси, потім зняти з вогню й змішати, поки не охолоне. Наносячи суміш на холстинку, прикласти до молочних залоз. Міняти один раз у добу.
Можна перед годівлею на груди покласти підігрітий на водяній лазні віск, у який доданий сік подорожника (аптечний) у співвідношенні 5:1, на 10— 15 хвилин. Сік подорожника активізує процеси загоєння ран, регенерації тканин, поліпшує клітинний подих, стимулює кровотворення. Усередину сік подорожника ухвалювати по столовій ложці на полстакана теплої води 3 рази в день до їжі.
Спастический коліт.
Плин спастического коліту суттєво полегшує приймання бджолиного воску. Маленькі кульки завбільшки з горошину повільно розсмоктувати в роті й проковтувати за 30 хвилин до їжі. Кількість кульок — від 3 до 5. Курс лікування — 10 днів.
Віск підсилює виділення слини й шлункового соку при жуванні, поліпшує рухову функцію кишечнику при ковтанні.
При порушенні роботи шлунково-кишкового тракту народна медицина одночасно з воском рекомендує використовувати суміші з медом. Мед і сік чорної редьки змішати в рівних кількостях і ухвалювати 3 рази в день по полстакана.
Поліартрит і радикуліт.
Підігріти віск на водяній лазні й додати мед (їдальню ложку на 200 г воску). Просочити гарячою сумішшю марлеву серветку, складену вчетверо, прикласти до хворого суглоба, накрити компресним папером або шматочком полиэтилена, по площі перевищуючому марлеву серветку, зверху покласти вовняну тканину й залишити на 25—30 хвилин. Після зняття компресу вкутати суглоб чистим махровим рушником і полежати 15—20 хвилин. Курс лікування 10 — 12 процедур. Для лікування радикуліту розігріти бджолиний віск і додати 10%-ю настойку золотого вуса (на 50 г воску столова ложка настойки). Нанести суміш на шкіру в проекції болючих крапок.
Измельчить 30 г молодих стебел з листами омели білої, 20 г свіжого смальцю й проварити 10-15 хвилин, потім процідити через полотно, додати 30 г воску, 8 г камфори, розігріти на водяній лазні й добре перемішати. Використовувати для натирань при суглобних болях, ревматизмі, радикуліті й т.п.
Захворювання прямої кишки.
Віск входить до складу свіч разом з лікарськими речовинами, що вводяться в пряму кишку, і використовується для лікування геморою й тріщин.
На водяній лазні підігріти 50 г білого воску й 10 г жовтого воску, змішати з 20 г здрібненої в порошок трави деревію, остудити й сформовать ректальні свічі. Уводити їх двічі в день (ранком і ввечері перед сном). Курс лікування — 10 днів при геморої.
При тріщині прямої кишки змішати розтоплений бджолиний віск, порошок квітів календули й мед у співвідношенні 3:2:1. Сформовать свічі. Акуратно після звільнення кишечнику й ретельного гігієнічного туалету ввести суміш у пряму кишку в кількості 3-5 мол (1 чайна ложка). Після введення необхідно полежати з піднятим тазом 20-30 хвилин.
Захворювання дихальних шляхів.
Бронхіт курців. Побрати 30 г білого воску, додати 3 столові ложки відвару лука ріпчастого (цибулину в лушпайці середніх розмірів помити, залити водою в невеликій ємності, додати столову ложку цукру й варити на повільному вогні 30-40 хвилин, остудити). Потім додати столову ложку горілки. Усе підігріти, ретельно розмішати, ухвалювати по десертній ложці 3 рази в день на ніч протягом місяця.
Коклюш. Побрати 20 г розплавленого білого воску, змішати з розплавленим гусячим жиром (20 г), додати 1-2 краплі масла анісу або фенхеля. Усе перемішати. Перед уживанням підігріти на водяній лазні й у вигляді компресу накласти на грудину (в області проекції трахеї) на 10- 15 хвилин.
Туберкульоз легенів. Побрати 60 г воску, 50 мол соку алое (молоді листи алое акуратно зрізати пластмасовим або деревяним ножем, покласти в холодильник на 2 тижні й потім вичавити сік, не прибігаючи до мясорубки), додати 100 г меду й 200 мол кагору.
Ухвалювати по столовій ложці після сніданку протягом місяця, Курс повторити через 2--3 тижні.
Гайморит.
Побрати 20 г воску, підігріти на водяній лазні, додати 2 столові ложки порошку трави деревію, перемішати, остудити до температури 38—40° С, нанести шарами на область проекції гайморовых пазух і на корінь носа, накрити махровою серветкою й полежати 15—20 хвилин.
Акуратно зняти віск, на шкіру, де перебувала лікувальна маска, нанести точечно, не розмазуючи, вєтнамський бальзам «Зірочка». Процедуру повторювати 1- 2 рази в день 3-5 днів.
Жування воску.
Жування воску підвищує обмін речовин, викликає сильне слиновиділення й, як наслідок,- підвищує секреторну й моторну функцію кишечнику. При цьому добре очищаються органі подиху, зуби звільняються від нальоту, зміцнюються ясна, зціляється слизувата ротовий порожнини.
При гаймориті, астмі, сінній лихоманці рекомендується жувати щогодини протягом 15 хвилин по підлогу чайної ложки стільникового мода. віск, що залишився в роті, спльовувати.
При гипо- і асиамии (зменшенні кількості слини — вікові явища при клімаксі, цукровому діабеті) рекомендується жувати бджолиний віск із додаванням прополісу (10:1) або 10%-й спиртової настойки прополісу. Жувати й розсмоктувати в порожнині рота по 5-7 хвилин щодня 1- 2 рази в день.
При носінні брекет-систем дітям і підліткам замість жувальної гумки ортодонти пропонують жувати бджолиний віск, у який доцільна, уводити ефірне масло евкаліпта або мяти (1-2 краплі на 10 г воску).
Віск для зниження ваги.
Багато з людей страждають від зайвої ваги. Тому буде корисним привести простий рецепт, що полягає із двох етапів. Саме в другому етапі використовуються цілющі властивості воску.
1 етап. До 8 годин ранку побрати чайну ложку зеленого чаю, залити склянкою окропу, наполягати 10 хвилин, процідити, додати по смакові молоко або вершки й чайну ложку меду. Цей напій заміняє сніданок.
2 етап . Між 8 і 12 годинником нічого не є, але необхідно 2 рази по 20 хвилин жувати бджолиний віск. Віск притупляє почуття голоду й регулює роботу слинних залоз. Головна вимога — ніякої їжі протягом чотирьох годин. Пити можна негазовану мінеральну воду невеликими ковтками не більш 0,5 л протягом усього часу.
Яких-небудь строгих обмежень для обіду й вечері не існує. Бажане знизити кількість кондитерських і хлібобулочних виробів, перед сном випивати склянка кислого молока (кефіру).
Ранозаживляющие суміші.
Скипятити 2 частини маслинового масла й 1 частина бджолиного воску на слабкому вогні. Отриману мазь остудити й перекласти в скляну банку. Промивши рану перекисом водню, прикладати повязку із приготовленим препаратом.
100 г маслинового масла, 13 г воску й столову ложку вершкового масла змішати в емальованій каструлі, поставити на слабкий вогонь і нагрівати 10 хвилин, постійно помішуючи й знімаючи піну. Приготовлену суміш перекласти в скляну банку. Наносити мазь тонким шаром на марлю й прикладати до рани.
Побрати нарівно (наприклад по 20 г) бджолиного воску, ялинової живиці, порошку листів кропиви дводомної, свинячого нутряного сала й усе прокипятити. Отриману мазь накладати в повязках на рану або, що погано гоїться виразку.
Воскова мазь Б а з а е в а. Співвідношення інгредієнтів: бджолиний віск — 12-15%, 15%-й розчин риванолу — 1,2-1,3%, рослинна олія — решта ( до 100% усієї суміші).
Рослинна олія довести до температури 100° С на паровій лазні, потім додати віск і розмішати до повного розчинення, після чого влити розчин риванолу. Отриману масу розмішати, прокипятити 5 хвилин, потім гарячої процідити через 2 шару марлі.
Після остигання мазь нанести шпателем тонким шаром на поверхню рани. Воскова мазь має підвищену проникаючу здатність, має бактерицидний ефект і добре загоює різного виду рани. Перевязки проходять безболісно, тому що мазь не прилипає до рани. Немаловажним є й той факт, що вона містить дешеві й доступні інгредієнти й проста у виготовленні.
Очищення шкіри.
Побрати по 30 г воску, меду, соку ріпчастого лука й соку цибулини білої лілії. Суміш нагрівати в глиняному посуді на повільному вогні доти, поки віск не розтопиться. Потім масу остудити, перемішуючи. Нанести її на шкіру особи тонким шаром увечері й ранком. Тримати по 15-30 хвилин.
50 г евкаліпта залити 0,5 л киплячої води, кипятити 3 хвилини, процідити й додати 2 столові ложки меду й столову ложку воску. Застосовувати при запальних захворюваннях шкіри, ранах.
Лікування виразок і ран у хворих цукровим діабетом.
Побрати 100 кукурудзяного масла, 20 г соснової смоли (живиці), столову ложку несолоного вершкового масла, 8 г жовтого воску, 5 г білого воску, підігріти все на повільному вогні, постійно помішуючи й знімаючи піну. Суміш зберігати в скляному посуді в холодильнику. Використовувати на марлевих повязках.
Для готування мазі від шкірної сверблячки необхідно 500 г звіробійного масла, 100 г здрібнених березових бруньок, 250 г несолоного вершкового масла
100 г порошку із соснової живиці, 50 г порошку із сухої трави чистотілу, 100 г бджолиного воску, 30 г стовченої крейди й 50 г порошку із сухих листів берези. В емальовану каструлю треба покласти вершкове масло, бджолиний віск і при безперервному помішуванні довести до кипіння. Потім додати живицю й прокипятити на слабкому вогні 10 хвилин, перемішуючи деревяною паличкою. Висипати порошки чистотілу й листів берези, прокипятити ще 5 хвилин, влити звіробійне ма- їло, усі гарненько знову розмішати й додати крейда. Млоїти в духовці 2,5 години, не забуваючи періодично помішувати. Потім покласти березові бруньки, поставити на слабкий вогонь і тримати 30 хвилин. Потім зняти й прохолоджувати 6 годин. Після чого знову довести суміш до кипіння, у гарячому виді процідити через багатошарову марлю, розлити в баночки, добре закупоривши. Зберігати в темному прохолодному місці. Мазь прекрасно розмякшує шкіру, має протизапальна дія й знімає шкірна сверблячка. Чисті ганчірочки треба покривати тонким шаром мазі й прикладати до хворого місця.
Лікування юнацьких вугрів.
Побрати 10 г розплавленого білого воску, додати столову ложку порошку трави чистотілу, 2 їдальні ложки персикового масла й чайну ложку гліцерину. Усе розтопити на повільному вогні, помішуючи деревяною паличкою, остудити й використовувати крем, що як очищає.
Трофічні виразки.
Побрати бджолиний віск, порошок листів кропиви, порошок листів подорожника, нутряний або гусячий жир (усе компоненти нарівно), підігріти на водяній лазні, добре розмішати. Отриману суміш нанести на повязку й покласти на рану або трофічну виразку на 15-20 хвилин. Процедуру проводити 2 рази в день не менш 7- 10 днів.
Лікування дефектів шкіри стоп.
Для видалення мозоль і підошовних бородавок треба побрати 30 г бджолиного воску й 50 г прополісу, підігріти на водяній лазні, додати 2 столові ложки брусничного соку, їдальню ложку соку лимона й порошок (3 їдальні ложки) трави меліси, змішати й помістити в скляну або порцеляновий посуд, зберігати при кімнатній температурі. Наносити на мозолі, натоптыши й підошовні бородавки на 20-30 хвилин, зміцнюючи лікувальну масу повязками з полиэтиленом, сітчастим бинтом або лейкопластиром. Перед кожною процедурою треба добре розпарити ноги у воді з додаванням соди (на 5 л води столова ложка з- ды).
Можна зробити мазь із воску й прополісу для видалення мозоль. Покласти в невелику каструльку 30 г бджолиного воску й 50 г прополісу, влити сік одного лимона середньої величини й підігріти при помішуванні на слабкому вогні.
Отриману мазь зберігати в скляній баночці з темного скла з, що щільно закривається кришкою при кімнатній температурі. Наносити на мозолю щодня.
При тріщинах на пятах готовлять склад з 50 г білого воску, 20 г порошку кореня солодцю, 10 мол масла обліпихи. Нанести на попередньо распаренную шкіру стоп, залишити на 10-15 хвилин, після видалення маски шкіру стоп обробити спермацетовим кремом. Такі процедури проводити 1- 2 рази в тиждень.
Косметичні маски з воском.
Віск — 50 г, мед — 10 г, сік цибулини білої лілії — 40 г. Суміш нагріти в глиняній посудині на слабкому вогні до розтоплення воску, перемішати, остудити. Нанести на чисту особу на 10 хвилин, змити водою кімнатної температури. Ця маска добре харчує шкіру, надає їй мякість і еластичність.
Віск — 30 г, мед — 70 г, сік ріпчастого лука — 30 мол, сік цибулини білої лілії — 30 мол. Суміш нагріти, добре перемішати. Наносити ранком і ввечері, залишати на шкірі на 10-15 хвилин, надлишок зняти ваткою, змоченою водою кімнатної температури.
Маска сприяє запобіганню появи передчасних зморшок.
Сік ріпчастого лука, мед, віск, сік цибулини лілії — усе побрати в рівній кількості. Віджати за допомогою соковичавниці або мясорубки сік з лука й лілій. Зєднати його з іншими компонентами. Суміш нагріти в глиняній посудині на водяній лазні до повного розчинення складених компонентів, потім остудити й нанести на особу й шию. Процедуру повторювати щовечора протягом 1-2 місяців. Замість лука до складу маски може входити часник.
Віск — 10 г, персикове масло — 10 г, ланолін — 10 г, вазелін — 50 г, сірчанокислий цинк — 0,5 г, азотнокислий вісмут — 1 г. Маска сприяє очищенню й скороченню пор.
Віск — 50 г, мед — 70 г, сік одного лимона. Нанести після вмивання на 15 — 20 хвилин перед сном. Заспокоює утомлену й обвітрену шкіру.
Віск розтопити, нанести на особу, залишити до затвердіння, валяє чорні крапки й очищає шкіру. Такі маски підсилюють кровообіг, викликають відтік поту, з яким віддаляються продукти розпаду, що перебувають у протоках потових залоз і їх устях.
Після масок шкіру необхідно змазувати кремом. Для кожного типу шкіри призначений певний крем. Нормальна шкіра потребує вітамінізованих кремів, суха — у змякшуючих, жирна — у кремах, що виявляють вязкий і стягуючий вплив.
Креми бажане наносити на шкіру ватяним тампоном, змоченим, наприклад, у підсоленій воді, настої ромашки або календули, чаї, свіжому соку фруктів або овочів ( для швидкого усмоктування крему). Надлишки крему слід знімати мякою серветкою, акуратно промокаючи шкіру.
Живильні креми.
Такі креми потрібні для всіх типів шкіри.
У якості добавок до їхнього складу можуть входити різні біологічно активні речовини (вітаміни, соки алое, каланхое, подорожника, чистотілу, зелений і чорний чаї), основою живильного крему може бути бджолиний віск.
20 г бджолиного воску розплавити й змішати із соком двох лимонів і 2 столовими ложками ментолової води.
Наносити на очищену шкіру 2 рази в день при утомленій і увядающей шкірі.
Горобиновий або морквяний сік розмішати з 20 г розтопленого вершкового масла й 20 г розтопленого бджолиного воску до однорідної (гомогенної) маси. Використовувати при обвітреній шкірі рук і особи.
10 г бджолиного воску розплавити з 50 г ланоліну й столовою ложкою маслинового масла, потім додати 1 мол масляного розчину вітаміну А, столову ложку настою пелюсток троянди й листів чорної смородини (співвідношення 1:1).
Крем від ранніх зморшок. Південь розтопленого бджолиного воску, 50 г кісткового мозку й чайну ложку маслинового масла збити в однорідну масу, додати по краплях 50 г камфорного масла й 2 столові ложки соку лимона.
Крем від розширених пор. 2 столові ложки настою розмарину (їдальня ложка иголочек на полстакана окропу, варити на слабкому вогні 10-15 хвилин) змішати з 2 столовими ложками камфорного спирту, 10 г розтопленого бджолиного воску й 50 г розтопленого вершкового масла. Розтерти до гомогенної маси й зберігати в холодильнику не більш 2 тижнів. Для стабільності крему слід додати 2 мол вітаміну Е.
Крем для сухої шкіри. Цедру 1 великого апельсина дрібно розмолоти, залити половиною склянки окропу, наполягати в термосі 6-8 годин, профільтрувати й додати в крем, що полягає з 50 г розтопленого вершкового масла, 4 їдалень ложок маслинового масла, 1 жовтка, 1 чайної ложки меду, 20 г розтопленого бджолиного воску, 10 крапля вітаміну А, 1 мол вітаміну Е, 10 крапля борного спирту, соку 1 апельсина.
Змішати й зберігати в холодильнику, використовувати крем, що як омолоджує.
Рівні частини персикового й касторового масла змішати з 10 г ланоліну й 5 г розтопленого бджолиного воску, додати по 1 мол вітамінів А и Е.
Змішати 3 столові ложки рибячого жиру з 6 столовими ложками розтопленого бджолиного воску, додати 20 крапля води й 8 крапель 0,1%-го розчину риванолу.
По 5 столових ложок соку алое й травневого меду змішати з 3 столовими ложками персикового масла, 100 г свинячого жиру й 20 г розплавленого бджолиного воску.
Змішати 35 г бджолиного воску й 20 г ланоліну з 0,25 г бури, розведеної в 25 мол 0,9%-го розчину повареної солі.
Змішати столову ложку яблучного оцту з 2 столовими ложками настою шипшини, додати столову ложку квіткового одеколону, 20 г ланоліну й 20 г бджолиного воску (підігрітого).
В отбеливающие креми, які призначені для пигментированной шкіри, теж може входити бджолиний віск.
Змішати 320 г свинячого жиру, 20 г розтопленого бджолиного воску з 5 г окису цинку.
Змішати 310 г розтопленого бджолиного воску з 20 г блакитної глини, соком половини лимона.
Слід памятати, що отбеливающие креми можна застосовувати не більш 5 днів. Повторний курс проводити не раніше чому через місяць.
Непебные властивості воскової моли.
Лютий ворог бджільництва — воскова міль із прадавніх часів використовувалася людиною в народному целительстве. Зовнішній вигляд гусениці викликає бридливість: сірого кольору, випадково роздавлена виливає сморід.
Воскова міль буває більша й мала, яку іноді називають бджолиною огневкой. На основі її личинок виготовляли лікарські препарат для лікування хворих туберкульозом, передчасного зівянення, чоловічої немочі, безплідності й інших недуг. Втім, знання про незвичайні лікувальні якості препарату, одержуваного на основі личинок воскової моли, протягом століть залишалися надбанням бджолярів і цілителів, які ретельно опікували свої знання, передаючи їх у спадщину: від батьків — дітям.
Учені й медики довідалися про чудесні лікувальні можливості народного препарату наприкінці XIX століття вчений, що коли видається І. І. Мечников провів дослідження цього біологічного матеріалу, намагаючись створити протитуберкульозну вакцину. Знаючи, що личинки воскової моли здатні переварити бджолиний віск, він припустив, що їх травні ферменти зможуть руйнувати й воскові оболонки туберкульозних бактерій. Проведені досвіди підтвердили це. Учений також установив, що старі личинки, готові до окукливанию, не мають цю здатність; це під силу тільки молодим, але повністю розвиненим.
Інтерес до цього питання відродив відомий московський гомеопат-кардіолог Сергій Олексійович Мухін. Життя вченого було наповнено драматичними подіями: від туберкульозу вмерли мати й двоє її молодших дітей, що не прожили й року. Сам : Мухін також важко болів з дитячого віку, але йому повезло — бабуся відвела його до народних цілителів, що знали секрет лікувальних можливостей екстракту воскової моли. Після закінчення інституту Мухін зайнявся науковою працею, проблемами народної медицини й гомеопатії й, зокрема, вивченням препарату личинок воскової
моли.
Своїми науковими дослідженнями Мухін підтвердив протитуберкульозну дію екстракту, відкрив його високі лікувальні можливості при серцевих захворюваннях і ефективність застосування в літньому віці для підвищення загального тонусу. В1961 році він розробив препарат «Віта» на основі цілющого екстракту личинок воскової моли й біологічно активних витяжок з лекар-
ственных рослин. За допомогою препарату доктор Мухін домагався рассасывания свіжих фляків після інфаркту міокарда, заліковував каверни при туберкульозі легенів і т.д.
Властивості спиртового екстракту личинок воскової моли також досліджували професор фармакології А. А. Нікулін, Н. А. Спиридонов і ін. У результаті встановлене, що екстракт практично нешкідливий, дуже активний, добре зберігається й не дає побічних ефектів. Він містить багато коштовних макро- і мікроелементів, багатий вільними амінокислотами, біологічно активними речовинами й т.п.
Щоб одержати екстракт, треба побрати 20 г добре розвинених личинок ( без ознак окукливания), залити 100 мол спирту й витримати в темному місці, щодня збовтуючи. Через 7-9 днів настойку профільтрувати й використовувати в наступних дозах: дорослим — по 30-40 капель на 20-30 мол води три рази в день (ухвалювати за 15-20 хвилин до їжі), дітям — по 1,5 краплі на рік життя (наприклад, разова доза для семирічної дитини становить 10 капель).
У педіатрії екстракт із успіхом застосовується в лікуванні бронхолегочных захворювань, у тому числі й з астматичним компонентом. У хворих дітей нормалізуються показники крові, параметри імунної системи. Екстракт дає високі лікувальні результати в дітей при анеміях різного происхожде- ния
5
коли призначення препаратів заліза, вітамінів, фолиевой кислоти не виявляє необхідного ефекту. При цьому нормалізація рівня гемоглобіну й еритроцитів наступає через 4-6 тижнів безперервного застосування.
Екстракт проявляє також високу ефективність проти грибкових захворювань легенів, що є частими ускладненнями химиотерапевтических курсів лікування туберкульозу, Свою високу лікувальну ефективність екстракт проявляє й при лікуванні внелегочной туберкульозної патології: костей і суглобів, лімфатичних вузлів, бруньок, кишечнику, шкіри, а також інших органів.
Застосування екстракту з 10 -го дня після перенесеного інфаркту перешкоджає Рубцевим змінам міокарда, сприяючи їх рассасыванию й заміщенню скорочувальною мязовою тканиною. Лікувальне використання екстракту в комбінованій терапії ішемічної хвороби серця, при міокардитах, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі приносить ефективні стійкі результати. Наприклад, викликає стабільне зниження артеріального тиску крові вже на 10-е доба. Нарешті, заслуговує на увагу дія екстракту на полову сферу чоловіків, у яких у силу віку й перенесених захворювань виявилося зниженим половий потяг або спостерігалася импотеьция.
При цьому екстракт із личинок воскової моли не несе в собі факторів фармакологічного й лікарського ризику, тобто не має побічних ефектів.
Єдиним протипоказанням є індивідуальна непереносимість продуктів бджільництва.
Недавно створена нова біологічно активна харчова добавка «Витамедин» суміш, що представляє собою, меду з екстрактом личинок воскової моли. Однак її широкий випуск стане можливим тільки в тому випадку, якщо вдасться налагодити вирощування личинок воскової моли в достатній кількості.
Мережні пасічницькі компанії просувають на ринок продукт « Формула-Ра». Він виготовлений із застосуванням сучасної технології й містить екстракт личинок воскової моли (бджолиної огневки), високоякісний мед, бджолине обніжжя (пилок) і прополіс. Цей препарат рекомендується:.
для заповнення найважливіших амінокислот, мікроелементів, вітамінів, ферментів;.
для стабілізації артеріального тиску, для поліпшення діяльності сердечнососудистой системи, попередження ішемії й атеросклерозу ( за рахунок поліпшення плинності крові й очищення стінок посудин);.
для профілактики туберкульозу й у комплексі при лікуванні туберкульозу;.
для поліпшення микрокровотока й усунення мікроспайок у легеневій тканині після пневмоній;.
для підвищення природніх захисних сил організму;.
при плацентарній недостатності у вагітних;.
чоловікам для поліпшення рухливості сперматозоїдів;.
для відновлення організму після хіміотерапії й променевої терапії;.
як зміцнювальне й витаминизирующее засіб для вагітних жінок і людей похилого віку.
Спосіб застосування: розсмоктувати по чайній ложці 2 рази в день за 30 хвилин до їжі ранком і ввечері.
Дітям: з 3 до 5 років по чверті чайної ложки; з 5 до 8 років по третині чайної ложки; з 8 до 14 років по половині чайної ложки.

Популярні статті

Нові статті